Рішення

від 06.09.2023 по справі 761/27274/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27274/21

Провадження № 2/761/3269/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельний Альянс» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява яка була розподілена судді Рибаку М.А.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.06.2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за лютий-березень 2020 року в сумі 45 975,00 грн., моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн., середній заробіток з 17.04.2020 року по період фактичної виплати заборгованості по заробітній платі.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що в період з 31.10.2019 року по 17.04.2020 року позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, займав посаду головного інженера із заробітною платою 25 000,00 грн. щомісячно.

Як зазначає позивач, після звільнення не була виплачена заборгованість по заробітній платі за лютий та березень місяць у розмірі 20 975,00 грн. та 25 000,00 грн., а всього 45 975,00 грн.

Після звільнення позивач зазнав моральних страждань, а тому оцінив моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи та вимоги ст.280 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, вислухавши позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У відповідності до положень статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Стаття 47 КЗпП України (в редакції на день звільнення позивача) визначає, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу..

Крім того, згідно з положеннями ч.1 ст.116 КЗпП України (в редакції на момент звільнення позивача), в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку..

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 04.11.2019 року займав посаду головного інженера ТОВ «Проектно-будівельний Альянс».

Наказом від 28.12.2019 року були внесені зміни до штатного розпису ТОВ «Проектно-будівельний Альянс» з 01.01.2020 року та посадовий оклад головного інженера склав 5 000,00 грн.

При зверненні до суду позивач зазначав, що йому було встановлено щомісячний оклад в розмірі 25 000,00 грн. Однак позивач не надав суду доказів на підтвердження зазначених обставин.

З копії довідки №00000000006 від 05.08.2020 року, виданої ТОВ «Проектно-будівельний Альянс» вбачається, що оклад ОСОБА_1 не становив 25 000,00 грн.

З Інформації, яка надана Пенсійним фондом України суд також позбавлений можливості встановити що посадовий оклад позивача становив 25 000,00 грн.

Наказом №15/20-к від 17.04.2020 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 17.04.2020 року за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України.

Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

В той же час позивач не надав суду доказів що він виконував роботу за трудовим договором в лютому та березні 2020 року в повному обсязі. Крім того, варто врахувати що з 12 березня 2020 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Суд не може взяти до уваги як доказ існування заборгованості роздруківку заборгованості по заробітній платі (а.с.11), оскільки вона не містить підпису чи печатки ТОВ «Проектно-будівельний Альянс» та суперечить встановленим судом обставинам щодо розміру заробітної плати.

Таким чином, оскільки під час слухання справи суду не надано доказів, що позивачу був встановлений посадовий оклад в розмірі 25 000,00 грн., не надано доказів, що в лютому та березні 2020 року він виконував обов`язки за трудовим договором в повному обсязі, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того, оскільки судом не встановлено порушення з боку відповідача трудових прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76 - 81, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельний Альянс» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2023 року

Суддя: Н.Г. Притула