Справа № 761/23504/22
Провадження № 2/761/1881/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
31 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькова О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп» про визнання припиненими трудових відносин, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 17.02.2021 позивача було призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп». Єдиним учасником та кінцевим беніфіціаром відповідача є ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації. Позивач не хоче мати нічого спільного з державою агресором та її мешканцями. Окрім того, відповідач не веде жодної діяльності, найманих працівників також не має (крім директора - позивача), а тому позивач бажає змінити місце роботи та сферу діяльності. 22.09.2022 ОСОБА_1 направила за юридичною адресою відповідача заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів відповідача. Лист із заявою про звільнення та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів станом на 25.10.2022 відповідачем отримано не було, що підтверджується роздруківкою з сайту «Укрпошти», тому позивач звернувся до суду та просить суд припинити трудові відносини ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП.
Ухвалою суду від 16.12.2022 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Як свідчать матеріали справи, в адрес суду представник ОСОБА_1 направив заяву, в якій просить розглядати справу за її вдсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, правом на відзив не скористався.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп» є діючою юридичною особою, в стані припинення не перебуває, і його засновником та єдиним учасником є ОСОБА_2 , підтверджується даними сайту https://youcontrol.com.ua/.
ОСОБА_1. є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп», про що свідчить інформація розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як свідчать матеріали справи, 22.09.2022 ОСОБА_1 направила на адресу відповідача засобами заяву зв`язку АТ «Укрпошта» про звільнення за власним бажанням та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів Товариства, що підтверджується наявними в справі доказами (роздруківка АТ «Укрпошта»).
Разом з тим, вимоги позивача залишено Товариством поза увагою.
До суду не було надано доказів на спростування тверджень позивача, не було їх отримано і під час розгляду справи.
Згідно положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 31 цього Закону України загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.
Припинення повноважень ОСОБА_1 , як директова ТОВ «Юрінком-груп» , відповідно до Статуту відповідача, належить Загальним зборам учасників.
Таким чином, з метою дотримання визначеної законодавством процедури звільнення за ініціативою працівника, що визначено ст. 38 КЗпП, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», наведених норм Статуту відповідача, позивач ініціювала та повідомила учасника/ів відповідача про скликання позачергових Загальних зборів стосовно її звільнення з займаної посади.
Так, у поданій заяві ОСОБА_1 не зазначила дати звільнення та відповідних правових підстав, разом з тим просить суд вважати трудові правовідносини припиненими на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004р. № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007р. № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
За змістом ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.
Частиною 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Власником підприємства у розумінні ст. 38 КЗпП України та трудового законодавства в цілому, вважається особа, яка створила підприємство, тобто засновник (засновники). Залежно від організаційно - правової форми підприємства, власником може бути засновник приватного підприємства, акціонери, учасники та ін.
Таким чином, за змістом положень ст. 38 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.
За змістом ч. 1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, отже вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, а тому позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивач вчинив необхідні дії передбачені чинним законодаством з метою звільнення з займаної посади, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 43, 129 Конституції України, ст. ст. 3, 5-1, 21, 38 КЗпП України, ст. ст. 15, 16, 99 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп» про визнання припиненими трудових відносин задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп» з 22.09.2022 у зв`язку із звільненням з посади директора товариства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрінком-груп» (ЄДРПОУ 37354444, адреса: м. Київ, пров. Делегатський, 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 31 серпня 2023 року.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2023 |
Оприлюднено | 08.09.2023 |
Номер документу | 113285507 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Юзькова О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні