Рішення

від 30.08.2023 по справі 920/694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2023м. СумиСправа № 920/694/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/694/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН ФАРМІНГ ХАРКІВ» (вул. Старокиївська, буд. 10 Г, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 34469015),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАРДАРІКА ТРЕС» (вул. Черкаська, буд. 1, оф. 22, м. Суми, 40007; код за ЄДРПОУ 40743519),

про стягнення 19051,37 грн

установив:

26.06.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 19051,37 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят одну грн 37 коп.), із них 12500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) попередньої оплати, 6301,37 грн (шість тисяч триста одна грн 37 коп.) штрафної санкції, 250,00 грн (двісті п`ятдесят грн 00 коп.) штрафу, а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

27.06.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач ТОВ «ГАРДАРІКА ТРЕС» зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 40743519 з місцезнаходженням вул. Черкаська, буд. 1, офіс 22, м. Суми, 40007.

Ухвалою від 30.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/694/23; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

30.06.2023 копія ухвали від 30.06.2023 у справі №920/694/23 надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки №3841.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 06.07.2023 відповідач був повідомлений належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Відповідач відзиву на позов не подав. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

05.07.2023 адвокатом Івтушок С.В. черес систему «Електронний суд» подана заява про вступ у справі як представника (вх №562), відповідно до якої зазначений адвокат просить залучити його у справу як представника ТОВ «ТРАЙГОН ФАРМІНГ ХАРКІВ», надавши доступ до електронної справи №920/694/23 в підсистемі «Електронний суд».

05.07.2023 адвоката Івтушок С.В. додано до комп`ютерної програми «ДСС» як представника позивача у справі №920/694/23.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

13.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН ФАРМІНГ ХАРКІВ» (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРДАРІКА ТРЕС» (далі відповідач, підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт з проектування комплекту дослідного зразка обладнання безпеки сільськогосподарської техніки №130622_01 (далі договір).

Відповідно до абз. 1 п. 1.1. договору підрядник зобов`язується за технічним завданням замовника власними та залученими силами і засобами виконати роботи з проектування дослідного зразка обладнання безпеки сільськогосподарської техніки для проведення польових робіт (надалі обладнання) та технічної документації на нього (надалі технічна документація), надалі роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. договору вартість робіт за цим договором складає 25000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 4166,67 грн.

За змістом п. 3.1. договору підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту оплати першого платежу згідно з п. 10.1.1. цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору кінцевий термін завершення робіт за договором 27 червня 2022 року.

Датою завершення виконання робіт, вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.2.1 та 4.2.2. договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому договором порядку належно виконані роботи, а згідно з п. 5.2.1. договору підрядник зобов`язаний виконати роботи належно, у встановлені договором строки, відповідно до умов договору.

Пунктом 10.1. договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються у наступному порядку:

- платіж в розмірі 50% від вартості робіт за договором, що становить 12500,00 грн в тому числі ПДВ 2083,33 грн за договором, здійснюється протягом 5 днів після підписання договору (п. 10.1.1. договору);

- платіж в розмірі 50% від вартості робіт за договором, що становить 12500,00 грн в тому числі ПДВ 2083,33 грн за договором, здійснюється протягом 5 днів після підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 10.1.2. договору).

Згідно з п. 13.1. договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених цим договором, настають правові наслідки встановлені договором.

Відповідно до п. 13.2.2. у разі порушення підрядником строків виконання робіт підрядник повинен сплатити замовнику штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості робіт, визначеної в п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

Згідно з п. 13.2.3. договору, у разі порушення підрядником кінцевого строку виконання робіт встановленого договором більше, ніж на 15 днів, підрядник зобов`язаний додатково сплатити замовнику штраф в розмірі 1% від вартості робіт, визначеної в п. 2.1. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, передбачених договором (п. 16.1. договору).

21.06.2022 на виконання п. 10.1.1 договору за платіжною інструкцією №459 позивачем сплачено відповідачу 12500,00 грн з призначенням платежу «плата 50% за підготовку проекту обладнання зг.дог. №130622_01 від 13.06.22, в т.ч. ПДВ 2083,33»

Як зазначає позивач, відповідач у термін до 27.06.2022 (п. 3.2. договору) роботи за договором не виконав. Через значне прострочення відповідачем своїх зобов`язань, яке триває більше року і з врахуванням того, що жодних повідомлень від відповідача щодо поважності причин порушення ним зобов`язань та реальних можливих строків виконання ним робіт позивачем не отримано, підприємство позивача втратило інтерес до виконання відповідачем своїх зобов`язань.

26.05.2023 позивач надіслав відповідачу повідомлення (вих. №86/05-23 від 25.05.2023) про розірвання договору з 30.05.2023 та з вимогою в строк до 05.06.2023 повернути позивачу грошові кошти в сумі 12500,00 грн., які були сплачені позивачем відповідачу як авансовий платіж згідно з п. 10.1.1. договору.

Позивач у позові наголошує, що відповідач вказане повідомлення отримав 01 червня 2023 року, що підтверджується інформацією про трекінг відправлення з сайту https://track.ukrposhta.ua/trackinR UA.html однак, гроші не повернув.

Унаслідок прострочення відповідачем зобов`язання за договором, виконання таких зобов`язання втратило інтерес для позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 12500,00 грн. попередньої оплати за роботи, 6301,37 грн штрафної санкції та 250,00 грн штрафу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з підряду, які врегульовані § 1 Глави 61 ЦК України.

За приписами частин 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав звої зобов`язання за п. 10.1.1. договору та перерахував відповідачу 50% вартості робіт, в той час як відповідач порушивши п. 3.2. договору не виконав роботи у термін до 27.06.2022, у зв`язку з чим виконання зобов`язань відповідача за договором перед позивачем втратило інтерес для позивача. В той час як відповідач жодних пояснень та/або аргументованих заперечень не подав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12500,00 грн попередньої оплати вартості робіт за п. 10.1.1. договору, є законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафної санкції та штрафу за порушення строків виконання зобов`язання.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, позивачем нараховано відповідачу 6301,37 грн штрафної санкції за період з 28.06.2022 по 28.12.2022 та 250,00 грн штрафу, які позивач просить стягнути з відповідача у зв`язку із за неналежне виконання відповідачем умов договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині виконання робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 13.2.2. у разі порушення підрядником строків виконання робіт підрядник повинен сплатити замовнику штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості робіт, визначеної в п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

Згідно з п. 13.2.3. договору, у разі порушення підрядником кінцевого строку виконання робіт встановленого договором більше, ніж на 15 днів, підрядник зобов`язаний додатково сплатити замовнику штраф в розмірі 1% від вартості робіт, визначеної в п. 2.1. цього договору.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку штрафної санкції та штрафу за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff , враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6301,37 грн штрафної санкції за період з 28.06.2022 по 28.12.2022 та 250,00 грн штрафу.

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі №927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд зазначає, що 24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому дію якого продовжено. Зазначене є загальновідомим фактом і відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягає.

Суд враховує те, що в умовах військової агресії, діяльність як позивача так і відповідача, як суб`єктів підприємницької діяльності є утрудненою та на сторін однаково впливають негативні фактори, пов`язані з воєнними діями на території України.

З огляду на наведене, враховуючи баланс інтересів обох сторін, суд вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для відповідача, до якого застосовуються штрафні санкції.

Таким чином, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення штрафної санкції є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, вважає за можливе зменшити розмір штрафної санкції на 50%, а саме: з 6301,37 грн до 3150,69 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. З урахуванням наведених вище обставин зменшення штрафної санкції, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 12500,00 грн попередньої оплати за роботи, що здійснений позивачем згідно з п. 10.1.1. договору, 3150,69 грн штрафної санкції, та 250,00 грн штрафу. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією №33 від 22.06.2023.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв`язку із неправомірними діями відповідача у вигляді неналежного виконання умов договору, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРДАРІКА ТРЕС» (вул. Черкаська, буд. 1, оф. 22, м. Суми, 40007; код за ЄДРПОУ 40743519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН ФАРМІНГ ХАРКІВ» (вул. Старокиївська, буд. 10 Г, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 34469015) 12500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) попередньої оплати вартості робіт за договором підряду від 13.06.2022 №130622_01; 3150,69 грн (три тисячі сто п`ятдесят грн 69 коп.) штрафної санкції, 250,00 грн (двісті п`ятдесят грн 00 коп.) штрафу, а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька