Постанова

від 04.09.2023 по справі 904/4075/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4075/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача: не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 (суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 23.03.2023) у справі №904/4075/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Підшипник", м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ", м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 356 363,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Підшипник" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 356 363,27 грн, з яких: 196 558,40 грн - основна заборгованість, 66 467,52 грн - штраф, 27 769,11 грн - пеня, 9 701,27 - 3% річних, 55 866,97 грн - інфляційні втрати, витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 24/2021 від 13.05.2021. Позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 221 558,40 грн, який останній оплатив частково, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 196 558,40 грн.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано інфляційні втрати у розмірі 55 866,97 грн, 3% річних у розмірі 9 701,27 грн, пеню у розмірі 27 769,11 грн та штраф у розмірі 66 467,52 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Підшипник" основний борг у розмірі 196 558,40 грн, пеню у розмірі 27 769,11 грн, штраф у розмірі 66 467,52 грн, 3% річних у розмірі 9 701,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 55 866,97 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір у розмірі 5 345,45 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, зокрема неповідомлення відповідача із датою, часом та місцем розгляду справи, нез`ясування обставин справи, зокрема в частині дійсної заборгованості за товар, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат до звернення позивача з позовом, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення зазначив, що станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло. Проте, ТОВ «АГРО-АТОМ» не було обізнано про наявність судового процесу, за яким є відповідачем, та, відповідно, і не могло надати до справи докази сплати заборгованості.

Оскільки, як зазначає сам позивач, розрахунок за поставлений товар мав бути проведений протягом 7 днів від дня фактичної поставки, то строк виконання зобов`язання за поставкою, яка була здійснена 06.07.2021, настав 13.07.2021. А отже, і з вимогою щодо виплати штрафу та пені позивач міг звернутися до суду до 13.07.2022, тобто протягом року від спливу строку виконання зобов`язання. Втім, позивач звернувся до суду із вимогою щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) після пропуску річного строку позовної давності.

Відповідач стверджує, що не був повідомлений місцевим господарським судом про час і дату розгляду справи, тому заявляє про сплив строку позовної давності на момент звернення позивача до суду щодо вимог про стягнення пені і штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-АТОМ» вважає, що витрати на правову допомогу позивача в даному випадку є завищеними та не відповідають складності справи. Клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу або заперечення відповідачем не подавалось, оскільки відповідач не був обізнаний в тому, що відносно нього відкрито справу про стягнення заборгованості.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що суд першої інстанції, з огляду на викладені висновки, в оскаржуваному рішенні вірно встановив, що пеня позивачем нарахована правомірно, тому підлягає задоволенню.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення №4930021093256, яким підтверджується вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу - ТОВ «Агро-Атом», посилання відповідача, як на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неотримання судової документації не відповідає дійсності.

Однак, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідач своїм процесуальним правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 18.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/4075/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.05.2023 матеріали справи №904/4075/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2023 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відновлено строк на подачу апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/4075/22; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 19.06.2023.

16.06.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4075/22 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023, справу №904/4075/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г. та ухвалою суду від цієї ж дати справу прийнято до провадження вказаним складом суду.

Ухвалою суду від 19.06.2023 задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд апеляційної скарги на 17.07.2023.

Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 17.07.2023, не відбулось, про що розміщено для учасників процесу оголошення на сайті.

02.08.2023 суддя Березкіна О.В. вийшла на роботу.

В той же час, 02.08.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4075/22 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, справу №904/4075/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Верхогляд Т.А., якою справу 03.08.2023 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.09.2023.

Позивач та Відповідач (скаржник), належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 04.09.2023, не з`явилися.

З боку Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Натомість, 04.09.2023 представником Відповідача адвокатом Капітановим Д.Г. подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю його явки у судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі.

Зазначена заява надійшла до суду засобами електронного зв`язку та не містить кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується відповідною відміткою відділу документообігу та контролю (канцелярії) суду від 04.09.2023.

За приписами ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Оскільки надіслана представником Відповідача електронною поштою заява не містить підпису ЕЦП, то вона не належать до офіційного документу.

Отже, відсутність кваліфікованого цифрового підпису на документі, свідчить про не підписання такого документу, наслідком чого є залишення поданої від імені адвоката Капітанова Д.Г. заяви про відкладення судового розгляду без розгляду на підставі ч.4 ст.170 ГПК України.

Крім того колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з клопотання представника Відповідача, він повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, та єдиною підставою для відкладення розгляду справи зазначає - зайнятість в іншому судовому процесі. Проте, будь-яких доказів на підтвердження своєї заяви не надав (не зазначив навіть номер справи, у якій приймає участь).

Вирішуючи питання щодо можливості відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що Відповідач, який знаходиться у Дніпропетровській області, мав можливість прибути до приміщення суду, взяти участь у судовому засіданні як особисто, так і через представника, який знаходиться у місті Дніпрі, а також шляхом участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції, як у суді, так і поза межами суду.

Будь - яких причин неможливості взяти участь у судовому засіданні з використанням вищезазначених механізмів, Відповідач не зазначив.

При цьому, Відповідачем не зазначено об`єктивних причин, які б безпосередньо перешкоджали йому взяти участь у судовому засіданні, тоді як саме по собі зазначення про зайнятість в іншому судовому процесі без надання відповідних доказів жодним чином не впливає на обґрунтованість неявки представника Відповідача у судове засідання.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

В свою чергу, саме Відповідач не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представника - зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Відповідача, тому не можуть бути визнані поважними.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, неявку їх представників у судове засідання, враховуючи, що повідомлені Відповідачем причини неявки не визнаються судом поважними, повторну неявку представника Відповідача у судове засідання та повторне аналогічне клопотання про відкладення, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 04.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Підшипник" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" (покупець) укладено договір поставки № 24/2021 від 13.05.2021 (арк.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.

Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість, одиниці вимірювання, розмір та ціна товару зазначаються в видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього договору і мають силу специфікацій.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 332 337,60 грн, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № 000008826 від 06.07.2021 (арк.с.15).

Відповідачем було частково повернуто товар позивачу на загальну суму 110 779,20 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 1 від 21.12.2021 (арк.с.16).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у цьому договорі, протягом 7-ми календарних днів з дати, зазначеної у видатковій накладній на партію товар.

Відповідачем частково оплачена заборгованість у розмірі 25 000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 196 558,40 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що станом на час розгляду справи доказів сплати основної заборгованості у сумі 196 558,40 грн. у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат визнав його правильним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного між сторонами договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 332 337,60 грн, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № 000008826 від 06.07.2021 (арк.с.15).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлений пунктом 3.1 договору строк оплати товару протягом 7-ми календарних днів з дати, зазначеної у видатковій накладній, строк оплати товару за видатковою накладною № 000008826 від 06.07.2021 настав 14.07.2021.

Відповідачем частково повернуто товар позивачу на загальну суму 110 779,20 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 1 від 21.12.2021 (арк.с.16).

Відповідачем частково оплачена заборгованість у розмірі 25 000,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 196 558,40 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати основної заборгованості у сумі 196 558,40 грн. у повному розмірі відповідачем не надано. Таким чином, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 196 558,40 грн.

За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день заборгованості.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару понад 5 календарних днів, коли зобов`язання повинно було бути виконане, покупець сплачує на користь постачальника, крім пені, визначеної в пункті 5.2 цього договору, штраф у розмірі 20 відсотків від вартості неоплаченого вчасно товару.

Позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 66 467,52 грн., а також пеню у розмірі 27 769,11 грн за період з 18.06.2021 по 21.10.2022.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до положень пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.

Колегія суддів звертає увагу, що договір між сторонами був укладений 13.05.2021, тобто укладаючи договір сторони мали бути обізнаними зі змінами законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою №1423 від 23.12.2022 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.04.2023.

Таким чином, Позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за період більше ніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 9 701,27 грн за період з 14.07.2021 по 26.10.2022 та інфляційні втрати у розмірі 55 866,97 грн за період липень 2021 вересень 2022.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок Позивача (межі зазначеного ним періоду), дні фактичної сплати Відповідачем суми боргу, положення частини п`ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, законодавче продовження строків нарахування пені на період дії карантину, колегія суддів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування штрафу, пені, 3% річних, інфляційних втрат прийшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у розмірі 27 769,11 грн за період з 18.06.2021 по 21.10.2022, штрафу у розмірі 66 467,52 грн, 3% річних у розмірі 9 701,27 грн за період з 14.07.2021 по 26.10.2022 та інфляційні втрати у розмірі 55 866,97 грн за період липень 2021 вересень 2022, оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання з боку Відповідача мало місце.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Між Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-ПІДШИПНИК" (клієнт) та Адвокатом Гарбар Юлією Ростиславівною (адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги № 19/10/22 від 19.10.2022 (арк.с.21).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу щодо можливостей механізмів і процедури судового захисту прав клієнта у зв`язку із зверненням до господарського суду про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ".

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг адвоката по цьому договору визначається на підставі фактично наданих клієнту послуг і підписаних актів приймання-передачі.

На виконання умов договору, адвокатом були надані послуги клієнту на загальну суму 20 000,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі наданих послуг № 26/10/22-1 від 26.10.2022, відповідно до якого найменування робіт:

- вивчення документів, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень 2 год 5 000,00 грн;

- складання позовної заяви, розрахунок ціни позову, 3% річних, інфляційних втрат, пені, штрафу 6 год 15 000,00 грн.

Клієнтом були оплачені адвокату надані послуги у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 26/10/22-1 від 26.10.2022.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу або заперечення відповідачем не подавалось.

З огляду на викладене, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн правомірно стягнуті з відповідача на користь позивача.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд господарським судом даної справи, у зв`язку з чим він, нібито, не мав можливості надати докази в підтвердження часткової сплати заборгованості; заявити клопотання про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу; заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, є безпідставними та спростовуються наступними матеріалами справи.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021093256 відповідач 10.12.2022 отримав ухвалу господарського суду про відкриття провадження у цій справі (а.с. 28).

Крім того, в мережі Інтернет на веб-сайті «Судова влада» було опубліковано відомості про стан розгляду справи № 904/4075/22.

Тому, посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неотримання судової документації не відповідають фактичним обставинам справи.

Однак, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідач своїм процесуальним правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

На підставі викладеного заява відповідача про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу; клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, наведені у мотивувальній частині апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки не подані відповідачем до суду першої інстанції у встановлений судом строк без поважних причин.

Крім того, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб та, в подальшому, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, що затверджено Верховною Радою Законом №2212-ІХ.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Таким чином, заява відповідача про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу у будь-якому випадку не підлягає задоволенню, оскільки строки загальної та спеціальної позовної давності, встановлені ст. ст. 257-259 ЦК України не сплили, так як продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/4075/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/4075/22 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - АТОМ" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.09.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяО.В. Березкіна

Суддя Т.А. Верхогляд