Ухвала

від 05.09.2023 по справі 496/5773/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2023 р.м.ОдесаСправа № 496/5773/21Головуючий в 1 інстанції: Пасечник М.Л.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, від 11.11.2021р. серія ВМ №00001028. Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.132-1 КУпАП відносно позивача - закрито. Стягнуто з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 454 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 15.08.2023р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023р. у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовлено та, як наслідок, залишено його апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Одночасно, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

24.08.2023р. до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. Разом із тим, посилаючись на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.8 ч.2 ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Також відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або ж бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст.286 КАС України, згідно з ч.4 якої, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Враховуючи, що предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення від 11.11.2021р. серія ВМ №00001028, підлягають застосуванню норми ст.286 КАС України, які встановлюють 10-денний строк оскарження рішення місцевого загального суду, що обчислюється з дня його проголошення.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Біляївського районного суду Одеської області ухвалено - 30.09.2022р. та отримано апелянтом - 05.10.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 17.10.2022р.

Проте, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 15.08.2023р., тобто зі значним (майже рік) пропуском визначеного ст.286 КАС України строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючи лише на Укази Президента України про введення та продовження дії воєнного стану в Україні, просить поновити строк на апеляційне оскарження, при цьому не пояснює, що саме стало підставою подання апеляційної скарги за межами встановленого ст.286 КАС України строку.

Варто зауважити про те, що положеннями ст.286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.3 ст.295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст.270 КАС України, передбачений ст.286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Тобто, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, визначеному КАС України, із урахуванням визначених ч.4 ст.286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, необхідно надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

У той же час, факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р. може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, однак якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Втім, таких конкретних причин відповідач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через рік після відповідного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30.09.2022р. що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.286 КАС України.

При цьому, апелянтом у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023р. було визнано неповажними) не наведено та відповідних доказів не надано.

Що ж стосується посилань апелянта на некоректну роботу інформаційно-комунікаційних систем установи під час запровадження на всій території країни режиму воєнного стану, то зазначене також не підтверджується жодними належними доказами.

Інших доводів щодо зміни організації роботи відповідача у період введення воєнного стану, що б унеможливлювало вчасне апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції, апеляційна скарга не містить, а тому вона не є вмотивованою.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання відносно поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2022 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.