Рішення

від 07.09.2023 по справі 910/9347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2023Справа № 910/9347/23за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Приватного підприємства "Ювенком"

про стягнення 87 491,50 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ювенком" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №260719-16/2.3Р32 про надання універсальних послуг поштового зв`язку з пересилання посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг в межах України, послуг з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" від 26.07.2019, яка складається з 55 200,38 грн - суми основного боргу, 5 192,24 грн - 3% річних та 27 098,88 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 між Акціонерним товариством "Укрпошта" (виконавець) та Приватним підприємством "Ювенком" (замовник) було укладено договір №260719-16/2.3Р32 про надання універсальних послуг поштового зв`язку з пересилання посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг в межах України, послуг з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", відповідно до умов якого виконавець надає замовнику універсальні послуги поштового зв`язку з пересилання посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг в межах України (поштові відправлення), послуги з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" та пересилання сум післяплати на адресу замовника (відправника) з усіх населених пунктів України до всіх населених пунктів України, і інші супутні, визначені цим договором послуги за заявкою замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. У разі, якщо замовник визначає платником за послугу з пересилання відправлень стандарт отримувача відправлення, виконавець дає свою згоду на приймання оплати послуг від третіх осіб за зобов`язаннями замовника.

Після отримання поштових відправлень та/або відправлень Стандарт, виконавець надає замовнику розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг та, у разі пересилання згрупованих поштових відправлень та/або відправлень стандарт, другий примірник списку ф. 103А, з відбитком календарного штемпеля з датою обробки (п. 2.15 договору).

Відповідно до п. 2.21 договору, відправлення стандарт з післяплатою видається отримувачу після внесення визначеного замовником (відправником) суми післяплати. Оплата пересилання переказу післяплати здійснюється замовником (відправником) або отримувачем згідно діючих тарифів та відповідно до пп. 3.1.6, 4.4.1 договору.

Згідно п. 4.1 договору, ціна (сума) цього договору протягом строку його дії визначеного п. 8.1 договору складає 100 000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 16 666,67 грн, яка включає всі податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів. Передбачених чинним законодавством України. В подальшому, у разі автоматичної пролонгації цього договору згідно п. 8.2, ціна цього договору визначається як сумарна вартість наданих послуг за цим договором, визначена актами приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємною частиною цього договору.

Факт та обсяг наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, за формою, що наведена у додатку 3 до цього договору, на суму наданих послуг за звітний місяць. Виконавець складає, підписує акт, скріплює печаткою та передає у 2-х примірниках замовнику у строк, не пізніше 8 числа місяця наступного за звітним (п. 4.8 договору).

Згідно п. 4.9 договору, замовник розглядає акт, підписує його, скріплює печаткою та повертає виконавцю примірник акту або зауваження не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, або у вказаний строк надає мотивовану відмову від його підписання.

У відповідності до п. 4.10 договору, у випадку не повернення замовником виконавцю підписаного примірника акту за звітний місяць або не направлення обґрунтованої відмови від підписання акту у строк встановлений цим договором, зазначений акт вважається підписаним обома сторонами і послуги за цим договором вважаються прийнятими замовником за кількістю та якістю , визначеними умовами договору та примірником акту.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє протягом поточного календарного року до 31.12.2019 (п. 8.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дій або заміни цього договору до закінчення строку його чинності, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, кількість таких пролонгацій не обмежена (п. 8.2 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з пересилання поштових відправлень та з пересилання переказів за період з квітня по червень 2020 року на загальну суму 55 200,38 грн, що підтверджується актами наданих послуг з пересилання поштових відправлень від 30.04.2020 на суму 35 893,80 грн, від 31.05.2020 на суму 16 780,10 грн (16 775,10 грн - за послуги з пересилання поштових відправлень, 5 грн - за послуги з пересилання переказів), від 30.06.2020 на суму 2 526,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що останнім на виконання умов договору були надані відповідачу послуги; відповідачем послуги отримані, проте акти наданих послуг не підписані та послуги не оплачені. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем послуг, у останнього утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у період з квітня по червень 2020 року надавав відповідачу послуги на загальну суму 55 200,38 грн, що підтверджується актами наданих послуг з пересилання поштових відправлень від 30.04.2020 на суму 35 893,80 грн, від 31.05.2020 на суму 16 780,10 грн (16 775,10 грн - за послуги з пересилання поштових відправлень, 5 грн - за послуги з пересилання переказів), від 30.06.2020 на суму 2 526,48 грн. Окрім того, факт надання послуг підтверджується списками згрупованих відправлень "Укрпошта Стандарт".

17.03.2023 позивач направив відповідачу претензію за вих. №32-01-04-140 від 07.03.2023 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 55 200,38 грн; додатками до претензії зазначено дублікати актів наданих послуг за спірний період. Аналогічного змісту претензія була направлена 31.05.2023.

Відповіді на зазначені претензії матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в період з квітня по травень 2022 року на суму 55 200,38 грн, в той час як відповідач ці послуги у встановлений договором строк не оплатив.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до ст. 76, 79 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу за отримані послуги.

Оскільки відповідач, в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих послуг у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відповідачем обставин наявності вказаної заборгованості перед позивачем не спростовано.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 5 192,24 грн та інфляційні втрати у сумі 27 098,88 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що при здійсненні розрахунків позивачем допущено арифметичну помилку та неправильно зазначено суму заборгованості, в результаті чого наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є неправильним.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є розмір 3% річних у сумі 5 192,02 грн та розмір інфляційних втрат у сумі 27 098,16 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ювенком" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 29, код ЄДРПОУ - 32998640) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ - 21560045) в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 62, код ЄДРПОУ ВП - 25771603) 55 200 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті) грн 38 коп. - суми основного боргу, 5 192 (п`ять тисяч сто дев`яносто дві) грн 02 коп. - 3% річних, 27 098 (двадцять сім тисяч дев`яносто вісім) грн 16 коп. - інфляційних втрат та 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна