Рішення

від 06.09.2023 по справі 520/13022/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 р. Справа № 520/13022/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, в якому, з урахуванням подачі уточненого адміністративного позову від 23.06.2023 (а.с. 48 - 54), просить суд зобов`язати УМВС України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці вчинити певні дії, а саме провести службове розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 , встановити факт отримання тілесних ушкоджень під час виконання службових обов`язків та скласти відповідні акти за формою Н-1 та Н-5.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Управлінням МВС України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південній залізниці протиправно не проведено службове розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 , встановити факт отримання тілесних ушкоджень під час виконання службових обов`язків та скласти відповідні акти за формою Н-1 та Н-5. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду зданим адміністративним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що підставою для відмови заявнику в проведенні розслідування нещасного випадку, відповідно до відповіді, наданої заступником голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південній залізниці від 01.05.2023 № 36/13-9 послугувало те, що у позивача відсутній медичний документ у паперовому вигляді, який би підтверджував факт втрати працездатності на один робочий день чи більше, у зв`язку з чим не має правових підстав для організації розслідування обставин та причин факту травмування 01.06.2015. В жодних долучених медичних висновках не зазначені фактичні обставини отримання травми. Натомість у висновку від 08.06.2015 зазначено, що у позивача мав місце «остеохондроз грудного отдела позвоночника». І жодних посилань на травму, що отримана під час проходження служби вказані медичні документи не містять. Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 798 від 23.02.2018 ОСОБА_1 при госпіталізації зазначив, що «хворим вважає себе після фізичного навантаження на роботі». В наданій виписці з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого б/н від 27.07.2020 зі слів ОСОБА_1 лікарем було зроблено запис, що «зі слів хворого хворіє з 2015 року коли отримав травму хребта під час роботи». Отже, долучені позивачем копії медичних документів не є документами, які підтверджують факт втрати працездатності. Крім того, додані заявником копії пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не є належними доказами, що підтверджують факт отримання травми під час виконання службових обов`язків. Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 у 2015 році працював в лінійному відділі ст. Кременчук УМВС України в Полтавській області на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки.

01.06.2015 року, як зазначив позивач, отримав травму під час виконання службових обов`язків, у зв`язку з чим звертався до медичних закладів, проходив лікування, на підтвердження чого надав ряд медичних виписок з медичних карток, лікарських висновків, ін. (а.с. 16 - 30).

06.03.2023 року позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці із заявою щодо проведення відносно нього службового розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 01.06.2015 року під час виконання службових обов`язків в лінійному відділі ст. Кременчук УМВС України в Полтавській області на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки.

Листом управління МВС України на південній залізниці (Ліквідаційна комісія) від 01.05.2023 №36/13-9 повідомлено позивача за результатами розгляду його заяви, що відповідно до п. 2.1 розділу 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, топлення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі. Серед наданих позивачем документів відсутній медичний документ у паперовому вигляді який би підтверджував втрату працездатності на один робочий день чи більше, тому відсутня підстава для організації розслідування обставин та причин факту травмування, що стався з ОСОБА_1 01.06.2015, коли він перебував на посаді, як зазначено в заяві, заступника начальника МТБ УМВС України на Південній залізниці (а.с. 13).

Не погоджуючись з такою бездіяльністю Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано Законом України "Про охорону праці".

Поняття охорони праці міститься у статті 1 Закону України "Про охорону праці" та означає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Приписами статті 14 Закону України "Про охорону праці" обумовлено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, саме роботодавець має обов`язок повно встановити обставини отримання працівником травм на робочому місці, розслідувати нещасний випадок, перевірити всі факти, які впливають на правильну його кваліфікацію.

Положеннями пункту 5 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Пунктом 1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року №1346 (надалі Порядок №1346) встановлено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Отже, акти форм НТ та Н-1 є взаємовиключними. Передовсім відповідна комісія повинна з`ясувати підстави для видачі акту форми Н-1 і лише за відсутності тому підстав - скласти акт форми НТ.

Пунктом 3.1 наведеного Порядку встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Для виконання пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Отже, саме відповідна комісія відповідача уповноважена провести в належні спосіб і порядку розслідування нещасного випадку, скласти за його результатом акт за формою Н-5 та в залежності від його підвиду - Н-1 (якщо випадок трапився під час виконання службових обов`язків) або НТ (якщо трапився не під час виконання службових обов`язків). При цьому складання акта форми Н-5 є безумовним обов`язковом.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Також згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

В листі управління МВС України на південній залізниці (Ліквідаційна комісія) від 01.05.2023 №36/13-9, що серед наданих позивачем документів відсутній медичний документ у паперовому вигляді який би підтверджував втрату працездатності на один робочий день чи більше, тому відсутня підстава для організації розслідування обставин та причин факту травмування, що стався з ОСОБА_1 01.06.2015 (а.с. 13).

Суд звертає увагу, що з наведених положень Порядку №1346 слідує, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 1 листопада 2019 року у справі №823/346/17, від 19 лютого 2020 року у справі №580/864/19, від 14 квітня 2020 року у справі №580/1768/19 та від 14 липня 2020 у справі № 823/1605/17, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.06.2015 року ОСОБА_1 , під час виконання службових обов`язків в лінійному відділі ст. Кременчук УМВС України в Полтавській області на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки, отримав отримав травму під час виконання службових обов`язків.

З пояснень працівників лінійного відділу ст. Кременчук УМВС України в Полтавській області вбачається, що 01.06.2015 працівники лінійного відділу, зокрема, ОСОБА_1 , переносили металевий сейф, проходячи східцями у ОСОБА_1 зісковзнула нога, він почав присідати та втрачати рівновагу (а.с. 31 - 36).

Після чого позивач звертався до медичних закладів, проходив лікування починаючи з червня 2016 року, повторно звертався до лікарів у 2017 році, стан його ускладнювався, після чого він регулярно звертався до медичних закладів, на підтвердження чого надав ряд медичних виписок з медичних карток, лікарських висновків, ін. (а.с. 16 - 30).

Отже, доводи відповідача щодо відсутності підстав для проведення у відношенні позивача розслідування нещасного випадку, викладені в листі управління МВС України на південній залізниці (Ліквідаційна комісія) від 01.05.2023 №36/13-9, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Згідно з пунктом 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, відмовляючи позивачу в проведенні розслідувань нещасних випадків, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.

Суд враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці призначити та провести службове розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 01 червня 2015 року та оформити його результати з урахуванням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Решта позовних вимог в частині зобов`язання відповідача встановити факт отримання тілесних ушкоджень під час виконання службових обов`язків не підлягає задоволенню, оскільки за змістом пунктів 3.9 та 3.10 Порядку №1346, у передбачених випадках Комісія з розслідування нещасного випадку визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків. Тобто, це питання розглядається Комісією під час розслідування нещасного випадку.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (квт. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61011, код ЄДРПОУ 08602997) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці призначити та провести службове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 01 червня 2015 року та оформити його результати з урахуванням Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці (код ЄДРПОУ 08602997).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.