Рішення

від 05.09.2023 по справі 918/608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/608/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амаді-Екотех"

про: розірвання договору та стягнення заборгованості

секретар судового засідання: С.Коваль

представники сторін:

від позивача: А.Солтисюк

від відповідача: В.Афонін

ОПИС СПОРУ

Комунальне підприємство "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амаді-Екотех" про розірвання договору №АЕТ-66-2022 від 02.06.2022 року та стягнення заборгованості в розмірі 4 500,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 червня 2022 року між Комунальним підприємством "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амаді-Екотех" було укладено договір №АЕТ-66-2022 про надання послуг з розробки проектно-технічної документації.

Позивач вказує, що відповідачем умови договору не виконані, проектно-технічна документація для отримання дозволу на спеціальне водокористування у вказаний строк та на момент звернення до суду не виготовлена, повідомлення про готовність до передачі дозволу на спецводокористування відсутнє.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд розірвати договір №АЕТ-66-2022 про надання послуг з розробки проектно - технічної документації від 02 червня 2022 року та стягнути з відповідача на свою користь 4 500,00 грн коштів сплачених позивачем в якості попередньої оплати. Позивач посилається на норми статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та стверджує про істотне порушення договору з боку відповідача.

Відповідач позов не визнав, водночас зазначив, що повністю виконав умови укладеного між сторонами правочину, унаслідок чого позивачу видано дозвіл на спецводокористування.

Тривалість процедури отримання дозволу була зумовлена тим, що позивач не надав відповідачу необхідні документи для належного виконання договору, що обумовлено умовами правочину.

Надалі, відповідач звернувся до Сектору у Волинські області Держводагентства України, з метою отримання дозволу на спецводокористування.

Проте, Сектором у Волинські області Держводагентства України необґрунтовано відмовлено у видачі дозволу, внаслідок чого було ініційовано перевірку Сектору.

Листом Державної регуляторної служби України (ДРС) повідомлено, що ДРС оформлено акт та видано припис про усунення недоліків та порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки.

В результаті усунення Сектором у Волинській області Держводагентства недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру Комунальному підприємству "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради видано дозвіл на спецводокористування.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 липня 2023 року.

04 липня 2023 року відповідачем подано відзив на позов.

В судовому засіданні 11 липня 2023 року оголошено перерву до 15 серпня 2023 року.

02 серпня 2023 року позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 15 серпня 2023 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 05 вересня 2023 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

02 червня 2022 року між Комунальним підприємством "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амаді-Екотех" (відповідач/виконавець) було укладено договір №АЕТ-66-2022 (надалі договір) про надання послуг з розробки проектно-технічної документації, відповідно до предмету якого в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов`язаний надати послуги з розробки проектно - технічної документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, а замовник повинен прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно з положеннями розділу 2 договору виконавець надає замовнику такі послуги: консультування з питань підготовки вихідних даних для розробки проектно-технічної документації; розробка проектно - технічної документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування; представництво з питань узгодження і затвердження документів.

Виконавець надає послуги з розробки проектно-технічної документації: нормативний розрахунок водокористування і водовідведення.

Виконавець зобов`язаний приступити до надання послуг протягом 5-ти днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Виконавець зобов`язаний надати послуги визначені у цьому договорі протягом 90 календарних днів від дати підписання сторонами цього договору, при умові здійснення замовником передоплати відповідно до пункту 4.2. цього договору, а також надання необхідної інформації та документів відповідно до пункту 3.6. цього договору. У випадку неотримання необхідної інформації чи документів строк визначений у цьому пункті продовжується на відповідну кількість днів затримки надання.

Відповідно до пункту 3.2. договору, замовник зобов`язаний протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору надати виконавцю документи та інформацію, необхідні для початку надання послуг.

Згідно з умовами пункту 3.3. договору, замовник зобов`язаний прийняти і оплатити послуги виконавця в порядку та на умовах визначених у цьому договорі.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що замовник зобов`язаний на вимогу виконавця надати всю необхідну інформацію та документи для належного виконання зобов`язань виконавця за цим договором.

