Рішення

від 28.08.2023 по справі 908/982/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/80/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 Справа № 908/982/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи №908/982/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ, 69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32

до відповідача: публічного акціонерного товариства Мотор Січ, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15

про стягнення 2 156 708,10 грн

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Хорунжий Я.В., ордер АР №1124046 від 10.05.23

від відповідача: Фофанов Я.Л., довіреність №105 від 28.07.22

СУТЬ СПОРУ:

27.03.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 21.03.23 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ (далі ТОВ КУРС-СВВ) до публічного акціонерного товариства Мотор-Січ (надалі АТ Мотор-Січ) про стягнення заборгованості у сумі 2 156 708,10 грн за договором на поставку товару від 11.10.11 № 2/2011 (ИО), а саме: 2 116 612,80 грн основного боргу, 7 684,31 грн 3 % річних та 32 410,99 грн інфляційних втрат.

27.03.23 автоматизованою системою документообігу місцевого господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 03.04.23 по справі № 908/982/23 позовну заяву за вих. від 21.03.23 за позовом ТОВ КУРС-СВВ залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої (в якій):

- зазначити повне та правильне найменування відповідача;

- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати докази сплати судового збору у розмірі 32 350,62 грн. за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі);

- надати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на вірне ім`я та юридичну адресу відповідача.

24.04.23 до суду від представника ТОВ КУРС-СВВ надійшла заява за вих. від 18.04.23 № 18/04/2-23 про усунення недоліки позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 03.04.23.

Ухвалою від 01.05.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/982/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 23.05.23 о/об 10 год. 00 хв.

22.05.23 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли:

- відзив за вих. від 18.05.23 № 210/СПЗ/2 на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог;

- клопотання за вих. від 18.05.23 № 210/СПЗ/3, в якому він просить суд відкласти розгляд справи на іншу календарну дату.

В підготовчому засіданні 13.06.23 судом оголошено перерву до 13.06.23 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 13.06.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 28.07.23 включно, відкладено підготовче засідання на 26.07.23 об 11 год. 00 хв.

05.07.23 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі від 04.07.23.

Ухвалою від 26.07.23 судом закрито підготовче провадження у справі, яку призначено до судового розгляду по суті на 28.08.23 об 11 год. 30 хв.

У засіданні 28.08.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом проголошено рішення у справі по суті спору.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору №2/2011 (ИО) від 11.10.11 (разом з додатковими угодами) відповідачем не здійснено оплату отриманого товару на суму 2 116 612,80 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у сумі 7 684,31 грн та 32 410,99 грн інфляційних втрат.

У судовому засіданні 28.08.23 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині нарахованих 3% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що позивачем помилково визначено строк початку прострочення, а саме: позивачем строком оплати визначено строк відповідно до п. 5.3. договору. При цьому, не враховано, що додатковою угодою №9 від 22.02.17 було змінено строк оплати. За контррозрахунком відповідача 3% річних складають 6 402,44 грн та інфляційні втрати 26 543,80 грн.

У судовому засіданні 28.08.23 представник відповідача частково заперечив проти позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.11 між ТОВ «КУРС-СВВ» /постачальник/ та ПАТ «Мотор Січ» /покупець/ укладено договір на поставку товару №2/2011 (ИО) (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця інструмент і обладнання (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплати.

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.3. договору визначено, що форма оплати передоплата 50% від вартості товару, інша частина 50% - протягом 3 банківських днів після надходження товару на склад покупця.

В подальшому, додатковою угодою №9 від 22.02.17 сторонами внесено зміни в п. 5.3. договору та викладено його в новій редакції: «…50%, що залишилися, протягом 10-ти банківських днів після надходження товару на склад покупця…».

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачеві товар на суму 2 116 612,80 грн за наступними видатковими накладними:

-КУ00-001733 від 13.09.22 на суму 246 528,00 грн,

-КУ00-001734 від 13.09.22 на суму 246 528,00 грн,

-КУ00-001736 від 13.09.22 на суму 119 616,00 грн,

-КУ00-001988 від 02.11.22 на суму 34 176,00 грн,

-КУ00-001989 від 02.11.22 на суму 121 338,00 грн,

-КУ00-002016 від 09.11.22 на суму 51 264,00 грн,

-КУ00-002017 від 09.11.22 на суму 136 704,00 грн,

-КУ00-002095 від 06.12.22 на суму 244 216,80 грн,

-КУ00-002096 від 06.12.22 на суму 248 068,80 грн,

-КУ00-002098 від 30.12.22 на суму 497 293,20 грн,

-КУ00-002099 від 30.12.22 на суму 136 704,00 грн,

-КУ00-002100 від 30.12.22 на суму 34 176,00 грн.

Про отримання відповідачем товару на загальну суму 2 116 612,80 грн свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.

Проте, отриманий товар відповідачем не оплачений, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі суду не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Відповідач проти наявності заборгованості у сумі 2 116 612,80 грн не заперечив, доказів оплати такої заборгованості суду не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 2 116 612,80 грн суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 684,31 грн 3 % річних та 32 410,99 грн інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Факт прострочення здійснення оплати підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО), розмір 3 % річних та індексу інфляції за вказані вище періоди становлять 6 483,41 грн та 26 543,80 грн відповідно.

При цьому, судом встановлено, що при визначенні періодів нарахування, позивачем не враховано зміни терміну оплати отриманого товару внесені додатковою угодою №9 від 22.02.17, а саме: в частині сплати « 50%, що залишилися, протягом 10-ти банківських днів після надходження товару на склад покупця».

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Мотор Січ (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15, код ЄДРПОУ 14307794) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КУРС-СВВ (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32, код ЄДРПОУ 37648761) основний борг у сумі 2 116 612 (два мільйона сто шістнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн 80 коп., інфляційні втрати у сумі 26 543 (двадцять шість тисяч п`ятсот сорок три) грн 80 коп., 3% річних у сумі 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн 41 коп., судовий збір у розмірі 32 244 (тридцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн 62 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.09.23.

Суддя В.Л. Корсун