Ухвала

від 05.09.2023 по справі 712/8329/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/430/23 Справа № 712/8329/23 Категорія: ст. 182 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м.Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2023 року про часткове задоволення клопотання вкримінальному провадженні№ 62021100030000031від 23.06.2021рокуслідчогоЧетвертого слідчоговідділу (здислокацією ум.Черкасах)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Києвікапітана Державногобюро розслідувань ОСОБА_9 та погодженепрокурором Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Черкаської обласноїпрокуратури ОСОБА_10 ,про обранняміри запобіжногозаходу увигляді заставивідносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209КК України,

в с т а н о в и в :

СлідчийЧетвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у скоєннікримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021100030000031 від 23.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України № 304-к від 26.05.2020 ОСОБА_11 призначено на посаду директора Державного підприємства «Звенигородське лісове господарство» (далі ДП «Звенигородське ЛГ»).

Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_11 , в силу Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України з моменту призначення на вказану посаду, ОСОБА_11 є службовою особою правоохоронного органу, який постійно здійснює функції представника влади.

У період дії воєнного стану, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, приблизно в червні-серпні 2022 року директор ДП «Звенигородське ЛГ» ОСОБА_11 , лісничий Шполянського лісництва ДП «Звенигородське ЛГ» ОСОБА_12 , лісничий Катеринопільського лісництва ДП «Звенигородське ЛГ» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , фізична особа підприємець ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 вступили у злочинну змову з метою вчинення системних та умисних дій, направлених на протиправне привласнення чужого майна державних коштів ДП «Звенигородське ЛГ» та їх використання у власних цілях.

Зокрема, на ОСОБА_7 , як особу, підпорядковану безпосередньо співорганізатору організованої групи ОСОБА_14 , та як пособника та виконавця у складі організованої групи, було покладено наступне:

-ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_17 (бухгалтерська та податкова звітність);

-консультації та практична допомога у веденні справ ОСОБА_15 , пов`язаних із трудовими відносинами;

-забезпечення здійснення окремих банківських операцій в інтересах організованої групи в цілому та її керівників, зокрема;

Об`єднані таким чином єдиним планом з розподілом функцій учасників, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім членам організованої групи, виконуючи відведену кожному роль, в період з червня по листопад 2022 року, тобто до моменту, коли злочинна діяльність була викрита співробітниками Державного бюро розслідувань, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 привласнили одержані злочинним шляхом державні грошові кошти ДП «Звенигородське ЛГ» на загальну суму 1 160 454,93 грн (один мільйон сто шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні, 93 коп.), що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

10.08.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українці, громадянці України, раніше не судимій,вручено письмове повідомлення про підозруу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме:

- пособництво у привласненні чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах у складі організованої групи (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України);

- здійснення фінансових операцій та зміна форми (перетворення) майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене у складі організованої групи, члени якої знали, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України);

- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб у складі організованої групи (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1)Протоколами від 10.11.2021, за результатами проведення обшуків.

2)Протоколами НСРД

3)Матеріалами виконаних доручень слідчого.

4)Протоколами тимчасових доступів в УСБУ в АТ «Укргазбанк», АТ КБ «Приватбанк».

5)Протоколами оглядів мобільних телефонів та ноутбуків фігурантів.

6)Протоколами огляду фото-, відеоматеріалів від Приватбанку

7)висновком № 2139,2263/22-23 від 13.09.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи

8)висновком № 2293/22-23, 36-87/23-23 від 20.01.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

9)Протоколами допитів ОСОБА_15 , ОСОБА_14 .

10)Іншими матеріалами досудового розслідування.

Доцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави пов`язана з тим, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким у розумінні ст. 12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваній загрожує покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є достатнім стимулюючим фактором для підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення особою спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана, користуючись своїми зв`язками, а також зв`язками інших співучасників, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, щосвідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваною штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа колишніх співробітників ДП «Звенигородське ЛГ», які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваними захисних версій.

Із урахуванням ризиків, передбачених п. 1, 2,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виникли внаслідок дій підозрюваної, жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як застава, не забезпечить належну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень та не унеможливить спроб останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Оцінюючи дані про особу підозрюваної, з врахуванням статті ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрювана особа є працездатною, раніше не судимою. Характер та обставини вчинених правопорушень, характеризують цю особу, як таку, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Так, при визначенні запобіжного заходу підозрюваній особі, слід врахувати обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме практично відкрите привласнення державних коштів та їх подальша легалізація, вчинене у складі організованої групи, внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії підозрюваної особи мають високий ступінь суспільної небезпеки.

При визначенні запобіжного заходу, слід врахувати посаду, яку обіймав на момент вчинення один із підозрюваних, організатор ОСОБА_11 (директора ДП «Звенигородське ЛГ»), за безпосередньої участі якого і вчинялись інкриміновані злочини, який є працівником правоохоронного органу, а його дії в очах громадськості дискредитують діяльність правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави.

За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та унеможливить спроби останньої ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

А тому, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги аморальність вчинення кримінального правопорушення у період дії правового режиму воєнного стану, виключно запобіжний захід у вигляді застави в розмірі не менше 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 грн.зможе забезпечити належу процесуальну поведінку ОСОБА_7 та унеможливить спроби останньої ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

Саме такий розмір застави, на думку органу досудового розслідування, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, у разі внесення застави, сторона обвинувачення вважає за необхідне покласти на

підозрювану обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 серпня 2023 року клопотання - задоволено частково.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 268 400,00 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, строком на 60 діб з моменту проголошення ухвали, тобтодо 13 жовтня 2023 року включно.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 , починаючи з дня обрання запобіжного заходу такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покладено наслідчихЧетвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві , які перебувають у групі по вказаному кримінальному провадженню.

Ухвала суду мотивована тим, що крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих матеріалів взято до уваги дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини вчинення кримінальних правопорушень та дійшов висновку про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 грн.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що прийнята без належного обгрунтування і дослідження матеріалів справи.

Вказує, що приймаючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя мотивував своє рішення тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, наявністю обгрунтованої підозри, ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування, прокуратури чи суду.

Посилання на обгрунтованість підозри не знаходить свого підтвердження в матерілах справи, оскільки органами досудового розслідування не було надано жодних документів та експертиз, що підтверджують невиконання робіт за укладеними договорами і, як наслідок, завдання збитків ДП «Звенигородське ЛГ».

ОСОБА_7 вказує, що вона є особою, яка раніше не судима, одружена, має малолітню доньку, яка потребує її постійної уваги та догляду, а також здійснює постійний догляд за своїми батьками, які в силу свого похилого віку та слабкого здоров`я потребують сторонньої допомоги та матеріальної підтримки.

Наразі перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, з огляду на те, що не працює та разом з дитиною перебуває на повному матерільному утриманні чоловіка, тому застава у 268400 грн для її сім`ї є дуже великою сумою.

Вказує на міцні соціальні зв`язки та відсутність підстав вважати, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Тяжкість покарання, яке може бути застосоване до підозрюваної у випадку доведеності її вини, не є безумовним доказом існування вищевказаного ризику.

Крім того, застава, визначена судом є значною, а такий розмір має визначатися виключно в разі наявності негативних характеризуючих відомостей про особу, які дають реальні підстави вважати, що особа може перешкоджати досудовому розслідуванню та ухилитися від правосуддя.

Натомість , приймаючи оскаржуване рішення, суд необгрунтовано визначив для підозрюваної заставу в очевидно непомірному для неї розмірі, для сплати якої ОСОБА_7 , яка перебуває у декретній відпустці та має малолітню дитину, необхідно брати в борг або продавати майно.

На апеляційну скаргу ОСОБА_7 прокурором були подані заперечення, в яких прокурор категорично не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить її відхилити, залишивши в законній силі рішення слідчого судді, вважаючи його законним та цілком обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень з огляду на наступне.

У відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Разом із цим, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документуповідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів провадження, у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021100030000031 від 23.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

10.08.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українці, громадянці України, раніше не судимій,вручено письмове повідомлення про підозруу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме:

- пособництво у привласненні чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах у складі організованої групи (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України);

- здійснення фінансових операцій та зміна форми (перетворення) майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене у складі організованої групи, члени якої знали, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України);

- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб у складі організованої групи (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підставою для звернення до суду з зазначеним клопотанням стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на експертів та неможливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про те, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 10 серпня 2023 року , який не оспорювався стороною захисту, та яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК України, дають підстави визнати набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної та наявність в її діянні ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на підозрювану ряду процесуальних обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у зазначеному ним розмірі є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Слідчим суддею враховано ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та котрій, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно із позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду.

Разом з тим, тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у даному провадженні ризику переховування підозрюваної ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.

Також колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що є наявним ризик незаконного впливу на експертів у даному кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі доведення її винуватості.

Доводи ОСОБА_7 щодо наявності у неї малолітньої дитини, яка потребує її постійної уваги та догляду, а також здійснення постійного догляду за своїми батьками, які в силу свого похилого віку та слабкого здоров`я потребують сторонньої допомоги та матеріальної підтримки, колегія суддів оцінює критично, та зауважує, що жодним доказом не підтверджено перебування батьків підозрюваної на її утриманні, крім того, зазначені твердження не спростовують ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, а також розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчим суддею вірно вказано про виключення об`єктивної можливісті застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину,від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_7 , а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_7 , доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 268 400 гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районногосуду м.Черкаси від15серпня 2023року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4