Рішення

від 06.09.2023 по справі 420/16355/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16355/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ 43995486) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ 43995486) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

стягнути 7370,36 грн. (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік;

стягнути 11055,54 (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік;

стягнути 351057,79 грн. згідно договору в оренді земельної ділянки ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) площею 4871,71 кв.м. кадастровий номер 3510100000:06:072:0028;

стягнути 163362,08 згідно договору в оренди земельної ділянки ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ) площею 2109,57 кв.м., кадастровий номер 3510100000:06:072:0029;

стягнути 4303,90 грн. нарахованої пені відповідно до ст. 288 ПК України.

Ухвалою від 10.09.2021 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху

На виконання ухвали 27.09.2021 року (вх. № 52912/21) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

01.11.2021 року (вх. №60567/21) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

Ухвалою від 04.10.2021 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в поряду загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.11.2021 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

11.11.2021 року (вх. №6344/21) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

23.11.2021 року (вх. №65312/21) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

26.11.2021 (вх. №66490/21) відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов.

30.11.2021 року (вх. №66994/21) відповдіачем до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 30.11.2021 року зупинена провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №340/7912/21.

Ухвалою від 08.05.2023 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

22.05.2023 року (вх. №16510/23) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Ухвалою від 12.05.2023 року поновлено провадження у справі.

13.06.2023 року (вх. №ЕП/22072/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення підготовчого провадження в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 13.06.2023 року розгляд справи відкладено.

Ухвалою від 04.07.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

25.07.2023 року (вх. №28949/23) відповідачем до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

25.07.2023 року (вх. №ЕП28950/23) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

28.07.2023 року (вх. № 25572/23) відповідачем до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

В обґрунтування позову зазначено, що за ФОП ОСОБА_1 рахуеться податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 351057,79 грн., який відповідачем самостійно не сплачено.

В зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу від 26.03.2021 року за № 1206318-2404-1128, яку було направлено платнику рекомендованим листом.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління ДПС у Кіровоградській області Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви,, за даними Головного управління ДПС в Кіровоградській області за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 351057,79 грн./

Згідно договору оренди землі № 210 вiд 01.09.2010 року, який укладено мiж орендодавцем на підставі рішення Кіровоградської міської ради № 2536 вiд 15.09.2009 року Про передачу в оренду земельноп дiлянки по АДРЕСА_2 , надає, а орендар ОСОБА_1 (раніше -Бензар) приймає у строкове платне користування земельну ділянку під розмiщення комплексу дорожнього сервісу, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді та розмiрi згідно п.4 Договору.

Апеляційним судом Кіровоградської області від 02.10.2014 року у справі №404/10718/2013-ц , 30.08.2021 року здійснено державну реєстрацію права власності не нерухоме майно нежитлову будівлю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майеа в ДРРРП: 70086335101) загальною площею 306,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за Кіровоградською обласною радою.

З урахуванням викладеного, 09.2014 року після набуття ПП « ОСОБА_4 » права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю загальною площею 306,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП: 70086335101), яка знаходиться на зесельній ділянці загальною площею 0,4871 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3510100000:06:072:0028, право оренди зазначеної земельної ділянки згідно Договору оренди землі №210 від 01.09.2010 року за ОСОБА_5 припинено автоматично в силу чинного законодавства, без оформлення такого припинення права будь-якими актами та документами, а орендарем даної земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0028, на якій розміщене зазначене нерухоме майно (нежитлова будівля), у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього землекористувача, стало ПП «Фірма Ю.В.К» у зв`язку з чим відсутні підстави вважати орендарем земельної ділянки площею 0,4871 га, кадастровий номер 3510100000:06:072:0028, згідно договору оренди землі №210 від 01.09.2010 року.

При цьому, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року № 1206318-2404-1128, яке було надіслано відповідачем за неправильною адресою ( АДРЕСА_3 ), яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_1 , оскільки з вересня 2017 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також слід зазначити, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/7912/21 від 11.01.2022 року визнатно протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №1206318-2404-1128, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 . Дане рішення набрало законної сили 01.06.2022 року.

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління ДПС в Кіровоградській області Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, в силу вимог пункту 53.4 цієї статті, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За правилами пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом розпочинається нарахування пені. Також нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11. ст.56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Правовими положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4ст.59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 340/7912/21 від 11.01.2022 року визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №1206318-2404-1128, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 . Дане рішення набрало законної сили 01.06.2022 року.

Серед іншого суд зазначає, що відповідні договори оренди земельної ділянки укладіні між Кропивницькою міською радою та ОСОБА_1 слід зауважити, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача не до фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , а до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зокрема, навіть у коринці ААПР №1206317-2404-1128 (а.с. 20) зазначено оренда плата з фізичних осіб, однак, як зазначалось раніше, позов подано до ФОП.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, на підставі якого в.ч. подано позов скасоване, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Кіровоградській області (місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ 43995486) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2023 р.

СуддяО.М. Тарасишина

.