ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/494/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антитерористичного центру при Службі безпеки України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, в особі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антитерористичного центру при Службі безпеки України, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправним рішення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, оформленого листом від 24.11.2022 №423/3- 783/1/695, в частині відмови у проведенні повторного розрахунку вислуги років на пенсію з зарахуванням на пільгових умовах періоду проходження військової служби на офіцерських посадах військової прокуратури антитерористичної операції з 04.11.2015 по 30.04.2018;
- визнати протиправним висновок Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, оформленого листом від 24.11.2022 №423/3-783/1/695 в частині не підтвердження фактичної участі позивача в Антитерористичній операції та визнати факт безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції в період з 04.11.2015 по 30.04.2018;
- визнати факт фактичного виключення та вибуття позивача зі складу сил та засобів антитерористичної операції в момент завершення антитерористичної операції 30.04.2018;
- визнати протиправним рішення Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей), щодо виключення зі складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових завдань) позивача, старшого слідчого другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО підполковнику юстиції ОСОБА_1 з 04.11.2015 року відображеного в п. 2.1.1.5 наказу № 313 від 09.11.2015;
- зобов`язати Міністерство оборони України, в особі Департаменту соціальної політики Міністерства оборони України, провести позивачу повторний розрахуноквислуги років на пенсію, зарахувавши період проходження військової служби на офіцерських посадах військової прокуратури антитерористичної операції з 04.11.2015 по 30.04.2018 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці, відповідно до вимог постанови КМУ від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби: та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, у період з 04.11.2015 по 15.07.2018 являючись військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу на офіцерських посадах військової прокуратури антитерористичної операції та об`єднаних сил, приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних сил в Донецькій та Луганській областях.
Зверталась увага суду на те, що наказом Генерального прокурора України позивача призначено на посаду прокурора відділу Головної військової прокуратуру Генеральної прокуратури України, у зв`язку з чим 15.07.2018 останній вибув з території проведення операції об`єднаних сил (м.Краматорськ Донецька область).
Разом з тим зазначено, що з 04.03.2020 наказом Генерального прокурора позивача виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
Зверталась увага суду також і на те, що в період грудня 2019 - лютого 2020, у зв`язку з ліквідацією Головної військової прокуратури та створенням Офісу Генерального прокурора, Міністерством оборони України проводились заходи щодо обрахунку вислуги років на пенсію військовослужбовців військової прокуратури у зв`язку з їх звільненням з військової служби.
Відтак, позивачеві проведено розрахунок вислуги років для призначення пенсії, відповідно до якого до вислуги років на пільгових умовах було зараховано лише один день (04.11.2015), тобто день включення до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, відповідно до наказу Першого заступника керівника Антигерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08.11.2015 №312.
Не погодившись із зазначеним рішенням, через Департамент кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора, позивач звернувся із відповідною заявою до Міністерства Оборони України, щодо його перегляду комісією Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби, надавши відповідні матеріали.
Листом Департаменту кадрової політики Міністерства Оборони України №226/769 від 21.02.2020 позивача повідомлено про те, що за повідомленням Департаменту фінансів МО України рішення комісії Міністерства оборони України щодо звернення не приймалось, оскільки період участі в антитерористичній операції з 05.11.2015 по 30.04.2018 (дата завершення АТО) не підтверджено відповідними документами в особовій справі, у зв`язку з чим врахування цього періоду на пільгових умовах немає підстав.
Крім того зазначив, що рішенням Департаменту соціального забезпечення МО України (правонаступник Департаменту фінансів МО України) оформленого листом від 24.11.2022 №423/3-783/1/695 в повторному перерахунку вислуги позивача відмовлено. Відмова мотивована тим, що накази про залучення (відкликання) позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей не підтверджують фактичну участь військовослужбовців, в антитерористичній операції, а лише надають право на їх прибуття (вибутті) до складу (зі) складу сил та засобів.
Позивач вважає, що будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на офіцерських посадах Головної військової прокуратури, у період з 04.11.2015 до 30.04.2018 останній був залучений та брав безпосередню участь у антитерористичній операції, а з 01.05.2018 по 15.07.2018 був залучений та брав безпосередню участь у операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, здійснюючи заходи по забезпеченню їх проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Звертав також увагу суду на те, що наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 23.09.2021 №15/дек підтверджено факт виведення полковника юстиції ОСОБА_1 , з підпорядкування керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей з 30.04.2018, а тому підтверджено, що останній перебував у підпорядкуванні штабу АТО з моменту залучення до складу сил та засобів АТО (08.11.2014) до моменту завершення АТО (30.04.2018).
Таким чином, з огляду на викладене, позивач вважає обґрунтованим право на обрахунок вислуги років для пенсії на пільгових умовах в період проходження військової служби у військовій прокуратурі АТО (04.11.2015-30.04.2018) відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення, та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» згідно якого до вислуги років зараховується на пільгових умовах час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Також позивач зазначив, що відмова Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України у проведенні повторного розрахунку вислуги років і зарахуванні позивачеві на пільгових умовах періоду проходження військової служби під час безпосередньої участі в антитерористичній операції із-за відсутності наказу по стройовій частині про вибуття із складу сил та засобів АТО на території Донецької та Луганської областей є безпідставною, оскільки документально підтверджено прибуття останнього і зарахування до складу сил та засобів АТО, відповідно до наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при службі безпеки України № 312 від 08.11.2015, а вибуття - наказом АТЦ при СБУ від 23.09.2021 № 15/дск.
Окрім іншого, на думку позивача, не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що залучення до складу сил та засобів АТО не підтверджує фактичну участь в антитерористичній операції, а лише надає право на прибуття (вибуття) до складу сил та засобів АТО.
Також на переконання позивача є протиправним та підлягає скасуванню п. 2.1.1.5 наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБУ № 313 від 09.11.2015 року, згідно якого позивач виключений зі складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, оскільки з моменту призначення позивача на посаду старшого слідчого другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО та зарахування до сил та засобів АТО останній безперервно проходив військову службу в районі проведення АТО на різних офіцерських посадах військової прокуратури сил АТО до моменту завершення антитерористичної операції 30.04.2018 року. Про що також свідчить послужний список особової справи військовослужбовця та накази військового прокурора сил АТО, які наявні в особовій справі позивача.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
Отже, обов`язковою вимогою для зарахування часу проходження військової служби на пільгових умовах за такою підставою є участь в антитерористичній операції, а не лише проходження військової служби на посадах в органах прокуратури на території Донецької та Луганської областей.
Звертав увагу суду на те, що підставою для надання довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції слугували саме витяги з наказів Першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 08.11.2015 № 312 та від 09.11.2015 № 313.
Отже, участь позивача в антитерористичній операції документально підтверджується лише одним днем, що і було враховано при обчисленні розрахунку вислуги років на пенсію.
Заперечив також з приводу посилань позивача на наказ про відкликання з району проведення антитерористичної операції, оскільки вказаний наказ свідчить лише про відкликання останнього з району проведення антитерористичної операції, а не підтверджує вибуття позивача зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей для виконання службових (бойових) завдань.
Звертав увагу суду на те, що проведення повторного розрахунку вислуги років особам, звільненим з військової служби, на підставі їх безпосереднього звернення, вказаними приписами не передбачено.
3. Третя особа подала до суду письмові пояснення в обґрунтування яких заперечує проти задоволення позивних вимог ОСОБА_1 про визнання факту виключення чи вибуття зі складу сил та засобів антитерористичної операції в момент завершення антитерористичної операції, оскільки відсутній наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) про його виключення 30.04.2018.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача, про витребування доказів в справі.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 проходив військову службу на офіцерських посадах військової прокуратури.
2. Відповідно до наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 08.11.2015 року №312, підполковник юстиції ОСОБА_1 , старший слідчий другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону, вважається таким, що прибув з 04 листопада 2015 року до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
3. Згідно пункту 2.1.1.5 наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 09.11.2015 №313, підполковника юстиції ОСОБА_1 , старшого слідчий другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону, вважати таким, що вибув з 04 листопада 2015 року зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, до пункту постійної дислокації.
4. Відповідно до наказу Військової прокуратури сил антитерористичної операції №58к від 14.04.2016 року у зв`язку зі зміною штатного розпису військової прокуратури сил антитерористичної операції, ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону.
5. Наказом від 22.06.2016 року №121к позивача призначено на посаду старшого слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції, увільнивши з посади старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону.
6. Наказом від 07.06.2017 року №199к позивача призначено на посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції.
7. Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 10.07.2018 року №370-вк, ОСОБА_1 призначено з 16 липня 2018 року на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальному провадженні слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
8. На підставі наказу Міністерства оборони України від 25.02.2020 року №94 наказом Генерального прокурора від 28 лютого 2020 року №540ц ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 04 березня 2020 року виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направлено його особову справі до Чернівецького міського військового комісаріату Чернівецької області.
9. Згідно довідки Генеральної прокурори України від 13.12.2019 №10/7-1249вих-19 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 в період з 08.11.2015 по 15.07.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції та території Луганської та Донецької областей.
10. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 600/2480/21-а від 07.03.2023 року, яке набрало законної сили після перегляду апеляційною інстанцією, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , про визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, щодо виключення зі складу сил та засобів які залучались та брали безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань старшого слідчого другого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил АТО підполковника юстиції Зитинюка А.Ю. з 04.11.2015, відображеного в п. 2.1.1.5. наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №313 від 09.11.2015.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Звертаючись до суду з даним позовом, аргументи позивача фактично зводились до того, що після його звільнення з військової служби Міністерством оборони України неправильно обраховано його вислугу років, а саме: до вислуги років на пільгових умовах зараховано лише один день 04.11.2015 року, тобто день включення до сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, відповідно до наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 08.11.2015 №312.
Як стверджував позивач, при вчиненні указаних дій Міністерством оборони України брався до уваги і п. 2.1.1.5 наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №313 від 09.11.2015, яким ОСОБА_1 виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, до пункту постійної дислокації.
2.Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з наступного.
Щодо зарахування часу військової служби до вислуги років на пільгових умовах, слід зазначити таке.
Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб".
Згідно з абзацом 7 підпункту "а" пункту 3 цього Порядку до вислуги років зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Отже, обов`язковою вимогою для зарахування часу проходження військової служби на пільгових умовах за такою підставою є участь в антитерористичній операції, а не лише проходження військової служби на посадах в органах прокуратури на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до вимог статей 12, 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" безпосереднє залучення до проведення антитерористичної операції здійснюється виключно керівництвом Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією будь-яких осіб незалежно від посади не допускається.
Судом встановлено, що наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України - керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 16.10.2014 №73-ог визначено, що особовий склад, який бере безпосередню участь в антитерористичній операції, оголошується наказом по стройовій частині про прибуття (вибуття) до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей для виконання службових (бойових) завдань.
Згідно наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) встановлено, зокрема: в наказі від 08.11.2015 № 312 позивач прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 04 листопада 2015 року та відповідно до змісту наказу від 09.11.2015 №313 - останній вибув цього ж дня з 04 листопада 2015 року зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, підставою для надання довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції слугували саме витяги з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08.11.2015 № 312 та від 09.11.2015 № 313.
Системний аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави дійти висновку про те, що участь позивача в антитерористичній операції документально підтверджується лише одним днем, що і було враховано при обчислення розрахунку вислуги років на пенсію, а тому суд погоджується з аргументами відповідача в наведеній частині вимог.
3. З приводу аргументів позивача стосовно наказу про відкликання з району проведення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач прибув і вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції 04.11.2015 - як посадова особа військової прокуратури Донецького гарнізону. Надалі, посадове становище позивача змінювалось, зокрема: з квітня 2016 року - у військовій прокуратурі Маріупольського гарнізону; з червня 2016 року - у військовій прокуратурі сил антитерористичної операції.
Водночас, суд наголошує на тому, що накази керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) з приводу залучення позивача до участі в антитерористичній операціїаме як посадової особи військової прокуратури Маріупольського гарнізону та військової прокуратури сил антитерористичної операції відсутні, що в свою чергу виключає можливість зарахування такого періоду до вислуги років на пільгових умовах.
Загальновідомими є обставини про те, що 30 квітня 2018 року Президент України підписав Указ №116/2018, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях". При цьому, також засвідчено наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей".
Згідно з наказом - з 14:00 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил.
Отже, починаючи з 30 квітня 2018 року антитерористична операція на території Донецької і Луганської областей завершена. Повноваження з керівництва військовими та правоохоронними підрозділами перейшли від Служби безпеки України до Генерального штабу Збройних Сил України.
Зі змісту наказу керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 23.09.2021 № 15 встановлено, що з 30 квітня 2018 року позивач відкликаний з району проведення антитерористичної операції та виведений з підпорядкування керівника оперативного штабу з управління антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Отже, вказаний наказ не підтверджує вибуття позивача зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористнчній операції на території Донецької та Луганської областей для виконання службових (бойових) завдань, а лише свідчить про відкликання з району проведення антитерористичної операції - у зв`язку з початком операції Об`єднаних сил, та виведення з підпорядкування керівника оперативного штабу з управління антитерористичної операції - у зв`язку з призначенням керівником операції Об`єднаний оперативний штаб Збройних Сил України.
4. Оцінюючи спірні правовідносини суд також зазначає, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, визначається Розділом II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 №530 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за М 1294/26071 (далі - Положення № 530).
Зокрема, зазначеним Положенням встановлено порядок дій щодо уточнення даних про проходження служби, підтвердження в послужних списках періодів служби, що підлягає зарахуванню до вислуги років, складання попереднього розрахунку вислуги років та перелік осіб, яким за поданням відповідних підрозділів персоналу здійснюється обчислення вислуги років Департаментом соціального забезпечення Міноборони (пункти 2.10, 2.12, 2.15).
Так, відповідно до приписів пункту 2.15 Положення № 530 встановлено, що попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для залучення до особової справи військовослужбовця.
Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.
Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний ТЦКСП за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві перед звільненням з військової служби Департаментом фінансів Міноборони обчислено вислугу років та складено відповідний розрахунок (№ 4259), який є чинним на час спірних правовідносин, та узгоджується з встановленими обставинами справи.
На думку суду, саме по собі скасування п. 2.1.1.5 наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №313 від 09.11.2015 (як того, просить позивач у даному позові) «автоматично» не призведе до захисту ймовірно порушених на його думку прав, як військового пенсіонера, права на обрахунок вислуги років на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 2.18, 3.1 Положення № 530, зарахування до вислуги років на пільгових умовах неврахованих періодів служби та оформлення і подання до органів Пенсійного фонду України документів для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, здійснюються уповноваженими органами Міноборони - обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402.
З огляду на наведене вище та враховуючи встановлені обставини в справі, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для здійснення повторного розрахунку вислуги років на пенсію з зарахуванням на пільгових умовах періоду проходження військової служби на офіцерських посадах військової прокуратури антитерористичної операції з 04.11.2015 по 30.04.2018.
5. Інші доводи позивача, не спростовують наведених вище висновків суду.
У контексті оцінки аргументів учасників справи, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи адміністративного позову отримали достатню оцінку.
6. Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Антитерористичного центру при Службі безпеки України - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Міністерство оборони України, в особі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022).
Третя особа - Антитерористичний Центр при Службі безпеки України (вул. Московська, 5/2, м.Київ, код ЄДРПОУ: 20003331).
Суддя О.В. Боднарюк
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2023 |
Оприлюднено | 08.09.2023 |
Номер документу | 113273555 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні