Постанова

від 07.09.2023 по справі 915/473/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/473/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2023, прийняте суддею Ковалем С.М. у м. Миколаєві

у справі № 915/473/22

за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет-Миколаїв"

про стягнення 11 223,93 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Заступником керівника окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) пред`явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) Євромет-Миколаїв про стягнення на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 11 223,93 грн. та 2 471 грн. судового збору.

Прокурор обґрунтовував позовні вимоги невиконанням відповідачем у строк, визначений п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879), обов`язку щодо внесення вищевказаної плати до Державного бюджету України та повідомлення про це відповідного територіального органу Укртрансбезпеки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. Місцевий господарський суд зазначив про те, що в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 400/9469/21 встановлено факт відсутності в діях ТОВ Євромет-Миколаїв складу правопорушення, передбаченого абзацем 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд безпідставно при прийнятті оскаржуваного рішення взяв до уваги рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 400/9469/21, яким встановлено, що загальна маса транспортних засобів становила 41,71т, що перевищує показник встановлений п. 22.5 Правил дорожнього руху /далі також ПДР/ на 1,17т. і таке порушення не передбачає відповідальності, оскільки відповідне перевищення становить 4,27% від гранично допустимого, залишивши поза увагою той факт, що розрахунок плати за проїзд здійснено не за перевищення загальної маси транспортного засобу, а за перевищення осьових навантажень на понад 10%, що є підставою для внесення відповідної плати за проїзд і це узгоджується з ч. 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядком №879, а також правовим висновком з цього приводу, викладеним в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №914/3255/20.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому спростовує її доводи, зазначає про те, що Миколаївським окружним адміністративним судом підчас розгляду адміністративної справи встановлено, що в діях ТОВ «Євромет-Миколаїв» відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 16ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і ці обставини у відповідності до вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційний характер. Крім того, позивач зазначає про те, що позовні вимоги про стягнення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 11 223,,92грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, є безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги не має.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірила законність і обґрунтованість оскарженого рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та дійшла до висновку про слушність доводів скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2021 посадовими особами Управління Укртрансбезбеки на підставі направлення на перевірку від 26.07.2021 №014422 на пункті габаритно-вагового контролю на 83 км +700 м автомобільної дороги Н-11 Дніпро-Одеса проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час перевірки зупинено транспортний засіб марки DAF FT (XF 105) реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 з напівпричепом МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

28.07.2021 за наслідками перевірки складено довідку № 047870 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (далі довідка № 047870), акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №294637 (далі акт перевірки) та акт №039827 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (далі акт № 039827). Складання таких документів передбачено Порядком № 879.

При цьому, в акті проведення перевірки №294637, на відміну від інших документів, зазначено номерний знак не автомобіля відповідача - НОМЕР_1 , а - НОМЕР_4 , тоді як все інше маркування, серія та номер свідоцтва про реєстрацію є однаковими, що на думку колегії суддів свідчить про технічну описку. Крім того, згідно даних Моторного (транспортного) страхового бюро України станом на 28.07.2021 державний номерний знак НОМЕР_5 зареєстровано за легковим автомобілем DAEWOO Lanos, що також підтверджує той факт, що такий автомобіль не міг пересуватись з напівпричепом та піддаватись відповідній перевірці, відтак вірним на переконання колегії суддів слід вважати саме номер автомобіля - НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які перевірялися і власником яких є відповідач.

Як вбачається із товарно-транспортної накладної від 28.07.2021 на вказаному автотранспортному засобі, за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , перевізником ТОВ «Євромет-Миколаїв» здійснювалось перевезення вантажу «пшениця» з пункту навантаження смт. Софіївка, Дніпропетровської області до пункту розвантаження вул. Заводська, 23 м. Миколаїв.

