Постанова

від 05.09.2023 по справі 320/9526/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9526/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Губської Л.В.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного підприємства «Вперед» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватно-орендного підприємства «Вперед» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватно-орендного підприємства «Вперед» (далі - відповідач), в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (експлуатації) роботи будівель та споруд Приватно-орендного підприємства «Вперед» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Березна, вул. Академіка А.П. Комара, 1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 30.04.2021 року № 50.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході проведення планової перевірки Приватно-орендного підприємства «Вперед» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Березна, вул. Академіка А.П. Комара, 1 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що підприємством усунено більшу частину виявлених порушень, що підтверджується актом позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №1886 від 21.10.2021 року та актом позапланової перевірки №2165 від 08.12.2021 року. А зокрема, із 47 виявлених порушень залишилось 5, які знаходяться в стадії усунення і самі по собі не несуть загрози життю та здоров`ю людей. Крім того, вказує, що позивачем не доведено, що всі будівлі та споруди Приватно-орендного підприємства «Вперед» несуть загрозу життю та здоров`ю людей. Також, не деталізовано в яких саме будівлях виявлено порушення пожежної безпеки.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в ній є безпідставними та необґрунтованими. Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вказує, що 28 грудня 2022 року за результатами проведення позапланової перевірки відповідача за його заявою (після винесення рішення судом першої інстанції) був складений акт № 293 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. З вказаного акту вбачається, що залишилися неусунутими 4 порушення, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

05.09.2023 року на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття уповноваженого на участь у справі представника.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін. Окрім того, до клопотання не додано доказів на підтвердження вказаних в ньому обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ від 15.03.2021 року № 310 про проведення планових перевірок, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Приватно-орендного підприємства «Вперед» за адресою: Київська область, Володарський район, с. Березна, вул. Академіка А.П. Комара, 1.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області видано посвідчення від 17.03.2021 року № 2085 на проведення планової перевірки відповідача.

У період з 26.04.2021 року по 30.04.2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаного наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 30.04.2021 року № 50.

У ході перевірки було виявлено 47 порушень відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Поряд з цим, на час розгляду справи в суді першої інстанції більшість виявлених у ході перевірки порушень усунуто, що підтверджується актом від 08.12.2021 року №2165.

Як слідує з акту від 08.12.2021 року №2165, під час перевірки виявлено 5 порушень, які можуть створити загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме:

- не обладнано будівлі та приміщення підприємства системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- не виконано захист будівель підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства зі складанням відповідного акту;

- в виробничому приміщенні комбікормового цеху зведено тимчасове спорудження з горючих матеріалів, влаштуванням якого знижується запроектовані межі вогнестійкості вказаної будівлі;

- господарська діяльність здійснюється без реєстрації декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання.

Виявлення вказаних порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ч. 4 статті 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області просить суд застосувати заходи реагування, які пов`язані з повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи ч. 1 статті 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями ч. 1, 2 статті 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому ч. 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

На переконання судової колегії, виявлені у ході перевірки Приватно-орендного підприємства «Вперед», що розташована за адресою: Київська область, Володарський район, с. Березна, вул. Академіка А.П. Комара, 1 порушення, дійсно створювали загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ України.

Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.

В обґрунтування своєї позиції відповідач стверджує, що більшість виявлених порушень ним усунута, однак суд першої інстанції не взяв до уваги доводи представника Приватно-орендного підприємства «Вперед».

Суд наголошує, що належним підтвердженням усунення порушень може бути акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, який засвідчить обставини усунення або не усунення відповідних порушень, що зафіксовані в акті від 08.12.2021 року №2165.

Так, позивачем подано до суду акт від 28 грудня 2022 №293, згідно якого апелянтом залишається не усунено 4 порушення, а саме:

- не обладнано будівлі та приміщення підприємства системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім цеху виробництва комбікорму);

- не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства зі складанням відповідного акту (роботи пов`язані з вогнезахисним оброблянням, доручити суб`єкту господарювання який має відповідну ліцензію на такий вид робіт);

- будівлі та споруди підприємства не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (окрім паливозаправного пункту та зерноочисного апарату Вороха);

- господарська діяльність здійснюється без реєстрації декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного перегляду оскаржуваного рішення відповідачем не було надано доказів усунення усіх виявлених у ході перевірки порушень що, на переконання суду апеляційної інстанції, об`єктивно свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Також суд акцентує увагу на тому, що під час здійснення заходів нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління враховуються порушення вимог законодавства України у сфері пожежної та техногенної безпеки, які у своїй сукупності можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації, і тільки після встановлення такої імовірності, Головне управління звертається до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування.

Враховуючи це, навіть якщо не усунуті порушення не становлять наразі загрози життю та здоров`ю людей, однак можуть призвести до розповсюдження вогню та створити перешкоди для евакуації людей під час пожежі чи надзвичайної ситуації, суд має виходити з принципу безпеки життєдіяльності людини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №640/19050/19.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

В той же час, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей та території всього підприємства.

Відповідно до пункту 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. За позицією суду, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, наявність вказаних в акті порушень є тим чинником, який може призвести до розповсюдження вогню на території всього підприємства, всіх споруд та створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватно-орендного підприємства «Вперед» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 05 вересня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Л.В. Губська