Ухвала

від 28.08.2023 по справі 911/2591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2591/23

За заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське»

про забезпечення позову

У справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003»

про визнання права власності та зобов`язання повернути майно

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003» про визнання права власності та зобов`язання повернути майно, а саме врожаю озимої пшениці, зібраного з належних позивачу земельних ділянок, який перебуває на складі відповідача.

Після подання позову позивачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Войтовське» подано заяву б/н від 23.08.2023 року про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на 109,711 тон зерна озимої пшениці, що знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003».

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що з належних йому земельних ділянок загальною площею 120 га в період з 30.07.2023 року по 04.08.2023 року був зібраний врожай озимої пшениці, частина якого зібрана у рамках виконавчих проваджень, решта (109,711 тон) незаконно зібрана та зберігається на складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003».

Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на незаконність дій відповідача та його недобросовісність.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у п. 2 Постанови № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та реальність загрози утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Заявник в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на 109,711 тон зерна озимої пшениці, що знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003».

При цьому, в обґрунтування припущення, що майно може зникнути чи зменшитись заявник посилається на недобросовісність відповідача. Однак, позивач не наводить достатніх обґрунтувань відповідних тверджень. До заяви додано спільний акт представників позивача та відповідача (який є стягувачем перед позивачем у виконавчих провадженнях) про обсяги зібраного врожаю та його розподілення в погашення боргів. Однак детальних та обґрунтованих пояснень та доказів, які свідчать про незаконність зібрання врожаю відповідачем (і взагалі того, що врожай збирався саме відповідачем) чи про ухилення відповідача від повернення зайво зібраного врожаю позивачем не надано.

Дослідивши викладені в заяві про забезпечення позову обставини та додані заявником до заяви докази, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає про відсутність документально підтверджених фактів вчинення відповідачем дій, які містять ознаки незаконності щодо збирання врожаю чи про ухилення відповідача від повернення зайво зібраного врожаю. Відтак твердження позивача про наміри відповідача ухилятись від виконання рішення суду в разі задоволення позову не обґрунтовані та не доведені, тому відсутні підстави стверджувати про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову, заява фактично ґрунтується на припущеннях.

В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, заявник має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення в період пред`явлення позову до суду. Проте, у поданій заяві заявник послається лише на потенційну можливість виникнення наведених у заяві обставин. Зокрема, не викладено обставин та не надано доказів, які вказують на реальні наміри відповідача вчиняти відповідні дії, які можуть створити загрозу утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18).

Оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» б/н від 23.08.2023 року про забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» б/н від 23.08.2023 року про забезпечення позову у справі № 911/2591/23 задоволенню не підлягає як не обґрунтована та не доведена.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» б/н від 23.08.2023 року про забезпечення позову у справі № 911/2591/23.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.П. Карпечкін