Рішення

від 30.08.2023 по справі 916/1321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1321/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

прокурор: Ейсмонт С.О.;

від позивача (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях): Десятова Н.А.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 15; код ЄДРПОУ 43015722);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А; код ЄДРПОУ 42307344)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (65020, Одеська обл., місто Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26, код ЄДРПОУ 02125473);

про стягнення 53590,98 грн.

1. Суть спору.

30.03.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО № 1371/23) заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 51278,50 грн., пеню у розмірі 2312,48 грн. та судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 було відкрито провадження у справі №916/1321/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 15.04.2023.

У судовому засіданні 15.05.2023 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 07.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2023 залучено Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У судове засідання 07.06.2023 з`явився прокурор, та представник позивача, інші представники не з`явились.

У судовому засіданні 07.06.2023, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 31.07.2023 р. об 11:30 год.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноважено представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання ухвал суду від 04.04.2023, 17.05.2023 та 16.06.2023 на адресу місцезнаходження ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ», які повернулись до суду із відміткою поштової установи про невручення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані судом на адресу місцезнаходження відповідача по справі, а саме: (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А) рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвали були повернуті поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідачу зазначена ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення сторонам відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідачу і повернута поштою, суд доходить висновку, що останній повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з судовими ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За таких обставин суд доходить висновку, що неможливість вручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за їх офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання відповідачем до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.

У судовому засіданні 31.07.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси.

При розгляді листа РВФДМУ по Одеській та Миколаївській областях № 10-07-03048 від 29.11.2022, яким надано інформацію про заборгованість з орендної плати та пені, невиконання умов договору, встановлено факти порушення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ».

Так, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» 10.02.2020 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840912007, за яким Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передає, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: некапітальну будову, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, інвентарний № 10316534, загальною площею 57,00 кв.м. за адресою: м. Одеса,

вул. Старопортофранківська, буд. 34, що обліковується на балансі Державного закладу

«Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП Лосеєва О.М. станом на 30.11.2019 та становить 724 600 гривень 00 копійок. Договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців.

За актом приймання - передавання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало орендарю зазначене нерухоме майно.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2019) 10 847 гривень 26 копійок.

Відповідно до звіту про надходження коштів до бюджету, наданого ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях, орендна плата ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» нараховувалася Орендодавцем та не сплачувалася Орендарем за період з 12.04.2021 по 12.11.2022.

Отже, прокурор вважає, що ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» порушило умови договору оренди щодо несвоєчасного внесення орендних платежів, що призвело до заборгованості, яка станом на 10.03.2023 складає 51 278,50 грн.

Враховуючи, що станом на день звернення з позовом до суду заборгованість по орендній платі відповідачем не сплачена та щомісячно збільшується, останньому нараховано пеню за період з 01.05.2022 по 31.10.2022 за договором оренди, яка складає 2312,48 грн.

Також прокурор зазначає про те, що Листом РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях № 10-07-00503 від 09.02.2023 надіслано окружній прокуратурі копію листа балансоутримувача - Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського» № 1831/21 від 20.10.2022, яким повідомлено, що з причини порушення правил пожежної безпеки з боку орендаря 07.10.2021 на об`єкті оренди виникла пожежа, за результатами якої пошкоджено частину нерухомого майна зазначеного об`єкту.

За результатами роботи внутрішньо-перевірочної комісії університету встановлено, що упродовж останнього року відновлювальні роботи не проводяться, приміщення орендованої будівлі від дня пожежі орендарем не використовується, зачинене, сума збитків не компенсована. Подальше використання об`єкту без проведення капітального ремонту неможливе. Телефонний зв`язок з орендарем відсутній, на звернення (листи), надіслані претензії з боку балансоутримувача, не відповідає. Зазначеним листом РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях повідомляло, що майно орендаря в орендованому об`єкті нерухомого майна відсутнє. Орендар не має наміру користуватись вищевказаним майном.

Тобто, на думку прокурора, зазначені обставини унеможливили використання орендованого об`єкта нерухомого майна відповідно до мети (розміщення офісу), визначеної Договором № 209840912007 від 10.02.2020.

Враховуючи вищевикладене, 26.10.2022 наказом в.о. начальника РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях № 908 припинено чинність Договору оренди від 10.02.2020 № 209840912007 нерухомого державного майна, а саме: некапітальної будови, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, інвентарний № 10316534, загальною площею 57,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34, та відповідно до Акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.10.2022, Балансоутримувач Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського» з відома Орендодавця РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях приймає із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності - некапітальну будову, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, загальною площею 57,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34. Таким чином, нерухоме майно фактично було повернуто орендодавцем.

3.2. Доводи ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ».

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

10.02.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840912007, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: некапітальну будову, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, інвентарний № 10316534, загальною площею 57,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34, що обліковується на балансі Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП Лосеєва О.М. станом на 30.11.2019 та становить 724 600 гривень 00 копійок.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду, згідно Наказу Регіонального відділення Фонду державного манна України по Одеській області №1143 під 02.10.2017 року, з метою: інше використання нерухомого майна (розміщення виробничо-технологічного центру для експериментального виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів та впровадження нових технологій).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 та становить без ПІДВ за базовий місяць оренди (грудень 2019р.) 10847,26 грн. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2020 визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України (п.3.2.-3.3. договору).

За умовами п. 3.5. договору розмір орендної плати обов`язково переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п.3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно колія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50 % надсилається Орендарем Орендодавцеві, 50 % - Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно по чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Згідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. п. 5.3, 5.9 Орендар зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу. Щомісяця до 12 числа надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного місяць з відміткою обслуговуючого банку про перерахунок орендної плати до Державного бюджету України та Балансоутримувача).

Пунктом 5.10. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов`язується повернути Балансоутримувачу об`єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу битки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини Орендаря,

Відповідно до п. 8.2. Орендодавець та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору оренди, стягнення збитків по заборгованості орендної плати, пені, неустойки, його розірвання у разі погіршення стану Об`єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами, а саме 10.02.2020 року.

За умовами п. 10.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, загибелі орендованого майна.

Пунктами 10.9.-10.10. Договору перебачено, що у разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

Відповідний договір погоджено балансоутримувачем - Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського».

10.02.2020 між позивачем та відповідачем, за погодженням балансоутримувача було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». Згідно з актом метою передання майна в оренду визначено: розміщення офісу (а.с.33).

Судом встановлено, що 07.10.2021 на об`єкті оренди виникла пожежа, що підтверджується відповідним актом про пожежу (а.с. 48).

19.10.2022 за наслідками проведеної перевірки технічного стану приміщень університету Ушинського за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34, було складно відповідний Акт, згідно з яким встановлено, що об`єкт оренди не функціонує, зазначений телефонний зв`язок з орендарем відсутній, на письмові запити (претензії) не відповідає; у зв`язку з пошкодженням пожежею електричних мереж необхідно провести повну заміну внутрішніх електричних мереж з встановленням нового щита «ЩР» та монтажем автоматичних вимикачів, розеток із заземлюючим контактом; внутрішні приміщення до подальшої експлуатації не придатні (фото), тому необхідно проведення відновлювальних ремонтних робіт з заміною частини шиферної покрівлі, кроквяних конструкцій та обрешітки, заміною конструкцій підвісної стелі, освітлювальних приладів і сигналізації.

20.10.2022 Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського» звернувся до РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях з листом № 1831/21, в якому повідомив останнього про те, що з причин порушення правил пожежної безпеки з боку орендаря 07.10.2021 на об`єкті оренди виникла пожежа, за результатами якої було пошкоджено частину нерухомого майна зазначеного об`єкту. За попередніми результатами обстеження пожежною комісією відділу ЗНС по Приморському району Одеської МТТ РУ ГУ ДСНС орієнтовна сума збитків склала 700,00 тис. грн. (додаток 1). За результатами роботи внутрішньо-перевірочної комісії університету встановлено, що на протязі останнього року відновлювальні роботи не проводилися, приміщення орендованої будівлі від дня пожежі Орендарем не використовуються, закриті, сума збитків не компенсована. Подальше використання об`єкту без проведення капітального ремонту неможливе. Крім того, телефонного зв`язку з Орендарем немає, на звернення (листи), надіслані претензії з боку Балансоутримувача, не відповідає.

Наказом РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях від 26.10.2022 № 908 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди від 10.02.2020 №209840912007» на підставі вимог статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX, постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 р. №634, враховуючи лист Балансоутримувача Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського» від 20.10.2022 №1831/21 (вхідний РВ від 20.10.2022 №16/03689) та Акту перевірки технічного стану приміщень університету Ушинського, яке орендоване ТОВ "СИСТВМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ", від 19.10.2022, припинено чинність договору оренди від 10.02.2020 М209840912007 нерухомого державного майна, а саме: некапітальної будови, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, загальною площею 57 кв.м., що обліковується на балансі Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д Ушинського» та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34.

З огляду на наведене, 26.10.2022 було складено акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким Балансоутримувач з відома орендодавця прийняв із строкового платного користування нерухоме мано, що належить до державної власності, а саме: некапітальну будову, яка не є житловою і використовується як допоміжна тимчасова споруда, інвентарний № 10316534, загальною площею 57,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 34.

Згідно звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.03.2020 по 12.11.2022 (а.с.58-59) борг відповідача зі сплати орендної плати визначено у сумі 51 278,50 грн.

Дослідивши наданий прокурором розрахунок, суд зауважує, що фактично заборгованість, яку просить суд стягнути прокурор, нарахована за період з квітня 2021 року по листопад 2022 року.

5. Позиція суду

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачувалась орендна плата до Державного бюджету України, чим порушено інтереси держави.

При цьому, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є позивач, який має право та обов`язок контролювати виконання орендарями своїх обов`язків за договорами оренди державного майна, а у випадку встановлення порушень порушення інтересів держави, серед інших, з боку відповідача, має повноваження щодо їх захисту.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 10-07-03048 від 29.11.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило Одеську обласну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір, з позовною заявою, з приводу порушення інтересів держави, Регіональне відділення не зверталось та надало необхідну інформацію для вжиття заходів прокурорського реагування, що підтверджується випискою з бухгалтерії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Приморською окружною прокуратурою м. Одеси на адресу Регіонального відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях надіслано запити № 52-1вих-23 від 02.01.2023, № 52-1057вих-23 від 01.02.2023, № 52-1547 вих-23 від 17.02.2023 про порушення з боку ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» умов договору оренди та про вжиття заходів щодо поновлення порушених прав та інтересів держави.

Листами № 10-07-00105 від 10.01.2023, № 10-07-00503 від 09.02.2023, № 10-06-00880 від 10.03.2023 Регіональне відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях повідомило, що з позовною заявою до суду не зверталось та надало необхідні копії документів для вжиття заходів прокурорського реагування.

Вказані обставини свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган державної влади не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що Приморською окружною прокуратурою м. Одеси листом № 52-2690вих-23 від 21.03.2023 повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про порушення з боку ТОВ «СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ» діючого законодавства та про звернення прокурора до суду з позовною заявою в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

5.2. Щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

Обґрунтовуючи підстави даного позову, прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору, а саме: невиконання зобов`язань щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та п`ятою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 285 ГК України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди, ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря: загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

За умовами п. 10.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, загибелі орендованого майна.

В свою чергу, загибель (знищення) предмета оренди означає припинення його існування взагалі як об`єкту матеріального світу та неможливості його використання, як це встановлено в даній справі.

Отже, враховуючи фактичні обставини, які свідчать про неможливість подальшого використання орендованого майна, а також відсутність безпосередньо Орендаря, договір оренди припинив свою дію в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 291 ГК України та п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна» у зв`язку зі знищенням об`єкту оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Таким чином, обов`язок орендаря повернути об`єкт оренди протягом трьох робочих днів з дати припинення договору визначений Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Крім того, такі ж зобов`язання покладено на орендаря і договором оренди, зокрема пунктами 10.9, 10.10 цього договору.

Судом встановлено, що відповідач після припинення строку дії договору оренди займані приміщення не звільнив та акт приймання-передачі не надав.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати, на підтвердження чого надав звіт про стан надходження коштів до бюджету, згідно якого сума боргу з орендної плати становить 51278,50 грн.

Постановою КМУ № 611 врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: …нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2, зокрема, для вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичних осіб, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

Згідно з Додатком 2 до постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків відносяться орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень.

Відповідна постанова втратила чинність 01.06.2022.

Також, відповідно до п. 129-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якщо у зв`язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця.

Враховуючи вищевикладене, за заявою орендаря про звільнення від сплати за оренду на період дії карантину у зв`язку з відсутністю робочої діяльності, РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях прийнято рішення про перерахунок орендної плати за користування державним майном на період дії карантину у розмірі 50% (наказ № 890 від 06.10.2020).

Крім того, суд зазначає, що 27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», підпунктом 3 пункту 1 встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Підпунктом 4 пункту 1 названої постанови встановлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Згідно з підпунктом 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Суд зазначає, що норми вищевказаних постанов Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях при нарахування орендної плати за період дії карантину та за період воєнного стану дотримано в повному обсязі.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 51 278,50 грн.

5.3. Щодо стягнення пені.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом. 3.7. договору оренди нерухомого майна від 10.02.2020 встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, а саме 50% до 50% відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Прокурором визначено період нарахування пені відповідачу з 01.05.2022 по 31.10.2022 та розраховано пеню на загальну суму 2 312,48 грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 51 278,50 грн. та пеню у розмірі 2312,48 грн., суд встановив його правильність та обґрунтованість.

Установивши факт припинення дії договору оренди в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 291 ГК України та п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна» у зв`язку зі знищенням об`єкту оренди, враховуючи, що у відповідача відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, а також враховуючи відсутність складеного в двосторонньому порядку акта приймання-передачі нерухомого майна з орендного користування, ініціатива з підписання якого покладена на саме відповідача, суд вважає правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 51 278,50 грн. та пені у розмірі 2312,48 грн., у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

5.4. Розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А; код ЄДРПОУ 42307344) до Державного бюджету України отримувач - ГУК в Од.обл./м.Одеса/22080200, код отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA718999980313040093000015744) заборгованості по орендній платі у розмірі 51 278/п`ятдесят одна тисяча двісті сімдесят вісім/ грн 50 коп. та пеню у розмірі 2 312/дві тисячі триста дванадцять/грн 48 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СИСТЕМ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А; код ЄДРПОУ 42307344) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у розмірі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 вересня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська