Рішення
від 30.08.2023 по справі 710/896/22
ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/896/22 Провадження № 2/710/128/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання Шпиці О.Е.

представника позивача прокурора Звенигородської окружної прокуратури Бондарчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОР-К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

18.07.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов згаданий позов, в якому позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352. Усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за фермерським господарством « ОСОБА_2 » з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 33601070, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 49089781 від 09.10.2019.

В подальшому позивач змінив предмет позову та просив вважати позовні вимоги наступні: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352; усунути перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОР-К» з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 47526534, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 64413197 від 06.08.2022.

Аргументи учасників сторін.

Первісні позовні вимоги позивач обґрунтовує свій позов наступним.

Шполянським відділом Смілянської місцевої прокуратури (на цей час Звенигородської окружної прокуратури) під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42019251230000122 від 08.08.2019, №12020250300000358 від 05.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушення передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК № 713505, виданого відповідно до розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22.03.2010 №142, здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Разом з тим, за даними досудового розслідування вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Шполянською районною державною адміністрацією відповідне розпорядження не приймалось, а Державний акт на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК № 713505 є підробленим.

За даними досудового розслідування згадана земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась оскільки Шполянською районною державою адміністрацією розпорядження не приймалось, а право власності зареєстровано на неї на підставі підробленого Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК №713505.

У ході проведення спеціалістами відділу у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області збору вихідних даних для інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення щодо земель Антонівської сільської ради встановлено, що до Державного земельного кадастру (далі ДЗК) внесено відомості про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельних ділянках, які підлягали інвентаризації, всього до ДЗК внесено відомості про 35 земельних ділянок серед яких є і земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 площею 2 га сільськогосподарського призначення.

Вказані земельні ділянки за обліковими даними ГУ ДГК у Черкаській області віднесено до земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Землевпорядна документація на зазначені земельні ділянки не розроблялася та на зберіганні у відділі у Шполянському районі ГУ ДГК у Черкаській області відсутня.

Також вищевказані земельні ділянки внесені до ДЗК реєстратором відділу у Шполянському районі ГУ ДГК Черкаський області, заявки на їх реєстрацію подано онлайн та одним із документів, на підставі яких внесено відомості до ДЗК, є державні акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно з розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142, яке є підставою видачі ОСОБА_1 , державного акту №713505, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам. Тобто зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства не надавалася.

Позивач зазначив, що ні Шполянською районною державною адміністрацією, ні Антонівською сільською радою, ні Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області рішення, розпорядження, накази щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району не приймалися.

Також, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020250300000358 установлено, що ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 не звертався та жодну особу на проведення реєстрації права власності не уповноважував.

ОСОБА_1 з питанням отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району у 2010 році не займався та до уповноважених органів влади з даного приводу не звертався. Отже ОСОБА_1 отримав земельну ділянку у власність з порушенням визначеної процедури.

Разом з тим, у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відділу Держкомзему у Шполянському районі записи щодо державної реєстрації Державного акту №713505 відсутні. Крім цього, за інформацією ГУ ДГК у Черкаській області відсутній і архівний примірник державного акту, який мав бути на зберіганні в архівному фонді після видачі власнику оригіналу державного акту.

Внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулось порушення інтересів держави, права власності Українського народу на землю. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес.

Спірна земельна ділянка до її незаконного набуття ОСОБА_1 перебувала у державній власності та на цей час має бути витребувана на користь Лип`янської сільської ради.

Крім того було встановлено, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 зареєстровано право користування (право оренди) 04.10.2019 за ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.08.2019 б/н. Оскільки ОСОБА_1 незаконно набув у власність земельну ділянку то відповідно у нього були відсутні правові підстави для подальшої передачі земельної ділянки в оренду іншій особі.

Ураховуючи той факт, що Лип`янською сільською радою до ОСОБА_1 самостійно позов не пред`явлено, це є підставою вважати її бездіяльність, як уповноваженого органу очевидною, а наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури належно обґрунтованими.

У заяві про зміну предмету позову в обґрунтування зазначено. Після скерування до суду позову та відкриття провадження у справі, прокурору стало відомо, що на підставі додатковї угоди від 02.08.2022 розірвано договір оренди від 01.08.2019, укладений між ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» та ОСОБА_1 . В подальшому, а саме 06.08.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко І.С. здійснено державну реєстрацію речового права, а саме права оренди за ТОВ «ОР-К» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 (номер запису про інше речове право 47526534). Підставою державної реєстрації права оренди є договір оренди землі від 04.08.2022, укладений між ТОВ «ОР- К» та ОСОБА_1 . У зв`язку з цим виникла необхідність внести зміни до позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав.

Від представника Лип`янської сільської ради надійшла заява в якій позов підтримано в повному обсязі.

Від третьої особи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло пояснення по справі в якому зазначено, що на підставі онлайн заявки, яка надійшла через електронний сервіс Державного земельного кадастру в липні 2019 року, була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352. В ході проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ( за межами населеного пункту), що розташовані на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області були виявлені земельні ділянки реєстрація яких була здійснена з порушенням земельного законодавства, про що Відділ у Шполянському районі Головного управління повідомив Головне управління службовою запискою та повідомленням про встановлений факт. В пакеті поданих документів був наявний державний акт на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 серія ЯК №713505 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з наявним кадастровим номером. Державний акт був виданий на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 року №142. В ході співпраці з Шполянською районною державною адміністрацією було встановлено, що на підставі вищезазначеного розпорядження було передано у власність земельні ділянки іншим громадянам та з іншим цільовим призначенням. Крім того, спеціалістами Відділу у Шполянському районі Головного управління було встановлено відсутність записів про реєстрацію вищезазначених державних актів в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також архівних примірників вищезазначеного державного акту та документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352. Про виявлений факт порушення, листом від 02.08.2019 року було повідомлено Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, Управління служби безпеки України в Черкаській області, Прокуратуру Черкаської області, Головне управління національної поліції в Черкаській області.

Представником відповідача ТОВ «ОР- К» подано відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування зазначено, що зібрані прокурором у кримінальному провадженні №12020250300000358 докази для надання їм статусу належних і допустимих мали бути предметом безпосереднього дослідження судом згідно норм КПК України та оцінені з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тому додані до матеріалів справи докази: протоколи допиту свідків, обвинувальний акт, витяг з ЄРДР, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування є недопустимими у цій справі.

Крім того до позовної заяви не додано дозвіл прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування, тому є сумніви у правомірності дій позивача щодо розголошення відомостей досудового розслідування шляхом приєднання до позовної заяви таких відомостей у вигляді процесуальних документів кримінального провадження № 12020250300000358. Фактично, розголосивши широкому колу сторонніх осіб відомості досудового розслідування без дозволу вищестоящого прокурора та без визначення обсягу такого розголошення, позивач в особі Звенигородської окружної прокуратури допущені грубі порушення прав гр. ОСОБА_3 та містять ознаки кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 387 КК України. Викладені обставини свідчать про наявність підстав для застосування ч.11. ст. 262 ЦПК України та постановлення окремої ухвали.

Крім того вважає, що позивач був визначений не правильно. До позовної заяви не доданий акт інвентаризації, який є необхідною процедурною умовою для передачі земель з державної до комунальної власності та який міг би підтвердити правовий статус спірної земельної ділянки до дати виникнення порушення та визначити належного позивача у цій справі. Саме по собі законодавче визначення про порядок переходу земельних ділянок з державної до комунальної власності не є беззаперечним доказом того, що спірна земельна ділянка підпадає під такі ознаки та неодмінно мала бути передана до Лип`янської ОТГ. Вважає, що належним позивачем у справі має бути саме Шполянська районна державна адміністрація. Крім того зазначено, що відсутні підстави для застосування ст. 387 ЦК України , оскільки позивачем на надано доказів того, що саме він є власником земельної ділянки. Спірна земельна ділянка набута відповідачем -1 в порядку приватизації. У позовній заяві не ставиться питання про визнання недійсним правовстановлюючого документа, відповідно задоволення позову шляхом витребування майна не позбавляє відповідача -1 права та законних підстав повторно зареєструвати право власності на підставі дійсного та не скасованого в судовому порядку Державного акту. Вказане свідчить про неправильний спосіб захисту. Жодних мотивів, з яких спірна земельна ділянка не може перебувати у відповідача -1, крім відсутності додатку до розпорядження Шполянської райдержадміністрації, позивачем не наведено. Вважає, що наведені прокурором обставини відсутності записів і документів свідчать про неналежне виконання посадовими особами відповідних державних органів своїх обов`язків, порушення правил зберігання документів, порушення правил ведення Книги реєстрації, тощо.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 10.08.2022 було відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.10.2022 замінено неналежного відповідача Фермерське господарство "Дрибас Анатолій Степанович" на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОР-К».

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2022 заяву заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури про забезпечення позову, задоволено. Вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0352, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області, за межами населеного пункту; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які перебувають у підпорядкуванні Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,0 га, за кадастровим номером 7125780400:06:001:0352, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського (на теперішній час - Звенигородського) району Черкаської області.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.01.2023 року було закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник прокуратури наполягала у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Від представника Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. Позов підтримано в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло письмове пояснення в якому міститься прохання розглядати справу без участі представника Головного управління.

Представник відповідачаТОВ «ОР-К»в судовезасідання нез`явився,про час,дату тамісце судовогорозгляду бувповідомлений належнимчином,причини неявкине повідомив.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

У судовому засіданні встановлено.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2020 року 05.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12020250300000358 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.358КК України за фактом того, що невстановлена особа використовуючи завідомо підроблені документи - державні акти на право власності на земельні ділянки, подавши їх на реєстрацію державному реєстратору речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності та права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я третіх осіб внаслідок чого земельні ділянки державної власності для ведення особистого селянського господарства незаконно вибули із державної власності та за ч.4 ст.358КК України за фактом того, що невстановлена особа підробила державні акти на право власності на земельні ділянки та договори оренди землі з метою реєстрації права власності та користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту, внаслідок чого земельні ділянки незаконно вибули з державної власності та право власності на них було зареєстровано за третіми особами та у подальшому земельні ділянки передані в оренду фермерському господарству. (а.с. 12-14 том.1).

Відповідно до постанови начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 05.10.2020 року було виділено із матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420192512300000122 від 08.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 365-2, ч.1 ст. 367, ч.1 ст.15, .ч2. ст. 192 КК України, матеріали кримінальних правопорушень за фактами вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 та ч.4 ст. 358, ч.1 ст.15, ч.2 ст. 192 КК України. (а.с. 15-17 том.1).

Відповідно до листа від 02.08.2019 за вих. № 10-23-0.6-5652/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області направило повідомлення на адреси Управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України, Управління служби безпеки України в Черкаській області, Прокуратуру Черкаської області, Головне Управління національної поліції в Черкаській області про те, що за інформацією відділу у Шполянському районі Головного управління у ході проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ( за межами населеного пункту), що розташовані на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області були виявлені земельні ділянки, реєстрація яких була здійснена з порушенням земельного законодавства. На підставі онлайн заявок, які надійшли через електронний сервіс, була здійснена державна реєстрація земельних ділянок зокрема з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352. У пакеті поданих документів були наявні державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які були видані на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142. Проте, в ході внутрішньої співпраці з Шполянською районною державною адміністрацією було встановлено, що на підставі вказаного розпорядження було передано у власність земельні ділянки іншим громадянам та з іншим цільовим призначенням. Крім того, спеціалістами Відділу у Шполянському районі Головного управління було встановлено відсутність записів про реєстрацію вказаних державних актів в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, а також архівні копії державних актів та документації із землеустрою ( а.с.25-26 том.1).

Відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку ЯК №713505, виданого 29.03.2010 на підставі розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 22.03.2010 № 142, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту ( а.с.27 том.1).

Листом від 06.11.2020 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 20.10.2020, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області Відділ у Шполянському районі надало завірені копії сторінок Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, виданих у 2010 році. (а.с. 30 том.1).

Листом від 29.08.2019 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 09.08.2019, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надало відомості аналогічні змісту повідомлення від 02.08.2019 за вих.№ 10-23-0.6-5652/2-19. (а.с. 39-40 том.1).

Листом від 13.12.2019 на запит Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 10.11.2019, Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області було надано завірену копію розпорядження від 22.03.2010 №142 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок». (а.с. 50 том.1).

Відповідно до розпорядження першого заступника голови Шполянської районної державної адміністрації №142 від 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області та передано на постійне зберігання у відділ Держкомзему у Шполянському районі. Передано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області громадянам згідно з додатком. В додатку до цього розпорядження зазначено список громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність, зокрема: ОСОБА_4 , № ділянки 399, площа 3,55 га, ОСОБА_5 , № ділянки 401, площа ділянки 3,65 га; ОСОБА_5 , № ділянки 402, площа ділянки 3,87 га, ОСОБА_6 , номер ділянки 506, площа ділянки 3,66 га, ОСОБА_7 , номер ділянки 526, площа ділянки 3,96 га. (а.с. 51 том.1).

Відповідно допротоколу тимчасовогодоступу доречей ідокументів від13.08.2020року було вилученота долученодо матеріалівкримінального провадження утому числікопії документівпро реєстраціюіншого речовогоправа №33601070та прореєстрацію прававласності (номерзапису проправо власності32487885)щодо земельноїділянки зкадастровим номером7125780400:006:001:0352та буловилучено вказанідокументи (а.с.68-70,том 1),серед яких:відомості ізбази данихпро реєстраціюзаяв тазапитів Державногореєстру речовихправ від22.07.2019,ідентифікатор пошуку174627811,відповідно доякого державнимреєстратором виконавчогокомітету Лип`янськоїсільської радиШполянського районуЧеркаської області19.07.2019року зареєстрованозаяву продержавну реєстраціюправа власності№ 35087257,кадастровий номер7125780400:06:001:0352.(а.с.71том.1); Інформаціяз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо суб`єкта(номер інформаційноїдовідки 174628052від 22.07.2019),відповідно доякої наземельну ділянкуз кадастровимномером 7125780400:06:001:0352,інформація здержавних реєстріввідсутня (а.с.72том.1); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2019 № 47881769, відповідно до якого державний реєстратор прав на нерухоме майно Чепур Тетяна Олексіївна, виконавчий комітет Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 19.07.2019 за реєстраційним номером 35087257, яку подав ОСОБА_1 , вирішила провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер 71255780400:06:001:0352 за суб`єктом. (а.с.74 том.1); державний акт на право приватної власності виданий 26.03.2010 року виданого на ОСОБА_1 (а.с. 75 том.1); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174631261 від 22.07.2019 земельна ділянка кадастровий номер 7125780400:06:001:0352, площею 2,00 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації 19.07.2019, підстава виникнення права власності державний акт на право власності на землю, серія ЯК 713505, виданий 29.03.2010, видавник: відділ Держкомзему у Шполянському районі, номер запису про право власності: 32487885. Державний реєстратор Чепур Тетяна Олексіївна, виконавчий комітет Лип`янської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області (а.с.77 том.1); заява № 36280016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) відповідно до якої ОСОБА_8 04.10.2019 звернувся за реєстрацією права користування на земельну ділянку із кадастровим номером 7125780400:06:001:0352, до державного реєстратора Звенигородської міської ради. (а.с.78 том.1); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.10.2019 № 49089781 державний реєстратор прав на нерухоме майно Бунденков Олександр Юрійович, виконавчий комітет Звенигородської міської ради Шполянського району Черкаської області розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 04.10.2019 за реєстраційним номером 36280016, яку подав ОСОБА_8 , вирішив провести державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку, кадастровий номер 71255780400:06:001:0352 за суб`єктом: Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович». (а.с.82 том.1); договір оренди землі від 01.08.2019 підписаний між ОСОБА_1 , як Орендодавцем та ОСОБА_8 , як Орендарем на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер -71255780400:06:001:0352 (а.с.85-86 том 1); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 184192399 від 09.10.2019 на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:06:001:0352, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1877070471257, 04.10.2019 року зареєстровано інше речове право, номер запису про інше речове право 33601070, підстава виникнення договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.08.2019, видавник Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович», ОСОБА_1 . Строк дії 20 років. Орендар Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович», орендодавець ОСОБА_1 . (а.с. 87 том.1)

Листом від 24.12.2019 № 617/414-19-0.360 на запит Смілянської місцевої прокуратури , відповідно якого серед іншого запитувалась інформація щодо державного акта ЯК №713505, Відділ у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомив, що інформація щодо обліку, виготовлення та видачі запитуваних державних актів, архівні примірники державних актів, записи про державну реєстрацію запитуваних державних актів у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на право користування землею, договорів оренди у Відділі відсутні ( а.с.91 том.1).

Згідно відповіді Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.01.2020 № 01-39/2867, на запит прокурора від 24.12.2019 № 33/4-987 вих. 19, заяв (клопотань) від осіб, зазначених у запиті від 10.12.2019 №33/4-906 вих19), про надання їм у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Шполянського району до райдержадміністрації у 2010 році, чи в інший час не надходило; розпоряджень Шполянська райдержадміністрація про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та про затвердження такої документації із землеустрою щодо земельних ділянок та осіб, які зазначені в запиті, у 2010 році та у інший час не приймалось. (а.с. 93 том.1).

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( номер інформаційної довідки 304336422 від 06.07.2022), 19.07.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Лип`янської сілської ради Шполянського району Черкаської області зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 площею 2 га, за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 32487885, підставою для державної реєстрації став державний акт на право власності на землю, серія та номер ЯК 713505, виданий 29.03.2010, видавник : відділ Держкомзему у Шполянському районі. 04.10.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області зареєстровано інше речове право право оренди земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 7125780400:06:001:0352, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , строком на 20 років. Підставою реєстрації був договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.08.2019, видавник Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович»; ОСОБА_1 . Орендодавець ОСОБА_1 , орендар Фермерське господарство «Дрибас Анатолій Степанович». Номер запису про інше речове право 33601070. (а.с. 94-95 том.1).

У відповіді Лип`янської сільської ради від 24.06.2022 № 02-22/531 та від 12.07.2022 року №02-22/657 на запит Звенигородської окружної прокуратури, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 знаходилась у державній власності за межами населеного пункту, до передачі у власність, та входила до Антонівської сільської ради. Антонівська сільська рада та Лип`янська сільська рада не приймали і не погоджували рішення про надання у приватну власність вказаної земельної ділянки. Сільська рада не володіє інформацією щодо незаконності набуття у власність вказаної земельної ділянки для ведення ОСГ, тому не вживались заходи щодо повернення земельних ділянок у комунальну власність шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. (а.с. 100, 114 том.1).

Згідно рішення сесії Лип`янської сільської ради № 5-1/20 від 20.11.2020 « Про початок реорганізації Антонівської сільської ради, шляхом приєднання до Лип`янської сільської ради» с. Антонівка увійшла до складу Лип`янської сільської територіальної громади і Лип`янська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Антонівської сільської ради. (а.с. 101- 102 том.1).

