Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2023 року Справа№200/3230/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2023 року (24 червня 2023 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.06.2023 №028854, якою накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень;
- судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом відповідно до чинної Ліцензії серія АГ №588137, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті. ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобільний транспорт марка CUBY - автобус, номерний знак НОМЕР_2 (серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ). 28.04.2023 р. близько 07:20 годин ранку, під час виїзду вказаного транспортного засобу з площі Вокзальної, м. Дніпро, двома особами, які представились водієві ОСОБА_2 як представники Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, було зупинено цей транспортний засіб. Під час такої зупинки, на вимогу цих двох осіб, водій ОСОБА_2 надав всі документи, які в нього вимагали, а саме: Ліцензію серія АТ № 588137 (яка надає право надавати послуги з перевезення пасажирів та небезпечний вантаж автомобільним транспортом), посвідчення водія від 21.01.2020 року та свідоцтво НОМЕР_3 про реєстрацію відповідного транспортного засобу, Договір перевезення № 10/08 від 31.03.2023 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Дніпро-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 35202251). Під час такої зупинки водію ОСОБА_2 ніхто не вказував на наявні порушення законодавства України, чи на відсутність документів, які в нього мають бути згідно Закону України «Про автомобільний транспорт». Жодні письмові документи, акти тощо за участі водія не складались. 03.06.2023 року через Укрпошту ОСОБА_1 , отримав лист від Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки, в якому містилось повідомлення від Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях № 38914/540/24-23 від 29.05.2023 року. Додатком до повідомлення був Акт №003252 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023 року. На підставі Акту № 003252 від 08.06.2023 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято оскаржувану Постанову №028854 від 08.06.2023р. ФОП ОСОБА_1 , 06.06.2023 р. подавав письмові пояснення до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в яких детально та на підставі доказів підтвердив факт відсутності порушень. Проте пояснення та докази не були враховані при прийнятті Постанови №028854 від 08.06.2023 р. Акт було складено за відсутності водія ОСОБА_2 , а зазначення в графі «Пояснення водія про причини порушень» акту №0003252 те, що нібито водій ОСОБА_2 відмовився надавати пояснення та підписувати такий акт - є безпідставним та не відповідає дійсності. Представник Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, який заповнював акт № 003252 самостійно вирішив за водія, що останній відмовився надавати пояснення та підписувати акт №003252, що є виходом за межі службових повноважень та зловживання своїми повноваженнями. 28.04.2023 р. транспортний засіб марка CUBY-автобус, номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів відповідно до Договору перевезення № 10/08 від 31.03.2023 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Дніпро-Трейдінг». Згідно з п.1.1 Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року - замовник подає замовлення на пасажирські перевезення, а виконавець зобов?язується надати автомобільні транспортні засоби для перевезення пасажирів замовника. Перевезення здійснюється по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро, з 31 березня 2023 року по 30 березня 2024 року. В розділі 4 Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року зазначено про наступний порядок розрахунків та платежів. Згідно з п.4.1. Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року - розрахунки за надані послуги замовнику здійснюються згідно акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 30 днів з моменту надання акту. Отже, оплата послуг з перевезення здійснюється після надання таких послуг, протягом 30 днів з моменту надання акту виконаних робіт. 26.04.2023 року шляхом телефонного зв`язку ФОП ОСОБА_1 отримав замовлення від представника Приватного підприємства «Дніпро-Трейдінг» щодо здійснення міжміських перевезень по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро - м. Добропілля 28.04.2023 року. На виконання замовлення о 05:00 годині 28.04.2023 року транспортний засіб марка CUBY-автобус, номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_2 виїхав з м. Добропілля з пасажирами до міста Дніпра. В 07:05 прибув у м. Дніпро до площі Вокзальної. О 07:20 автобус виїжджав з цієї площі Вокзальної в напрямку місто Добропілля, але був зупинений представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки. Тобто, автобус був зупинений під час виконання перевезень. Внаслідок цього, у водія ОСОБА_2 , якого зупинили представники Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки, не могло бути із собою доказів оплати транспортних послуг, адже послуги з перевезення знаходились в процесі їх надання. Акт виконаних робіт щодо вищевказаних перевезень по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро - м. Добропілля 28.04.2023 року, згідно з яким Приватне підприємство «Дніпро-Трейдінг» має сплатити ФОП ОСОБА_1 4100 грн., було складено 01.05.2023 року, після надання відповідних послуг (копію акту було надано разом з письмовими поясненнями 06.06.2023 р.). Не зважаючи на те, що водій ОСОБА_2 надав відповідний Договір для ознайомлення представникам Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки, останні не дослідили його та прийняли передчасні висновки щодо наявності порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідні факти, умови оплати послуг за Договором перевезення №10/08 від 31.03.2023 р., Акт виконаних робіт від 28.04.2023 року та письмові пояснення, представниками відповідача під час розгляду справи 08.06.2023р. про порушення законодавства про автомобільний транспорт були проігноровані.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та призначено проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Копія ухвали від 25.07.2023 року отримана представником позивача в системі «Електронний суд» - 09.08.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Адміністративний позов та копія ухвали від 25.07.2023 року отримані відповідачем в системі «Електронний суд» - 05.07.2023 року та 25.07.2023 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
17.08.2023 року Державною службою з безпеки на транспорті до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначив, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку № 014514 від 21.04.2023, 28.04.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області проводилась перевірка на площі Вокзальній, 3В, м. Дніпро. Був перевірений транспортний засіб марки CUBY-автобус, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Дніпро-Добропілля». В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується позивачем. У водія ОСОБА_2 на момент проведення перевірки було встановлено відсутність документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції, покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт №003252 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023. Водій від надання пояснень та підписання акту відмовився. Відповідно до пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі Державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. 07.06.2023 о 12:00 на адресу Відділу надійшли письмові пояснення позивача, які під час розгляду справи були прийняті до відома.
За результатами розгляду акту № AP003252 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028854 від 08.06.2023. Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 028854 від 08.06.2023 направлено 08.06.2023 позивачу, разом із супровідним листом від 08.06.2023 № 42224/38/24-23.
З відеозапису перевірки вбачається наступне: водієм надані документи, на підставі яких здійснюються нерегулярні перевезення. Серед вказаних документів знаходилась квитанція (прим. документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, яка не була заповнена (надано разом з відзивом). Під час перевірки водій погодився із відсутністю документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. Водію було повідомлено, що у даному випадку на перевізника буде складено акт, в якому буде зафіксовано факт відсутності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. Водій повідомив, що чекати складення акту не буде, оскільки у нього графік. Означені факти чітко та ясно встановлені та озвучені під час здійснення відеозапису, тому твердження позивача є незрозумілим та не підкріпленими належними доказами.
Приписами статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» імперативно зазначено про необхідність наявності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг у водія. Відтак, намагання позивача вказати на інший порядок розрахунків є юридично неспроможними. Таким чином, наведені у позові обставини не підкріплені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України. Зважаючи на зазначене, відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028854 від 08.06.2023, а наведені у позовній заяві твердження є надуманими та спростовуються матеріалами справи, направлені на ухилення від встановленої законом відповідальності.
22.08.2023 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, зважаючи на те, що на адресу позивача не було направлено відеозапис перевірки.
30.08.2023 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів направлення на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є однаковою для позивача та його представника відеозапису перевірки транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № 003252 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023.
За викладених обставин, у суду відсутні підставі для задоволення клопотання позивача про залишення відзиву відповідача без розгляду.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 21 квітня 2023 р. № 26868/23/27-23 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 014514 від 21.04.2023, посадовими особами Укртрансбезпеки 28.04.2023 року проводилась рейдова перевірка в м. Дніпро.
Під час проведення рейду, був зупинений транспортний засіб автобус марки CUBY-автобус, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював нерегулярні перевезення пасажирів.
За результатом перевірки, посадовими особам Держтрансбезпеки складено Акт №003252 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023, яким встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
У акті перевірки містяться відмітка про те, що водій від надання пояснення та підписання акту відмовився.
Про розгляд справи позивача повідомлено листом Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті за № 38914/540/24-23 від 29.05.2023 року.
07.06.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті надійшли пояснення ФОП ОСОБА_5 , в яких зазначено наступне. 28.04.2023 р. транспортний засіб марка CUBY-автобус, номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів відповідно до Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та приватним підприємством «Дніпро-Трейдінг». Згідно з п.1.1 Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року - замовник подає замовлення на пасажирські перевезення, а виконавець зобов?язується надати автомобільні транспортні засоби для перевезення пасажирів замовника. Перевезення здійснюється по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро, з 31 березня 2023 року по 30 березня 2024 року. В розділі 4 Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року зазначено про наступний порядок розрахунків та платежів. Згідно з п.4.1. Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року - розрахунки за надані послуги замовнику здійснюються згідно акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 30 днів з моменту надання акту. Отже, оплата послуг з перевезення здійснюється після надання таких послуг, протягом 30 днів з моменту надання акту виконаних робіт. 26.04.2023 року шляхом телефонного зв`язку ФОП ОСОБА_1 отримав замовлення від представника Приватного підприємства «Дніпро-Трейдінг» щодо здійснення міжміських перевезень по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро - м. Добропілля 28.04.2023 року. На виконання замовлення о 05:00 годині 28.04.2023 року транспортний засіб марка CUBY-автобус, номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_2 виїхав з м. Добропілля з пасажирами до міста Дніпра. В 07:05 прибув у м. Дніпро до площі Вокзальної. О 07:20 автобус виїжджав з площі Вокзальної в напрямку місто Добропілля, але був зупинений представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки. Тобто, автобус був зупинений під час виконання перевезень. Внаслідок цього, у водія ОСОБА_2 , якого зупинили представники Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки, не могло бути із собою доказів оплати транспортних послуг, адже послуги з перевезення знаходились в процесі їх надання. Акт виконаних робіт щодо вищевказаних перевезень по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро - м. Добропілля 28.04.2023 року, згідно з яким Приватне підприємство «Дніпро-Трейдінг» має сплатити ФОП ОСОБА_1 4100 грн., було складено 01.05.2023 року, після надання відповідних послуг (копію акту було надано разом з письмовими поясненнями 06.06.2023р.). Не зважаючи на те, що водій ОСОБА_2 надав відповідний Договір для ознайомлення представникам Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки, останні не дослідили його та прийняли передчасні висновки щодо наявності порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, у вказаних поясненнях зазначено про те, що серед документів, які надав водій був пустий (не заповнений) бланк Квитанції до прибуткового ордеру, який випадково водій передав з іншими документами перевіряючим.
Під час розгляду справи надані позивачем пояснення було враховано.
08.06.2023 року в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028854, якою, за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Позивач, не погодившись з вказаною постановою, звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).
Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог ст. 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За умовами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Умовами п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено п. 21 Порядку № 1567.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно зі ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:
виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;
забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;
організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
забезпечувати безпеку дорожнього руху;
забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідно до ст. 39 Закону № 2344-III документами для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. При цьому, саме на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Отже, саме на ФОП ОСОБА_1 покладено обов`язок забезпечення водія автобуса необхідною документацією, в тому числі, документом, що засвідчує оплату транспортних послуг, який був відсутній під час проведення перевірки.
Документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, відносить до переліку документів, визначених ст. 39 Закону № 2344-ІІІ, як документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, отже, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до п. 15 Постанови № 1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 (далі по тексту - Правила №176).
Згідно пункту 13 Правил №176 перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними.
Відповідно до пункту 51 Правил №176, нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.
Відповідно до пункту 55 Правил №176, замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.
Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки (пункту 56 Правил №176).
Пунктом 61 Правил №176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Крім того, положеннями пункту 51 Правил №176 закріплено, що нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.
Таким чином, обов`язковими вимогами до договору на здійснення нерегулярних перевезень є дата і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.
Під час проведення рейдової перевірки, водієм було надано Договір перевезення №10/08 від 31.03.2023 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Дніпро-Трейдінг», згідно з п.1.1 якого замовник подає замовлення на пасажирські перевезення, а виконавець зобов?язується надати автомобільні транспортні засоби для перевезення пасажирів замовника. Перевезення здійснюється по маршруту м. Добропілля - м. Дніпро, з 31 березня 2023 року по 30 березня 2024 року.
За умовами п.п. «а» п. 3.2 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі проводити оплату за надані послуги згідно цього договору.
Згідно з п.4.1. Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року - вартість послуг за надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом є договірною. Розрахунки за надані послуги Замовнику здійснюються згідно акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 30 днів з моменту надання акту виконаних робіт.
Суд, ознайомившись із вказаним договором, дійшов висновку, що наданий під час проведення перевірки та розгляду справи органом Державної служби України з безпеки на транспорті договір не містить зазначення виду перевезення, на виконання якого такий договір укладено, та не відповідає визначеним у пункті 56 Правил №176 вимогам до договору про надання нерегулярних транспортних перевезень, а саме, у вказаному договорі відсутні час здійснення перевезень, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мета поїздки.
Отже, наданий договір укладений з порушенням обов`язкових вимог до такого виду договорів.
Крім того, суд зазначає, що позивачем надано акт виконаних робіт до договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року, який підписано ФОП ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Дніпро-Трейдінг» 01.05.2023 року. Таким чином, згідно з п.4.1. Договору перевезення №10/08 від 31.03.2023 року оплата за надані послуги мала бути здійснена 01.06.2023 року.
Проте, ні органу Державної служби України з безпеки на транспорті, ні до суду не надано доказів оплати транспортного перевезення, здійсненого позивачем 28.04.2023 року.
Крім того, посилання позивача на порушення працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті Порядку № 1567, а саме, виходом за межі службових повноважень та зловживання своїми повноваженнями, спростовуються відеозаписом проведеної перевірки.
Вказаним відеозаписом підтверджено, що інспектор під час проведення перевірки діяв у відповідності до приписів Порядку № 1567, а саме, повідомив про проведення вказаної перевірки, представився, поросив надати відповідні документи на підставі яких здійснюються нерегулярні перевезення.
Ознайомившись з документами інспектор повідомив водія про відсутність у наданих до перевірки документах, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Інспектор попросив водія надати квитанцію про сплату транспортних послуг. Водій показав квитанцію, яка не заповнена, однак інспектор вказав, що це не є належним підтвердженням оплати транспортних послуг.
Крім того, водію було повідомлено, що на автомобільного перевізника буде складено акт проведеної перевірки.
Інспектор повідомив, що якщо водій ознайомлюватись та підписувати акт не буде, то може бути вільний, останній зазначив що це справи керівництва, а він водій.
На переконання суду, вказані дії водія працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті правильно кваліфіковано як відмову від підписання акту.
Таким чином, доводи позивача про те, що посадовими особами відповідача було порушено приписи Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки, спростовані наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, позивачем не заперечується, що під час проведення перевірки у водія був відсутній документ, який засвідчує оплату транспортних послуг, що свідчить про порушення позивачем вимог ст. 39 Закону № 2344-III.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядком № 1567 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.
Приписами п. 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порушення позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344-III виявлено 28.04.2023 року, справу розглянуто та прийнято відповідну постанову 08.06.2023 року, тобто з дотриманням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.
Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
З аналізу вказаних статей можна дійти висновку, що ст. 250 Господарського кодексу України поширюється на адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином, Господарським кодексом України, який також регулює строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлено, що такі санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
При цьому, постанову № 028854 від 08.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, прийнято з дотриманням шестимісячного строку з дня виявлення порушення.
Отже, відповідач приймаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України, Порядку № 1567, що свідчить про її правомірність та відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та не надано належних доказів протиправності дій відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови. Водночас відповідачем обґрунтовано правомірність дій Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки та прийняття постанови про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2023 |
Оприлюднено | 08.09.2023 |
Номер документу | 113270425 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Духневич О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні