Рішення

від 29.08.2023 по справі 369/18126/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18126/21

Провадження № 2/369/1203/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29.08.2023 року м. Київ

Києво-Святошинськийрайонний судКиївської областів складі: головуючогосудді ЯнченкаА.В. заучасті секретарясудового засіданняБезкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулася позивач з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, в якому просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 1,3309 га, кадастровий номер 3222482001:01:001:0104, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Гореничі, шляхом зобов`язання відповідача знести самочинно збудовану бетонну відмостку на території вказаної земельної ділянки, та віднесення нежитлових будівель на відстань 1 метр від вказаної земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2857, є власником земельної ділянки розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Гореничі, кадастровий номер 3222482001:01:001:0104, площею 1,3309 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

По сусідству з земельною ділянкою позивача знаходиться земельні ділянки з нежитловими будівлями, які належали ТОВ «ММ ЛТД», а з 11 січня 2022 року вказані земельні ділянки належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ», кадастровий номер земельної ділянок: 3222482001:01:001:0282, та 3222482001:01:001:0280 що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 15 на Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 17.

На земельній ділянці позивача, зі східної сторони, відповідачем було побудовано бетонну відмостку нежитлових буівель, таким чином, що з північно-східної сторони ділянки така відмостка нежитлових будівель займає 48 сантиметрів ділянки Позивача, потім, трохи південніше 2 метри 11 сантиметрів, потім 1 метр 14 сантиметрів, потім 5 сантиметрів, потім 26 сантиметрів, потім 29 сантиметрів, що підтверджується зведеною схемою, яка міститься в технічній документації із землеустрою.

На підставі заяви позивача, інженером-землевпорядником ОСОБА_2 було встановлено в натурі межі земельної ділянки, що належить Позивачу. За результатами виносу та встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, було складено Технічну документацію із землеустрою.

Крім того, позивач псилається на те, що відстані до меж ділянки: згідно п. 3.25* ДБН 360-92, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонтувідстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 44422078), є власником земельних ділянок кадастровий номер яких: 3222482001:01:001:0282, та 3222482001:01:001:0280, що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 15 на Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 17, здійснив самочинне будівництво бетонної відмостки нежитлових буівель, таким чином, що з північно-східної сторони ділянки така відмостка нежитлових будівель займає 48 сантиметрів ділянки Позивача, потім, трохи південніше 2 метри 11 сантиметрів, потім 1 метр 14 сантиметрів, потім 5 сантиметрів, потім 26 сантиметрів, потім 29 сантиметрів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.03.2023 року судом було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року, за заявою представника позивача, було призначено повторне підготовче провадження по справі.

Ухвалою суду від 24.11.2022 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Базик О.П. про заміну неналежного відповідача, та булозамінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ ЛТД» на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 44422078, 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33).

Ухвалою суду від 21.03.2023 року судом було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача адвокатом Базик О.П. до судового засідання надано клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в якій позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, предбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За нормами ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правиламист. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2857, є власником земельної ділянки розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Гореничі, кадастровий номер 3222482001:01:001:0104, площею 1,3309 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» (Код ЄДРПОУ 44422078), є власником земельних ділянок кадастровий номер яких: 3222482001:01:001:0282, та 3222482001:01:001:0280, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 15 на Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.01.2022 року, зареєстрованого за номером 17.

Відповідач здійснив самочинне будівництво бетонної відмостки нежитлових буівель, таким чином, що з північно-східної сторони ділянки така відмостка нежитлових будівель займає 48 сантиметрів ділянки Позивача, потім, трохи південніше 2 метри 11 сантиметрів, потім 1 метр 14 сантиметрів, потім 5 сантиметрів, потім 26 сантиметрів, потім 29 сантиметрів на земельній ділянці Позивача.

Вказане підтверджується зокрема технічною документацією із землеустрою.

Згідно з технічної документації із землеустрою, складеної інженером-землевпорядником ОСОБА_2 на земельній ділянці Позивача, зі східної сторони, Відповідачем було побудовано бетонну відмостку нежитлових буівель, таким чином, що з північно-східної сторони ділянки така відмостка нежитлових будівель займає 48 сантиметрів ділянки Позивача, потім, трохи південніше 2 метри 11 сантиметрів, потім 1 метр 14 сантиметрів, потім 5 сантиметрів, потім 26 сантиметрів, потім 29 сантиметрів.

Крім того, до меж ділянки: згідно п. 3.25* ДБН 360-92, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонтувідстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Однак, Відповідачем не було додержано вказаних норм.

З наведеного вбачається, що відповідач не лише здійснив самочинне будівництво, а й порушив належне позивачу право власності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.386ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, матеріальним законом передбачено право на судовий захист не лише в разі порушення порушення суб`єктивного права позивача, а також передбачено право на подання превентивного позову, що випливає зі змісту ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Крім того, захоплення земельної ділянки, що належить позивачу, прямо порушує право власності позивача на земельну ділянку.

Спірні правовідносини врегульовано ст. 376 ЦК України.

Так відповідно до ч. 1 ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 7 ст.376ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Вирішуючи питання чи належить позивачу право вимоги, що випливає з ч. 7 ст. 376 ЦК України, слід враховувати сталу судову практику, згідно якої вбачається належність права вимоги безпосередньо у особи чиї права порушено при доведенні факту такого порушення, тобто правова конструкція ч. 7 ЦК ст.376ЦК України застосовується у сукупності зі ст. 386 та ст. 391 ЦК України

Так, у постанові ВерховногоСуду Українивід 06вересня 2017року усправі N6-1721 цс 16 зроблено висновок, що "право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

У постанові ВерховногоСуду Українивід 17грудня 2014року усправі N6-137цс14 зроблено висновок, що "правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в постанові N 296/5460/17 від 11.08.2020 року.

Крім того, оскільки незаконне будівництво мало місце й стосовно шляхом заняття (захоплення) частини земельної ділянки, що належить позивачеві, останньому безпосередньо належить право вимоги в силу ст.ст. 321, 376 ЦК України.

Обираючи спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання відповідача знести самочинно збудовані приміщення, позивач виходить з того, перебудова не призведене до усунення вищезазначених порушень, а відтак не відновить його порушене право.

Так, відповідно до абзацу другого ч. 7 ст. 376 ЦК України, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи наявність встановлених землевпорядником порушень будівельних норм, які прямо створюють перешкоди в користуванні майном, так і належній позивачу власності, існують передбачені законом підстави для задоволення даного негаторного позову.

Згідно пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" застосовуючи положеннястатті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391,396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченою законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його право власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Правилами статей 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі 653/1096/16-ц, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження (ст. 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 р. по справі 906/554/18.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 р. у справі № 911/1659/19.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані: г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Статтею 107Земельного кодексуУкраїни,передбачено,що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до частин 1, 4, 7статті 376 Цивільного кодексуУкраїни житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістомчастини 7статті 376Цивільного кодексуУкраїни зобов`язанняособи,яка здійснилабудівництво,провести відповіднуперебудову можливелише уразі: -істотного відхиленнявід проекту,що суперечитьсуспільним інтересамабо порушуєправа іншихосіб, - істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Нерухомість відповідача побудована на земельній ділянці Позивача, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який давав право виконувати будівельні роботи, а тому стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4статті 376 ЦК України).

Отже, позовні вимоги суд вважає повністю обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню повністю.

Частиною восьмою статті 141ЦПК зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (ч. 1,2 ст. 141 ЦПК).

Витрати позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 15000 грн підтверджуються договором про надання правової допомоги від 06.09.2021 року, укладеним між адвокатом Базиком Олексієм Павловичем та ОСОБА_1 , свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2021 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 06.09.2021 року.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; код ЄДРПОУ 44422078) усунути перешкоди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у користуванні земельною ділянкою, площею 1,3309 га, кадастровий номер 3222482001:01:001:0104, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Гореничі, шляхом знести самочинно збудовану бетонну відмостку на території вказаної земельної ділянки, та віднести нежитлові будівлі на відстань 1 метр від вказаної земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ЕСТЕЙТ» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; код ЄДРПОУ 44422078) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено: 07.09.2023 року.

Суддя А.В. Янченко