Рішення

від 06.09.2023 по справі 916/2429/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2429/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/2429/23

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Великий Фонтан (65038, м. Одеса, вул. Макаренка, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 40961272)

про стягнення 51340, 55 грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Великий Фонтан боргу у загальній сумі 94 340, 55 грн., у т.ч.: основний борг 40 000 грн., пеня 20 576, 90 грн., 3 % річних 6 396, 48 грн., інфляційні втрати 24 367, 17 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

12.06.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також сторонам роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Під час спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження сторонами до суду надано:

відзив на позовну заяву за вх.№22380/23 від 05.07.2023 ;

відповідь на відзив за вх.№22678/23 від 07.07.2023;

клопотання позивача про долучення доказів за вх.№25432/23 від 26.07.2023.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача:

- на виконання умов договору №20/21-3071-ТЕ-23 постачання природного газу від 05.10.2020, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 256 618,95 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед Позивачем за Договором складає 40 000 грн.

- за прострочення строку сплати основного боргу позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 20 576, 90 грн., 3 % річних у сумі 6 396, 48 грн. та інфляційні втрати у сумі 24 367, 17 грн.

- при укладанні договору відповідач не заперечував проти умов пункту 5.1 Договору, таким чином сторони, підписанням Договору сторони підтвердили, що погоджуються з порядком та умовами, визначеними вказаними пунктами Договору;

- жодним нормативним актом, жодним пунктом Договору №20/21-3071-ТЕ-23 від 05.10.2020 на позивача не покладено обов`язку щодо досудового врегулювання спору та цей обов`язок не пов`язано з обов`язком відповідача своєчасно сплачувати за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1. договору.

- відповідач до матеріалів справи не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобов`язання.

- 21.06.202 після звернення позивача до суду позовом про стягнення заборгованості, відповідачем повністю погашено заборгованість за спірним договором в сумі 40 000 грн., що підтверджується сальдо по договору та банківською випискою АТ «Ощадбанк» за 21.06.2023. Станом на 07.07.2023 основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №20/21-3071-ТЕ-23 від 05.10.2020 постачання природного газу складає 0,00 грн., в іншій частині позовні вимоги залишаються без змін, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 51 340, 55 грн., у тому числі: пеню у сумі 20 576, 90 грн., 3 % річних у сумі 6 396, 48 грн., інфляційні втрати у сумі 24 367, 17 грн.

Стислий виклад позиції відповідача:

- 21.06.2023 в день отримання копії позовної заяви, ОСББ сплатило 40 000 грн. заборгованості за надані послуги, що підтверджується платіжним документом.

- що ж стосується стягнення з ОСББ неустойки та фінансових санкцій, то позивачем не було направлено відповідачу претензії або вимоги, які б містили розрахункові реквізити для сплати вищезазначеної заборгованості, що унеможливило своєчасну сплату боргу. Враховуючи наведене з боку позивача відбулось прострочення кредитора, що виключає можливість покладення на ОСББ неустойки та фінансових санкцій.

- велика кількість мешканців будинку втратили джерела доходу та можливість їх відновлення з огляду на підступну, злочинну військову агресію російської федерації відносно України, в результаті якої велика кількість мешканців була вимушена покинути місця постійного проживання та виїхати за їх межі з метою збереження життя та здоров`я. Втрата місця працевлаштування мешканців призвела до зменшення надходжень з погашення наданих комунальних послуг. За минулий та теперішній роки надходження по комунальним послугам складають менше ніж 50% від нарахованих. У зв`язку із наведеним відповідач додатково заявляє клопотання про зменшення суми неустойки до 1000 гривень.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

05.10.2020 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Великий Фонтан (Споживач) укладено договір №20/21-3071-ТЕ-23 постачання природного газу, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У п. 2.1. договору зазначено, що Постачальник передає Споживачу у жовтні 2020-квітні 2021 року замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 150,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях.

За умовами п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до ч. 6 п. 6.2. договору споживач зобов`язаний, зокрема прийняти газ в кількості, зазначеній в п. 2.1 даного Договору, своєчасно оплачу поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. 7.2. договору у редакції додаткової угоди №8 від 26.03.2021 до договору про постачання природного газу від 05.10.2020 №20/21-3071-ТЕ-23 у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1. 5.6 цього Договору зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 13.3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховуй пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 11.1 Договору зазначено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

До договору про постачання природного газу від 05.10.2020 №20/21-3071-ТЕ-23, сторонами були підписані додаткові угоди №1/1 від 30.10.2020, №1 від 23.11.2020, №3 від 30.11.2020, №4 від 22.12.2020, №5 від 29.01.2021, №6 від 26.02.2021, №7 від 26.03.2020, №8 від 26.03.2021, №9 від 28.04.2021.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 256 618, 95 грн., із врахуванням ПДВ, про що свідчать підписані між сторонами та скріплені печатками Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2020 на суму 152 552, 56 грн., від 31.12.2020 на суму 251 202, 68 грн., від 31.01.2021 на суму 310 165, 31 грн., від 28.02.2021 на суму 230 767, 86 грн., від 31.03.2021 на суму 198 362, 22 грн., від 30.04.2021 на суму 113 568, 32 грн.

В свою чергу відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий природний газ на суму 1 216 618, 95 грн., про що свідчить виписки по рахунку відповідача.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 40 000 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 000 грн., просить стягнути з відповідача пеню у сумі 20 576, 90 грн., 3 % річних у сумі 6 396, 48 грн. та інфляційні втрати у сумі 24 367, 17 грн.

Після відкриття провадження у справі (ухвала суду від 12.06.2023) відповідачем здійснено оплату основного боргу в сумі 40 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1576 від 21.06.2023 та сальдо по договору №20/21-3071-ТЕ-23.

Також позивач у відповіді на відзив зазначив, що станом на 07.07.2023 основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №20/21-3071-ТЕ-23 від 05.10.2020 постачання природного газу складає 0,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 51 340, 55 грн., у тому числі: пеню у сумі 20 576, 90 грн., 3 % річних у сумі 6 396, 48 грн., інфляційні втрати у сумі 24 367, 17 грн.

06.09.2023 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 000 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір №20/21-3071-ТЕ-23 постачання природного газу від 05.10.2020, на підставі якого у позивача виникло зобов`язання поставити відповідачу природний газ та у відповідача виникло зобов`язання прийняти та оплатити поставлений позивачем природний газ до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Статтею 12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, природний газ, який поставлений позивачем згідно Актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2020 на суму 152 552, 56 грн., від 31.12.2020 на суму 251 202, 68 грн., від 31.01.2021 на суму 310 165, 31 грн., від 28.02.2021 на суму 230 767, 86 грн., від 31.03.2021 на суму 198 362, 22 грн., від 30.04.2021 на суму 113 568, 32 грн., оплачений відповідачем частково та із порушенням встановлених договором строків оплати.

У ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.2. договору, у редакції додаткової угоди №8 від 26.03.2021 до договору про постачання природного газу від 05.10.2020 №20/21-3071-ТЕ-23 у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1. 5.6 цього Договору зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 13.3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховуй пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 20576,90 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3 % річних становить 6396,48 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 24 367,17 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки, господарський суд виходить з наступного.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, оцінюючи можливість зменшення суми заявленої до стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача щодо порушення строків оплати поставленого позивачем природного газу.

Також судом враховується, що під час розгляду справи відповідачем здійснено оплату основного боргу в розмірі 40 000 грн., внаслідок чого судом постановлено ухвалу від 06.09.2023 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 40 000 грн.

Окрім того, судом враховується, що природний газ, який поставлений позивачем відповідачу використаний останнім для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, та вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, а також таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 10 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків оплати за отриманий природний газ, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд також враховує, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат, також певною мірою компенсує можливі негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" та стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 10 000 грн., 3 % річних у сумі 6 396, 48 грн. та інфляційних втрат у розмірі 24 367, 17 грн.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги викладене та підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Великий Фонтан (65038, м. Одеса, вул. Макаренка, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 40961272) про стягнення 51 340, 55 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Великий Фонтан (65038, м. Одеса, вул. Макаренка, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 40961272) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтотогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., 3 % річних у сумі 6 396 (шість тисяч триста дев`яносто шість) грн. 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 367 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 17 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 770 (сімсот сімдесят) грн. 11 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10 576, 90 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 06 вересня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець