Рішення

від 14.08.2023 по справі 323/3024/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/3024/21

Пр. № 2/336/2150/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. м. т. Комишувахи в особі Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

3 листопада 2021 року позивач звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області суду з позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом.

В заяві позивач зазначив, що є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , чия смерть сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавця заповідала позивачу та ОСОБА_3 в рівних частках усе належне їй майно та майнові права. За життя спадкодавці належало право постійного користування землею на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 007728, виданого Комишуваською селищною радою народних депутатів Оріхівського району Запорізької області 7 червня 2001 року. Протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини, а саме: 12 лютого 2021 року, позивач подав заяву про прийняття спадщини до Оріхівської державної нотаріальної контори, проте це звернення увінчалось винесенням постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документа про право власності на земельну ділянку. Інший спадкоємець ОСОБА_2 ОСОБА_3 спадщину у встановлений законом строк не прийняв, подавши протягом цього строку до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини. Оскільки позивач вчинив дії з прийняття спадщини, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, між тим отримати свідоцтво про право на спадщину не сталося можливим, просить про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою площею 1 га з кадастровим номером 2323955400:03:001:0006, розташованою на території Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищевої О.В. від 05.11.2021 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

На підставі ухвали суду від 16.12.2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. З Оріхівської державної нотаріальної контори витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

На підставі ухвали суду від 08.02.2022 року підготовче провадження в справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Згідно із розпорядженням голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану на Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя справа надійшла в провадження судді Щасливої О.В.

Ухвалою судді Щасливої О.В. справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився. Надав письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову та вирішення справи без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з`явився, надав письмовий відзив та клопотання про вирішення справи без його участі.

Зазначені обставини в силу ст. 211, 223 ЦПК України зумовили вирішення справи у відсутність її учасників.

З відзиву відповідача випливає, що територіальна громади с. м. т. Комишувахи в особі Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області позов не визнає з огляду на такі обставини.

Право, на спадкування якого претендує позивач, було заповідано двом особам, один з яких відмовився від спадщини. В таких випадках право на спадкування одержують спадкоємці за законом, а якщо вони відсутні або не прийняли спадщину, така спадщина повинна бути визнана відумерлою. Так як інший спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини, яку було заповідано на користь спадкоємців в рівних частках, позивач не вправі претендувати на частину земельної ділянки, право користування якою мало б перейти до іншого спадкоємця, проте він відмовився від спадкування цього права.

У зв`язку з викладеним представник відповідача просить залишити позов без задоволення.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася смерть ОСОБА_2 , якій належало право постійного користування земельною ділянкою площею 1 га з кадастровим номером 2323955400:03:001:0006, розташованою на території Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 007728 (а. с. 7-10). Все належне їй майно та майнові права майно ОСОБА_4 18 вересня 2015 року заповідав позивачеві та ОСОБА_3 в рівних частках (а. с. 47). Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк, а саме: 12 лютого 2021 року, до нотаріальної контори звернулися із заявами: про прийняття спадщини - позивач, про відмову від спадщини - ОСОБА_3 (а. с. 45, 46). Інші спадкоємці до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались, як випливає з матеріалів спадкової справи (а. с. 65-88). Постановою нотаріуса від 19.02.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а. с. 54).

Правовідносини, що витікають із спадкування, внормовані Книгою шостою ЦК України.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як випливає із змісту ст. 1217 ЦК України, а заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК).

За змістом ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 заповідала позивачеві та ОСОБА_3 усе своє майно і майнові права.

Право на спадкування здійснюється шляхом прийняття спадщини.

Фізична особа, яка в силу ст. 12 ЦК України є вільною у здійсненні своїх прав, вправі прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно із ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач здійснив право на прийняття спадщини, вчасно звернувшись до нотаріальної контори, та 7 жовтня 2021 року отримав свідоцтво про право на спадщину у виді земельної ділянки площею 5,2 га на території Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області з кадастровим номером 2323955400:01:001:0003 (а. с. 68, зворотний бік).

Інший спадкоємець за заповітом, як зазначено судом, відмовився від прийняття спадщини.

Між тим свідоцтва про право на постійне користування спірною земельною ділянкою позивач не отримав через відмову нотаріуса вчинити означену нотаріальну дію.

Відсутність правовстановлюючогодокумента проправо власностіна спадковемайно унеможливилаотримання позивачем свідоцтвапро правона спадщину.

Проте спірна земельна ділянка належала спадкодавцеві не на праві власності, а на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 007728.

До складу спадщини, як вже зазначено, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, що означає право спадкодавця на отримання у спадок права постійного користування, що належало спадкодавцю.

Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Підставою набуття права власності та права користування на землю відповідно до статей 116, 118 ЗК є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 126 ЗК право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до частини першої статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

В силу частини другої статті 407 ЦК (в редакції, що діяла на момент відкриття спадщини), і частини другої статті 102-1 ЗК право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідно зі статтею 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Велика Палата Верховного Суду України своєю Постановою від 23.06.2020 року (справа№ 179/1043/16-ц) висловила таку позицію: право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

З наведеного випливає, що об`єктом спадкування може бути право постійного користування земельною ділянкою.

За роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином,відмова нотаріусане припиняєправа спадкоємцяна отриманняспадщини,а йогоправо втакому випадкупідлягає судовомузахисту.

Так як ОСОБА_2 належало право постійного користування земельною ділянкою площею 1 га з кадастровим номером 2323955400:03:001:0006, суд знаходить обраний позивачем спосіб захисту права таким, що відповідає вимогам закону, тому підлягає застосуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь позивача.

На вказаний умовивід суду не впливають твердження представника відповідача про те, що за умови відмови іншого спадкоємця від спадщини позивач вправі претендувати лише на право користування частиною земельної ділянки, виходячи з такого.

Право користування чужим майном врегульоване Главою 32 ЦК України, а право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб Главою 33.

У відповідності до ст. 401 ЦК України, яка містить поняття користування чужим майном, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

З наведеного випливає, що право користування передбачає право використовувати майно, в тому числі земельну ділянку, і воно (право) простирається на всю річ або її частку, щодо якої встановлений сервітут, на відміну від права власності, яке передбачає право особи на річ (майно).

Наведене означає, що за умови належності спадкодавцю земельної ділянки на праві власності вона успадковувалась би двома спадкоємцями в рівних частках, проте позивач успадкував лише право користування, що за наявності двох спадкоємців означало б право кожного з них використовувати її в рівній мірі.

Також про право користування частиною земельної ділянки можна було б розмірковувати, як би спадкодавець мала право користування не всією земельною ділянкою, а її певною частиною (наприклад, однією другою).

З урахуванням викладеного суд відкидає викладені у відзиві доводи і ухвалює рішення про повне задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 407, 1217, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до територіальної громади с. м. т. Комишувахи в особі Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, с. м. т. Комишуваха Запорізького району Запорізької області, вул. Богдана Хмельницького, 49, ідентифікаційний код: 24912390, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 1 га з кадастровим номером 2323955400:03:001:0006, розташованою на території Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення суду складене 6 вересня 2023 року.

Суддя О.В. Щаслива