Згідно з умовами пункту 3.6. договору, замовник зобов`язується передати виконавцеві наступні документи:

- 3.6.1.Витяг з карти-схеми (генплану) міста (території) в масштабі 1:500 в радіусі 1 км від місцезнаходження проммайданчика;

- 3.6.2. Генплан територій підприємства (проммайданчика) та інформація в довільній формі про об`єкти, що межують та їх адреси;

- 3.6.3.Відомості про режими роботи свердловин, очисних споруд, максимальні витрати води на питні, унітарні, виробничі та інші потреби, сертифікат або паспорт на лічильник та насос або інший пристрій (споруду);

- 3.6.4. Належним чином завірена копія поточних індивідуальних технологічних нормативів втрат питної води погоджених та затверджених у встановленому законом порядку у випадку надання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору);

- 3.6.5. Належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів);

- 3.6.6. Нормативи ГДС забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору);

- 3.6.7. Оригінали протоколів аналізів стічної води за останні чотири квартали та копію звіту 2ТП-водгосп за останній рік (у випадку, якщо предметом договору є розробка матеріалів, що обґрунтовують ГДС);

- 3.6.8. Висновок (довідка) місцевих органів по будівництву і архітектурі про розташування місць випусків щодо меж населеного пункту (у випадку, якщо предметом договору є розробка матеріалів, що обґрунтовують ГДС);

- 3.6.9. Копія паспорту артезіанської свердловини (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору);

- 3.6.10. Витяг з Державного реєстру артезіанських свердловин про реєстрацію свердловин водокористувача (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору).

Пунктом 3.7. договору встановлено, що належним виконанням зі сторони замовника вимог щодо надання документів передбачених у пункті 3.6. цього договору є передання їх оригіналів або належним чином завірених копій виконавцеві відповідними засобами зв`язку, у т.ч. на адресу електронної пошти визначеної у п. 9 цього договору.

Відповідно до розділу 4 договору, загальна сума договору (ціна договору) визначена з урахуванням показників наведених у додатку №1 до цього договору та складає 6000 грн. Оплата замовником послуг виконавця здійснюється в наступному порядку: 50% загальної суми договору протягом 5 днів від дати підписання сторонами цього договору; 25 % загальної суми договору протягом 3 днів від дати підписання замовником документів необхідних для подання на отримання дозволу на спецводокористування; 25% загальної суми договору протягом 3 днів від дати направлення замовнику повідомлення про готовність до передачі дозволу на спецводокоритсутвання та підписання актів наданих послуг.

Відповідно до пункту 8.2. договору, умови цього договору є обов`язковими для сторін. Одностороння відмова від договору не допускається.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонам та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання.

10 червня 2022 року позивач сплатив відповідачу 3 000,00 грн попередньої оплати за договором.

27 липня 2022 року позивач сплатив відповідачу 1 500,00 грн попередньої оплати за договором.

26 квітня 2023 року Державним агентством водних ресурсів України видано Комунальному підприємству "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради дозвіл на спеціальне водокористування №16/ВЛ/49д-23.

05 квітня 2023 року позивач звернувся до відповідача з листом в якому зазначив, що відповідач був зобов`язаний надати послуги до 10 вересня 2022 року, однак проектно-технічна документація для отримання спецдозволу не виготовлена. У зв`язку з наведеним позивач просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 4500,00 грн та підписати додаткову угоду про розірвання договору №АЕТ-66-2022.

У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив позивача про те, що після виконання умов договору відповідачем було двічі отримано необґрунтовані відмови Держагентства з водних ресурсів у видачі дозволу. Вказані відмови були визнані протиправними.

19 травня 2023 року відповідач направив позивачу повідомлення про готовність до передачі дозволу на спецводокористування та підписання актів наданих послуг.

Окрім того суд встановив, що 04 липня 2022 року позивач подав до Сектору у Волинській області державного агентства водних ресурсів України (надалі Сектор) заяву про отримання дозволу на спеціальне водокористування.

У відповідь на вказану заяву 18 серпня 2022 року Сектор повідомив, що у поданих документах виявлені недоліки, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у видачі дозволу.

14 жовтня 2022 року Сектор повторно відмовив позивачу у видачі дозволу.

Також суд встановив, що 14 грудня 2021 року між ТОВ "Амаді-Україна" та ТОВ "Амаді-Екотех" було укладено договір про співпрацю.

31 жовтня 2022 року ТОВ "Амаді-Україна" звернулось до Державного агентства водних ресурсів України з листом в якому повідомлено про безпідставність відмов Сектору у видачі позивачу дозволу на спецводокористування.

У відповідь на вказаний лист Державне агентство водних ресурсів України повідомило ТОВ "Амаді - Україна" про результати розгляду заяви.

24 січня 2023 року ТОВ "Амаді-Україна" звернулось до Державної регуляторної служби України з заявою про порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, в якому зазначено про безпідставність відмов Сектору у видачі дозволу на спецводокористування.

У відповідь на вказаний лист Державна регуляторна служби України повідомила ТОВ "Амаді-Україна", що відмови у видачі спецдозволу стосувались Комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради, а тому у разі порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, поданої суб`єктом господарювання, права якого порушено, ДРС буде прийнято рішення щодо наявності підстав для проведення позапланової перевірки.

У зв`язку з наведеним, Комунальне підприємство "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради звернулось до Державна регуляторна служби України з заявою про порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, в якому зазначено про безпідставність відмов Сектору у видачі дозволу на спецводокористування.

У відповідь на вказане звернення Державна регуляторна служби України своїм листом №1272/20-23 від 06 квітня 2023 року повідомила КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради про те, що за результатами перевірки оформлено відповідний акт та видано припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, із зазначенням строків їх усунення, що є обов`язковим до виконання.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, та стосуються договірних правовідносин щодо надання послуг з розроблення проектно-технічної документації.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними, оскільки відповідач не виконав умови договору в належні строки.

В свою чергу відповідач вказує що послуги надані в повному обсязі у відповідності до умов договору.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з нормами статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з приписами статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В обґрунтування підстав для розірвання договору та стягнення попередньої оплати позивач посилається на те, що всупереч умовам договору відповідач не виконав свої зобов`язання в належні строки, тобто протягом 90 календарних днів від дати підписання договору.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з умовами пункту 2.4. договору, виконавець зобов`язаний надати послуги визначені у цьому договорі протягом 90 календарних днів від дати підписання сторонами цього договору, при умові здійснення замовником передоплати відповідно до пункту 4.2. цього договору, а також надання необхідної інформації та документів відповідно до пункту 3.6. цього договору. У випадку неотримання необхідної інформації чи документів строк визначений у цьому пункті продовжується на відповідну кількість днів затримки надання.

Таким чином 90 денний строк виконання зобов`язання щодо надання послуг встановлено з обумовленою обставиною, тобто за умови надання необхідної інформації та документів відповідно до пункту 3.6. цього договору. У випадку неотримання необхідної інформації чи документів строк визначений у цьому пункті продовжується на відповідну кількість днів затримки надання.

Згідно з положеннями пункту 3.6. договору, замовник зобов`язується передати виконавцеві наступні документи: витяг з карти-схеми (генплану) міста (території) в масштабі 1:500 в радіусі 1 км від місцезнаходження проммайданчика; генплан територій підприємства (проммайданчика) та інформація в довільній формі про об`єкти, що межують та їх адреси; відомості про режими роботи свердловин, очисних споруд, максимальні витрати води на питні, унітарні, виробничі та інші потреби, сертифікат або паспорт на лічильник та насос або інший пристрій (споруду); належним чином завірена копія поточних індивідуальних технологічних нормативів втрат питної води погоджених та затверджених у встановленому законом порядку у випадку надання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору); належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів); нормативи ГДС забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору); оригінали протоколів аналізів стічної води за останні чотири квартали та копію звіту 2ТП-водгосп за останній рік (у випадку, якщо предметом договору є розробка матеріалів, що обґрунтовують ГДС); висновок (довідка) місцевих органів по будівництву і архітектурі про розташування місць випусків щодо меж населеного пункту (у випадку, якщо предметом договору є розробка матеріалів, що обґрунтовують ГДС); копія паспорту артезіанської свердловини (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору); витяг з Державного реєстру артезіанських свердловин про реєстрацію свердловин водокористувача (у випадку необхідності, якщо не є предметом цього договору).

Водночас, пунктом 3.7. договору встановлено, що належним виконанням зі сторони замовника вимог щодо надання документів передбачених у пункті 3.6. цього договору є передання їх оригіналів або належним чином завірених копій виконавцеві відповідними засобами зв`язку, у т.ч. на адресу електронної пошти визначеної у п. 9 цього договору.

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів передання виконавцю документів, передбачених пунктом 3.6. договору.

Таким чином, за відсутності доказів передання виконавцю документів, передбачених пунктом 3.6. договору строк виконання зобов`язання продовжується на відповідну кількість днів затримки надання.

Водночас умовами договору погоджено строк його дії, який встановлено до моменту повного його виконання.

Про неотримання передбачених пунктом 3.6. договору документів вказує відповідач у своєму відзиві зазначивши, що вказана умова позивачем виконана не була, проте відповідач приступив до виконання свого зобов`язання та розробив проектно-технічну документацію для отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Твердження представника позивача про те, що відповідач отримав від позивача усі необхідні документи та інформацію для виконання договору, а тому мав можливість виконувати договір не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Так, представник позивача у судовому засіданні стверджував, що вже у липні 2022 року позивач звернувся до Сектору у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України із заявою про надання дозволу на спеціальне водокористування, сплатив 75% передбаченої договором оплати, що на думку позивача свідчить про виконання ним обов`язку з передачі необхідної документації визначеної пунктом 3.6. договору. Однак доказів на підтвердження виконання позивачем умов передбачених пунктом 3.6. договору сторони суду не надали. Тому такі твердження позивача суд відхиляє.

А понад те, суд зауважує, що звернення позивача до Сектору у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України із заявою про надання дозволу на спеціальне водокористування у липні 2022 року може свідчити про те, що відповідач приступив до виконання договору, зокрема щодо консультування позивача з питань підготовки вихідних даних для розробки проектно-технічної документації та розробки такої документації, як те передбачено умовами пункту 2.1. договору.

За таких обставин суд встановив, що 04 липня 2022 року позивач подав до Сектору у Волинській області державного агентства водних ресурсів України заяву про отримання дозволу на спеціальне водокористування, проте позивач отримав відмову у наданні дозволу.

Так, 18 серпня 2022 року Сектор повідомив позивача, що у поданих документах виявлені недоліки, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у видачі дозволу.

14 жовтня 2022 року Сектор повторно відмовив позивачу у видачі дозволу з посиланням на недоліки у поданих документах.

Разом з тим, суд встановив, що 31 жовтня 2022 року ТОВ "Амаді-Україна", діючи на підставі договору про співпрацю укладеного 14 грудня 2021 року між ТОВ "Амаді-Україна" та ТОВ "Амаді-Екотех" та здійснюючи представництво в органах державної влади щодо узгодження дозвільних документів за завданням відповідача, як передбачено пунктом 1.1. цього договору, звернулось до Державного агентства водних ресурсів України з листом в якому повідомлено про безпідставність відмов Сектору у видачі дозволу на спецводокористування. У вказаному листі заявник посилався на договір на розробку проектно-технічної документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, що укладений між позивачем та відповідачем та на договір про співпрацю між ТОВ "Амаді-Україна" та ТОВ "Амаді-Екотех". Копію цього листа також було скеровано Державній регуляторній службі України.

У відповідь на вказаний лист Державне агентство водних ресурсів України повідомило ТОВ "Амаді - Україна" про результати розгляду заяви своїм листом №4680/20-22 від 23 грудня 2022 року. У відповіді Державне агентство водних ресурсів України зазначило про наявність підстав для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування.

24 січня 2023 року ТОВ "Амаді-Україна" звернулось до Державної регуляторної служби України з заявою про порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру. У заяві зазначено про безпідставність відмов Сектору у видачі дозволу на спецводокористування. Також у заяві наведено детальні розрахунки щодо водокористування та водовідведення здійснені відповідачем задля отримання дозволу позивачем. У заяві також вказано посилання на договір на розробку проектно-технічної документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, що укладений між позивачем та відповідачем та на договір про співпрацю між ТОВ "Амаді-Україна" та ТОВ "Амаді-Екотех", а також зазначено, що звернення здійснено в інтересах позивача - Комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня".

У відповідь на вказаний лист Державна регуляторна служби України своїм листом №377/20-23 від 01 лютого 2023 року повідомила ТОВ "Амаді-Україна", що відмови у видачі спецдозволу стосувались Комунального підприємства "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради. А тому зауважено на необхідності звернення суб`єкта господарювання, права якого порушено, тобто позивача.

У зв`язку з наведеним, Комунальне підприємство "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради звернулось до Державна регуляторна служби України із заявою про порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, в якому зазначено про безпідставність відмов Сектору у видачі дозволу на спецводокористування.

Водночас суд підкреслює, що листи ТОВ "Амаді-Україна" та КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради є аналогічними за своїм змістом та формою. Зокрема в частині розрахунків щодо водокористування та водовідведення здійснених для отримання дозволу позивачем.

У відповідь на вказане звернення Державна регуляторна служби України своїм листом №1272/20-23 від 06 квітня 2023 року повідомила КП "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради про те, що за результатами перевірки оформлено відповідний акт та видано припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, із зазначенням строків їх усунення, що є обов`язковим до виконання.

Надалі, 26 квітня 2023 року Державним агентством водних ресурсів України видано Комунальному підприємству "Волинська обласна клінічна лікарня" Волинської обласної ради дозвіл на спеціальне водокористування №16/ВЛ/49д-23; 27 квітня 2023 року відповідач направив позивачу електронний лист з повідомленням про отримання дозволу та проханням здійснити повну оплату; а 19 травня 2023 року відповідач направив позивачу повідомлення про готовність до передачі дозволу на спецводокористування та підписання актів наданих послуг.

Таким чином, із сукупності встановлених судом обставин можна зробити висновок, що дозвіл на спеціальне водокористування №16/ВЛ/49д-23, виданий позивачу на підставі розрахунків здійснених відповідачем та проектно-технічної документації виконаної за участю відповідача, відповідач надавав послуги із консультування з питань підготовки вихідних документів для розробки документації та здійснював представництво з питань узгодження і затвердження документів.

Водночас суд не робить висновок про обсяги та вартість наданих відповідачем послуг, оскільки підписані сторонами акти наданих послуг в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, тривале зволікання у видачі дозволу було зумовлене не порушенням відповідачем умов договору, а порушеннями, допущеними дозвільним органом, що зафіксовано у листі Державної регуляторної служби України №1272/20-23 від 06 квітня 2023 року.

Суд зауважує, що позивач, посилаючись на норми статті 651 ЦК України, не довів суду наявність істотного порушення договору відповідачем та обставин, що позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Навпаки, суд встановив, що позивач отримав дозвіл на спеціальне водокористування, а відповідач надавав позивачу послуги передбачені умовами договору.

Таким чином, суд не встановив порушення відповідачем договірних зобов`язань, а тому суд не знаходить підстав для застосування положень статті 651 ЦК України, статті 188 ГК України.

У своєму позові позивач вказує, що був змушений самостійно без участі відповідача звернутись до Державного агентства водних ресурсів України з заявою про надання дозволу на спецводокориствання, а проте матеріали справи не містять доказів тих обставин, що проектно - технічна документація, на підстав якої було видано дозвіл, була виготовлена власними силами позивача чи іншою особою.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 ).

Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Висновки суду

Суд не встановив обставин щодо порушення відповідачем строків виконання своїх зобов`язань чи інших істотних порушень договору, а тому суд не має підстав для застосування положень статті 651, 693 ЦК України та статті 188 ГК України.

Натомість суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору №АЕТ-66-2022 від 02.06.2022 року та стягнення заборгованості в розмірі 4 500,00 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено та підписано 07 вересня 2023 року.

Суддя Андрій Качур