У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 29.06.2022 № 0-23-0.2-1842/2-22 на запит Звенигородської окружної прокуратури від 17.06.2022 №50-931 вих-22 вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області заходи щодо повернення земельних ділянок у державну власність не вживалися у зв`язку з відсутністю коштів. (а.с. 107 том.1).

Листом Звенигородської окружної прокуратури від 14.07.2022 року №50-1103 вих.22 повідомлялось Лип`янську сільську раду про те, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до Шполянського районного суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 , ФГ «Дрибас Анатолія Степановича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав. (а.с.119- 120 том.1).

06.08.2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, інше речове право було припинено на підставі додаткової угоди б/н від 02.08.2022 року укладеної між ФГ «Дрибас Анатолія Степановича» та ОСОБА_1 .

06.08.2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, було зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н 04.08.2022 року між ТОВ «ОР-К» та ОСОБА_1 номер запису про інше речове право: 47526534. (а.с. 169-171 том.1).

Відповідно до ордера від 04.10.2022 року серія СА №1038730 виданого адвокатом Бабіч Тетяною Григорівною, остання на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 22.05.2022 року представляє інтереси ТОВ «ОР- К» у Шполянському районному суді Черкаської області. (а.с. 188 том.1).

Відповідно до наказу керівника Звенигородської окружної прокуратури Олександра Гасича від 23.05.2022 року №14 «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Звенигородської окружної прокуратури» на прокурора прокуратури Бондарчук Наталію Володимирівну покладено: здійснення представництва інтересів держави в суді ( в межах Шполянської міської ради територіальної громади, Вільшанської селищної територіальної громади, Лип`янської та Матусівської територіальних громад). (а.с. 237-239 том.1)

Відповідно до наказу керівника Звенигородської окружної прокуратури Олександра Гасича від 29.08.2022 року №30 «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Звенигородської окружної прокуратури» на прокурора прокуратури Бондарчук Наталію Володимирівну покладено: здійснення представництва інтересів держави в суді ( в межах Шполянської міської ради територіальної громади, Вільшанської селищної територіальної громади, Лип`янської та Матусівської територіальних громад). (а.с. 234-236 том.1)

Відповідно до наказу керівника Звенигородської окружної прокуратури Олександра Гасича від 20.09.2022 року №32 «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Звенигородської окружної прокуратури» на прокурора прокуратури Бондарчук Наталію Володимирівну покладено: здійснення представництва інтересів держави в суді ( в межах Шполянської міської ради територіальної громади, Вільшанської селищної територіальної громади, Лип`янської та Матусівської територіальних громад). (а.с. 231-233 том.1)

Відповідно до наказу керівника Звенигородської окружної прокуратури Олександра Гасича від 23.09.2022 року №35 «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Звенигородської окружної прокуратури» на прокурора прокуратури Бондарчук Наталію Володимирівну покладено: здійснення представництва інтересів держави в суді ( в межах Шполянської міської ради територіальної громади, Вільшанської селищної територіальної громади, Лип`янської та Матусівської територіальних громад. (а.с. 228-230 том.1)

Ухвалою Черкаського апеляційного суду у справі № 710/20/21 від 31.05.2022 року ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24.03.2022 року, залишено без змін. (а.с. 9-14 том.2).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала покази про те, що у липні 2019 року вона працюючи державним реєстратором речових прав Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі державного акту виданого у 2010 році. Із проханням зареєструвати право власності зверталася ОСОБА_3 . При особистому спілкуванні свідок спочатку відмовила у проведення реєстраційної дії, оскільки звернення було напередодні відпустки, проте оскільки заявниками виступали учасники АТО, які на той момент чекали у коридорі приміщення, точної кількості осіб не пам`ятає, та їм терміново необхідно було зареєструвати право власності на землю для подальшої передачі земельних ділянок в оренду, свідок погодилася провести відповідні реєстраційні дії. Чи був серед заявників ОСОБА_1 , свідок сказати не може. Всього було подано 35 заяв, але право власності було зареєстровано лише по 33 заявах, за двома іншими заявами було відмовлено у реєстрації оскільки в реєстрі була наявна заборона вчинення реєстраційний дій (накладені арешти). Серед документів які були подані на реєстрацію були: витяги з Державного земельного кадастру, державні акти на землю, копії посвідчень учасників бойових дій, в томц числі був державний акт, який виданий на ОСОБА_1 . Державні акти надавалися в оригіналах, після того як вони були відсканові, свідок повернула їх ОСОБА_3 . Свідок провела державну реєстрацію права власності на землю за ОСОБА_1 . Чи був заявник ОСОБА_1 присутній у день подачі заявки на реєстрацію, та чи підписував особисто відповідну заяву, свідку невідомо, оскільки людей було багато, всі вони перебували у коридорі, документи заносив представник.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав покази про те, що працює у відділі Держгеокадастру із 1993 року. У 2019 році у липні місяці виконуючи свої посадові обов`язки працюючи із публічною кадастровою картою свідок виявив підозрілі на його думку земельні ділянки по Антонівській сільській раді Шполянського району. Свідка насторожило той факт, що їхнє розміщення на карті не відповідало правилам проектування ділянок. Виявивши що земельні ділянки були зареєстровані в державному кадастрі, свідок звернувся до кадастрового реєстратора для з`ясування обставин реєстрації. При спілкуванні з кадастровим реєстратором свідок вияснив, що заявки на реєстрацію земельних ділянок надходили в електронній формі, до заявок додавалася сканована копія державного акта. Свідок встановив, що державний акт був виданий на підставі розпорядження адміністрації. Свідок також звернув увагу на підпис керівника земельного відділу , який стояв у державному акті, підпис не був схожий на підпис ОСОБА_11 . Знайшовши в архіві адміністрації розпорядження яке вказане в державному акті, свідок з`ясував, що розпорядження стосується зовсім інших людей та площ землі та цільових призначень. Крім того свідок зазначив, що не було виявлено архівного примірника державного акта. У книзі записів реєстрації Державних актів на право приватної власності за той час, ні по даті, ні по номеру Державного акта, ні по прізвищу особи, відомостей свідок не знайшов. Після чого про виявлені обставини доповів своєму керівнику та повідомив Головне управління Держгеокадастру. Виявши такі обставини, свідок написав доповідну записку на Головне управління Держгеокадастру. До переходу у приватну власність ОСОБА_1 , земельна ділянка, яка знаходилась на території Антонівської сільської ради ( за межами населеного пункту) була під городами громадян, по складу угідь належала до ріллі. Це були землі сільськогосподарського призначення державної форми власності. Розпорядження, на підставі якого було видано державний акт на землю ОСОБА_1 не стосується цієї особи, а стосується зовсім інших осіб, внших площ, та цільового призначення земельних ділянок. Крім того на земельну ділянку має бути розроблена проектна документація, яка також відсутня у архіві Держгеокадастру. Свідок також надав суду для огляду книгу реєстрації Державних актів на право власності на землю в якому містяться відомості в тому числі і за 2010 рік. Прізвище ОСОБА_1 свідок у книзі не знайшов.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала покази про те, що працювала на посаді державного реєстратора Шполянського відділу Черкаської регіональної філії «Центр ДЗК» із 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Після 2010 року свідок була звільнена у зв`язку із реорганізацією. До обов`язків свідка, на цій посаді входило, реєстрація державних актів та договорів оренди. Відповідно до процедури реєстрації Державний актів, розробник передавав свідкові два примірники державного акта. Після процедури реєстрації, один примірник державного акта залишався у архіві інший видавався власнику. Реєстрація проводилася шляхом заповнення Книги записів реєстрації державних актів в розрізі сільської ради. До цієї книги заносились дані щодо державного акта, кадастровий номер, площа земельної ділянки, цільове призначення, прізвище, ім`я та по батькові особи власника та проставлявся відповідний реєстраційний номер, підпис реєстратора, та підпис власника про отримання державного акта. Після чого присвоєний номер переносився із Книги записів реєстрації державних актів у примірники державних актів, а також державний реєстратор зазначав у державному акті свої прізвище та ініціали та проставляв підпис. Після реорганізації, всі архіви були передані до Держгеокадастру. Свідок не пам`ятає, чи надходила до відділу земельна документація щодо земельної ділянки, яка стосується ОСОБА_1 . Без запису в Книзі записів реєстрації державних актів видача державних актів на землю не відбувалася. У межах колишнього Шполянського району у розрізі сільських рад, реєстрацію земельних ділянок здійснювала лише свідок. Свідку у судовому засіданні була надана для огляду ОСОБА_13 записів реєстрації державних актів на право власності на землю, після чого свідок підтвердила, що записи за 2010 рік зроблені саме нею. Свідку також було надано для огляду копію державного акта виданого на ОСОБА_1 . Оглянувши цей письмовий доказ, свідок повідомила, що у ньому міститься не її підпис, акт заповнений не її почерком. Свідок стверджує, що не видавала цей акт.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази про те, що працював головним спеціалістом у відділі Держгеокадастру у Шполянському районі. На той період проводилася інвентаризація земель, які перебували у державній власності та знаходилися на території створених ОТГ . На публічній кадастровій карті було виявлено факт внесення відомостей про реєстрацію права власності на масив земель державної власності, а саме на території Антонівської сільської ради. Ропорядником цих земель станом на 2019 рікбуло Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області. Щодо встановленого факту було повідомлено керівництво. У подальшому було з`ясовано на підставі чого було внесено відповідну інформацію до земельного кадастру. При проведенні аналізу копій державних актів, які були виявлені, встановлено відсутність у відділі архівних примірників. У Книзі реєстрації Державних актів записи про виявлені державні акти та їх осіб, на яких ці акти були видані, відсутні. При дослідженні розпорядження, яке записане у виявлених Державних актах, встановлено, що розпорядження видане відносно інших осіб, ніж ті, які записані у актах. Про встановлені факти було повідомлено керівництво.

Свідок пам`ятає прізвище ОСОБА_15 серед прізвищ, які були записані у виявлених Державних актах. У виявленому розпорядженні адміністрації не було прізвища ОСОБА_15 . У Книзі реєстрації Державних актів, не було виявлено записів щодо реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_15 . Земельна документація на земельну ділянку на Потайчука у відділі відсутня, архівні примірники Державного акта відсутні. Оскільки записи про Державний акт відсутні у Книзі реєстрації Державних актів, відповідно такий акт не видавався.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 131-1Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частиною першою статті 5Закону України«Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

Відповідно до частини першої статті 21Закону України«Про прокуратуру» прокурори, у тому числі прокурори - стажисти окружних прокуратур мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Пунктом 2 розділу І Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 24 квітня 2020 року № 200, встановлено, що службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Таким чином, повноваження прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в цивільному процесі, підтверджуються службовим посвідченням.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 704/1233/17.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Звернення з позовом до суду саме Звенигородської окружної прокуратури зумовлено тим, що орган місцевого самоврядування Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області самостійно не зверталась до суду із заявами про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером № 7125780400:06:001:0352. Про що було зазначено Лип`янською сільською радою у відповіді від 24.06.2022 №02-22/531 на запит Звенигородської окружної прокуратури від 17.06.2022 року №50-926вих12, та у листі від 12.07.2022 №02-22/657 на запит Звенигородської окружної прокуратури від 11.07.2022 №50-1081 вих.22. (а.с. 100, 114 том.1)

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області заходів щодо повернення земельної ділянки у державну власність не вживало у зв`язку з відсутністю коштів, про що зазначило у листі від 29.06.2022 № 10-23-0.2-184/2-22 (а.с. 107 том.1).

Відповідно до п.3, 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», від 06.09.2012 № 5245-VI, який набув чинності з 01.01.2013 року, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Відповідно до п.7 цього ж Закону України з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 28 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 року, у редакції від 10.07.2022 року, чинній на момент звернення прокуратури до суду, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-IX , було внесено зміни до Земельного кодексу України було внесено зміни, зокрема було доповнено розділ Х перехідних положень п.24. Відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом, (тобто з 27.05.2021), землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); оборони; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Спірна земельна ділянка розташована за адресою: Черкаська область, Шполянський район, Антонівська сільська рада, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Інформація про земельну ділянку міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с. 76-77, 94-95, 169-171 том.1).

Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 зазначив таке:«Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів».

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Такі правові позиції містять у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 року (справа № 826/16659/15).

Відповідно до адміністративно територіального устрою Черкаської області станом 2010 рік до складу Шполянського району входило с. Антонівка.

Разом з тим, відповідно постанови Верховноїради Українивід 17.07.2020року №807-IX«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» у Черкаській області утворено Звенигородський район (з адміністративним центром у місті Звенигородка) у складі територій Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип`янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно додатку №1 до розпорядження Кабінетуміністрів Українивід 16грудня 2020р.№1635-р«Про реорганізаціюта утвореннярайонних державнихадміністрацій» Шполянська райдержадміністрація підлягає реорганізації шляхом приєднання до Звенигородської райдержадміністрації.

Відповідно п.3 Розпорядження установлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

Відповідно до абз. 3 п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IXПро утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1. Відповідно до згаданого додатку 1 до цього розпорядження Шполянська райдержадміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Звенигородської райдержадміністрації.

Відповідно доп.6,7Порядку здійснення заходівщодо утвореннята реорганізаціїрайонних державнихадміністрацій,а такожправонаступництва щодомайна,прав таобов`язків районнихдержавних адміністрацій,що припиняютьсязатвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від16.12.2020№1321,у разі відсутності райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району, до території якого включаються ліквідовані райони, утворення відповідної райдержадміністрації здійснюється шляхом утворення нової юридичної особи публічного права з подальшим приєднанням до неї райдержадміністрацій ліквідованих районів, території яких було включено до складу відповідного новоутвореного району. Перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.

Розпорядженням КабінетуМіністрів Українивід 12червня 2020р.№ 728-р«Про визначенняадміністративних центрівта затвердженнятериторій територіальнихгромад Черкаськоїобласті» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Черкаської області.

Згідно з додатком до цього розпорядження до складу Лип`янської територіальної громади увійшла територія села Антонівської територіальної громади Шполянського району.

Дійсно на дату, яка зазначена у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯК №713505 від 29.03.2010 року, право розпоряджатися спірною земельною належало Шполянській районній державній адміністрації. Проте на момент звернення до суду, Шполянська районна державна адміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Звенигородської райдержадміністрації. Цей факт є загальновідомим та не потребує додаткового доказування у відповідності до ч.3 ст. 82 ЦПК України. В свою чергу Антонівська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до складу Лип`янської сільської ради Звенигородського району.

Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Антонівської сільської ради, що випливає із рішення сесії Лип`янської сільської ради № 5-1/20 від 20.11.2020 « Про початок реорганізації Антонівської сільської ради, шляхом приєднання до Лип`янської сільської ради», (а.с. 101-102 том.1).

Земельна ділянка,яка єпредметом спорузнаходиться вадміністративних межахАнтонівської сільськоїради замежами населеногопункту.Отже, з 27.05.2021 органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою, є Лип`янська сільська рада.

Звенигородська окружна прокуратура листом від 17.06.2022 року №50-926вих12, проінформувала Лип`янську сільську раду про факт незаконного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в межах земель, які входять до складу Лип`янської громади. Проте Лип`янська сільська рада не ініціювала подання позову щодо повернення спірної земельної ділянки до комунальної власності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Отже, звернення Звенигородської окружної прокуратури до суду в інтересах Лип`янської сільської ради Звенигородського району є правомірним. Правосуб`єктність сторін визначена правильно. Лип`янська сільська рада Звенигородського району Черкаської області є тим суб`єктом, чиї права та законні інтереси є порушеними та підлягають захисту. Тому суд сприймає заперечення представника відповідача -2, про те що позивач визначений не правильно, як обраний представником відповідач -2, спосіб захисту. Жодних доказів, які б доводили не належність позивача надано не було.

Щодо набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 17 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. а). ч.3 ст. 122 ЗК України у редакції від 16.03.2010 року, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання.

Відповідно доп.2ч.1ст.21Закону України «Про місцевідержавні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч.1,2 ст. 126 Земельного Кодексу України у редакції від 16.03.2010 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно доч.1,3ст.116ЗК Україниу редакціївід 16.03.2010року,громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом або за результатамиаукціону. Набуттяправа власностігромадянами таюридичними особами наземельні ділянки,на якихрозташовані об`єкти,які підлягаютьприватизації,відбувається впорядку,визначеному частиноюпершою статті128цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 6 ст. 118 ЗК України в редакції від 16.03.2010 року громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно доп.1.1.,1.4,1.12,1.15,1.16Розділу І,Інструкції пропорядок складання,видачі,реєстрації ізберігання державнихактів направо приватноївласності наземлю,право колективноївласності наземлю,право власностіна землюі правопостійного користуванняземлею,договорів направо тимчасовогокористування землею(втому числіна умовахоренди)та договоріворенди землізатвердженої НаказомДержавного комітетуУкраїни поземельним ресурсам№43від 04.05.99року,зареєстрованої вМіністерстві юстиціїУкраїни 04червня 1999р за№ 354/3647, вредакції від06.04.2009року,яка булачинною надату,яка зазначенав оскаржуваномудержавному актіна землювід 22.03.2010року правовласності наземлю іправо постійногокористування землеюпосвідчується державнимактом: на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Розробку технічноїдокументації зіскладання державногоакта направо власностіна земельнуділянку абона правопостійного користуванняземельною ділянкоюздійснюють суб`єктигосподарювання,які отрималиліцензії напровадження господарськоїдіяльності щодопроведення землевпоряднихробіт,або територіальніоргани земельнихресурсів.Технічна документаціязі складаннядержавного актана правовласності наземельну ділянкуабо направо постійногокористування земельноюділянкою включає: -виписку зрішення відповідноїради абодержавної адміністраціїпро наданняу постійнекористування,передачу увласність абопродаж земельноїділянки,договір відчуженняземельної ділянки(договіркупівлі-продажу,дарування,міни,інші цивільно-правовіугоди),рішення суду; заявувласника землі або землекористувача про складаннядержавного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); журнал польовихвимірювань (крімвипадків відчуженняземельної ділянки із земельприватної власності); кадастровийплан земельноїділянки,складений зарезультатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчисленняплощі земельноїділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Пунктам 2.9., 2.14. розділу ІІ цієї Інструкції встановлено, що заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки. Державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів та голова місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3.1 - 3.4, розділу ІІІ цієї Інструкції Державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Порядок зберігання державних актів наведений у пунктах 4.1., 4.2. розділу ІV Інструкції, відповідно до яких власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання. Другий примірник державного акта або договору зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Відповідно до п. 1,2, 1,5 Розділу І «Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №325 від 22.06.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2009 року за № 735/16751, в редакції від 22.06.2009 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, бланки державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (далі - бланки) є бланками документів суворого обліку.

