Рішення

від 07.09.2023 по справі 910/10519/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2023Справа № 910/10519/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКО" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" (03079, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 125 літера А) про стягнення 22 602,93 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.07.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКО" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" (далі - відповідач) про стягнення 22 602,93 грн та була передана 04.07.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № ПК/429 від 01.10.2014, в частині здійснення розрахунків. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22602,93 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.08.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 15.08.2023 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач вказує наступні підстави:

- відсутність в позовній заяві інформації про те, з чого складається сума позову, за який період заборгованість, коли настав строк оплати, за якими видатковими накладними не сплачена сума;

- наявність форс-мажорних обставин, на період дії яких припав строк оплати за товар, і відповідно в силу п. 9.1. Договору у Відповідача строки виконання зобов`язань по оплаті за видатковими накладними продовжуються на строк дії таких обставин, тому відповідно строки оплати ще не настали, права Позивача не порушені, підстава для звернення до суду у Позивача відсутня;

- застосування принципу «справедливості» і покладення тягар втрат частини товарів Позивача на останнього;

- стягнення заборгованості з відповідача не буде відповідати суспільним інтересам населення м. Києва та області;

Також відповідач просить суд, у випадку якщо суд не знайде підстав для відмови у задоволенні позову, та задовольнить позов повністю або частково відстрочити виконання рішення суду строком на один рік від дати його винесення.

17.08.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла відповідь на відзив, заперечуючи стосовно підстав викладених у відзиві на позовну заяву позивач вказує наступне.

Так, згідно акту звіряння за 1 квартал 2023р., підтверджене сторонами сальдо по дебету становило 143 828,77 грн. За період з 01.04.2023р. по дату подання позову позивачем було поставлено відповідачу Товару на суму 1 019 034,21 грн., а відповідачем оплачено кошти в розмірі 1 140 206,05 грн., що підтверджується розгорнутою відомістю розрахунків між сторонами за 2 квартал 2023р. та актом звірки за 2 квартал 2023р.

Позивач звертає увагу, що при зарахуванні коштів, які надходили від відповідача, останній застосував п. 6.4. Договору, відповідно до якого - якщо Постачальником здійснюється дві та більше поставок Товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Постачальник від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов`язаний здійснити Покупець за цим Договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на Товар, який постачався, незалежно від того, що вказано Покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Відтак позивач вказує, що грошові кошти, які отримав останній від відповідача в розмірі 1140206,05 грн. протягом квітня-червня 2023р. були ним зараховані в погашення заборгованості за накладними строк оплати яких настав раніше, і відповідно у відповідача виникла заборгованість за товар за накладними, які вказані в Додатку №1 до позовної заяви.

Окрім того позивач вказує, що про наявність форс-мажорних обставин відповідач повідомив позивача у своєму відзиві.

В частині покладення тягаря втрати частини товарів на позивача, враховуючи принцип справедливості позивач вказує, що згідно п.4.1, 4.2. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцеві. Ризик випадкової втрати та пошкодження Товару несе її власник, з моменту набуття права власності.

Таким чином позивач зазначає, що у відповідності до умов законодавства та укладеного між сторонами Договору відповідач з моменту отримання товару згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи став його власником і відповідно саме Відповідач несе ризики втрати та пошкодження отриманого товару за будь-яких обставин.

Зокрема позивач звернув увагу суду, що відповідачем не надано жодних доказів, які в вказували на факт втрати Товару внаслідок військових дій, який поставлений позивачем по видаткових накладних, стягнення по яких є предметом розгляду у цій справі (відсутні відповідні акти, документи за результатами інвентаризацій і т.п.).

Також, відповідачем не вказано на номер кримінального провадження, статті ККУ за яким воно б могло бути порушено за його заявою та підтверджувало чи спростовувало пояснення відповідача в частині втрати товару, отриманого від позивача внаслідок бойових дій (відсутня копія витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань).

Стосовно відстрочення виконання рішення позивач зазначає, що відповідачем на підтвердження його аргументів щодо потенційної неплатоспроможності надано виключно довідки з банків АТ КБ «Приватбанк», АТ «ОТП БАНК» про відсутність достатньо коштів на рахунках станом на кінець дня 02.08.23 та 03.08.23.

Разом з тим позивач зазначає, що відповідач постійно здійснював оплати за товар Позивачу з рахунку НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ".

Позивач звертає увагу суду, що відповідач в робочому порядку протягом 5 робочих днів травня 2023р. (з 16.05.23 по 22.05.23) оплатив на рахунок Позивача кошти в розмірі 288 485,91 грн. Оплата лише за один день 16.05.2023р. становила 91491,64 грн., а 22.05.2023 -108549,04грн.

З огляду на викладене позивач просить відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако» (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - Групп" (покупець) укладено Договір поставки №ПК/429 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємними частинами.

Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару, в яких визначається сторонами шляхом оформлення замовлення відповідно до умов, викладених у розділі 3 цього договору.

Згідно з п. 2.2 Договору загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

Відповідно до п. 3.7 Договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в замовленні на поставку відповідної партії товару.

Згідно з п. 3.8 Договору доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою покупця та містить відбиток печатки/штампу покупця.

У відповідності до п. 4.1-4.2 Договору, право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцеві.

Ризик випадкової втрати та пошкодження Товару несе її власник, з моменту набуття права власності.

Згідно з п. 5.3 Договору поставки ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару.

Загальна сума договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного договору (п. 5.4 Договору).

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку - фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що якщо Постачальником здійснюється дві та більше поставок Товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Постачальник від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов`язаний здійснити Покупець за цим Договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на Товар, який постачався, незалежно від того, що вказано Покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Додатковою угодою від 28.09.2017 до Договору поставки №ПК/429, сторони внесли зміни до п. 12.7 наступного змісту: «Цей Договір складений в двох примірниках, один примірник - для Постачальника, один примірник - для Покупця, вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з умовами даного Договору. Дострокове розірвання Договору не звільняє жодну із сторін від виконання грошових зобов`язань, що виникли під час дії даного Договору».

Додатковою угодою №2 від 21.12.2018 до Договору поставки №ПК/429, сторони внесли зміни до п. 12.7 наступного змісту: «Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2019р., але в будь-якому випадку, до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов цього Договору за один місяць до закінчення строку дії Договору, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які передбачені Договором.»

Додатковою угодою №3 від 22.01.2019 до Договору поставки №ПК/429 сторони внесли зміни в частині найменування та реквізитів «Покупця» у зв`язку з перейменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - Групп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ".

31.12.2020р. між сторонами була підписана угода про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП. Відповідно до п. 2.1. Угоди - цією угодою Сторони погоджуються з метою та у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за будь-якими договорами, які укладені між Сторонами, або які будуть укладені в майбутньому (надалі за текстом - Договори) здійснювати електронний обмін документами за допомогою телекомунікаційних каналів зв`язку та/або електронних носіях, підписаними ЕЦП/ЕП в порядку, обумовленою цією угодою.

Згідно п. 2.2. угоди електронний обмін документами здійснюється в рамках виставлення та отримання актів зміни вартості раніше поставленого товару, видаткових накладних. За згодою Сторін перелік документів може бути змінений.

Відповідно до п. 2.4. Угоди Сторони визнають, що отримання документів в електронному вигляді та підписані ЕЦП/ЕП в порядку, визначеному цією Угодою, еквівалентні отриманню документів на паперовому носії і є необхідною та достатньою умовою, яка дозволяє встановити, що електронний документ походить від Сторони, що його направила.

Згідно п. п. 4.2., 4.3., 4.4. Угоди - Отримуюча Сторона при надходженні від Направляючої Сторони документа в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних каналів зв`язку не пізніше 5 (п`яти) робочих днів перевіряє наявність ЕЦП/ЕП направляючої Сторони, повідомляє відправника про отримання або відхилення електронного документа, формує документ, накладає власну ЕЦП/ЕП та направляє підприємству-адресату. В разі необхідності внесення корегувань в направлений засобами електронного документообігу документ, Направляюча сторона складає відповідний інформаційний лист та направляє відкоригований документ та інформаційний лист Отримуючій Стороні. В разі, якщо Направляюча сторона не отримала від Отримуючої сторони протягом 5 робочих днів повідомлення про отримання документа в електронному вигляді та/або підписаний Отримуючою стороною документ в електронному вигляді, або мотивовану відмову від прийняття зазначених документів, при наявності підтвердження оператора електронного документообігу доставки документа Отримуючій Стороні, то такий документ вважається отриманим Отримуючою стороною.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки, не у повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 22602,93 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на відсутність в позовній заяві інформації про те, з чого складається сума позову, за який період заборгованість, коли настав строк оплати, за якими видатковими накладними не сплачена сума; наявність форс-мажорних обставин, на період дії яких припав строк оплати за товар, і відповідно в силу п. 9.1. Договору у Відповідача строки виконання зобов`язань по оплаті за видатковими накладними продовжуються на строк дії таких обставин, тому відповідно строки оплати ще не настали, права Позивача не порушені, підстава для звернення до суду у Позивача відсутня; застосування принципу «справедливості» і покладення тягар втрат частини товарів Позивача на останнього; стягнення заборгованості з відповідача не буде відповідати суспільним інтересам населення м. Києва та області;

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку - фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим (п. 6.2 Договору).

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачеві товар за наступними видатковими накладними №:

422710_0 від 08.05.2023, строк оплати: 23.05.2023 на суму 1001,21 грн з ПДВ;

422719_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023 на суму 1099,80 грн з ПДВ;

422714_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 2138,14 грн з ПДВ;

422714_4 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 74,40 грн з ПДВ;

422715_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 377,49 грн з ПДВ;

422715_1 від 08.05.2023 строк оплати 23.05.2023, на суму 1411,56 грн з ПДВ;

422715_4 від 08.05.2023 строк оплати 23.05.2023, на суму 37,20 грн з ПДВ;

422716_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 3590,65 грн з ПДВ;

422717_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 6713,61 грн з ПДВ;

422718_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 808,28 грн з ПДВ;

422718_1 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 17,34 грн з ПДВ;

422718_4 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 502,00 грн з ПДВ;

422722_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 149,08 грн з ПДВ;

422722_1 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 1411,56 грн з ПДВ;

422703_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 55,91 грн з ПДВ;

422703_4 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 1432,54 грн з ПДВ;

422727_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 1641,57 грн з ПДВ;

422727_1 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 173,40 грн з ПДВ;

422707_0 від 08.05.2023, строк оплати 23.05.2023, на суму 325,86 грн з ПДВ.

Усього поставлено товару на 22 961,60 грн.

Вищевказаний товар був отриманий з боку відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи видаткових накладних, які підписані уповноваженою особою Відповідача із застосуванням ЕЦП, що підтверджуються відміткою «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО КОНТРАГЕНТОМ», проставлений ЕЦП уповноваженої особи Відповідача та ЕЦ Печатка Відповідача, та випискою/квитанцією із M.E.DOC по кожній видатковій накладній про факт затвердження документа Відповідачем із статусом «ДОКУМЕНТ ЗАТВЕРДЖЕНО» із інформацію про особу, яка підписала документ та проставила електронну печатку Покупця та направлення такого повідомлення позивачу.

Як вказує позивач, відповідачем було сплачено лише 358,67 грн за поставлений товар, а відтак за Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" обліковується заборгованість за вищевказаними накладними у розмірі 22 602, 93 грн.

У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що відповідач активно здійснював господарську діяльність протягом 2022р, 2023р. та продовжує працювати. На підтвердження чого, позивачем надано копії актів звіряння розрахунків за 1,3,4 квартали 2022р., 1 та 2 квартал 2023р., довідку про розрахунки за 2 квартал 2022р., розгорнуту відомість розрахунків між сторонами за 2 квартал 2023р.

Як вбачається з акту звіряння за 1 квартал 2023р., сторонами підтверджене сальдо по дебету, яке становило 143 828,77 грн.

З розгорнутої відомості розрахунків між сторонами за 2 квартал 2023р. та актом звірки за 2 квартал 2023р. вбачається, що за період з 01.04.2023р. по дату подання позову позивачем було поставлено відповідачу Товару на суму 1 019 034,21 грн., а Відповідачем оплачено кошти в розмірі - 1 140 206,05 грн.

Позивач вказує, що при зарахуванні коштів, які надходили від відповідача застосував п. 6.6. Договору, відповідно до якого - якщо Постачальником здійснюється дві та більше поставок Товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Постачальник від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов`язаний здійснити Покупець за цим Договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на Товар, який постачався, незалежно від того, що вказано Покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

За таких обставин позивачем грошові кошти отримані від відповідача в розмірі 1140206,05 грн були ним зараховані в погашення заборгованості за накладними строк оплати яких настав раніше, і відповідно у відповідача виникла заборгованість за товар за спірними накладними 143828,77 грн. (борг відповідача по оплаті станом на 31.03.23) + 1 019034,21 (сума поставок позивачем товару з 01.04.23 по дату подання позову) - 1 140 206,05 грн. (суму оплат здійснених відповідачем за Товар з 01.04.23 по дату подання позову) = 22602,93 грн. (сума вказана в акті звірки за 2 квартал 2023р., який підписаний сторонами без заперечень).

Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач вказує на відсутність в позовній заяві інформації про те, з чого складається сума позову, за який період заборгованість, коли настав строк оплати, за якими видатковими накладними не сплачена сума.

