Рішення

від 30.05.2023 по справі 758/6550/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6550/22

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Скрипник О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Однолько Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Епіндорф», третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про припинення трудових відносин через звільнення за власним бажанням та забов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: 1) визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Епіндорф» з 14.04.2021 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України; 2) зобов`язати відповідача ТОВ «Епіндорф» подати до ГУ ДПС у Дніпропетровській області реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до протоколу № 1 від 27 червня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ "РВК Вільний Форум", він був призначений на посаду директора. Зазначає, що рішенням єдиного учасника ТОВ «РВК Вільний Форум» № 1/04/2021 від 13.04.2021 року його звільнено з посади директора ТОВ «РВК Вільний Форум» з 13.04.2021 року, новим директором товариства з 14.04.2021 року призначено ОСОБА_2 . Вказує, що 30.04.2021 ним відповідно до Акту приймання-передачі документів ТОВ «РВК Вільний Форум» посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. було передано повний пакет бухгалтерської, банківської та іншої документації, що утворилася внаслідок здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «РВК Вільний Форум», починаючи з моменту його державної реєстрації і до моменту підписання акту. Однак, в червні 2022 року позивач дізнався, що і досі є співробітником ТОВ «РВК Вільний Форум», нова назва ТОВ «Епіндорф» та займає посаду бухгалтера. 10.06.2022 позивачем було направлено на адресу відповідача заяву з проханням вжити заходи, щодо виключення його з посади директора ТОВ «ЕПІНДОРФ», яка була повернута на адресу позивача без вручення. Вважає, що відповідачем порушено його трудові права, зокрема право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

09.08.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Скрипник О.Г..

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. від 15.09.2022 року справу № 758/6550/22 прийнято до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явилися, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем знаходження, причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надсилали.

На підставі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який не заперечив проти заочного розгляду справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «РВК Вільний Форум» на підставі протоколу №1 від 27.06.2014 загальних зборів учасників Товариства.

Судом установлено, що 13.04.2021 позивача звільнено з роботи з посади директора ТОВ «РВК Вільний Форум» у зв`язку з переобранням з 14.04.2021 року, що підтверджується Рішенням Єдиного Учасника ТОВ «РВК Вільний Форум» №1/04/2021 загальних зборів учасників ТОВ «РВК Вільнйи Форум».

13.04.2021 Рішенням Єдиного Учасника ТОВ «РВК Вільний Форум» №1/04/2021 від 13.04.2021 змінено назву ТОВ «РВК Вільний Форум» на ТОВ «Епіндорф».

10.06.2022 позивачем направлено на адресу відповідача заяву з проханням вжити заходи, щодо виключення його з посади директора ТОВ «ЕПІНДОРФ», відповіді на зазначений лист позивачем отримано не було та відповідно заява про виключення його з посади директора Товариства розглянута не була.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).

За змістом ч.1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, не допускається.

Частиною 1 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а згідно до ч. 3 цієї статті - використання примусової праці забороняється.

Частина 2 статті 4 Конвенції про захист прав і основоположних свобод забороняє примусову чи обов`язкову працю.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом. Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру.

Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165).

З урахуванням положень частини першої ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини, необхідно зробити висновок, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації відносно позивача як директора Товариства відноситься до його професійної діяльності та охоплюється поняттям «приватне життя».

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Таким чином, право позивача при зверненні до роботодавця про виключення його з посади директора Товариства, яке не знайшло законного вирішення, є порушенням гарантованих частиною 1 ст. 43 Конституції України його право щодо вільного обрання праці та заборони примусової праці.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей.

За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи те, що права позивача є порушеними в частині відсутності вирішення питання про припинення трудового договору, а тому обраним ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Встановлений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин, положення закону щодо письмового попередження власника про бажання позивача звільнитися неможливо виконати, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Згідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст. 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а відповідно до ч. 2 цієї статті - у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «Епіндорф» у зв`язку зі звільненням з посади директора.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування позовних вимог щодо відсутності трудових відносин між позивачем та відповідачем, та фактичне не перебування позивача на посаді керівника (директора) товариства знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, відповідачем ці твердження спростовані не були, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 15, 16 ЦК України, статтями 36, 38 КЗпП України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268,274-280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Епіндорф», третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про припинення трудових відносин через звільнення за власним бажанням та забов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіндорф» та ОСОБА_1 та директором Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіндорф» ОСОБА_1 з 14 квітня 2021 року, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Епіндорф» в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальності «Епіндорф», код ЄДРПОУ 39285195, місцезнаходження за адресою: 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд.9.

Суддя О. Г. Скрипник