Державні акти на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (далі - державні акти) заповнюються у двох примірниках, один з яких видається землевласнику або землекористувачу, а інший, з нанесеною у лівому верхньому кутку першої сторінки відміткою "архівний" та відповідною документацією із землеустрою, залишається на зберіганні відповідно у Головному управлінні Держкомзему у місті Києві, місті Севастополі, управлінні (відділі) Держкомзему у районі (місті), міжрайонному, міжміському, міськрайонному управлінні (відділі) Держкомзему (далі - територіальні органи Держкомзему).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» в редакції станом від 10.12.2009 року, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Відповідно до ст. 25 цього Закону, видами документації із землеустрою є зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно доч.1ст.56цього Законутехнічна документаціяіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо наземельну ділянку,крім поділута об`єднанняземельних ділянок,включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявніземельні сервітути.

Відповідно до ч.4 ст. 32 цього Закону розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Відповідно доп.1-3,6,9Положення про Державний фонд документації із землеустрою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року №1553 в редакції станом на 26.07.2006, яка була чинною на дату, яка зазначена в оскаржуваному державному акті на землю від 29.03.2010 року, державний фонд документації із землеустрою (далі - Державний фонд) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами. Документація із землеустрою, включена до Державного фонду, є державною власністю і не може передаватись у приватну власність. Державний фонд складається з: Головного фонду документації із землеустрою (далі - Головний фонд); регіональних фондів документації із землеустрою (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення. Місцевий фонд створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему. Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні. Залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до: Головного фонду - із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні; регіонального фонду-із землеустрою,проведеного нарегіональному рівні; місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні. Передача документації із землеустрою здійснюється згідно з актом приймання-передачі встановленої форми, який складається у двох примірниках за зразком згідно з додатком 1.

Як вбачаєтьсяіз розпорядженняШполянської районноїдержавної адміністраціївід 22.03.2010року №142,яке записанеяк підставадля видачіДержавного актана земельнуділянку громадянину ОСОБА_1 ,було затвердженотехнічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Передано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області громадянам згідно з додатком. В додатку до цього розпорядження зазначено список громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність, зокрема: ОСОБА_4 , № ділянки 399, площа 3,55 га, ОСОБА_5 , № ділянки 401, площа ділянки 3,65 га; ОСОБА_5 , № ділянки 402, площа ділянки 3,87 га, ОСОБА_6 , номер ділянки 506, площа ділянки 3,66 га, ОСОБА_7 , номер ділянки 526. площа ділянки 3,96 га. (а.с. 51 том.1). Тобто серед переліку громадян, яким надавалися у приватну власніть земельні ділянки на підставі згаданого розпорядження прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 відсутнє.

Відповідно до витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, розділу 1 (записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб, за 2010 рік, відсутня інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352, яка належить ОСОБА_1 . (а.с. 31-36, том.1). Факт відсутності відповідних записів про реєстрацію державних актів на право власності на землю було встановлено спеціалістами Відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що було підтверджено у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 . Ці свідки також зазначили, що відсутній архівний примірник державного акту виданого на ОСОБА_1 , відсутня проектна документація на землю на підставі якої видавався держаний акт.

Відповідно до п.п. 10, 11, 13, 14 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, у редакції, від 30.12.2009 року, чинній на час видачі спірного державного акту, записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, присвоюється реєстраційний номер. Відповідно до п.4 цього Порядку Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки.

У Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі «Центру державного земельного кадастру», яку було також оглянуто у судовому засіданні, надану для огляду представником відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, записи щодо державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий 26.03.2010 на ім`я ОСОБА_1 , серія ЯК №713505, кадастровий номер земельної ділянки 7125780400:06:001:0352, відсутні.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що працювала на посаді державного реєстратора Шполянського відділу Черкаської регіональної філії ДЗК протягом всього 2010 року. До обов`язків свідка, на цій посаді входило, реєстрація державних актів та договорів оренди. Обставин справи щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 свідок не пам`ятає. Свідок повідомила суду що на копії державного акту, який наявний у матеріалах цієї справи стоїть не її підпис, як державного реєстратора. Свідок стверджує, що не видавала цей акт.

Свідок ОСОБА_9 підтвердила факт реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 . Крім того свідок зазначила, що пакет документів для реєстрації права власності їй у кабінет заносила одна особа, оскільки заявників було багато. Всього було подано 35 заяв, з яких по 33 було проведено державну реєстрацію, а по 2 відмовлено.

Отже, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352, площею 2 га, на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯК №713505, який виданий 29.03.2010 Відділом Держкомзему Шполянському районі на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142. Державна реєстрація права приватної власності була здійснена 19.07.2019. Докази звернення ОСОБА_1 до Шполянської районної державної адміністрації, уповноваженої розпоряджатися землями державної власності відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 118 ЗК України (станом на час видання державного акту серії ЯК №713505) в межах відповідного району, із заявою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності, відсутні. Розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 № 142, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам, серед яких прізвище відповідача ОСОБА_1 , відсутнє.

Ураховуючи встановлені обставини справи суд робить висновок, що спірна земельна ділянка вибула із державної власності без дотримання норм земельного законодавства, чинних на дату переходу права власності до ОСОБА_1 , тобто незаконно.

Згідно ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Судом встановлено, що Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 31.05.2022 року у справі №710/20/21 залишено без змін ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24.03.2022 року, якою кримінальне провадження №12020250300000358 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.10.2020 у кримінальному правопорушенні (проступку) передбаченому ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України, закрито на підставі п.10, ч. 1 ст. 284 КК України, а апеляційні скарги першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь О.О. та представника потерпілих СПОП «Відродження», СТОВ «Шполанасінтрав» - адвоката Гончара С.М. залишено без задоволення. (а.с. 9-14 том.2).

Відповідно до ч.1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно копії матеріалів кримінального провадження, можуть бути використані як докази при розгляді цієї цивільної справи, оскільки кримінальне провадження фактично було закрито, про що винесена ухвала, матеріали кримінального провадження знаходяться у розпорядженні прокуратури ,а стадія досудового розслідування завершена до звернення прокуратури до суду із цим цивільним позовом.

У зв`язку з цим суд відхиляє позицію представника відповідача -2 про недопустимість доказів отриманих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у справі №710/20/21.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що аргументи наведені у відзиві представника відповідача -2 стосуються набуття права власності відповідачем -1, при цьому жодних аргументів на захист позиції відповідача 2 наведено не було. В той же час відповідач - 1 ОСОБА_1 , доручень на представництво його інтересів представнику відповідача 2, адвокату Бабіч Т.Г. не надавав. Тому суд критично оцінює позицію представника відповідача, яка спрямована на захист інтересів відповідача -1 ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, (захист власності), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефектиний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способам захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно д оч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Пунктом 19 , Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», передбачено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Пункт 23 згаданої постанови пленуму, передбачено, що відповідно до статті 387ЦК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

В той же час суд звертає увагу, що в абз.2 п.21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в якій зазначено, що у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2034/16 від 01.01.19 звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є необхідним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/614/19 від 11.02.2020 року зазначено, що позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі стверджувати, зокрема, про незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють юридичних наслідків, на які вони спрямовані.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 904/9212/21 від 25.04.2023 року.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року (провадження № 6-2407цс15)).

Верховний Суд у справі № 372/4225/19 від 01.06.2022 року зазначив, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика ПалатаВерховного Судуу справі№ 183/1617/16від 14.11.2018виснувала проте,що визнаннянедійсним державногоакта неє необхіднимдля вирішенняпитання проналежність прававласності наземельну ділянкута дляїї витребуванняз чужогонезаконного володіння.Метою віндикаційногопозову єзабезпечення введеннявласника уволодіння майном,якого вінбув незаконнопозбавлений.У випадкупозбавлення власникаволодіння нерухомиммайном означеневведення полягаєу внесеннізапису продержавну реєстраціюза власникомправа власностіна нерухомемайно.Однією зпідстав державноїреєстрації прававласності нанерухоме майноє рішеннясуду,яке набралозаконної сили,щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 922/2060/20 від 05.08.2022 року.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки підлягають задоволенню.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (Стаття 77 ЦПК України).

Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема статтею 229, унормовано порядок дослідження доказів: 1. С уд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. 2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до ст. 230 ЦПК України передбачений порядок допиту свідків, а ст. 233 ЦПК України визначає порядок та підстави для оголошення показань свідків, зокрема, у разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки, докази, надані позивачем, зокрема протоколи допиту свідків (а.с. 41-46 та 52-67, том 1), зібрані не в порядку статті 233 ЦПК України та свідки в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, тому суд не бере такі до уваги.

Також на підтвердження обставин позову позивачем надано копію обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020250300000358 від 05.10.2020 (а.с.18-24, том 1), однак обвинувальний акт відповідно до ст.82 ЦПК України не є обов`язковим для суду, тому суд вважає такий доказ є неналежним.

Суд вважає, що твердження представника позивача про неналежність доказів, які використані позивачем на підтвердження позову, з матеріалів кримінального провадження з підстав порушення вимог ст. 222 КПК України (розголошення відомостей досудового розслідування) не заслуговують на увагу на підставі наступного.

Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Згідно даних постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 05.10.2020 (а.с. 15-17, том 1), винесеної прокурором в кримінальному провадженні №420192512300000122 Плетінь О.О. та даних Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020250300000358 від 05.10.2020 (а.с. 12-14, том 1) прокурорами в даному кримінальному провадженні є Плетінь О.О., Ружина М.М., Бондарчук Н.М., Руденко Р.М. та Фуркало В.С.

Оскільки позов поданий Звенигородською окружною прокуратурою та підписаний Першим заступником керівника Звенигородської окружної прокуратури Плетінь О., яка є процесуальним прокурором і в кримінальному провадженні, тому на підставі ст. 222 КПК України прокурор визначає про можливість розголошення відомостей досудового розслідування і в тому обсязі, в якому він визнає можливим.

Крім того, суд враховує, що на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні закінчене і дана обставина сторонами визнається і не потребує доведення.

Щодо іншої позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Згідно з п.а, ч.1 ст. 90 ЗК України в редакції станом на 10.07.2022 року, яка була чинною на дату укладання договору оренди землі від 04.08.2022 року, право передавати земельну ділянку в оренду належить власнику.

Відповідно до ч.4. ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі», в редакції станом на 07.04.2022 року, яка була чинною на дату реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «ОР-К» -06.08.2022 року орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Судом встановлено, що 06.08.2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко Іриною Сергіївною, було зареєстроване інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі договору оренди землі б/н 04.08.2022 року між ТОВ «ОР-К» та ОСОБА_1 номер запису про інше речове право: 47526534.(а.с. 166 том.1).

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 перейшла у власність відповідача ОСОБА_1 незаконно, та підлягає витребуванню на користь Лип`янської сільської ради, позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди та ТОВ «ОР-К» є похідною вимогою.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2350/18 (914/608/20) від 21.12.2022 року зробила висновок (п.131-133), що порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV. Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 199/8324/19 від 13.07.2022 року виснувала про наступне. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)). Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18). Такий позов ОСОБА_1 не був заявлений, а одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено у пункті 5 частини третьої статті 2 та статті 13 ЦПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IVправо власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Ураховуючи викладене позовна вимога про усунення перешкоди у здійсненні Лип`янською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352 шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОР-К» з одночасним припиненням речових прав, номер запису про інше речове право 47526534, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 64413197 від 06.08.2022, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено 4962,00 грн судового збору за дві позовні вимоги не майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №960 від 11.07.2022, крім того сплачено судовий збір у сумі 1240,50 грн за забезпечення позову, що підтверджується квитанцією №1536 від 15.09.2022 року.

Оскільки позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 задоволені частково (одна позовна вимога) із відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3721,50 (три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 копійок), пропорційно до задоволених вимог, який складається із 50 % від суми судового збору у 2481,00 (судовий збір за одну позовну вимогу) + 50% від суми 1240,50- (судовий збір за забезпечення позову) )

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.41,131-1Конституції Українист.ст.16,182,317,319,321,373-374,387,388,391,400,792ЦК України, ст. 90, 124, 152 ЗК України, ст. 4, 6, 17 Закону України «Про оренду землі», ст.4, 12, 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.ч.5,6ст.13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів», ст.ст. 12, 13, 56, 76-82, 89, 141, 142, 158, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь Лип`янської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323522, вул. І. Гончара, 1/а, с. Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7125780400:06:001:0352.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), юридична адреса: бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в розмірі 3721,50 грн ( три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 копійок).

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2022 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Шполянського

районного судуС.С. Сивокінь

(повний текст рішення складено 07.09.2023)


Суд	Шполянський районний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення	30.08.2023
Оприлюднено	08.09.2023
Номер документу	113284925
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Сивокінь С. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.08.2023 по справі 710/896/22ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —710/896/22

Рішення від 30.08.2023

Рішення
від 30.08.2023 по справі 710/896/22
ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