Постанова

від 06.09.2023 по справі 380/12348/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12348/22 пров. № А/857/6600/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Шинкар Т. І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за апеляційними скаргами Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів) у справі №380/12348/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Середня загальноосвітня школа № 98 м. Львова, Громадська організація "Кращий Сихів" про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (відповідач-1), Львівської міської ради (відповідач-2), у якому просив визнати протиправним та скасувати: рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98» №758 від 30.08.2022; рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №17 від 31.08.2022; рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №19 від 07.09.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі № 380/12348/22 залишено без змін.

10 липня 2023 року представник позивача - адвокат Левкович Т.В. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15300 грн.

Львівська міська рада подала до суду клопотання про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, з покликанням на недостатність доказів для вирішення вказаного питання.

Представник відповідачів Кулик А.Я. в судовому засіданні заперечив проти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд вважає, що слід ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат.

Вирішуючи заяву представника позивача адвоката Левковича Т.В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції у розмірі 15300 грн, в підтвердження чого надано акт про надання правничої допомоги від 21.01.2016 №168-21/01, договір про надання правової допомоги №168-21/01 від 21 січня 2016 року, рахунки №3198, №3172 та квитанції від 07.07.2023.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Так, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, апеляційний суд зазначає, що не відповідають ознакам «співмірності» такі складові заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу, як аналіз апеляційної скарги, підготовка та формування відзиву на апеляційну скаргу, оскільки відзив на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які викладені у позовній заяві, а тому затрачений адвокатом час на підготовку такого документу (4,5 години) не є співмірним із складністю та характером наданих послуг.

Таким чином, виготовлення цього документу не потребувало затрати значного часу і відповідно його вартість (7650 грн.) є завищена.

Також апеляційний суд вважає завищеними витрати, пов`язані з участю адвоката у судових засіданнях 28.06.2023 та 05.07.2023, які тривали 25 хв. та 31 хв. відповідно.

Крім того, представником позивача не обґрунтовано вартість (2550 грн) та суть складності підготовки заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна заява за своїм змістовим навантаженням є незначної складності, що виключає необхідність затрати значного часу для її написання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції загальною вартістю 15300 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та часом, об`єктивно необхідним адвокату для виконання відповідних робіт (послуг).

Таким чином, сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., а заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 252, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/12348/22 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ: 04055896) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар