Постанова

від 07.09.2023 по справі 908/286/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 року м. Дніпро Справа № 908/286/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Дарміна М.О., Коваль Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. (суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 11.05.2023р.) по справі

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про стягнення 71 654,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої орендної плати за землю за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. в сумі 71 654,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на приписи ст. ст. 11, 16, 526, 632 ЦК України, Закону України "Про оренду землі" та договір оренди земельної ділянки від 05.08.2011р. укладений між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 . Позивач вказав на те, що Відповідачем були порушені положення п. 33.17 Договору, а тому, він звернувся у 2018 році до суду (судова справа № 331/6933/18) для зміни умов договору. За період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. Відповідач мав фактично сплатити орендну плату в розмірі 333 030,66 грн. За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.03.2021р. №7538/5/08-01-24-04 Відповідачем перераховано до бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою за період 2018-2020 роки в розмірі 261 375,75 грн. При цьому, нараховані суми орендної плати за 2016-2020 роки не відповідають рішенню Запорізької міської ради від 30.06.2015р. № 7. Таким чином, за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. недоплачена сума орендної плати складає 71 654,91 грн.: 333 030,66 - 261 375,75 = 71 654,91 грн. Просив суд стягнути з Відповідача недоотриманої орендної плати за землю за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. в сумі 71 654,91 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач зазначив, зокрема, що дійсно ним не вчинялися дії передбачені п. 33.17 Договору, однак, безпосередньо Позивачем також, з початку 2016 року не здійснювалося дій спрямованих на захист своїх порушених прав. Позивач лише у 2018 році звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (справа №331/6933/18) з позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, з вимогами: змінити п. 5 договору оренди землі № 231010004000094 від 05.08.2011р., виклавши його в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3505079,50 коп. в цінах 2018 року; змінити п. 11 Договору оренди землі № 23101004000094 від 05.08.2011р., виклавши його в такій редакції: "11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 105 152,39 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2018 року". Наразі вказана справа не розглянута, рішення про внесення відповідних змін до договору відсутнє.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Запорізька міська рада, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що фактично за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. Відповідач мав сплатити орендну плату в розмірі 333 030,66 грн., недоплачена сума орендної плати складає 71 654,91 грн. Вказана сума не є заборгованістю з орендної плати, а фактично є збитками. При цьому, висновки суду про те, що Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати, - не відповідають фактичним обставинам справи.

Скаржник вважає, що бездіяльність відповідача у вчиненні певних дій, передбачених пунктом 33.17 Договору полягає в тому, що протягом місяця з моменту прийняття рішення про зміну нормативної грошової оцінки землі Запорізькою міською радою, Орендар не звернувся до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також не здійснив всі необхідні дії для виготовлення, укладення та державної реєстрації додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі). Тобто має місце його протиправна поведінка.

Посилаючись на приписи ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 526, 623 ЦК України Скаржник вказує на факт заподіяння збитків, кошти у розмірі 71 654,91 грн є реально упущеною вигодою у вигляді недоотриманої орендної плати за землю, яку Позивач міг би отримати у разі належного виконання Відповідачем своїх обов`язків по договору оренди землі.

Апелянт стверджує, що ухилення відповідача від своєчасного внесення змін до договору оренди землі позбавило Позивача можливості одержати дохід у вигляді збільшеної орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено, тобто, між протиправною поведінкою Відповідача і завданими збитками вбачається причинно-наслідковий зв`язок.

Скаржник зазначає, що відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання. У судовому засіданні з`ясовано, що Орендар свідомо зволікав зі своєчасним внесенням змін до договору оренди землі, ігнорував пропозиції Орендодавця про укладення додаткової угоди, тобто умисно не виконував свої зобов`язання в цій частині. Отже в діях Відповідача наявна вина.

Скаржник звертає увагу на відповідні висновки щодо визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди), які викладені у постанові КГС ВС від 30.09.2021р. у справі №922/3928/20.

Також вказує на те, що Позивач звертався до Відповідача з пропозицією "Про внесення змін до договору оренди землі", лист Запорізької міської ради № 01/03-32/02050 від 07.08.2018р. з додатками, де містились у трьох примірниках: додаткова угода з розрахунком та витягом нової грошової оцінки. Тобто вчиняв дії, спрямовані на врегулювання спору. Відповідач, у свою чергу, цю пропозицію не погодив. Таким чином, Орендар ігнорував взяті на себе зобов`язання та створював штучні перепони для їх невиконання, що призвело до фактичного недоотримання орендної плати за землю.

За твердженням Апелянта, у даній судовій справі достеменно встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення з боку Відповідача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити судове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. у справі №908/286/23 без змін, а скаргу без задоволення.

На думку Відповідача, судом першої інстанції належним чином було встановлено, що умовами п. 33.17 укладеного між Позивачем та Відповідачем договору оренди земельної ділянки закріплено, що у випадку невиконання орендарем відповідного обов`язку щодо заяви про зміну орендної плати - це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди землі в частині розміру орендної плати у новій редакції. Отже у даному випадку Позивач як Орендодавець має право на вчинення будь-якої дії встановленої договором, направленої на захист своїх прав і інтересів, зокрема, стягнення з Орендаря збитків у вигляді неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати. Предметом даної справи є стягнення недоотриманої орендної плати за землю, однак, зі змісту позовної заяви не вбачається, що Позивачем заявлені вимог щодо стягнення саме збитків, оскільки у позовній заяві навіть відсутнє посилання на положення ст. 22 ЦК України як підставу для задоволення позову.

Відповідач зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ним була залучена до матеріалів справи довідка ГУ ДПС у Запорізькій області № 9910/6/08-01-24-08 від 10.03.2023р., відповідно до якої податковим органом було підтверджено, що станом на 10.03.2023р. заборгованість у Відповідача з орендної плати за землю відсутня. Відповідачем надавались пояснення, що на момент розгляду справи була відсутня правова підстава, через яку останній був зобов`язаний сплачувати орендну плату у збільшеному розмірі, оскільки відповідна додаткова угода між сторонами підписана не була та було відсутнє відповідне судове рішення щодо внесення змін у договір оренди в частині збільшення розміру орендної плати.

Відповідач звертає увагу суду, що у 2018 році задля захисту своїх прав Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Наразі, провадження по справі №331/6933/18 було закрито ухвалою суду від 03.05.2023р.

Також Відповідач зауважує, що чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту таких змін, а надається право сторін правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі №916/1578/15-г, від 09.06.2020р. у справі №911/2685/18).

На думку Відповідача, Позивачем не доведено ані факту нанесення йому збитків, ані обґрунтування наявності всіх складових елементів цивільно-правової відповідальності, тому вимоги про стягнення з Відповідача збитків є безпідставними. Крім того, є недоведеним і обов`язок Відповідача зі сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою у збільшеному розмірі відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів у розмірі 71 654,91 грн.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/286/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. по справі №908/286/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

07.07.2023р. матеріали справи №908/286/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматизованою системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.09.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. та у зв`язку з припиненням повноважень судді Орєшкіної Е.В., відповідно до ст. 123 Закону України Про судоустрій та статус суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/286/23, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів:Дарміна М.О., Коваль Л.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів:Дарміна М.О., Коваль Л.А., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. у справі № 908/286/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

01.08.2011р. між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Труновим Олегом Миколайовичем (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі Договір), за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради № 59/150 від 28.02.2011р. надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, площею 0,0835 га, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 60, для розташування кафе з літнім майданчиком строком на 19 років.

Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1530763 грн. 75 коп. в цінах 2011 року.

Пунктом 11 Договору сторони визначили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 45 922,92 грн, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року.

У п. 14 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 33.17. Договору встановлено, що у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та /або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов`язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення та державної реєстрації додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов`язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди землі в частині розміру орендної плати у новій редакції.

В пункті 35 Договору сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

30.06.2015р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)", яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (далі - рішення № 6). Відповідно до додатку 3 до рішення № 6, розмір орендної плати за орендовану Відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2016р.

30.06.2015р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016р. Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015р. в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2021р. у справі №331/4259/21 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради суму недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0835 га за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. в розмірі 71 654,91 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19.04.2022р. у справі №331/4259/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 23.09.2021р. скасовано. Провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснено позивачеві його право на вирішення спору в порядку господарського судочинства.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2022р. у справі №331/4259/21 касаційну скаргу Запорізької міської ради залишено без задоволення, ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19.04.2022р. залишено без змін.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2023р. провадження у справі №331/6933/18 за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,0835 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Як зазначає позивач, фактично за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. відповідач мав сплатити орендну плату в розмірі 333 030,66 грн.

За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.03.2021р. № 7538/5/08-01-24-04 відповідачем перераховано до бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою за період 2018-2020 роки в розмірі 261 375,75 грн. При цьому, нараховані суми орендної плати за 2016-2020 роки не відповідають рішенню Запорізької міської ради від 30.06.2015р. № 7.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем положень договору оренди, в частині сплати орендних платежів, з урахуванням зміни орендної плати за землю, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1-3 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Звертаючись до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради недоотриманої орендної плати за землю за період з 01.01.2018р. по 02.03.2021р. в розмірі 71654,91 грн., Позивач зазначив, що в даному випадку має місце зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулась з 01.01.2016р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття таких змін, а надається право стороні правовідносин в подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2018р. №916/1578/15-г, від 09.06.2020р. у справі №911/2685/18.

Відповідачем була подана у матеріали справи довідка Головного управління ДПС у Запорізькій області № 9910/6/08-01-24-09-08 від 10.03.2023р., якою підтверджено, що відповідно до договору оренди землі від 05.08.2011р. №231010004000094 фізичній особі - громадянину передано в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе з літнім майданчиком, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 60, площею 0,0835 га, кадастровий №2310100000:01:014:0128. За даним договором оренди річна сума орендної плати складає 45922 грн. 92 коп. в цінах 2011 року. Нараховані суми орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки сплачені у повному обсязі. Станом на 10.03.2023р. заборгованість з орендної плати за землю відсутня.

Зміна нормативної грошової оцінки земель внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати (такий правовий висновок Верховного Суду наведено у постановах від 13.06.2018р. у справі №925/1016/16, від 01.10.2018р. у справі №916/3233/16, від 07.10.2019р. у справі №922/3321/18, від 19.12.2019р. у справі №922/1137/19.

Зміна розміру орендної плати за договором передбачає обов`язкове внесення відповідних змін до вказаного договору у формі (порядку), передбаченій цим договором. При цьому зважаючи на затвердження нової нормативної грошової оцінки землі органом місцевого самоврядування, вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати є такими, що відповідають чинному законодавству (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №909/815/16, від 17.05.2018р. у справі №916/2344/17).

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також викладено низку висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно того, що:

- за відсутності волевиявлення сторони щодо внесення змін до договору оренди землі, зміни до договору оренди про збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не можуть бути внесені, у такому разі спір вирішується в судовому порядку (п. 7.8. постанови від 27.01.2020р. у справі №922/676/19);

- договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням (п. 7.9. постанови від 11.12.2019р. у справі №922/1298/19).

Відповідач у відзиві також послався на те, що Позивач у 2018 році звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (справа №331/6933/18) з позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, з вимогами: змінити п. 5 договору оренди землі № 231010004000094 від 05.08.2011р., виклавши його в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3505079,50 коп. в цінах 2018 року; змінити п. 11 Договору оренди землі № 23101004000094 від 05.08.2011р., виклавши його в такій редакції: "11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 105152,39 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2018 року".

Станом на час розгляду справи №908/286/23 в суді апеляційної інстанції, судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2023р. у справі №331/6933/18 провадження закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Апеляційний господарський суд погоджується з викладеною у відзиві позицією Відповідача, що станом на момент розгляду даної справи, відсутнє судове рішення, що набрало законної сили щодо законності позовних вимог про внесення змін запропонованих Запорізькою міською радою до спірного Договору оренди землі, оскільки саме з цього моменту, з урахуванням судової практики, Відповідач буде зобов`язаний сплачувати орендну плату у збільшеному розмірі.

Звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, Позивач вже послався на те, що недоплачена сума орендної плати за період з 01.01.2018 по 02.03.2021р., яка складає 71654,91 грн, не є заборгованістю з орендної плати, а фактично є збитками.

У п. 33.17. договору встановлено, що у випадку невиконання орендарем обов`язку щодо подання заяви про зміну орендної плати це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди землі в частині розміру орендної плати у новій редакції.

У даному випадку, Позивач, як Орендодавець, має право на вчинення будь-якої дії встановленої договором, направленої на захист своїх прав і інтересів, зокрема і стягнення з Орендаря збитків у вигляді неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати.

Статтею 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Предметом даної справи є стягнення недоотриманої орендної плати за землю, при цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, Позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати саме як збитків. Також у позовній заяві відсутнє посилання на положення ст. 22 ЦК України як підставу для задоволення позову.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують саме наявність неоплаченої відповідачем суми орендної плати у розмірі встановленої умовами договору.

Крім того, як зазначалось вище, Відповідачем надано в матеріали справи довідку Головного управління ДПС у Запорізькій області № 9910/6/08-01-24-09-08 від 10.03.2023р., якою підтверджено, що станом на 10.03.2023р. заборгованість у Відповідача з орендної плати за землю відсутня.

На кредитора покладено обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).

Разом з тим, Позивачем не заявлялись вимоги про стягнення з Відповідача збитків, натомість після ухвалення судом оскаржуваного рішення, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої вже вказує на наявність у даній судовій справі усіх елементів складу цивільного правопорушення з боку Відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2023р. у справі №908/286/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Запорізьку міську раду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя Л.А. Коваль