Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/8151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/8151/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІОЛІТ-Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЄВ"

про стягнення 1 439 150,37 грн,

За участі представників учасників справи:

від позивача Прищепа С.І.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІОЛІТ-Д" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЄВ" про стягнення 1 439 150,37 грн (535 315,94 грн основного боргу, 294 630,03 грн пені, 107 063,20 грн 20% штрафу 357 974,12 грн 50% річних та 144 167,08 грн втрат від інфляції).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 10 від 01.06.2018 в частині оплати отриманого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2023, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду направлена відповідачу за адресою, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення № 0105494467905 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 11.06.2023, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 03.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 10.07.2023.

10.07.2023 від позивача надійшло клопотання про залучення його представника до участі у даній справі.

Ухвалою суду від 10.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.07.2023.

19.07.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку (встановлення додаткового строку) для подання доказів, зокрема, платіжного доручення, яким підтверджується факт часткової оплати відповідачем товару, поставленого позивачем.

Відповідач у даній справі правом на подання до суду відзиву на позов, а також інших заяв по суті не скористався.

Ухвалою суду від 24.07.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.08.2023.

У судовому засіданні 24.08.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи достатніх доказів для розгляду даної справи, в судовому засіданні 24.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.06.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 10, за умовами якого постачальник зобов`язався передати партіями у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до заявки покупця за ціною, визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціною договору є ціна товару, поставленого постачальником покупцеві на умовах договору за весь час дії договору.

Згідно з п. 2.2 договору ціна товару визначається постачальником за узгодженням з покупцем і вказується в накладних на товар.

Кожна партія товару оплачується покупцем з відстроченням платежу до 21 календарного дня з дати поставки. В разі порушення покупцем вказаного строку оплати товару, кожна наступна партія товару оплачується покупцем в день отримання товару (п. 2.36 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору товар постачається автотранспортом постачальника і за його рахунок на умовах DDP «ІНКОТЕРМС-2010» на склади покупця за адресами: м. Київ, вул. Волинська, 34/1.

Згідно з п. 3.2 договору датою поставки і передачі товару у власність покупця вважається дата видаткової накладної або довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в залежності від того, яка дата є пізнішою.

Цей договір діє з дати його підписання по 01.06.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.2 договору).

Відповідно до п. 8.9 договору у випадку відсутності заяви постачальника або покупця про припинення договору протягом одного місяця до дати його закінчення він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, що були передбачені договору.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем у період з 06.12.2021 по 05.01.2022 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 621 868,02 грн, що підтверджується видатковими накладними, долученими до позовної заяви.

Також поставка позивачем відповідачу товару, а також отримання його останнім підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, долучених до позовної заяви.

Як вбачається з платіжної інструкції № 54 від 27.01.2022, відповідачем здійснена часткова оплата товару в сумі 86 000,00 грн з посилання на видаткову накладну № D00000015657 від 06.12.2021.

Проте, як вказує позивач товар на суму 535 315,94 грн залишився неоплаченим відповідачем.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідач суму основного боргу, а також пеню, штраф, проценти річних та втрат від інфляції.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 535 315,94 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в заявленому до стягнення розмірі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 357 974,12 грн 50% річних та 144 167,08 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як погоджено сторонами в п. 6.7 договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 50% річних та втрат від інфляції, суд вважає останні арифметично вірними та виконаними у відповідності до чинного законодавства, відтак вимоги позивач про стягнення з відповідача 357 974,12 грн 50% річних та 144 167,08 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 294 630,03 грн пені та 107 063,20 грн 20% штрафу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу ч. 2, ч. 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору у випадку порушення термінів оплати поставленого товару покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежів.

Покупець за ухилення від оплати кожної партії товару зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20% суми, від оплати якої ухиляється. Ухилення від оплати кожної партіє товару вважається порушення оплати товару покупцем на 30 календарних днів від передбаченого цим договором строку оплати кожної партії товару. Пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання належить до сплати незалежно від оплати зазначеного штрафу.

Відповідно до п. 6.8 договору нарахування та стягнення штрафних санкцій за кожний випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 3-х років від дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане зобов`язаною стороною. Сторони за даним договором встановлюють термін позовної давності на стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю 3 роки (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 259 Цивільного кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його арифметично вірним, та таким, що виконаний відповідно до чинного законодавства та з урахуванням погоджених сторонами в договорі умов, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 294 630,03 грн пені та 107 063,20 грн 20% штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 25 587,26 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЄВ" (02002, місто Київ, вулиця Андрея Шептицького Митрополита, будинок 4, офіс 13/4, код 19479382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІОЛІТ-Д" (49022, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Океанська, будинок 4, код 41855218) 535 315,94 грн (п`ятсот тридцять п`ять тисяч триста п`ятнадцять грн 94 коп.) основного боргу, 294 630,03 грн (двісті дев`яносто чотири тисячі шістсот тридцять грн 03 коп.) пені, 107 063,20 грн (сто сім тисяч шістдесят три грн 20 коп.) штрафу, 357 974,12 грн (триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири грн 12 коп.) 50% річних, 144 167,08 грн (сто сорок чотири тисячі сто шістдесят сім грн 08 коп.) втрат від інфляції, 22 587,26 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім грн 26 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 06.09.2023.

Суддя О.Г. Удалова