Рішення

від 06.09.2023 по справі 917/617/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023 Справа № 917/617/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши (після виходу з відпустки) у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю), 61084, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30430120,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехдеталь», 36004, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 124, код ЄДРПОУ 38378283,

про стягнення 676 327,27 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехдеталь» про стягнення 676 327,27 грн., з яких 496 540,00 грн. заборгованість за договором поставки № 13/21 від 11.01.2021 р., 78 627,27 грн. пеня, 87 730,14 грн. втрати від інфляції, 13 429,86 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; визнано справу малозначною; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за договором поставки № 13/21 від 11.01.2021 р. виконав не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Також у позовній заяві було заявлено клопотання про об`єднання справ в одне провадження, у зв`язку з тим, що одночасно зі зверненням до суду з цим позовом позивач НВП «Хартрон-Експрес ЛТД» (ТОВ) також звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача ТОВ «Транстехдеталь» про стягнення заборгованості за Договором поставки №12/21 від 11.01.2021 р.

Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовів.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання.

Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Під час розгляду вказаного клопотання позивача суд враховує, що договір є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків; при цьому, слід відмітити, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (довідка про доставку ухвали від 10.05.2023 р. в електронний кабінет ТОВ «Транстехдеталь» міститься в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. У зв"язку з перебуванням судді у довготривалій щорічній відпустці з 03.07.2023р. по 21.08.2023р., справа розглядається судом після виходу з відпустки поза межами строків, встановлених ГПК України д ля розгляду справ у спрощеному провадженні.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

11.01.2021 року між Науково-виробничим підприємством «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Транстехдеталь» було укладено договір поставки № 13/21 (а.с. 19-25).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (НВП «Хартрон-Експрес ЛТД» (ТОВ) виготовляє та постачає, а Покупець (ТОВ «Транстехдеталь») приймає та оплачує електрообладнання в обсязі, об`ємах та цінах згідно зі Специфікаціями (додатки до договору № 13/21 від 11.01.2021 р.).

Пунктом 3.4 договору № 13/21 від 11.01.2021 р. визначено, що датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній.

На виконання зазначених норм договору поставки № 13/21 від 11.01.2021 р. позивач передав у власність відповідача Товар на суму 816 540,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 327 від 01.12.2021 р., № 7 від 18.01.2022 р., № 21 від 01.02.2022 р., № 40 від 11.02.2022 р. та № 62 від 24.03.2022 р. (а.с. 28-32), підписаними сторонами.

Згідно з п. 2.3 договору оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання продукції.

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехдеталь» 676 327,27 грн., з яких 496 540,00 грн. заборгованість за договором поставки № 13/21 від 11.01.2021 р., 78 627,27 грн. пеня, 87 730,14 грн. втрати від інфляції, 13 429,86 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 13/21 від 11.01.2021 р., видаткові накладні № 327 від 01.12.2021 р., № 7 від 18.01.2022 р., № 21 від 01.02.2022 р., № 40 від 11.02.2022 р. та № 62 від 24.03.2022 р., рахунок на оплату № 393 від 01.12.2021 р., виписки по рахунку позивача за 19.04.2022 р. та 08.06.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 13/21 від 11.01.2021 р. щодо передачі товару на суму 816 540,00 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № 327 від 01.12.2021 р., № 7 від 18.01.2022 р., № 21 від 01.02.2022 р., № 40 від 11.02.2022 р. та № 62 від 24.03.2022 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 13/21 від 11.01.2021 р. на вищевказану суму.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно з виписками по рахунку НВП «Хартрон-Експрес ЛТД» (ТОВ) відповідачем 19.04.2022 року та 08.06.2022 року було частково сплачено заборгованість за договором № 13/21 від 11.01.2021 р. на суму 320 000,00 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається 496 540,00 грн. заборгованості за договором поставки № 13/21 від 11.01.2021 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, визнані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3 договору поставки № 13/21 від 11.01.2021 р. визначено, що у разі порушення строку оплати продукції згідно з п. 2.3, Покупець має сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 78 627,27 грн. пені (а.с. 14-15), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 87 730,14 грн. та 3 % річних в розмірі 13 429,86 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 16-18).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Відзиву на позов відповідачем не подано.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 10 144,91 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехдеталь» (36004, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 124, код ЄДРПОУ 38378283) на користь Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Експрес ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61084, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30430120) 496 540,00 грн. заборгованість за договором поставки № 13/21 від 11.01.2021 р., 78 627,27 грн. пеня, 87 730,14 грн. втрати від інфляції, 13 429,86 грн. 3 % річних; 10 144,91 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.09.2023 р.

Суддя О.С. Мацко