Оскільки матеріали справи містять спірні видаткові накладні на суму 22602,93 грн у яких вказаний строк оплати та які підписані з боку сторін, суд дійшов висновку, що позивачем доведено заборгованість відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Стосовно заперечень відповідача, а саме: наявність форс-мажорних обставин, на період дії яких припав строк оплати за товар, і відповідно в силу п. 9.1. Договору у Відповідача строки виконання зобов`язань по оплаті за видатковими накладними продовжуються на строк дії таких обставин, тому відповідно строки оплати ще не настали, права Позивача не порушені, підстава для звернення до суду у Позивача відсутня; застосування принципу «справедливості» і покладення тягар втрат частини товарів Позивача на останнього; стягнення заборгованості з відповідача не буде відповідати суспільним інтересам населення м. Києва та області, суд зазначає наступне.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Таким чином, настання обставин непереборної сили, а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, не є безумовною підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань по сплаті за поставлений товар.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що обидві сторони цього Договору зобов`язані терміново, в письмовій формі повідомити одна одну про початок та кінець форс мажорних обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань за цим Договором.

Матеріали справи не містять жодних повідомлень, складених в письмовій формі з боку відповідача відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" повідомило позивача про останні.

Окрім того відповідно до п. 9.2. Договору достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-Промисловою Палатою України, який також не був направлений відповідачем на адресу позивача, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.

В частині застосування принципу «справедливості» і покладення тягар втрат частини товарів Позивача на останнього, а також твердження відповідача, що стягнення заборгованості з відповідача не буде відповідати суспільним інтересам населення м. Києва та області суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.7., 3.8. Договору, датою поставки Товару є дата отримання відповідної партії Товару Покупцем. Доказом передачі Товару Покупцю є видаткова накладна на поставку окремої партії Товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.4.1, 4.2. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцеві. Ризик випадкової втрати та пошкодження Товару несе її власник, з моменту набуття права власності.

Таким чином, саме відповідач несе ризики втрати та пошкодження отриманого ним товару.

Окрім того матеріали справи не містять жодних доказів, які в вказували на факт втрати Товару внаслідок військових дій, який поставлений Позивачем по видаткових накладних, стягнення по яких є предметом розгляду у цій справі (відсутні відповідні акти, документи за результатами інвентаризацій і т.п.).

З огляду на вищевикладене твердження відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

На підтвердження підстав для відстрочення відповідач надав довідки про поточний стан рахунку та вказав, що стягнення 22 602,93 грн може стати потенційною неплатоспроможністю або можливою зупинки роботи підприємства відповідача.

Суд звертає увагу відповідача, що матеріали справи містять акти звірки та відомості розрахунків, долучених позивачем з яких вбачається, що відповідачем було отримано товар у 1 кв. 2022 на суму 994 114,05 грн та оплачено 670 058,29 грн, у 2 кв. 2022 отримано товар на суму 839608,89 грн та оплачено 1 058 389,31 грн, у 3 кв.2022 отримано товар на суму 986 158,40 грн та сплачено 767 134,02 грн, у 4 кв.2022 отримано товар на суму 546402,14 грн та сплачено 801 732,20 грн, у 1 кв.2023 отримано товар на суму 1 824 112,96 грн та сплачено 1 735 543,39 грн у 2 кв. 2023 отримано товар на суму 1 019 034,21 грн та сплачено 1 140 260,05 грн.

Разом з тим позивач зазначає, що відповідач постійно здійснював оплати за товар Позивачу з рахунку НОМЕР_1 у АТ "ПУМБ", довідку про стан рахунку якого відповідачем надано не було.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Недостатність чи відсутність коштів у відповідача, не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Як було зазначено вище, відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар відповідно до умов договору та видаткових накладних у строк до 23.05.2023, а станом на дату винесення рішення 07.09.2023 заборгованість з боку відповідача не погашена.

Загальний строк прострочення становить понад 3 місяці, а також враховуючи, що позивачем не було нараховано штрафні санкції, 3% річних та інфляційні, суд дійшов висновку, що відповідачеві було надано достатньо часу для погашення заборгованості.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Також Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10519/23.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА АНЦ" (03079, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 125 літера А, ідентифікаційний код 33549639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКО" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Балукова, будинок 21, ідентифікаційний код 20037376) 22602 (двадцять дві тисячі шістсот дві) грн. 93 коп. - сума заборгованості та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Відмовити відповідачу в заяві про відстрочення виконання рішення суду.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