Рішення

від 06.09.2023 по справі 512/426/23

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/426/23

Провадження №2/512/162/23

"06" вересня 2023 р. смт Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря Тімановського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить право засновника ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФАКЕЛ», код за ЄДРПОУ 25027158, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 66200, Одеська область, Подільський район, смт.Саврань, вул.Покровська, 52.

12.07.2022 позивач подала заяву до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., із заявою про прийняття спадщини за заповітом на підставі якої заведено спадкову справу №99/2022.

В порядку чинного законодавства 29.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом на фермерське господарство, однак позивачу було відмовлено у його видачі в зв`язку з тим, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань статутний капітал ФГ «Факел» не сформований та складає 0,00 грн, що унеможливлює оформлення спадщини у встановленому законом порядку.

На думку позивачки, єдиним належним способом захисту її прав та законних інтересів є звернення до Савранського районного суду Одеської області.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 14.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.07.2023.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 04.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.09.2023.

В судове засідання позивачка не з`явилась, проте 06.09.2023 подала до канцелярії суду заяву в якій підтримала позовні вимоги та просила справу розглянути без її участі (а.с.115).

Представник відповідача Савранської селищної ради Одеської області в судове засіданні не з`явився, проте 31.08.2023 подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без участі представника Савранської селищної ради Одеської області. Крім того, в цій заяві Савранська селищна рада Одеської області не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.114).

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.07.2022 Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 71 року, актовий запис про смерть №166 (а.с.5).

Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Ізосімовою К.Б. вбачається, що 02.10.2012, ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_3 (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 26.12.1995 Савранським районним відділом РАГСу Одеської області, актовий запис №126, ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 (а.с. 10).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 08.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №94, позивач ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно зокрема у вигляді земельної ділянки площею 46,26 га, яка розташована на території Бакшанської сільської народних депутатів та яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІV-ОД № 003255 (а.с. 12).

Крім того, до складу спадкового майна ввійшло право засновника фермерського господарства «ФАКЕЛ», код ЄДРПОУ 25027158.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №244678, було зареєстровано СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ФАКЕЛ», дата проведення держаної реєстрації 20.05.1997, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15461200000000026 (а.с.13).

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №651342, було замінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №244678, підстава заміни свідоцтва про державну реєстрацію: зміна найменування юридичної особи на ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ФАКЕЛ», дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 18.09.2009 (а.с.14).

Судом з`ясовано, що засновником та членом Фермерського господарства був ОСОБА_2 , що зафіксовано у п.п.1.2 п.1 Статуту ФГ «ФАКЕЛ» (а.с.17-33).

Згідно витягу від 14.02.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є засновником, а ОСОБА_1 керівником юридичної особи, ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФАКЕЛ» з розміром статутного капіталу 0,00 грн. Дата державної реєстрації: 20.05.1997 року, реєстраційний номер: 15461200000000026, місце знаходження юридичної особи Україна, 66200, Одеська область, Подільський район, смт.Саврань, вул.Покровського, 52 (а.с.34-40).

З наявного в матеріалах справ витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 46,26 га, яка розташована на території Бакшанської сільської ради, Савранського району, Одеської області та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.01.197 серії ІV-ОД № 003255, кадастровий номер 5124380400:01:006:0153 (а.с.41-42).

12.07.2022 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с.51).

За заявою ОСОБА_1 від 12.07.2022 приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімовою К.Б. було заведено спадкову справу № 99/2022. Із спадкової справи судом встановлено, що спадкоємиця першої черги - дружина спадкодавця ОСОБА_6 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка (а.с.57 на звороті).

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Подільського районного округу Одеської області Ізсімової К.Б. від 29.05.2023 №164/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ФАКЕЛ» в зв`язку з тим, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань статутний капітал ФГ «Факел» не сформований та складає 0,00 грн. (а.с.43).

Відповідно достатті 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно пункту 23Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставістатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом та згідно до положеньстатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідностатті 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Нормамистатті 23 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 рокупередбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 4 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4статті 4 Закону України «Про фермерське господарство»визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно достатті 19 Закону України "Про фермерське господарство"до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідностатті 20 зазначеного Законумайно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Пунктом 4статті 35 Закону України "Про фермерське господарство"передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до частин 1, 3статті 191 ЦК Українипідприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За положеннямистатті 182 ЦК Українидо складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до норм п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності»успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщинист. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 року за № 4 до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб`єктного складу сторін, зокрема, спори, пов`язані зі вступом до юридичних осіб спадкоємців, правонаступників, осіб, яким було відчужено частку в статутному капіталі господарських товариств.

Відповідно до роз`яснень п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями130,147,166 ЦК(435-15), статтями55,69 Закону України від 19.09.1991 року №1576-XII(1576-12) «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1ст. 1219 ЦК України. При цьому успадковується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Як вбачається зі змісту Статуту, на момент реєстрації фермерського господарства та на період його діяльності статутного капіталу господарства не було. Також вбачається, що у позивачки не має частки в статутному капіталі. Майно фермерського господарства формується із майна, майнових прав у складеному капіталі господарства. Отже і об`єктом спадкування господарства є майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства. Складений капітал фермерського господарства за нормамиЗакону України «Про фермерське господарство»розглядається, як цілісний майновий комплекс.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право власності безпосередньо на фермерське господарство не може бути предметом спадкування, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється смертю засновника, водночас предметом спадкування є право засновника господарства.

Відповідно достатті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 43 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц вказала, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, беручи до уваги той факт, що внаслідок відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину порушується право позивачки на належне оформлення у встановленому законом порядку прав засновника фермерського господарства, іншого шляху реалізувати своє право у останньої немає; обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право засновника у вказаному господарстві неправомірно, або, що на нього, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивачка не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачкою при зверненні до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12,13,259,264-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФАКЕЛ», код ЄДРПОУ юридичної особи 25027158, юридична адреса фермерського господарства: 66200, Одеська область, Подільський район, смт.Саврань, вул. Покровська (Котовського), 52, у визначеному Статутом господарства обсязі, зареєстрованого 20.05.1997, номер запису 15461200000000026.

Судові витрати у справі, понесені позивачкою ОСОБА_1 залишити за нею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.Ю. Брюховецький