Рішення

від 07.09.2023 по справі 219/1181/22

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/1181/22

Провадження № 2/229/1225/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

судді Худіної О.О.

за участі секретаря Ситника С.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Андрєєв Павло Сергійович до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Андрєєв Павло Сергійович звернулися до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2005 року є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 5-му поверсі 5-поверхового будинку.

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 15.07.2020 було створене Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61», яке зареєстроване як юридична особа 22.07.2020 року.

В червні 2021 року Позивачем було виявлено, що приміщення кухні пошкоджене внаслідок протікання води зі стелі.

На її неодноразові намагання зв?язатися з керівництвом ОСББ «Корсунь 61» та вирішити питання щодо негайного виявлення та усунення причин протікання, керівництво Відповідача не реагувало. При цьому, розмір пошкоджень квартири збільшувався щоразу під час опадів. Жодних дій на усунення проблеми з боку Відповідача вчинено не було. Так само ігнорувалися і вимоги Позивача щодо створення комісії та складання акту щодо причин залиття.

В червні 2021 року, з метою встановлення фактичних причин залиття та визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, Позивачем був укладений договір з судовим експертом Пальченко Ольгою Юріївною.

За результатами проведення будівельно-технічної експертизи судовим експертом 30.09.2021 року був складений висновок №322/6, яким встановлено, що Технічною причиною виникнення пошкоджень, зафіксованих в квартирі Позивача є потрапляння атмосферних опадів з даху будинку на огороджувальні та оздоблювальні конструкції квартири АДРЕСА_2 , внаслідок того, що примикання панелей покриття до козирка не відповідає нормативним вимогам, наявність наскрізних тріщин, примикання до труби витяжки не відповідає нормативним вимогам;

Загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі Позивача в наслідок неодноразового затоплення атмосферними опадами з урахуванням вартості матеріалів становить 11247,00 грн.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої Позивачу складає 11247,00 грн.

Крім того, суттєве ушкодження житла Позивача з вини Відповідача призвело до негативних емоцій та переживань Позивача з приводу неможливості нормального користування квартирою, порушення звичного способу життя у зв`язку з неналежними умовами для проживання у квартирі, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення порушених прав, що виразилося в безрезультатних спробах протягом півріччя врегулювати спір безпосередньо з Відповідачем, пошуку спеціалістів, які зможуть визначити розмір шкоди, та відновлення ушкодженого майна, завдало Позивачу моральних страждань.

Розмір моральної шкоди, завданою з вини Відповідача, Позивач оцінює у 5000,00 грн.

У зв`язку з цим, просить суд Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» (ЕДРПОУ 43722329) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 11247,00 грн та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а всього у розмірі 16247,00 грн., а також судові витрати на сплату судового збору у сумі 992,40 грн. та витрати, пов?язані із залученням експерта та проведенням експертизи у сумі 8934,00 грн., а всього у сумі 9 926,40 грн.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2022 року відкрито провадження по цивільній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.10.2022 № 61Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного станутериторіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області визначено Дружківському міському суду Донецької області.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 травня 2023 року підготовче засідання було відкладено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 4 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 3 серпня 2023 року розгляд справи було відкладено.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 5-му поверсі 5-поверхового будинку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру № 1119543 від 16.06.2005 р. та договором купівлі-продажу ВСС №628008.

ОСББ «Корсунь 61» створено власниками квартир багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту, затвердженого протоколом установчих зборів від 15 липня 2020 року.

Згідно п.1 Розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів.

Згідно п.3 Розділу ІІ завданням та предметом діяльності ОСББ є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

В червні 2021 року Позивачем було виявлено, що приміщення кухні пошкоджене внаслідок протікання води зі стелі.

19 листопада позивачем було направлено заяву голові правління ОСББ «Корсунь61» відповідно до якої, позивач просила розглянути дану заяву стосовно заливання атмосферними опадами квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . На підставі договора №156 від 22 червня 2021 року, укладеного між позивачем та судовим експертом Пальченко Ольгою Юріївною, була виконана Будівельно-технічна експертиза судового експерта № 322/6. Висновками цієї експертизи підтверджуються пошкодження і причини цих пошкоджень через систематичне заливання атмосферними опадами у квартирі за адресою АДРЕСА_4 . Пошкодження виникли в результаті попадання атмосферних опадів з даху житлового будинку на огороджувальні та оздоблювальні конструкції квартири АДРЕСА_5 не відповідає нормативним вимогам. Тому необхідно проводити ремонтно-відновлювальні роботи в квартирі позивача та просила компенсувати вартість ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_4 , понесених додаткових витрат пов?язаних із судовим експертом, або розглянути варіант взаємозаліку в рахунок оплати комунальних послуг з ОСББ «Корсунь 61». Вартість ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі складає 11 247 грн., без урахування ПДВ, витрати на Будівельно-технічну експертизу складають 7 518 грн., консультаційні послуги судового експерта складають 1 416 грн., загальна сума понесених витрат складає 20 181 грн.

Також просила провести ремонтно-відновлювальні роботи будівельних конструкцій та оздоблювальних матерівлів сходової клітини, яка є суміжною з квартирою АДРЕСА_1 (згідно висновка Будівельно-технічної експертиза судового експерта № 322/6 пошкодження виникли внаслідок неодноразового затоплення атмосферними опадами), вартість яких складає 2 883 грн. без ПДВ(а.с.31-73)

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні враховувати, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Потерпіла подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Основними доказами, на які покликається позивач на підтвердження своїх вимог, є висновок №322/6 будівельно-технічної експертизи судового експерта від 30.09.2021 р.

Щодо нормативного регулювання відносин з управління майном у багатоквартирному будинку, суд зазначає таке.

За приписами ст. ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу (ЦК) України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування та зокрема, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку.

Відповідно до ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у новій редакції) визначає поняття управителя багатоквартирного будинку. Натомість, нечинний вже Закон України «Про житлово-комунальні послуги» у старій редакції визначав поняття «балансоутримувача».

Зважаючи на вищенаведене, позивач помилково вважає ОСББ балансоутримувачем будинку, при цьому не покликаючись на жодні положення законодавства щодо визначення ОСББ як балансотримувача.

Згідно ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Так, у вищевказаних Законах відсутній порядок передачі чи взяття будинку чи майна співвласників будинку саме на баланс. Натомість, чинне законодавство містить поняття управління будинком та майном, управителя тощо.

З системного аналізу наведеного вбачається, що: співвласники будинку здійснюють управління будинком, однак при прийнятті відповідного рішення вони передають таке управління будинком до ОСББ, яке, в свою чергу, створюється для належного утримання та використання спільного майна, що є основним завданням ОСББ.

Крім того, вказані закони, та інше законодавство, не виключають обов`язків власників будинку належно користуватися та дбати зокрема, про сантехнічне обладнання будинку, загальнобудинкових мереж, яке є спільним майном власників квартир, використовувати його за призначенням, не засмічувати каналізаційні трубопроводи відходами, які заборонено викидати у каналізаційні стоки тощо, адже спільне майно передбачає і спільну відповідальність за таке майно та спільні обов`язки щодо утримання спільного майна.

Так, відповідачем належними доказами не доведено, що ним своєчасно та належно здійснювалися профілактичні огляди та поточні ремонти сантехнічного обладнання будинку, інженерних мереж будинку, не подано документів, які б підтверджували фіксування вказаного.

Таким чином, суд вважає доведеним, що матеріальна шкода, яка була завдана позивачу затопленням належної її квартири, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом даху будинку, що перебуває у межах відповідальності та управління ОСББ.

Щодо розміру збитків, то такий належно підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи судового експерта № 322/6.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, як встановлено, згідно з висновком № 322/6 розмір збитку, завданого затопленням житловій квартирі АДРЕСА_1 , загальна вартість ремонтно- будівельних робіт по ремонту квартири, ремонту сходової клітині та покрівлі для усунення залиття квартири АДРЕСА_2 становить 29877 грн.

Згідно вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн., яка полягає в тому, що залиття квартири призвело до негативних емоцій та переживань Позивача з приводу неможливості нормального користування квартирою, порушення звичного способу життя у зв`язку з неналежними умовами для проживання у квартирі, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення порушених прав, що виразилося в безрезультатних спробах протягом півріччя врегулювати спір безпосередньо з Відповідачем, пошуку спеціалістів, які зможуть визначити розмір шкоди, та відновлення ушкодженого майна, завдало Позивачу моральних страждань.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити у сумі 1000 грн.

Таким чином, суд вважає, що позов слід задоволити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 11247 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч.ч. 1, 9 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням у матеріалах справи.

Крім того, позивачем подано документальне підтвердження про оплату оцінки визначення збитку на суму 8934 грн згідно з Квитанцій від 02.07.2021 р. та 22.06.2021 р.

На підставі ст. 139 ЦПК України розмір витрат на залучення спеціаліста, підготовку експертного висновку встановлюється зокрема, на підставі рахунків.

Суд вважає, що розмір витрат на висновок спеціаліста (звіт про оцінку майна) в сумі 8934 грн є співрозмірним зі складністю справи, обсягом роботи тощо.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 992,40 грн та витрати, пов`язані з оцінкою вартості завданих збитків у сумі 8934 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Андрєєв Павло Сергійович до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» » на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 11247 (одинадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. (одна тисяча) грн.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корсунь 61» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. та витрати пов`язані з залученням експерта та проведення експертизи у сумі 8934 ( всім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Худіна