Рішення
від 07.08.2023 по справі 545/4470/22
ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4470/22

Провадження № 2/545/351/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого судді Гальченко О.О.,

при секретарі Мамишевій А.Є.,

представника позивача в особі адвоката - Павлюка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої діями ( бездіяльністю ) відповідачки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 26.09.2022 року звернулася до суду із позовом до відповідачки про відшкодування шкоди завданої діями ( бездіяльністю ) відповідачки, мотивуючи тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, під індексним номером 40370633, вона - ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 .

Прибувши до свого помешкання 06.06.2022 року нею було встановлено факт залиття квартири, результатом чого стало : промокання стін у вітальні, ванній кімнаті та частково кімнаті і кухні. Підлога у вітальні, ванній кімнаті і кухні була покрита шаром води повністю, в кімнаті частково, із отворів електровимикачів та світильника в прихожій лилась вода. Коврове покриття і лінолеум у вітальні та кухні прийшли в непригодність. Промокло декоративне покриття стелі в усіх приміщеннях квартири, в кімнаті частково, в коридорі взагалі відпало. У відповідь на її звернення та звернення інших мешканців будинку було сформовано комісію у складі головного інженера КП «ОК ЖКК Щербанівської сілської ради» - Полтавця А.І., депутата Щербанівської сільської ради - Роман О.І., слюсара-сантехніка КП - ОСОБА_3 .. Останніми в її присутності, та мешканців квартир під АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 проведено обстеження стану приміщень після аварійного прориву системи водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 та встановлено, що в результаті відірвання в квартирі АДРЕСА_3 на 4 поверсі будинку на кухні шлангу приєднаного до змішувача здійснено залив як її квартири, так і інших. За результатами роботи комісії 06.06.2022 складено акт обстеження, в якому чітко відображено причини залиття та його наслідки. При цьому, звертає увагу, що відповідачка відмовилась від підписання акту, про що також складено відповідний акт.

Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач послуг серед іншого зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

«Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт ( п. 2.3.6. «Правил…» ).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової ( матеріальної ) та моральної шкоди іншій особі.

Ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її в відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних з пов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі собою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є бепосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з

відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Така позиція викладена в Постановах Верховного Суду : від 23.10.2019 справа № 761/6144/15-ц, провадження № 61-18064св 18; від 13.03.2019 справа № 727/6631/1, провадження № 61-11357св18.

З цього вбачається, що у даному випадку, належними та допустимими доказами підтверджено наявність вини саме відповідачки у завданні їй шкоди шляхом залиття квартири. Дана обставина в першу чергу обумовлена не належним виконанням відповідачкою своїх обов`язків по утриманню квартири як власником. При цьому, з метою визначення розміру такої, вона звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ПРОФІ-ЕКСПЕРТ 2021» із замовленням на проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири, в ході якого доручено визначити вартість будівельних робіт, які необхідно виконати для проведення ремонту після залиття квартири. За результатами проведеного експертного дослідження виготовлено відповідний висновок № 022/В/2022 від 20.06.2022. Останнім встановлено, що вартість будівельних робіт, які необхідно виконати для проведення ремонту після залиття складає 29 000 грн..

На її неодноразові звернення до відповідачки з проханням відшкодувати завдані збитки, вона відповідає відмовою або просто ігнорує. Більше того, на її адресу направлено письмову претензію, яка була також проігнорована нею.

Вважає, що належними доказами підтверджено факт завдання їй майнової шкоди саме відповідачкою та розмір такої. Однак, з огляду не неможливість врегулювати таке в досудовому порядку, вважає за необхідне здійснити захист своїх прав в судовому порядку.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно п. № Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 із змінами від 25.05.2001 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової ) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9 «Постанови…» розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням усіх обставин справи, характеру перенесених позивачем моральних страждань та інших негативних наслідків, які призвели до порушення його звичайного способу життя.

З урахування вищевказаних положень наголошує, що внаслідок залиття квартири з вини відповідачки відбулося затоплення квартири, в зв`язку з чим їй заподіяно моральну шкоду, бо вона зазнала душевних страждань з приводу залиття квартири, погіршення проживання, в зв`язку з пошкодженням майна, що потягло негативні зміни в організації її життя. За таких умов, вважає, що саме розмір моральної шкоди в сумі 6 000грн. має бути відшкодований відповідачкою на її користь.

На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляє наступне.

Ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 зазначеної норми для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку п: її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно мовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 вищевказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг ); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та ( або ) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою підготовки даної позовної заяви та подальшого представництва в суді вона звернулась до Адвокатського бюро «Ігоря Павлюка», код згідно ЄДРПОУ : 41864814. В результаті, між нами укладено договір про надання правової допомоги від 15.09.2022.

Згідно п. 4.1. договору розмір гонорару, порядок його оплати та інші умови погоджуються сторонами шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. В подальшому, між ними 15.09.2022 укладеного додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги. Відповідно до п. 1 такої встановлено, розмір гонорару адвоката за підготовку позовної заяви становить 1 600 грн.. При цьому, за відвідування судових засідань у справі вона має сплачувати окремо.

З вищевикладеного вбачається, що попередній розмір витрат на правову допомогу, які поніс та планує понести позивачка складає 1600 грн. Тому, останні мають бути стягнуті із відповідача. При цьому, більше точний їх розмір буде визначено додатково.

Також звертає увагу, що відповідно до ст. 133 ЦПК України одним із видів судових витрат є витрати пов`язані із залученням експерта або спеціаліста. У даному випадку, для визначення розміру завданих їй збитків вона була вимушена залучити спеціаліста, який виготовив відповідний висновок. За надані їй послуги нею сплачена сума в розмірі 1 900 грн.

Крім того, нею понесено витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн..

Тому, загальний розмір судових витрат, який має бути стягнутий із відповідачки складає 4 492,40 грн..

На виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, підписанням даного позову повідомляє та підтверджує, що нею не подано іншого позову ( позовів ) до цього самого відповідача, з тих самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вимог п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляє що нею не вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

На виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляє, що нею не вживались заходи досудового врегулювання спору.

Прохала : Стягнути із ОСОБА_2 на свою користь у якості відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири кошти в сумі 29 000 грн., у якості відшкодування моральної шкоди завданої залиттям квартири кошти в сумі 6 000 грн., у якості відшкодування судових витрат кошти в загальній сумі 4 492,40 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник в особі адвоката ( а. с. 54 - 59 ) позов підтримали в повному обсязі із викладених в ньому підстав та на підставі наданих суду доказів, прохали задовольнити.

Відповідачка та її представник в особі адвоката ( а. с. 74 75 ) в засідання повторно не з`явилися з невідомих суду причин, будучи належним чином заздалегідь повідомленими про місце, день та час розгляду справи, про що маються докази в матеріалах справі на а. с. 95, 100, 103. Надавши суду відзив на позов з додатками ( а. с. 67 80 ), де заперечили позов та прохали відмовити у його задоволенні з підстав не згоди її з актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 06.06.2022, бо нею особисто при огляді квартири наслідків залиття квартири виявлено не було, а квартира перебувала у ремонті. Комісійного обстеження квартири не було відповідно до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», а були лише зацікавлені особи. Також, не згідна з висновком № 022/В/2022 від 20.06.2022, бо він складений на підставі наданого акту обстеження. Тобто, вважає надані позивачкою докази до позову неналежними та які не доводять її вимог.

Тому, суд вважає за можливе, розгляд справи по суті у відсутності не з`явившихся сторін належно повідомлених відповідачки та її представника а особі адвоката, по наявним матеріалам справи.

Судом встановлено всі обставини, на які в позові послалася позивачка та вони доводяться на а. с. 8 61 та свідченнями свідків допитаних в засіданні : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ( а. с. 107 108 ), які суду пояснили, що дійсно відповідачка затопила того дня декілька квартир у будинку, а в квартирі позивачки дійсно вода капала з розеток, стояла на полу, текло зі стелі у коридорі, кухні, був піднятий лінолеум на полу, відпадала плитка у ванній. Та як вони всі разом з`ясували, що вода текла із квартири відповідачки, у якої зірвало шланг з крану, а відповідачка тривалий час не відчиняла двері своєї квартири. Вони перекривали воду у під`їзді.

З вказаних доказів суду стороною позивача вбачається факт залиття відповідачкою квартири позивачки, спричинення їй матеріальної і як наслідок моральної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між діями ( бездіяльністю ) відповідачки як власниці квартири на насталими наслідками в результаті затоплення квартири позивачки.

Надані суду докази стороною позивачки відповідачкою не спростовано, а просто заперечуються, що не є доведеністю її невиновності в спричиненні шкоди.

Суд, заслухавши з`явившихся сторін, свідків, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач послуг серед іншого зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Вимога про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди підлягає задоволенню відповідно до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207, де передбачає, що у разі залиття квартири складається відповідний акт ( п. 2.3.6. «Правил…» ), що було і вчинено позивачкою.