Прокурор зазначає, що з складених за результатами зазначеної перевірки документів випливає, що навантаження на осі відповідного транспортного засобу, який складається з автомобіля і напівпричепа, перевищували нормативні вагові параметри, передбачені п. 22.5 ПДР для такого виду транспортного засобу, зокрема зафіксовано, що осьові навантаження автомобіля марки DAF FT (XF 105) реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 з напівпричепом МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 становили 6,28т/8,71т/8,67т/,8,74т/9,31т, тобто навантаження на строєну вісь 26,72т., при нормативно допустимих 24 т., та що водій цього транспортного засобу Добрянський від ознайомлення з актами, їх підписання та надання щодо них пояснень відмовився.

На підставі наведених документів Управлінням Укртрансбезпеки виконано розрахунок від 28.07.2021 №039827, який у подальшому 24.11.2021 виправлено розрахунком № 039827/1, та визначено розмір плати ТОВ Євромет-Миколаїв за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (далі розрахунок № 039827) у сумі 353,16 євро, еквівалентній на день здійснення розрахунку за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України, сумі 11 223 грн. 92 коп.

Листами від 10.08.2021 № 64236/23.1/24-21 та від 24.11.2021 № 99127/3.1/24-21 Управлінням Укртрансбезпеки відповідачу направлено повідомлення про визначену суму плати за спірний проїзд його транспортним засобом та вимогу про оплату цієї суми протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати у національній валюті за курсом, визначеним Національним Банком України на день складання розрахунків № 039827, № 039827/1. До цих листів додано примірник акту № 039827 та розрахунки № 039827, № 039827/1.

При цьому, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом від 28.07.2019 № 294637, заступником начальника Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки постановою № 306209 від 23.09.2021 на ТОВ Євромет-Миколаїв накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 34 000 грн.

21.02.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив рішення, яким задовольнив позов ТОВ Євромет-Миколаїв та визнав протиправним і скасував постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування до ТОВ Євромет-Миколаїв адміністративно - господарського штрафу №306209 від 23.09.2021.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням відповідачем приписів законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме перевищенням транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів осьового навантаження автомобіля, що зафіксовано за актом від 28.07.2019 № 294637, та несплатою відповідачем плати за проїзд згідно з розрахунком, складеним на підставі зазначеного акта.

Відповідно до частини третьої статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно із частинами першою та другою статті 216 Цивільного кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина перша статті 224 Господарського кодексу України).

Частинами другою та третьою статті 225 Господарського кодексу України унормовано, що законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, від 12.10.2018 у справі №808/3630/17, від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування, яка не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Натомість предметом спору у адміністративній справі №400/6469/21 є визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.09.2021 №306209, яка винесена на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №294637 від 28.07.2019.

Миколаївський окружний адміністративний, приймаючи рішення від 21.02.2023 у справі №400/6469/21, виходив з такого:

«Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки заходів державного контролю, 28.07.2021 позивачем на автодорозі Н-11 «Дніпро Миколаїв», 83 км + 100 м допущено порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу атомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5 , що підтверджується актом №294637.

28.07.2021 позивач, відповідно до товарно - транспортної накладної №000009193 від 28.07.2021, здійснював перевезення автомобілем DAF державний номер НОМЕР_6 та автопричепом МАЗ 9758 державний номер ВЕЗ1-33X0, які належить позивачу на праві власності, співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено габаритно - ваговий контроль вказаного транспортного засобу, по результатам якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових переметрів № 039827 від 28.07.2021.

Відповідно до вказаного акту, по результатам здійснення вимірів, встановлено що навантаження на осі транспортних засобів не перевищує норми, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, однак загальна маса транспортних засобів становила 41,710т., що перевищує показник, встановлений п. 22.5 Правил дорожнього руху, на 1,71 т.

Вказане порушення не передбачає настання відповідальності у вигляді застосування адмінстративно - господарського штрафу виходячи з наступного: переміщення загальної маси транспортних засобів становило 1,71 т., що становить 4,27% від гранично допустимої.

Відповідальність перевізників у вигляді застосування адмінстративно господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм до 5%, відповідно до абз. 14-17 ч.1 ст. 60 ЗУ ЗУ «Про автомобільний транспорт», взагалі не передбачена.»

Таким чином, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.09.2021 №306209 скасовано рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/9469/21 з тих підстав, що фактична повна маса 41,710 т є недостатньою для накладення штрафу у відповідності до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», і що позивачем не здійснено перевищення встановлених габаритно-вагових нормативів по загальній масі саме у діапазоні 5-10 %.

В той же час, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, безпідставно не дослідив та не з`ясував, чи було перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів транспортним засобом з напівпричепом, чи були підстави для стягнення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом та чи відповідав здійснений позивачем розрахунок такої плати вимогам чинного законодавства, а обмежився лише посиланням на зміст рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/9469/21 від 21.02.2023, яким не спростовано той факт, що на момент перевірки транспортного засобу з напівпричепом відповідач здійснював перевезення вантажу із перевищенням передбачених чинним законодавством нормативних вагових параметрів навантаження на строєну вісь.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне дослідити ці обставини та зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2002 № 2862-IV (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 12.1 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено, зокрема:

-Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879);

-Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Ставки плати за проїзд).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, регламентується Порядком №879.

У підпункті 4 пункту 2 Порядку №879 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13 Порядку №879).

Пунктами 15, 16 Порядку № 879 передбачено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно із пунктом 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі -Правила № 1306, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

За приписами абзацу 1 пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено такі ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень:

до 5 відсотків включно - 0,05 євро за кожен кілометр відстані;

від 5 до 10 відсотків включно - 0, 1 євро за кожен кілометр відстані;

від 10 до 20 відсотків включно - 0, 27 євро за кожен кілометр відстані;

понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро за кожен кілометр відстані.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.07.2021 посадовими особами позивача був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з напівпричепом, які належать на праві власності відповідачу, що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування складено довідку №047870 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.07.2021, в якій відображено результати вагового контролю, згідно з якими зафіксовано навантаження на першу вісь 6,28 т; на другу вісь 8,71 т; на третю вісь 8,67 т; на четверту вісь 8,74 т; на п`яту вісь - 9,31 т, тобто навантаження на строєну вість 26,72, при допустимих 24 т., що свідчить про те, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням осьових навантажень на 11,3 %.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу та без внесення плати за проїзд,

Колегія суддів перевірила розрахунок розміру плати за проїзд та встановила, що в розрахунку плати № 039827/1 від 24.11.2021 вірно взято відстань, яка становить 228 км. відповідно до мапи, яка розташована на сайті https://www.google.com.ua/maps/, а також відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879. визначено розмір плати за проїзд у сумі 353,16 євро.

При цьому, твердження відповідача про те, що на момент виникнення спірних правовідносин відсутня затверджена методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, що позбавляє працівників Укртрансбезпеки повноважень на визначення плати за проїзд великовагового транспортного засобу (в зв`язку із перевантаженням на вісь) з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі, колегією судді відхиляються з наступних підстав.

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин відсутня затверджена Мінекономрозвиту методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався позивач, а тому апеляційний господарський суд доходить висновку, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якому було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Таким чином, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення вагових та габаритних величин у спірних правовідносинах. (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 за результатами розгляду справи № 420/3371/21).

Отже, враховуючи, що відповідачем перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу, позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту №039827 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.07.2021 у сумі 353,16 євро, що за перерахунком згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 28.07.2021 еквівалентно 11 223,29 грн., а тому відповідні позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з підстав не з`ясування обставин, що мають значення для справи, та ухвалює нове рішення про задоволення позову.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

І. Апеляційну скаргу Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2023 у справі №915/473/22 скасувати, позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет-Миколаїв" на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 11 223,93 грн.

ІІ. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет-Миколаїв" на користь Миколаївської обласної прокуратури 2 471 грн. судового збору, сплаченого за подання позову та 3 721,50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням повних реквізитів сторін.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 07.09.2023 о 10.00 у зв`язку з перебуванням судді Діброви Г.І. у відпусті.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.