Рішення

від 05.09.2023 по справі 915/607/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Справа № 915/607/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Архітектора Старова, 1/1, м. Миколаїв, 54002 (код ЄДРПОУ 38312856)

електронна пошта: 2dprz@mk.dsns.gov.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК», вул. Лагерне Поле, 1-Б, оф. 4, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 41017754)

представник відповідача: адвокат Порошина Н. Г.

електронна пошта, зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення грошових коштів в розмірі 16 523, 69 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК» нараховані штрафні санкції на загальну суму 30 604, 68 гривень.

Позивач просить суд судовий збір в сумі 2 684, 00 грн. покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2023 по справі № 915/422/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін від учасників процесу на адресу суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2023 роз`єднано позовні вимоги 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" заборгованості за договорами № 192 від 10.11.2022 та № 194 від 17.11.2022 у розмірі 30 604, 68 грн., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

1) позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" заборгованості за договором № 192 від 10.11.2022 капітального ремонту покрівлі будівлі 4 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області по вул. 3-я Лінія, 29 в м. Миколаєві (ДК 021:2015 код 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) 13 011, 56 грн. - пені та 1 069, 43 грн. - 3% річних розглядати у справі № 915/422/23;

2) позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" за договором № 194 від 17.11.2022 капітального ремонту покрівлі будівлі 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області по вул. Наваринська, 13б в м. Миколаєві (ДК 021:2015 код 45440000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) 15 268, 75 грн. - пені та 1 254, 94 грн. - 3% річних виділити в самостійне провадження.

Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області на підставі зазначеної ухвали суду від 21.04.2023 зареєстровано виділені у самостійне провадження позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" за договором № 194 від 17.11.2022 капітального ремонту покрівлі будівлі 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області по вул. Наваринська, 13б в м. Миколаєві (ДК 021:2015 код 45440000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) 15 268, 75 грн. - пені та 1 254, 94 грн. - 3% річних як справи № 915/607/23.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2023 прийнято до провадження судді Олейняш Е. М. справу № 915/607/23 за позовом 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" за договором № 194 від 17.11.2022 капітального ремонту покрівлі будівлі 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області по вул. Наваринська, 13б в м. Миколаєві (ДК 021:2015 код 45440000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) 15 268, 75 грн. - пені та 1 254, 94 грн. - 3% річних. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів № 192 від 10.11.2022 та № 194 від 17.11.2022, а саме зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт за адресою: 3-я Лінія, 29 в м. Миколаєві та вул. Наваринська, 13б в м. Миколаєві, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу відповідно до умов договорів пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, в сумі 28 280, 31 грн., а також 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 2 324, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 610,612, 625 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та умовами договорів.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 4805/23 від 18.04.2023) просив відмовити у задоволенні позову, а судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу покласти на позивача. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- приписами ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання, а порушення строків виконання робіт не є грошовим зобов`язанням, у зв`язку з чим в цій частині позову наявні підстави для відмови в позові;

- нарахування пені з 29.12.2022 по 31.12.2022 є безпідставним, оскільки додатковою угодою № 1 до договору внесено зміни в частині ціни договору;

- посилаючись на приписи ст. 549, 614, 839, 883 ЦК України, ст. 193, 216, 230 ГК України, відповідач зазначив про неналежне виконання контрагентами відповідача взятих на себе зобов`язань щодо постачання профлистів, необхідних для виконання підрядних робіт; обмеження енергопостачання через ворожі обстріли на території Миколаївської області; погані погодні умови.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

17.11.2022 між 2 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК» (підрядник) було укладено договір підряду № 194 від 17.11.2022.

До договору між сторонами складено Додаток № 1 "Графік".

30.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2022, якою сторони погодили внесення змін до договору в частині зміни ціни договору та строку дії договору.

Договір з додатком та додаткова угода підписані та скріплені печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи (надати послуги), а саме: Капітальний ремонт покрівлі будівлі 2 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області по вул. Наваринська, 13б у м. Миколаєві (ДК 021:2015 код 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) у визначеному кошторисом обсязі та в строки, визначені умовами договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи (надані послуги) та сплатити їх вартість за цінами, які зазначені в кошторисній документації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору склад, обсяг і вартість робіт (послуг) зазначені в кошторисній документації.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна на роботи (послуги) встановлюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.2 договору договірна ціна визначається згідно ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 на підставі проектної документації та є твердою.

Відповідно до п. 3.3 договору ціна цього договору встановлюється згідно кошторисної документації та становить 2 439 447, 00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 договору ціна цього договору може бути скоригована у порядку, встановленому розділом ХІ цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи (надані послуги) здійснюються на підставі Актів приймання виконаних робіт (наданих послуг) за формою КБ-2В та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (наданих послуг) за формою КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.1 договору роботи мають бути виконані та здані замовнику до дати закінчення воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" зі змінами та доповненнями, а разі продовження дії воєнного стану на території України, строк виконання робіт автоматично продовжується (без укладення додаткової угоди) на строк дії воєнного стану, але не пізніше ніж 24.12.2022 року.

Відповідно до п. 5.2 договору підрядник приступає до виконання робіт не пізніше, ніж через 5 календарних днів з дня підписання цього договору.

Відповідно до п. 5.4 договору договір вважається виконаним після завершення виконання робіт (надання всіх послуг) та здійснення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором.

Відповідно до п. 5.5 договору роботи виконуються (послуги надаються) з використанням матеріалів підрядника.

Відповідно до п. 6.3.1 договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт (надання послуг) у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 7.4 договору у разі невиконання або несвоєчасного / неякісного виконання зобов`язань при виконанні робіт підрядник сплачує замовнику штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 8.2 договору сторони усвідомлюють, що посилатися на введений в Україні з 24 лютого 2022 року воєнний стан, як на форс-мажорну обставину, мають право лише тоді, коли повне чи часткове невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, виникло внаслідок обставин, які не можна було передбачити, ні уникнути на дату укладення договору.

Відповідно до п. 8.3 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом трьох календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та на час продовження строку воєнного стану в Україні чи окремій її місцевості (за місцезнаходженням замовника) понад період, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не пізніше ніж до 31 грудня 2022 року.

Додатком № 1 до договору "Графік" сторони погодили граничний строк виконання робіт 17.11.2022-23.12.2022.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 до договору сторони дійшли згоди, у зв`язку із невиконанням підрядником зобов`язання у строки, що передбачені п. 5.1 договору:

1. Провести спільний огляд об`єкта для визначення шкоди, завданої невиконанням зобов`язань за договором та скласти відповідний акт.

2. Зменшити суму договору на 1 836 987, 00 грн. та викласти п. 3.3 договору в наступній редакції: "Ціна цього договору складає 602 460, 00 грн. без ПДВ.".

3. Внести зміни та викласти п. 10.1 договору в наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та на час продовження строку воєнного стану в Україні чи окремій її місцевості (за місцезнаходженням замовника) понад період, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не пізніше ніж до 31 грудня 2022 року, а в частині відшкодування підрядником матеріальної шкоди та штрафних санкцій до повного погашення заборгованості".

02.12.2022 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист-претензію № 29/950 від 02.12.2022, в якій з посиланням на умови договору підряду № 194 вимагав у найближчий термін в добровільному порядку приступити до виконання робіт, попередивши про застосування штрафних санкцій.

Лист вручено нарочно 02.12.2022 представнику відповідача.

16.12.2022 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист № 29/984 від 16.12.2022, в якому з посиланням на договори підряду № 192, 194 просив надати гарантійний лист з термінами виконання робіт згідно укладених договорів в термін до 19.12.2022.

Лист вручено нарочно 16.12.2022 представнику відповідача.

У відповідь на лист від 16.12.2022, відповідач надав позивачу лист б/н від 17.12.2022, в якому повідомив про виникнення об`єктивних та невідворотних чинників, які стались поза волею відповідача та зумовили неможливість завершення виконання робіт у строки, передбачені договором, а саме: 1) погодні умови; 2) не поставку будівельних матеріалів контрагентами відповідача; 3) використання в роботі специфічного профільованого листа, який виготовляється за окремим замовленням; 4) виконання робіт в умовах дефіциту електроенергії. Відповідач, посилаючись на умови п. 8.2 договору, зазначив, що перелічені в листі обставини, крім погодних умов, є обставинами непереборної сили, спричиненими військовою агресією РФ проти України. Відповідач запропонував продовжити строк виконання робіт до 10.02.2023. До листа додано інформацію Миколаївського обласного центру з гідрометеорології.

До матеріалів даної справи долучено інформацію Миколаївського обласного центру з гідрометеорології № 9913-05/08-270 від 16.12.2022 про кількість опадів в м. Миколаєві в період з 17.11.2022 по 15.12.2022.

Відповідачем на підтвердження факту затримки виробництва профільованого листа подано до матеріалів справи лист-пояснення ТОВ "ЮГ-Профіль" без дати та номера щодо причин затримки виготовлення профлистів.

Відповідачем також подано суду акт від 10.12.2022, складений між підрядником в особі керівника ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" та інженером технічного нагляду Сухоруковим А. І. про те, що отриманий від ТОВ ВК "СПЕЦПРОФІЛЬ" метал іншої товщини та містить здуття фарби.

21.12.2022 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист № 29/1006, в якому повідомлено про відсутність підстав для продовження дії договору № 194. Позивач зазначив, що наведені в листі відповідача обставини не є обставинами непереборної сили, у зв`язку з чим просив виконати роботи у строки, встановлені умовами договору.

26.12.2022 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист № 29/1014, в якому повідомлено про розірвання договорів № 192, № 194 та направлено проект додаткової угоди про розірвання договорів.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач 28.12.2022 направив на адресу позивача лист з відмовою від розірвання договору, у зв`язку з недотриманням позивачем строків повідомлення іншої сторони про розірвання договорів. Відповідач не надав згоди на розірвання договорів за взаємною згодою, запропонувавши повторно позивачу підписати додаткові угоди про продовження строку виконання робіт та строку дії договору.

Суду не подано доказів підписання сторонами додаткових угод про розірвання або продовження строків виконання робіт / дії договору.

28.12.2022 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист № 29/1015 від 28.12.2022, в якому позивач вимагав надати акти виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт з метою визначення вартості виконаних робіт та проведення оплати.

Судом встановлено, що відповідачем частково виконано підрядні роботи на суму 602 460, 00 грн., що підтверджується актом б/н від 29.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 на суму 602 460, 00 грн., який підписано сторонами та скріплено печатками сторін без зауважень.

29.12.2022 позивачем проведено оплату за виконані роботи згідно акту від 29.12.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1785 від 29.12.2022 на суму 602 460, 00 грн.

04.01.2023 позивачем 2 ДППРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області направлено на адресу відповідача ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" лист № 29/9 від 04.12.2023, в якому просив відповідача сплатити пеню, а також прибути 06.01.2023 за місцезнаходженням об`єкта для проведення огляду та складання акту.

В позовній заяві позивачем зазначено, що при оформленні листа допущено механічну помилку та замість дати "04.01.2023" помилково зазначено дату "04.12.2023".

Судом встановлено, що вищевказаний лист не міг бути датованим 04.12.2023, оскільки ще не настала вищевказана дата. Крім того, вказаний лист не міг бути датованим і 04.12.2022, оскільки в ньому містяться посилання на обставини порушення відповідачем зобов`язань за договором № 194 станом на дату закінчення календарного року 2022 (зокрема, щодо факту порушення підрядником строків виконання робіт з 25.12.2022 по 28.12.2022, щодо факту проведення замовником оплати 30.12.2022 тощо).

Крім того, факт надіслання вищевказаної вимоги (листа) підтверджується Журналом реєстрації підготовлених документів 2 ДПРЗ, з якого вбачається, що 04.01.2023 була проведена реєстрація листа № 29/9 від 04.12.2023.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Загальні питання договірних правовідносин.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

4.2. Правове регулювання загальних питань підрядних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

4.3. Правове регулювання строку дії договору та строків виконання робіт.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 17 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року (тут і далі - Загальних умов № 668), строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Відповідно до п. 18 Загальних умов № 668 установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об`єкта) може пов`язуватися з виконанням замовником певних зобов`язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).

Датою закінчення робіт (будівництва об`єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об`єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.

Відповідно до п. 19 Загальних умов № 668 строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі:

виникнення обставин непереборної сили;

невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);

внесення змін до проектної документації;

дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;

виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об`єкта).

Відповідно до п. 20 Загальних умов № 668 замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об`єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання (п. 29, 33-35 постанови Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними (відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 та від 18.11.2019 року у справ № 910/16750/18).

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

4.4. Правове регулювання зміни або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 117 Загальних умов № 668 внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду.

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.

4.5. Правове регулювання нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

4.6. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

4.7. Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:

відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (п. 5.48 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Подібна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Верховний Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, 17.11.2022 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 194 від 17.11.2022, відповідно до умов якого підрядник ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК" взяв на себе зобов`язання виконати роботи (капітальний ремонт покрівлі будівлі) зі строком виконання до 24.12.2022 (п. 1.1, п. 5.1 договору). Ціна договору погоджена сторонами в сумі 2 439 447, 00 грн. без ПДВ (п. 3.3 договору), а додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 до договору - в сумі 602 460, 00 грн. без ПДВ.

Суду не подано доказів внесення сторонами змін до умов договору № 194 в частині зміни строків виконання робіт та/або строку дії договору шляхом укладення додаткової угоди до договору (п. 11.1, 12.7, 12.8 договору).

Крім того, в суду відсутні підстави для тверджень про дострокове розірвання договору підряду № 194, оскільки позивачем під час направлення листа № 29/1014 від 26.12.2022, в якому повідомлено про розірвання договору № 194 з додаванням проекту додаткової угоди про розірвання договору, не дотримано умов п. 11.6, 11.7 договору щодо порядку та строків повідомлення іншої сторони про розірвання договору, а взаємної згоди про розірвання договору шляхом укладення додаткової угоди сторонами не досягнуто (ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, п. 117 Загальних умов № 668).

Судом встановлено, що підрядником (відповідачем) частково виконано будівельні роботи на суму 602 460, 00 грн., що підтверджується актом б/н від 29.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 на суму 602 460, 00 грн., який підписано сторонами та скріплено печатками сторін без зауважень.

Отже, підрядником порушено умови договору в частині виконання робіт у строки, встановлені умовами договору (ст. 530, 610 ЦК України, п. 5.1 договору), що тягне відповідальність, передбачену умовами чинного законодавства та умовами договору, зокрема, стягнення неустойки (ст. 611 ЦК України, ст. 231 ГК України, п. 7.1, п. 7.4 договору).

В зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт позивачем правомірно за період прострочення відповідно до приписів ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 7.1, п. 7.4 договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Водночас, перевіривши розрахунок розміру пені, виконаний позивачем, судом встановлено, що позивачем нараховано пеню:

- за період з 25.12.2022 по 28.12.2022 включно, виходячи з суми невиконаного зобов`язання (вартості невиконаних робіт) в сумі 2 439 447, 00 грн.;

- за період з 29.12.2022 по 31.12.2022 включно, виходячи з суми невиконаного зобов`язання (вартості невиконаних робіт) в сумі 1 836 987, 00 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру пені та встановлено, що пеня становить:

- за період з 25.12.2022 по 28.12.2022 включно (4 дні), виходячи з суми невиконаного зобов`язання (вартості невиконаних робіт) в сумі 2 439 447, 00 грн., пеня становить 9 757, 79 грн.

- за 29.12.2012 (1 день), виходячи з суми невиконаного зобов`язання (вартості невиконаних робіт) в сумі 1 836 987, 00 грн., пеня становить 1 836, 99 грн.

Отже, обґрунтованою та підставною є нарахування та стягнення пені в сумі 11 594, 78 грн.

В решті нарахування пені є безпідставним, оскільки додатковою угодою від 30.12.2022 сторони зменшили ціну договору до 602 460, 00 грн. без ПДВ (до фактичної вартості виконаних робіт), тобто 30.12.2022 та 31.12.2022 відсутня прострочка. Отже, нарахування пені в сумі 3 673, 97 грн. є безпідставним. В цій частині позову судом відмовлено.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність боржника за невиконання / неналежне виконання саме грошового зобов`язання. Натомість, зобов`язання з виконання робіт не є грошовим. Відповідно, судом відмовлено в позові в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 254, 94 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що затримка у виконанні робіт відбулась внаслідок об`єктивних незалежних від волі відповідача обставин, то суд зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини несвоєчасного виконання підрядних робіт за договором не є обставинами непереборної сили (форс-мажор) з огляду на наступне.

Так, умовами п. 8.2 договору сторони погодили, що посилатися на введений в Україні з 24 лютого 2022 року воєнний стан, як на форс-мажорну обставину, мають право лише тоді, коли повне чи часткове невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, виникло внаслідок обставин, які не можна було передбачити, ні уникнути на дату укладення договору.

Договір підряду № 194 укладений між сторонами 17.11.2022, тобто під час дії воєнного стану.

В силу прямої норми ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання. Отже, посилання відповідача на недодержання контрагентами відповідача (третіми особами) своїх зобов`язань не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами непереборної сили, не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов`язання та не спростовує тверджень про наявність вини у вчиненні господарського правопорушення.

Щодо посилань відповідача на відсутність електропостачання, то суд зазначає наступне. Відключення електропостачання внаслідок ворожих обстрілів відбувалось на території України, починаючи з жовтня 2022, тобто на дату укладення договору відповідач міг та повинен був врахувати вищевказану обставину.

Щодо посилань відповідача на погодні умови, то в цій частині суд зазначає: 1) "погані погодні умови", як стверджує відповідач, не є в розумінні ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" саме винятковими погодними умовами, не є надзвичайними обставинами; 2) відповідач ТОВ "БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК", основним видом діяльності якого відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ є "43.91 Покрівельні роботи", як суб`єкт господарювання, який здійснює свою діяльність на власний ризик (ст. 42, 44 ГК України, ч. 1 ст. 837 ЦК України), укладаючи договір підряду № 194 міг передбачити можливість несприятливих умов, викликаних звичайними для даного регіону кліматичними умовами у відповідний період року; 3) матеріали справи не містять доказів, що кількість опадів у м. Миколаєві в листопаді-грудні 2022 була винятковою та такою, що унеможливлювала виконання умов договору підряду у строки, передбачені умовами договору.

Інших підстав та доказів, які б спростовували позовні вимоги, не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 11 594, 78 грн. В решті позову судом відмовлено.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Судовий збір в сумі 1 016, 99 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в сумі 432, 33 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЯ-МК», вул. Лагерне Поле, 1-Б, оф. 4, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 41017754) на користь позивача 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Архітектора Старова, 1/1, м. Миколаїв, 54002 (код ЄДРПОУ 38312856):

- 11 594, 78 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн. 78 коп.) - штрафних санкцій (пені);

- 1 016, 99 грн. (одна тисяча шістнадцять грн. 99 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.09.2023.

Суддя Е.М. Олейняш