П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2023 р. Категорія 111030000м. ОдесаСправа № 420/16481/22
Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Семенюка Г.В.,
суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін: ГУ ДПС в Одеській областіЯнкулець Ю.Ю. (витяг; паспорт)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, мотивуючи його тим, що висновки акту виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТИТАН» від 13.01.2021 № 27511/15-32-07-01/25415133 щодо завищення ТОВ «ТИТАН» податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 215 952 грн. при придбанні від ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» палива котельного коксохімічного, а також завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 508 276 грн., при придбанні від ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» палива котельного коксохімічного внаслідок не підтвердження їх реального виконання суперечать первинній бухгалтерській документації товариства та нормам чинного законодавства. Зокрема, позивач вказує, що даний висновок податкового органу ґрунтується виключно на податковій інформації, отриманої від інших підрозділів ДПС України, без вивчення первинної бухгалтерської документації, без аналізу проведених розрахунків за поставлений товар, наявності зміни активів підприємств, тощо. При цьому, в акті перевірки податковим органом не викладено жодних не заснованих на припущеннях доводів про відсутність фактичного виконання ТОВ «ТИТАН» господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат ТОВ «ТИТАН», про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «ТИТАН», про відсутність використання ТОВ «ТИТАН» отриманого товару, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків податкового органу про нереальність правочинів та вчинення їх без мети реального настання передбачених ними наслідків.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/104/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 905 285,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 724 228,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 181057,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/105/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем екологічний податок на загальну суму 22 499,54 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 17999,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4499,91 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що від Головного управління ДПС у Донецькій області отримано податкову інформацію по ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» відповідно до якої не підтверджується можливість поставки товару, виконання робіт та послуг. Крім того, по контрагенту ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» у квітні 2021 року встановлено відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку. Проведеним аналізом ГУ ДПС у Донецькій області бази «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено обрив ланцюга постачання. Аналізом даних архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «АВРОРА БЕСТ», що перебувало у господарських відносинах з ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» у періоді січень, лютий, березень, травень, червень 2019 року не вбачається можливим підтвердження реалізації та придбання товарів по ланцюгу постачання, а саме: постачальник ТОВ «АВРОРА БЕСТ» відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно додатку 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.11.2021 по 06.12.2021 р. уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.78.2 ст.78 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі направлень від 29.11.2021 № 16351/15-32-07-01 - № 16356/15-32-07-01, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2021 № 8617-п була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН», код за ЄДРПОУ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт перевірки 13 січня 2021 року № 27511/15-32-07-01/25415133. (далі - акт позапланової перевірки). ( т. І а.с.140-166)
Висновками акту позапланової перевірки є порушення ТОВ «ТИТАН»:
- п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 724 228 грн., в тому числі: за жовтень 2018 року 109 040 грн., за листопад 2018 року 106 912 грн., за січень 2019 року 182 677 грн., за грудень 2019 року 129 528 грн., за березень 2019 року 125 158 грн., за травень 2019 року 70 913 грн.
- п. 246.4, п. 246.5, ст. 246 ПКУ, заниження екологічного податку на загальну суму 17999,63 грн., в тому числі: за 1 квартал 2018 року - 1363,50 грн., за 2 квартал 2018 року - 1363,50 грн., за 3 квартал 2018 року - 1363,50 грн., за 4 квартал 2018 року - 1363,50 грн., за 1 квартал 2019 року - 1363,50 грн., за 2 квартал 2019 року - 1363,50 грн., за 3 квартал 2019 року -1363,50 грн., за 4 квартал 2019 року - 1363.50 грн.. за 1 квартал 2020 року - 1013,09 грн., за 2 квартал 2020 року - 1013.09 грн., за 3 квартал 2020 року - 1013,09 грн., за 4 квартал 2020 року - 1013,09 грн., за 1 квартал 2020 року - 1013,09 грн., за 2 квартал 2020 року - 1013,09 грн., за 3 квартал 2020 року - 1013,09 грн.
На підставі вказаного висновку акту позапланової перевірки податковим органом прийнято
- податкове повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/104/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 905 285,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 724 228,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 181057,00 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/105/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем екологічний податок на загальну суму 22 499,54 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 17999,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4499,91 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд дійшов висновку, що у ТОВ «ТИТАН» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами-постачальниками ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» (код 39848615) та ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » (код 41329744).
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно абзаців 1-2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до «а» пункту 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом першим та другим пункту 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно пункту 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Одним із спірних питань у даній справі є визнання податковим органом господарських операцій між ТОВ «ТИТАН» та контрагентами-постачальниками ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» (код 39848615) та ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » (код 41329744) такими, що не мали реального характеру і, як наслідок, відсутністю у позивача права на відображення результатів таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності, що стало підставою для донарахування грошового зобов`язання з ПДВ на суму 905 285,00 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням № 0000/104/0701 від 5 січня 2022 року.
Вирішуючи дані спірні правовідносини суд враховує наступне.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 цього Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій.
Відповідно до вимог пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Відтак, наслідки для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. А недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2016 року між ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (Покупець) укладено договір поставки № ДГ-003, за умовами якого ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставлять, а ПОКУПЕЦЬ приймати Котельне паливо коксохімічне ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (далі - «Товар») і оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно заявки ПОКУПЦЯ у відповідності з умовами цього Договору. Найменування, кількість, вартість, місце і дата поставки Товару погоджується Сторонами в наступному порядку: ПОКУПЦЕМ подається заявка, яка в разі підтвердження її ПОСТАЧАЛЬНИКОМ (підтвердження заявки, означає згоду ПОСТАЧАЛЬНИКА на поставку Товару на умовах, вказаних в заявці). ( пункти 1.1.-1.2. договору) ПОСТАЧАЛЬНИК поставляє Товар в пункт прийому-передачі, а ПОКУПЕЦЬ приймає у відповідному порядку. Передача Товару ПОКУПЦЮ здійснюється в пункті прийому-передачі Товару ПОКУПЦЯ, шо вказаний в заявці. ПОСТАЧАЛЬНИК вважається виконавшим свої зобов`язання по поставці Товару з моменту передачі Товару ПОКУПЦЮ (представнику ПОКУПЦЯ). Факт передачі Товару підтверджується підписаною видатковою накладною. ( пункти 2.1. 2.2. договору). ПОКУПЕЦЬ здійснює 100% оплату вартості Товару протягом 1-го банківського дня з дати поставки Товару, датою поставки вважати дату виписки видаткової накладної Постачальника.( пункт 3.4 договору). ( т. І а.с. 88-91)
На виконання умов вказаного договору протягом жовтня-листопада 2018 року ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» було поставлено на адресу ТОВ «ТИТАН» паливо котельне коксохімічне ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (код УКТЗЕТ 2707), що підтверджується видатковими накладними згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 25) та копії яких наявні в матеріалах справи ( т.І а.с.64-69) Підтвердженням факту транспортування товару є товарно-транспортні накладні згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 25) та копії яких наявні в матеріалах справи ( т.І а.с.70-75). Факт виконання сторонами зобов`язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за вказаним договором підтверджується рахунками на оплату згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 25) із зазначенням відсутності заборгованості ТОВ «ТИТАН» перед постачальником ( т.ІІ а.с. 26).
За фактом поставки товару ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» сформовано податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 25-26)
Крім того, 10 серпня 2018 року між ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » (Постачальник) та ТОВ «ТИТАН» (Покупець) укладено договір поставки № ДГ-01, за умовами якого ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставлять, а ПОКУПЕЦЬ приймати Паливо котельне коксохімічне ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (далі - «Товар») і оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно заявки ПОКУПЦЯ у відповідності з умовами цього Договору. Найменування, кількість, вартість, місце і дата поставки Товару погоджується Сторонами в наступному порядку: ПОКУПЦЕМ подається заявка, яка в разі підтвердження її ПОСТАЧАЛЬНИКОМ (підтвердження заявки означає згоду ПОСТАЧАЛЬНИКА на поставку Товару на умовах, вказаних в заявці). Якість товару має відповідати наступним параметрам: Б - 1,175 при Г 25°С; і спалаху в діапазоні 80-95°С. (пункти 1.1.-1.2. договору). ПОСТАЧАЛЬНИК поставляє Товар в пункт прийому-передачі, а ПОКУПЕЦЬ приймає у відповідному порядку. Передача Товару ПОКУПЦЮ здійснюється в пункті прийому-передачі Товару ПОКУПЦЯ, що вказаний в заявці. ПОСТАЧАЛЬНИК вважається виконавшим свої зобов`язання по поставці Товару з моменту передачі Товару ПОКУПЦЮ (представнику ПОКУПЦЯ). Факт передачі Товару підтверджується підписаною видатковою накладною. (пункти 2.1.-2.2. договору). Покупець здійснює 100% оплату вартості Товару протягом 14-ти банківських днів з дати поставки Товару, датою поставки вважати дату виписки видаткової накладної Постачальника.( пунк 3.4 договору). ( т. І а.с. 21-25)
На виконання умов вказаного договору протягом січня-травня 2019 року ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » було поставлено на адресу ТОВ «ТИТАН» паливо котельне коксохімічне ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (код УКТЗЕТ 2707), що підтверджується видатковими накладними згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 29) та копії яких наявні в матеріалах справи ( т. І а.с. 40-52). Додатково позивачем надано копії актів приймання- передачі палива котельного коксохімічного ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (код УКТЗЕТ 2707), підписані між ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » та ТОВ «ТИТАН» ( т. І а.с. 53-63)
На підтвердження факту транспортування товару надано товарно-транспортні накладні згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 29) та копії яких наявні в матеріалах справи ( т.І а.с.76-87). Факт виконання сторонами зобов`язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за вказаним договором підтверджується рахунками на оплату згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 29), та копії яких наявні в матеріалах справи ( т. І а.с. 128-139), при цьому в акті зазначено про кредиторську заборгованість ТОВ «ТИТАН» перед постачальником в сумі 212 928,0 грн. ( т.ІІ а.с. 30).
За фактом поставки товару ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » сформовано податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. ІІ а.с. 29-30).
На підтвердження використання придбаного у спірних контрагентів-постачальників Палива котельного коксохімічного ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (код УКТЗЕТ 2707) в межах господарської діяльності за наявності розумної економічної причини (ділової мети) позивачем було зазначено, що основною його діяльністю є виробництво продовольчої групи товарів, а тому вказане паливо було придбано з метою експлуатації Котла «ДКВр - 6,5 -13ГМ», про що свідчить його копія в матеріалах справи ( т. І а.с. 26-39), а також Акти введення в експлуатацію основних засобів № ВЭ - 0000009 від 30 квітня 2013 року та №ВЭ - 0000010 від 30 квітня 2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи ( т.І а.с. 93-94). Крім того, позивачем надано Дозвіл №5122310100- 2 від 04.05.2020 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ( т.І а.с. 92), а також Інформація для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «ТИТАН», розташованого за адресою: 68300, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Кубишкіна, буд. 1., згідно якому : «Котельня служить для виробництва тепла для побутових і технологічних потреб. У котельній знаходяться котли ДКВР - 6.5/13 - 2 од.». ( т. І а.с. 101-127).
Також, на підтвердження того, що Паливо котельне коксохімічне ТУ У 20.1-00190443-042:2015 було використано в виробництві ТОВ «ТИТАН» за рахунком «Виробництво молочний цех», позивачем надано акти списання палива котельного № СпТ-002924 від 31.10.2018 року, № СпТ- 003037 від 30. і 1.2018 року, № СпТ- 003196 від 31.12. 2018 року, № СпТ- 000018 від 31.01.2019 року, № СпТ- 000147 від 28.02.2019 року. № СпТ- 000169 від 31.03.2019 року, № СпТ- 000444 від 30.04.2019 року, № СпТ- 000573 від 31.05. 2019 року. ( т. І а.с. 17-20)
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що отримання позивачем товару від ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » та ТОВ «ТИТАН» здійснення розрахунків, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки, а відтак господарські операції між позивачем та ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП » та ТОВ «ТИТАН» є реальними.
Разом з тим, обґрунтовуючи безтоварність господарських операцій між позивачем та постачальниками товарів ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» (код 39848615) та ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» відповідач в акті перевірки посилається на обставини, які вказують на сумніви щодо поставки Палива котельного коксохімічного ТУ У 20.1-00190443-042:2015 (код УКТЗЕТ 2707) саме вказаними контрагентами.
Зокрема, щодо контрагента-постачальника ТОВ "АДВАНСЕН ТРЕЙД", то податковий орган зазначає, що від Головного управління ДПС у Донецькій області отримано податкову інформацію, відповідно до якої не підтверджується можливість поставки товару, виконання робіт та послуг у зв`язку:
1) значний обсяг фактично оформлених ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» операцій з придбання та реалізації робіт (ТМЦ) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями І водіїв, вантажників, менеджерів, бухгалтерів та інших), тому посадові особи ТОВ «АДВАНСЕН ТРЕЙД» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного;
2) відсутність основних засобів, земельних ресурсів, автотранспорту;
3) щодо фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «НВП «АВРОРА» (код за ЄДРПОУ 36495204) за жовтень 2018 року та контрагентами-покупцями за період жовтень, листопад 2018 року: відсутність за юридичною адресою; відсутність документального підтвердження; відсутність будь-якої інформації від ТОВ "АДВАНСЕН ТРЕЙД" про наявність власних або орендованих офісних, складських приміщень. ( т. ІІ а.с. 26-27)
Щодо контрагента-постачальника ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП», то податковий орган вказує, що від Головного управління ДПС у Донецькій області отримано податкову інформацію, відповідно до якої
1) незначна кількість працюючих (1-3 особи), розмір їх заробітної плати на рівні мінімальної, з іншої сторони значний обсяг фактично оформлених ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» операцій з придбання та реалізації робіт (ТМЦ) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями. Керівник Бабіцкая Александріна (іпн. НОМЕР_1 ) є засновником ще 34 СГ, які здійснюють свою господарську діяльність в різних регіонах України, що унеможливлює фактичне здійснення господарських операцій посадовими особами ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП»;
2) ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» не надано пояснень та документального підтвердження наявності дозвільних документів та основних засобів;
3) відповідно додатку 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану на вартість критеріям ризиковості платника податку», у квітні 2021 року встановлено відповідність ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку (в контролюючих органах наявна податкова інформація по платнику податків, визначає ризиковість здійснення господарської операції п.8 Критеріїв ризиковості платника податку);
4) аналізом даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) по ТОВ «АВРОРА БЕСТ», що перебувало у господарських відносинах з ТОВ «ДЕМІ ТРЕЙД ГРУП» у періоді січень, лютий, березень, травень, червень 2019 року не вбачається можливим підтвердження реалізації та придбання товарів по ланцюгу постачання, а саме: постачальник ТОВ «АВРОРА БЕСТ» відповідає критеріям ризиковості платника податку Відповідно додатку 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
Відносно доводів апелянта щодо податкової інформації стосовно контрагентів позивача, наданої ГУ ДПС у Донецькій області, суд апеляційної інстанції зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».
Щодо посилань апелянта на відсутність у спірних контрагентів позивача власного або орендованого нерухомого майна, земельної ділянки, достатньої кількості трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, то вказані обставини не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №805/4710/16-а.
Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 460/143/19, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для засновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо не встановлено пактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Доказів того, що на час укладення та виконання договору контрагенти позивача не були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та відповідно не мали достатнього об`єму правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів податковим органом під час розгляду справи не надано.
Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності, а тому враховуючи, що порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ контролюючий орган пов`язує виключно з висновком щодо нереальності господарських операцій, що не знайшло підтвердження під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/104/0701, яким позивачу збільшено суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 905 285,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 724 228,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 181057,00 грн.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/105/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем « екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ( код бюджетної класифікації 19010100) на загальну суму 22 499,54 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 17999,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4499,91 грн., суд зазначає таке.
Як вбачається з акту перевірки (т. ІІ а.с. 41), висновок податкового органу про порушення позивачем пунктів 246.4. та 246.5. ст. 246 ПКУ в частині заниження екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами на загальну суму 17 999,63 грн., ґрунтується на даних звітності ТОВ «ТИТАН», а саме додатку № 3 « Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах» до Податкової декларації з екологічного податку, затвердженої МФУ від 17.08.2015 р., а саме не застосовано підвищений коефіцієнт « 3» до ставки податку.
Відповідно до пункту 46.5 статті 46 глави 2 розділу ІІ, пункту 250.2 статті 250 розділу VIII Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03 вересня 2015 р. за № 1052/27497, затверджено форму Податкової декларації екологічного податку з додатками, зокрема:
- додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку « Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення»
- додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку « Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти»
- додаток 3 до Податкової декларації екологічного податку « Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах»
Облікові показники нарахованих та сплачених сум з Податку до бюджетів відображаються у інтегрованій картці платника, яка відкривається за кодом бюджетної класифікації згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11, для сплати екологічного податку:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами на код бюджетної класифікації 19010100;
- за скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти на код бюджетної класифікації 19010200;
- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах на код бюджетної класифікації 19010300.
Отже, за наслідками перевірки показників додатку 3 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах» за кодом бюджетної класифікації 19010300 було встановлено заниження екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за кодом бюджетної класифікації 19010100, що свідчить про невідповідність встановленого порушення даним податкової звітності, на підставі яких таке порушення було встановлено.
Приписами ст. 86 ПК України визначено, що за результатами перевірки платників податків службовими особами органів ДПС складається акт, а за відсутності порушень вимог законодавства - довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу), вимоги щодо змісту яких передбачено Порядком «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727.
Приписами ст. 86 ПК України визначено, що за результатами перевірки платників податків службовими особами органів ДПС складається акт, а за відсутності порушень вимог законодавства - довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу), вимоги щодо змісту яких передбачено Порядком «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727.
Зокрема, описова частина акту документальної перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства повинна містити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Отже, слід зазначити, що дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб`єкту владних повноважень компетенції та засобом фіксування порушення та документування дій контролюючого органу.
Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом першої інстанції ухвалою від 17.11.2022 р. було зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії, крім іншого, матеріали виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН", документи, які вплинули на прийняття оскаржуваних рішень.
Разом з тим, 19.01.2023 року представником відповідача надано Податкові декларації екологічного податку та Розрахунки за скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти (код бюджетної класифікації 19010200) (т. ІІ а.с. 101-160), які не були предметом перевірки та не стосуються предмету спору.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу відсутні правові підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (код бюджетної класифікації 19010100), оскільки доказів встановленого позивачем порушення вимог пунктів 246.4. та 246.5. ст. 246 ПКУ акт перевірки не містить, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2013 р. № 0000/105/0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем екологічний податок на загальну суму 22 499,54 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 17999,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4499,91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частин 1-3статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Рішенням Європейського суду з прав людини, по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97) встановлено, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб`єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов`язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб`єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб`єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року по справі № 420/16481/22, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено 06 вересня 2023 року.
Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2023 |
Оприлюднено | 08.09.2023 |
Номер документу | 113275510 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Семенюк Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні