Рішення

від 04.08.2023 по справі 229/7047/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/88/2023

ЄУН 229/7047/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

04 серпня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача та просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в розмірі по 1/2 частини квартири, ОСОБА_1 зазначає, що згода між нею та ОСОБА_2 по сплаті комунальних послуг відсутня, відповідач не живе в квартирі, матеріально не допомагає. Просить задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вирішити спір мирним шляхом неможливо.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №2503 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 успадкували по частки квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №267954625 від 28.07.2021 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в розмірі частки.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

За положеннями частини першої статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16-ц (провадження № 61-24395св18) зроблено висновок, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Верховний Суд виходить з того, що встановлюючи порядок користування квартирою у запропонований позивачем спосіб, суди попередніх інстанцій врахували баланс інтересів співвласників спірної квартири та осіб, які мають право користування квартирою та дійшли до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Іншого варіанту користування спірною квартирою, який би відповідав часткам співвласників у праві власності, відповідач не запропонував, наполягаючи на неможливості встановлення порядку користування житлом без порушення прав когось із мешканців квартири.

Відповідно до статті 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

У цій справі спір стосується не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному співвласнику по 13,65 кв. м житлової площі на одну особу, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від07 лютого 2022 рокуу справі №182/3348/19(провадження №61-1084св21).

Судом встановлено, що спірна квартира має загальну площу 50,1 кв.м., складається з 2-х житлових кімнат загальною площею 25,8 кв.м., а саме: 12,1 кв.м., 13,7 кв.м., та інших приміщень, а саме: кухні - 7,8 кв.м., вбиральні - 1,1 кв.м., ванної кімнати-2,6 кв.м., коридору 9,5 кв.м., вбудованої шафи 0,4 кв.м., балкону 1,4 кв.м.; лоджії 1,5 кв.м.

Зважаючи на те, що спірна квартира складається з двох окремих ізольований кімнат, приймаючи до уваги частки сторін у праві власності, ту обставину, що виділити ізольоване жиле приміщення таким чином, щоб штучно не погіршити житлових умов позивача та відповідача можливо, суд вбачає за можливе визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:

- виділити в користування ОСОБА_1 , житлову кімнату площею 12,1 кв.м.;

- виділити в користування ОСОБА_2 , житлову кімнату площею 13,7 кв.м.;

- у спільному користуванні сторін залишити: кухню площею 7,8 кв.м.; вбиральню 1,1 кв.м.; ванну кімнату 2,6 кв.м.; коридор 9,5 кв.м.; вбудовану шафу 0,4 кв.м.; балкон 1,4 кв.м.; лоджію 1,5 кв.м.

Враховуючи наведене вище, суд вважає необхідним застосувати принцип ефективного захисту, у формі встановлення певного порядку користування спірною квартирою.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що вказаний вище порядок користування спірною квартирою є таким, що не погіршує житлові умови сторін, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимог в частині розподілу особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимогст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласників розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Абзацом 2 зазначеного пункту Постанови передбачено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

- за електроенергію при загальному лічильнику пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

- за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

- за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Крім того, відкриття окремих особових рахунків по оплаті спожитої електричної енергії не можливе без проведення робіт по монтажу окремої електропроводки в належних співвласникам частин квартири та встановлення окремих приладів обліку використаної електроенергії і зазначені роботи повинні бути виконані відповідно до Правил користування електричною енергією для населення.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, взагалі не передбачено можливості встановлення декількох засобів обліку наданих послуг в один об`єкт споживання. Згідно із п.10 Правила постачання природного газу, за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об`єкт побутового споживача перебуває у власності кількох осіб, договір укладається з одним із співвласників, за умови письмової згоди усіх співвласників, про що робиться відмітка в договорі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, не встановлення окремих приладів обліку споживання теплової енергії, суд приходить до висновку, що підстав для розділу рахунку немає.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 48, 64 ЖК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 29, 316, 317, 319, 321,358 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Комсервіс» Дружківської міської ради, про визначення порядку користування житловим приміщенням задовольнити частково. Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , наступним чином:

- виділити в користування ОСОБА_1 , житлову кімнату площею 12,1 кв.м.;

- виділити в користування ОСОБА_2 , житлову кімнату площею 13,7 кв.м.;

- у спільному користуванні сторін залишити: кухню площею 7,8 кв.м.; вбиральню 1,1 кв.м.; ванну кімнату 2,6 кв.м.; коридор 9,5 кв.м.; вбудовану шафу 0,4 кв.м.; балкон 1,4 кв.м.; лоджію 1,5 кв.м.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири)00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2023 року.

Суддя О.М.Грубник