Рішення

від 06.09.2023 по справі 620/4747/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 року Чернігів Справа № 620/4747/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Берегиня-Агро-1» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1» (далі також позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов № 357373 від 05.04.2022 та №357374 від 05.04.2023 Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн та 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час проведення такої рейдової перевірки інспектором Управління було зроблено помилковий висновок, що власник транспортного засобу та автомобільний перевізник тотожні поняття. Так, позивач зазначає, що власним автотранспортом перевозив власний вантаж для власних потреб, тому до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесені оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн та 17000,00 грн за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу під час перевірки були відсутні тахокарти за поточний день та 28 попередніх. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності, тому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.02.2023 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 13.02.2023, направлення на рейдову перевірку від 13.02.2023 № 006975 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № 345686 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу відсутні щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку за 14.02.2023 та попередні 28 днів. Водій транспортного засобу був ознайомлений з вказаним актом під підпис

Листом № 17255/43/24-23 від 16.03.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 05.04.2023 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.

Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 05.04.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357373, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17000,00 грн.

20.02.2023 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 17.02.2023, направлення на рейдову перевірку від 17.02.2023 № 006976 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № 345675 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транпортного засобу, відсутні тахокарти за поточний день та попередні 28 днів, транспортний засіб не обладнаний тахографом. Водій транспортного засобу був ознайомлений з вказаним актом під підпис

Листом № 17255/43/24-23 від 16.03.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 05.04.2023 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.

Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 05.04.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357374, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно вимог частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 3.1 Інструкції).

У силу вимог пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відтак, згідно вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у водія повинен був бути в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Фермерським господарством «Берегиня-Агро-1» двічі було здійснено перевезення вантажів власним транспортним засобом, за відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транпортного засобу, відсутні тахокарти за поточний день та попередні 28 днів, транспортний засіб не обладнаний тахографом.

При цьому, позивач наполягав на тому, що ним здійснювалось перевезення власного вантажу.

Так, в розумінні вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України» Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

В абзаці двадцять сьомому глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі-Правила № 363), надано визначення товарно-транспортній накладній - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

У пункті 11.1 глави 11 Правил № 363 закріплено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів.

Так, відповідачем було надано суду ТТН №290 від 14.02.2023 та № 9 від 17.02.2023, згідно якої автомобілем марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 (належить позивачу) здійснювалось перевезення вантажу, згідно якого автомобільним перевізником/експедитором є Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1».

Наведені документи підтверджують договірні відносини щодо поставки товару між ФГ «Берегиня-Агро-1» та контрагентом, яка включає перевезення вантажу. Позивач фактично надав послуги з перевезення вантажу належним йому транспортним засобом на користь інших суб`єктів господарювання.

Таким чином, Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1» виступає перевізником товару та вказане перевезення здійснюється не для власних потреб.

Згідно пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підпиємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», і, відповідно, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв згідно пункту 1.4 поширювало свою дію на дане перевезення, а тому позивач був зобов`язаний дотримуватись його вимог.

Так, зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (абзац третій частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Отже, враховуючи вищевикладене, службовими особами Укртрансбезпеки правомірно було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №345686 від 14.02.2023 та № 345675 від 20.02.2023.

Таким чином, наявний в матеріалах справи акт є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає у наданні послуг з перевезення вантажів без забезпечення водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транпортного засобу, тахокартою за поточний день та попередні 28 днів, тахографом та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Надані акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №345686 від 14.02.2023 та № 345675 від 20.02.2023 відповідають формі додатку № 3 Порядку № 1567.

Крім того, форма акту передбачає графу «Пояснення водія про причини порушень», в якій водій мав право висловити свою згоду або незгоду із вчиненими діями посадових осіб відповідача, зазначивши можливі порушення з боку відповідача, вказати на відсутність певних документів тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що водій в графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначив «З актом ознайомлений» під підпис.

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вже було встановлено судом, документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, він не надав.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевезення вантажу без наявності у водія необхідних документів та тахографу до транспортного засобу, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафів № 357373 від 05.04.2022 та №357374 від 05.04.2023.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що у задоволенні позову Фермерського господарства «Берегиня-Агро-1» необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фермерського господарства «Берегиня-Агро-1» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фермерське господарство «Берегиня-Агро-1» (код ЄДРПОУ 33931388, вул. 8 березня, буд. 30, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська область, 15461).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. П`ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39816845).

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2023 року.

Суддя Д.О. Виноградова