Постанова

від 06.09.2023 по справі 400/625/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/625/20Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Горожанського психоневрологічного інтернату, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамента соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації про застосування заходу реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив застосувати до Горожанського психоневрологічного інтернату (код ЄДРПОУ 03190596), що розташовано за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Старогорожено, вул. Радянської Армії, 22, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою об`єкта відповідача виявлено ряд особливо небезпечних порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що акт перевірки та позов містять конкретні порушення та посилання на нормативні акти, які встановлюють норми і правила улаштування і утримання господарства, будівель, споруд і приміщень з метою недопущення виникнення пожеж та аварій. Отже, єдиним належним підтвердженням усунення порушень може бути лише Акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який засвідчить дійсне усунення зазначених у позові порушень. Відповідачу надано тривалий термін задля можливості усунення порушень на об`єкті перевірки, однак, згідно Акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 13.08.2021 № 235, відповідачем залишається не усунено 3 (три) порушення із 10 (десяти), що викладено в позовній заяві Головного управління. Апелянт вказує, що існування (не усунення відповідачем) навіть одного порушення, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. У разі не усунення зазначених порушень продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж та є необхідність зупинення роботи об`єкта, адже кожне порушення прямо або опосередковано створює загрозу загибелі людей. Апелянт зазначає, що у такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту перевірки відвідувачі та персонал постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Невиконання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, до яких належать порушення зазначені у позові, є прямим посяганням і порушенням конституційних прав громадян.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Щербакова А.О. зазначає, що відповідач провів відповідні заходи щодо усунення вимог позивача. На теперішній час відповідач частково виконав припис позивача та усунув недолік №2 (пункт 3 позову) сходові клітки коридори ті інші шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням в копусі №3 евакуаційний вихід №2. З даного приводу до позивача направлявся відповідний лист, за результатами якого проведена відповідна перевірка та зафіксований даний факт. Відповідач здійснив всі заходи щодо отримання фінансування на усунення недоліків по акту позивача. Відповідач здійснив всі необхідні заходи щодо отримання фінансування на проведення заходів по усунення недоліків по акту Позивача, що залишились не усуненими а саме: (пункт 2 Позову) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; (пункт 3 позову) відсутній захист будівель інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ. Представник відповідача вказує, що наявні порушення дозволяють працювати закладу без явної загрози життю та здоров`ю учасників навчально-виховного процесу. Наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування. Всі недоліки виявлені при перевірці не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, лише знижують рівень пожежної безпеки, що не може бути підставою для вжиття заходу, пов`язаного з зупинкою установи. Представник відповідача вказує, що відповідачем частково усунуто порушення, які стали підставою для звернення до суду для застосування заходу реагування, також, перестала існувати імовірна загроза життю та здоров`ю людей на об`єкті перевірки. Відповідач вважає недоцільним та неспівмірним застосовувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту. З огляду на зазначене представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити в силі; апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області залишити без задоволення.

В поясненнях представник Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної військової адміністрації зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військової адміністрації» департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації набув статусу департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної військової адміністрації. Начальником Миколаївської обласної військової адміністрації видано розпорядження від 03.05.2022 № 165-р «Про визначення потенційних місць для тимчасового розміщення осіб у закладах соціальної інфраструктури обласного підпорядкування Миколаївської області», відповідно до якого Горожанський психоневрологічний інтернат приймає та розміщує також і внутрішньо переміщених осіб, евакуйовані із зон бойових дій. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зазначає, що в період дії воєнного стану, який триває відповідно до Указу Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України-«Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді припинення діяльності установи не є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Крім того, законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним. Внутрішньо переміщені особи та підопічні Горожанського психоневрологічного інтернатузабезпечуються відповідно до вимог Державного стандарту стаціонарного догляду, житлом, побутовим обслуговуванням та медичною допомогою. У разі припинення діяльності установи, ці люди не матимуть власного житла і потребуватимуть постійної сторонньої допомоги і догляду. З огляду на зазначене, представник Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної військової адміністрації просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Горожанського психоневрологічного інтернату.

08 серпня 2023 року до суду від начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників, в якому він просить здійснити розгляд справи без участі представників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області за матеріалами, що наявні у справі № 400/625/20; винести постанову, якою скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги апелянта (позивача).

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що Наказом від 12.12.2019 р. № 612 затверджено План заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2020 рік, до якого включено відповідача.

У січні 2020 року позивачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого складено акт від 14.01.2020 р. № 15, в якому зафіксовані порушення, виявлені під час перевірки.

Ряд виявлених порушень є особливо небезпечним, оскільки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою від 04.06.2020 р. суд зупинив провадження у справі для примирення сторін.

18.01.2023 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у зв`язку з наданням відповідачу тривалого часу для усунення порушень.

Судом направлено запит до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області для уточнення інформації про руйнування закладу відповідача.

06.02.2023 р. отримано відповідь на запит суду. Зокрема, повідомлено, що внаслідок військовою агресії російською федерації населені пункти Баштанської, Привільненської, Інгульської ОТГ перебували в окупації, зафіксовано пошкодження об`єктів інфраструктури та житлових будинків, про що порушено кримінальне провадження.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з моменту проведення планової перевірки та звернення ДСНС з позовом пройшов значний проміжок часу, суттєво змінились фактичні обставини технічного стану будівель та приміщень, що були предметом перевірки (повне або часткове руйнування внаслідок бойових дій), суд вважав необґрунтованими наявність викладених у позові підстав для застосування заходів реагування до закладу відповідача. Крім того, зазначив, що у даному випадку застосування заходів реагування до відповідача через невиконання викладених у приписі порушень, з урахуванням зруйнованих та пошкоджених будівель, не є доцільним та ніяким чином не призведе до усунення загрози життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (далі - Класифікатор) надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пп. 3.3 пункту 3 Класифікатору аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування та/чи загибель людей або створює на об`єкті чи окремій території загрозу життю та здоров`ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Розділом 4 Класифікатору визначено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать; підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила), та є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п. 1, 2 Розділу І Правил).

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства (п. 4, 5 Розділу І Правил).

Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до питання наявності чи відсутності обставин правових підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду, заявлених позивачем.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до детального опису порушень, що зафіксовані в Акті № 15 від 14 січня 2020 року, спеціалістами, на яких законодавством покладено функції нагляду і контролю за виконанням вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, встановлено ряд порушень, що є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: у будівництві та на виробництві застосовуються матеріали та речовини з не визначеними показниками щодо пожежної небезпеки, а саме підвісна стеля «Армстронг» в медичному корпусі та вагонка МДФ на стінах в приміщені їдальні (порушено КЦЗУ, абзац 2 пункту 5 розділу ІІ ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено КЦЗУ, абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням в бараці №3 евакуаційний вихід №2 (КЦЗУ, пункт 2.31 глави 2 розілу ІІІ ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів над вхідними дверима в їдальню, приміщені кочегара, приміщені каштелянки, банно-пральному приміщені, приміщені дієтсестри не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено КЦЗУ, пункт 1.6 глави 1 розілу IVППБУ);

- не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів відгалужувальні та з`єднувальні коробки в приміщені спального корпусу №2, в банно-пральному корпусі, над дверима дієтсестри, приміщені каштелянки (порушено КЦЗУ, пункт 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається влаштування та експлуатація тимчасової електромережі в приміщенні котельні (порушено КЦЗУ, пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);

- допускається влаштування з`єднувальної коробки на горючу основу над входом в їдальню (порушено КЦЗУ, пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не здійснено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено КЦЗУ, пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не забезпечено захист будівель інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено КЦЗУ, пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

- приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено КЦЗУ, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ) (а.с. 18 оборот-19).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо застосування до Горожанського психоневрологічного інтернату (код ЄДРПОУ 03190596), що розташовано за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Старогорожено, вул. Радянської Армії, 22, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки існуючий стан пожежної та техногенної безпеки закладу зумовлює перебування працівників та осіб, які перебувають у зазначеному закладі в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Колегія суддів зауважує, що застосування заходу реагування шляхом повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Отже, надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, колегія суддів дійшла висновку, що порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню у відповідних будівлях та спорудах та невідворотних негативних наслідків.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта , експлуатації будівель, споруд та приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 560/12693/21.

Як зазначено у клопотанні начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області згідно Акту перевірки від 27.01.2020 № 42 залишаються не усуненими 3 порушення із 10, що викладено в позовній заяві Головного управління, а саме:

(пункт 2 позову) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено стаття 55 КЦЗУ, пункт 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки України відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);

(пункт 3 позову) сходові клітки коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням корпусі №3 евакуаційний вихід №2 (порушено стаття 55 КЦЗУ, п. 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України відповідно до якого сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням);

(пункт 9 позову) відсутній захист будівель інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено стаття 55 КЦЗУ, пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»).

Вирішуючи спір, колегія суддів враховує, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

Однією із головних засад (принципу) адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на відповідь, яка була надана Баштанським районним відділом поліції Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області на запит суду не спростовує факту порушень, які зазначені позивачем. Доказів, що будівля Горожанського психоневрологічного інтернату зазнала ушкоджень внаслідок бойових дій матеріали справи не містять.

Також відсутні докази звернення із відповідним запитом до Слідчого відділу УСБУ в Миколаївській області.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про повне або часткове руйнування Горожанського психоневрологічного інтернату внаслідок бойових дій, на підставі яких суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, обставини справи та докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити.

Застосувати до Горожанського психоневрологічного інтернату (код ЄДРПОУ 03190596), що розташовано за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Старогорожено, вул. Радянської Армії, 22, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик