Рішення

від 06.09.2023 по справі 913/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м.Харків Справа №913/239/23

Провадження №19/913/239/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича ( АДРЕСА_1 )

до Дмитрівського обласного психоневрологічного інтернату (вул. Центральна, буд. 32 А, с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області, 93540)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи" (вул. Набережна, буд. 52, с. Бірки Чугуївського району Харківської області, 63421)

про стягнення 115 758 грн 72 коп.

Суддя Косенко Т.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Волошин Микита Дмитрович (далі - ФОП Волошин М.Д. ) 05.07.2023 (дата надходження через систему "Електронний суд") звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Дмитрівського обласного психоневрологічного інтернату (далі - Дмитрівський ОПНІ) про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214 за лютий 2022 року в сумі 115 758 грн 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214, який укладений між ТОВ "Трейденерджи" та Дмитрівським ОПНІ , у частині оплати отриманих послуг у лютому 2022 року.

Зазначив, що 28.02.2023 між ТОВ "Трейденерджи", як первісним кредитором, та ФОП Волошиним М.Д. , як новим кредитором, укладений договір №20 про відступлення права вимоги за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи".

28.07.2023 від представника позивача Коломійцева А.Ю. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 28.07.2023, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази на підтвердження заявленого до відшкодування розміру судових витрат на правову допомогу.

Клопотання розглянуто, задоволено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення електронного примірника ухвали суду від 10.07.2023 на адресу електронної пошти відповідача: dmit.opni@ukr.net, яка указана у договорі про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214, що підтверджується відповідною роздруківкою, та шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснення щодо позову не подала, хоча про розгляд справи повідомлена належним чином, зокрема, ухвала суду від 10.07.2023 направлена ТОВ "Трейденерджи" до електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідною довідкою.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.01.2022 між ТОВ "Трейденерджи" (постачальник) та Дмитрівським ОПНІ (споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу №214 (далі - договір), за умовами п.2.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Загальна кількість товару (ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія") становить 370000 кВт*год (п.2.2 договору).

Сума договору становить 1 465 918 грн 06 коп. у т.ч. ПДВ у сумі 244 486 грн 34 коп. (п.2.3 договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору (п.3.1 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком №2 "Комерційна пропозиція" до цього договору (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.6 договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.7 договору).

Цей договір набирає чинність з 01.02.2022 і діє до 31.12.2022 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (п.13.1 договору).

Згідно заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, споживач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника. Початок постачання електричної енергії споживачу з 01.02.2022 (додаток №1 до договору від 28.01.2022 №214).

Сторонами підписано комерційну пропозицію (додаток №2 до договору від 28.01.2022 №214).

Згідно акту приймання-передачі електричної енергії №283 постачальник передав, а споживач прийняв за лютий 2022 року електричну енергію на загальну суму 115 758 грн 72 коп.

Претензією №156 від 07.09.2022 ТОВ "Трейденерджи" повідомило Дмитрівський ОПНІ про наявність заборгованості по оплаті наданих постачальником послуг з постачання електричної енергії за лютий 2022 року у розмірі 115 758 грн 72 коп. та просило у строк до 07.10.2022 повністю погасити вказану заборгованість.

До претензії додано рахунок на оплату №253 на загальну суму 115 758 грн 72 коп.

28.02.2023 між ТОВ "Трейденерджи" (первісний кредитор) та ФОП Волошиним М.Д. (новий кредитор) укладено договір №20 про відступлення права вимоги, за умовами п.1 якого, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору про постачання електричної енергії споживачу №214 від 28.01.2022 (далі - основний договір) укладеним між первісним кредитором та Дмитрівським обласним психоневрологічним інтернатом (далі - боржник) і стає новим кредитором з обсягом прав належних первісному кредитору за основним договором (а саме права вимоги оплати заборгованості та всіх штрафних санкцій, які виникли в зв?язку з невиконанням умов основного договору) в частині вимоги від боржника належного виконання зобов?язань за основним договором за лютий 2022 року у розмірі 115 758 грн 72 коп.

3 цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов?язаннях, що виникли з основного договору за період: лютий 2022 року в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п.2 договору).

Право вимоги засновано на: договір про постачання електричної енергії споживачу №214 від 28.01.2022; акт приймання-передачі електричної енергії №283 (за лютий 2022 року) (п.3 договору).

Первісний кредитор зобов?язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 15 (п?ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором (п.6 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.14 договору).

30.05.2023 ТОВ "Трейденерджи" надіслало на адресу електронної пошти Дмитрівського ОПНІ примірник договору про відступлення права вимоги від 28.02.2023 №20 та повідомлення про відступлення права вимоги від 28.02.2023 №41/2.

На виконання умов договору від 28.01.2022 №214 ТОВ "Трейденерджи" у лютому 2022 року поставило, а Дмитрівський ОПНІ прийняв електричну енергію в обсязі 29 232 кВт*год на загальну суму 115 758 грн 72 коп.

У порушення умов договору від 28.01.2022 №214 відповідач не оплатив надані ТОВ "Трейденерджи" послуги з постачання електричної енергії за лютий 2022 року.

Як зазначає позивач, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги від 28.02.2022 №20, ТОВ "Трейденерджи" відступило йому своє право вимоги в частині вимоги до відповідача належного виконання зобов`язань за договором від 28.01.2022 №214 за лютий 2022 року у розмірі 115 758 грн 72 коп.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" дається визначення електропостачальника - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п.74 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Пунктом 69 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

Пунктом 94 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) - будь-який банк, у статутному капіталі якого не менше 75 відсотків акцій (часток) належать державі, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та віднесений Кабінетом Міністрів України до переліку уповноважених банків і має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку.

Відповідно до п.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 3.1.7 глави 3.1 розділу III Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

28.01.2022 між ТОВ "Трейденерджи" та Дмитрівський ОПНІ шляхом підписання комерційної пропозиції, укладено договір постачання електричної енергії споживачу №214.

Частинами 1, 2, 5, 6, 8 ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором. Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника. Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється виключно у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, що визначені правилами ринку, оплати вартості його небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму вносяться на підставі подання оператора системи передачі у разі виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму мають передбачати, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється Регулятором. У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти у триденний строк з моменту їх отримання. У разі неповернення у цей строк коштів, сплачених на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають стягненню до державного бюджету як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до державного бюджету не звільняє їхніх отримувачів від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.

Пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Правил передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Згідно з п.4.5 розділу IV Правил оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" забороняє перерахування коштів за куплену електричну енергію на інші рахунки, ніж на поточний рахунок електропостачальника із спеціальним режимом використання в одному з уповноважених банків, і встановлює майнову відповідальність за неповернення таких коштів, у разі їх перерахування на інші рахунки, та не звільняє від повернення цих коштів енергопостачальнику.

У відповідності до умов укладеного договору від 28.01.2022 №214 саме ТОВ "Трейденерджи" у розумінні приписів п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є електропостачальником, який зобов`язаний відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку та використовувати його при здійсненні розрахунків за куплену електричну енергію.

Відповідно до ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що передача права вимоги до Дмитрівського ОПНІ за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214 щодо стягнення заборгованості за поставлену в лютому 2022 року електричну енергію в сумі 115 758 грн 72 коп. від ТОВ "Трейденерджи" до ФОП Волошина М.Д. є неможливою, оскільки матиме своїм наслідком необхідність сплати відповідачем за спожиту електричну енергію не постачальнику на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а іншій особі - ФОП Волошину М.Д. , що прямо суперечить приписам ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Підсумовуючи викладене вище та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено суду наявність в нього законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлену в лютому 2022 року електричну енергію в сумі 115 758 грн 72 коп. за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2022 №214, він є неналежним позивачем у цій справі, що згідно з правовою позицією Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18).

Ураховуючи викладене, у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича до Дмитрівського обласного психоневрологічного інтернату про стягнення 115 758 грн 72 коп. слід відмовити.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 грн 20 коп. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи він очікує понести судові витрати зі сплати судового збору (2 147 грн 20 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу (20 000 грн 00 коп.).

До клопотання від 28.07.2023 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження заявленого до відшкодування розміру судових витрат на правову допомогу позивачем додано копію договору про надання правової допомоги від 12.12.2022, копію акту приймання передачі наданих послуг від 27.07.2023 №А-12122022-3 та копію рахунку від 27.07.2023 №11.

За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

За змістом п.1 ч.2 ст.126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як свідчать матеріали справи, 12.12.2022 адвокат Коломійцев А.Ю та ФОП Волошин М.Д. уклали договір про надання правової допомоги, за умовами п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

За правову допомогу, передбачену в розділі І цього договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному додатками до цього договору, які є невід`ємними його частинами (п.3.1 договору).

Розмір оплати послуг адвоката при наданні правової допомоги, а також умови, строки та порядок розрахунків, обумовлюється сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємними частинами цього договору (п.3.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до розірвання шляхом підписання додаткової угоди (п.5.1 договору).

27.07.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №А-12122022-3 відповідно до п.1 якого сторони підтверджують, що адвокат надав клієнту наступні послуги:

- усна консультація з вивченням документів: вивчення тa аналіз документів щодо заборгованості Дмитрівського обласного психоневрологічного інтернату за договором про постачання електричної енергії споживачу №214 від 28.01.2022 (за лютий 2022 року), підготовка адвокатом та узгодження з клієнтом стратегії захисту інтересів, застосування якої буде реалізовано адвокатом у подальшому. Вартість 5 000 грн 00 коп.;

- складання та подання документів: складання позовної заяви, визначення розміру судових витрат, підготовка матеріалів для відправки відповідачу, направлення позовної заяви з доданими матеріалами відповідачу, подання позовної заяви до суду. Вартість 5 000 грн 00 коп.;

- судовий супровід справи №913/239/23. Вартість 10 000 грн 00 коп.

Відповідно до п.3 акту вартість послуг, вказаних у п.1 акту становить 20 000 грн 00 коп.

Клієнт зобов`язується оплатити отримані послуги адвоката в безготівковій формі у строк: 15 календарних днів з дати ухвалення рішення Господарським судом Луганської області у справі №913/239/23 (п.6 акту).

Адвокатом Коломійцевим А.Ю. виставлено позивачеві рахунок від 27.07.2023 №11 на суму 20 000 грн 00 коп.

Відтак, позивачем у належний спосіб доведено факт надання адвокатом Коломійцевим Андрієм Юрійовичем професійної правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи №913/239/23.

Суд бере до уваги, що відповідно до умов договору від 12.12.2022 про надання правової допомоги та акта приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2023 №А-12122022-3 у позивача виник обов`язок сплатити адвокату Коломійцеву А.Ю. витрати на надану професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн 00 коп.

За оцінкою суду такий розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду позовної заяви відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.

При цьому, суд враховує, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Пунктом 2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Отже, понесені ФОП Волошиним М.Д. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн 00 коп. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.126, 129, 232 - 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича до Дмитрівського обласного психоневрологічного інтернату про стягнення 115 758 грн 72 коп. відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець Волошин Микита Дмитрович ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Дмитрівський обласний психоневрологічний інтернат (вул. Центральна, буд. 32 А, с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області, 93540, ідентифікаційний код 03190107).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи" (вул. Набережна, буд. 52, с. Бірки Чугуївського району Харківської області, 63421, ідентифікаційний код 43589966).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.09.2023.

Суддя Тетяна КОСЕНКО