Судовий наказ

від 07.09.2023 по справі 206/3479/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3479/23

Провадження № 1-кп/206/208/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Дніпро кримінальне провадження №12023041700000324 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненнікримінальних правопорушень (злочинів),передбачених ч.4 ст.185, ч.3ст.15, ч. 4 ст. 185КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарськогорайонного судум.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12023041700000324 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненнікримінальних правопорушень (злочинів),передбачених ч.4 ст.185, ч.3ст.15, ч. 4 ст. 185КК України.

Прокурор у судовомузасіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на строк 60 діб, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1ст. 177 КПК України.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись.

Заслухавши думкупрокурора, обвинуваченого, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовження строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиками,якіоцінює суд усукупностіізтяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому уразівизнанняйого винуватим, являються об`єктивні дані можливогопереховуванняобвинуваченоговід органів досудового розсліду вання та суду, впливу на свідків, потерпілих, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскількиостанній, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину. Крім того, ОСОБА_4 знаходячись на волі може вчинити інший злочин, оскільки будучи неодноразово судимим на шлях виправлення не став, та продовжує вчиняти злочини.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то соціальні зв`язки не має дітей на утриманні, не одружений, не працює, не має засобів до існування, вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_4 , а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Наразі в країні введено військовий стан, з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. До вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Отже, враховуючи вищевикладені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, та дані про його особу, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимогст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 04.11.2023 року включно, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таке не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, ОСОБА_4 може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.

В зв`язку із чим, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 2684 грн. Враховуючи характеризуючи дані про підозрюваного та злочини, у яких він підозрюється, суд вважає, що сума застави у мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 680 грн. буде достатньою для внесення у якості застави.

У відповідності до ст. 194 КПК України, на ОСОБА_4 необхідно покласти відповідні обов`язки у разі внесення застави, а саме: прибувати до суду за першим викликом для проведення процесуальних дій; не відлучатися із м. Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Керуючись ст.ст. 177, 197,182,183, 331, 372 Кримінального процесуальногокодексуУкраїни,суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 04 листопада 2023 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 грн., дана сума є достатньою для внесення її як застави.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.

У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти під заставу, покласти на нього обов`язки: прибувати до суду за першим викликом для проведення процесуальних дій; не відлучатися із м. Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Строк обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на ньогообов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі невиконання цих обов`язків, до ОСОБА_4 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1