Рішення

від 06.09.2023 по справі 400/7197/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 р. № 400/7197/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ", с. Ольгопіль, Вознесенський район, Миколаївська область, 55525, до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Одеська область), вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, про:визнання протиправною та скасування постанови від 01.07.2021 № 281800,ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ» (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 01.07.2021 № 281800 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу його притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), з чим вона не погоджується, оскільки не була перевізником на зазначеному в постановах транспортному засобі. Зокрема, позивач посилається на те, що зазначений транспортний засіб було передано в оренду іншій особі. Позивач посилається на те, що дозвіл на перевезення подільних вантажів з перевищенням установлених вагових параметрів не видається, тому і притягнення до відповідальності за відсутності такого дозволу є неможливим.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є також дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. При цьому обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Третя особа пояснень до позову не подавала.

Ухвалою від 01.09.2021 суд ужив заходів забезпечення позову, зупинивши стягнення на підставі оскаржуваної постанови.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

14.05.2021 працівники Укртрансбезпеки за результатами перевірки належного позивачу транспортного засобу MAN НОМЕР_1 склали акт № 281237, в якому зафіксували вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Товарно-транспортною накладною від 14.05.2021 № 39 підтверджується, що перевозився соняшник.

Постановою від 01.07.2021 № 281800 відповідач застосував до позивача адміністративно-господарські санкції у формі адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків до 20 відсотків включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Соняшник є сипучем (подільним) вантажем, що є загальновідомою обставиною.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до вимог статті 33 Закону Україн від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина четверта статті 48 Закону № 2344-III визначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За змістом абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III в редакції, чинній на дати виникнення спірних правовідносин, 14.05.2021 (проведення перевірки), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 передбачено можливість здійснення габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Пунктами 16, 18 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Правила оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567.

Згідно з пунктами 20-21 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 27 Порядку № 1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

В акті перевірки зазначено про перевищення нормативно допустимого навантаження.

Спірною постановою до позивача застосований штраф за перевезення вантажу транспортним засобом, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, без відповідного дозволу.

Водночас, з аналізу пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, вбачається, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено вище, пшениця (вантаж, який перевозився на транспортному засобі позивача) є подільним вантажем.

Суд дійшов висновку про помилкове застосування відповідачем до позивача штрафу, передбаченого абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, за змістом якого (в редакції, чинній станом на дати проведення перевірки) до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу саме без відповідного дозволу.

Зазначеного достатньо для визнання оскаржуваних постанов протиправними та їх скасування, отже, і для задоволення позову.

Суд виходив з того, що встановлення особи, яка здійснювала перевезення, а також доведеність належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту перевищення перевізником встановлених габаритно-вагових норм в цьому випадку не впливають на оцінку судом законності постанови відповідача, оскільки, як вказано вище, штраф на позивача був накладений саме в зв`язку з відсутністю дозволу, видача якого законодавством не передбачена.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2 270 грн, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою та судовий збір у сумі 681 грн, сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Отже, задля забезпечення реального виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат відшкодувати сплачений позивачем судовий збір та понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката належить за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, яка, на відміну від відповідача, має статус юридичної особи, шляхом його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ" (с. Ольгопіль, Вознесенський район, Миколаївська область, 55525, ідентифікаційний код: 32943324) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код відсутній) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01.07.2021 № 281800 про накладення на Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код: 39816845) на користь Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ" (с. Ольгопіль, Вознесенський район, Миколаївська область, 55525, ідентифікаційний код: 32943324) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 270 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код: 39816845) на користь Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ" (с. Ольгопіль, Вознесенський район, Миколаївська область, 55525, ідентифікаційний код: 32943324) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 681 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безспосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна