Постанова

від 30.08.2023 по справі 317/1075/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.08.2023 Справа № 317/1075/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/1075/21 Головуючий у 1 інстанції: Ткаченко М.О.

Провадження № 22-ц/807/1756/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Подліянової Г.С.

за участі секретаря: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 уособі представника адвокатаФельського СергіяЛеонідовича на рішенняЗапорізького районногосуду Запорізькоїобласті від02червня 2023рокуусправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Бугрім Олена Віталіївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Бугрім Олена Віталіївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення від права на спадкування.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.10.1979р. позивач уклала шлюб, про що Комунарським районним відділом записів актів громадянського стану міста Запоріжжя зроблено актовий запис № 533, у зв`язку із чим змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, після смерті якої спадкоємцями за законом є: донька померлої ОСОБА_1 , син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

Спадкоємцями ОСОБА_9 є: його донька ОСОБА_2 , його дружина - ОСОБА_3 , його син - ОСОБА_4 , його донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відмовилась від прийняття спадщини на користь відповідача ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,4593 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:002:2020, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки площею 0,4005 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 2322187900:01:002:2130, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З жовтня 2012 року ОСОБА_11 винаймала для матері ОСОБА_6 квартиру по АДРЕСА_1 . Спочатку мати проживала в квартирі АДРЕСА_2 до жовтня 2013 року, а з жовтня 2013 року проживала разом з ОСОБА_12 в квартирі АДРЕСА_3 до квітня 2015 року. З 27 квітня 2015 року по день смерті ОСОБА_6 проживала окремо в однокімнатній квартирі малосімейного типу АДРЕСА_4 .

ОСОБА_6 страждала на ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз, ДДПП остеопороз поперекового відділу хребта, хронічний холецистит, гіпертонію II ступеню, виразка дванадцятипалої кишки, хронічний панкреатит, у зв`язку із чим перебувала на диспансерному обліку та неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КУ ЦЛ Комунарського району. Також ОСОБА_6 систематично відвідувала лікаря-кардіолога та потребувала сторонньої допомоги, про що свідчать виписки лікаря ОСОБА_13 за лютий 2015 року.

З 17.06.2008р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 перебувала на повному забезпеченні ОСОБА_1 , яка постійно піклувалась про матір, забезпечувала її харчами та ліками, а також слідкувала за станом її здоров`я. Коли мати не могла самостійно вставати та пересуватись по квартирі, здійснювала догляд за нею, але, враховуючи стан здоров`я ОСОБА_1 , яка страждала на ряд захворювань, позивач змушена була звертатись до сторонніх осіб за допомогою по догляду за матір`ю, оскільки сама перебувала на роботі і не могла бути поряд із нею. Вважає, що допомогу по догляду за ОСОБА_6 могла надавати відповідач - її онука ОСОБА_2 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_5 , але замість допомоги остання, відвідуючи ОСОБА_6 , лише забирала у неї харчі, які напередодні купувала та приносила позивач по справі ОСОБА_1 .

Похованням ОСОБА_6 займалась та сплачувала лише ОСОБА_1 , що підтверджується договором на організацію та проведення поховання від 28.02.2016р., квитанцією від 29.02.2016р. на суму 4000 грн., квитанцією від 29.02.2016р. на суму 7700 грн., квитанцією на суму 2000 грн., квитанцією від 28.02.2016р. на суму 400 грн., товарним чеком від 29.02.2016р. на суму 2112 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 була у безпорадному стані через низку захворювань, у зв`язку із чим потребувала сторонньої допомоги, а її онука ОСОБА_2 могла надавати таку допомогу, але самоусунулась від цього, позивач в позові просила усунути її від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 червня 2023 рокувідмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 у особіпредставника адвоката ФельськогоС.Л. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що наявними у справі письмовими доказами та поясненнями допитаних свідків в суді першої інстанції достеменно встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги. Також встановлено, що відповідач мала можливість допомагати спадкодавцю, оскільки до моменту погіршення стану здоров`я останньої постійно її навідувала. Ця обставина фактично визнається самою відповідачкою. Крім того, відповідно до пояснень допитаних в суді свідків та пояснень третіх осіб, ОСОБА_6 зверталась до онуки за допомогою. При цьому, до погіршення стану здоров`я ОСОБА_6 відповідач надавала їй певну допомогу, але брала за це гроші з власної бабусі. В подальшому відповідач свідомо ухилялась від допомоги бабусі, про що свідчить той факт, що вона перестала навідувати ОСОБА_6 одразу після погіршення стану здоров`я останньої. Також вважає встановленим той факт, що допомоги позивача по справі не було достатньо, тому вона змушена була оплачувати допомогу ОСОБА_14 , яка не була ані спадкоємцем, ані родичем ОСОБА_6 взагалі.

У відзиві на скаргу відповідач ОСОБА_2 зазначає, що суд правильно виходив із того, що у справі не доведена сукупність обставин, які відповідно до ч. 5 статті 1224 ЦК України можуть бути підставами для усунення її від права на спадкування. Вважає, що апелянт безпідставно посилається на покази свідків, в той час як жоден із них не підтвердив того факту, що померла ОСОБА_6 за життя потребувала допомоги від ОСОБА_2 , яку остання свідомо не надавала. Також вважає, що позивач не довела й того факту, що спадкодавець висловлювала бажання щодо отримання допомоги від онуки та зверталась до неї з цього приводу, а також й того, що відповідачка, з огляду на її сімейний та матеріальний стан, мала можливість надання бабусі постійної допомоги. Просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду 30 серпня 2023 року з`явились сторони та їх представники, інші учасники справи не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та її адвоката Фельського С.Л, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення відповідача ОСОБА_2 та її адвоката Білоконевої А.В., які заперечували проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є мати ОСОБА_6 та батько- ОСОБА_16 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 18.05.2016 (т. 1 а.с. 7-зворот).

13.10.1979 ОСОБА_17 та ОСОБА_15 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 03.03.1980, актовий запис № 533. Після укладення шлюбу прізвище подружжя« ОСОБА_8 » (т.1 а.с. 7).

Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком зазначено ОСОБА_16 , актовий запис № 2018 від 09.07.1957 (т.1 а.с.23).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.06.1984, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком зазначено

ОСОБА_9 , мати ОСОБА_18 (т.1 а.с. 26-зворот).

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрували шлюб 19.08.2005, після реєстрації шлюбу прізвище подружжя ОСОБА_20 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.08.2005 (т.1 а.с. 25).

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю позивачки ОСОБА_1 та бабусею відповідачки ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 29.02.2016 (т.1 а.с. 10).

Відповідно до договору на організацію та проведення поховання від 28.02.2016, встановлено що договір було укладено з ОСОБА_1 на проведення поховання після смерті ОСОБА_6 на суму в розмірі 7710 грн., а також ОСОБА_1 сплачено ритуальні послуги в розмірі4000 грн., 2112 грн., 7700 грн., 2000 грн., 400 грн., що підтверджується копіями квитанцій. (т.1 а.с.11-12).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок: площею 7,4593 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер2322187900:01:002:2020, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності н нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236987101 від 15.12.2020 (т. 1 а.с. 31) та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302943662017 від 15.03.2017 (т.1 а.с. 35-37); площею 0,4005 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер2322187900:01:002:2130, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності н нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236979924 від 15.12.2020 (т. 1 а.с. 30) та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302938152017 від 14.03.2017 (т. 1 а.с. 32-34).

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Строк для прийняття спадщини спливав 28.08.2016р.

Згідно з матеріалами спадкової справи № 30/2016, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщину за законом після смерті своєї матері (т. 1 а.с. 86).

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області 25.08.2016, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 26, 101). Тобто до спливу строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

За витягом зі Спадкового реєстру № 51270760 від 19.03.2018 встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 приватним нотаріусом Бугрім О.В. заведено спадкову справу 61/2016 (т. 1 а.с. 23-зворот).

З матеріалів спадкової справи № 61/2016 вбачається, що спадщину, відкриту після

смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , за законом прийняли

його донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 (третя особа у справі), про що ними складено заяви 26.12.2016 № 145 та 20.1.2017 № 7, та 21.02.2019 № 45 (т. 1 а.с. 224, 225-зворот, 242).

Спадкоємець ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_9 , третя особа у справі) надала заяву приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., зареєстровану за № 6 від 20.01.2017, якою відмовилась від спадщини, яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_4 (т.1 а.с.224-зворот).

Спадкоємець ОСОБА_10 (донька померлого) надала заяву приватному нотаріусу

Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., зареєстровану за № 146 від 26.12.2016, якою відмовилась від спадщини, яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 225).

26.08.2016 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки її батько - син спадкодавця ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 100).

26.08.2016 ОСОБА_10 , яка також є донькою ОСОБА_9 , склала заява про відмову від спадщини, яка залишилася після померлої бабусі ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_2 - онуки померлої (т.1 а.с.100-зворот).

Таким чином, після померлої ОСОБА_6 з урахуванням того, що протягом строку на прийняття після неї спадщини помер один із її спадкоємців ОСОБА_9 , після якого спадщину прийняли його спадкоємці, фактично спадкують три спадкоємці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.02.2019, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , у зв`язку із тим, що не було надано документ, що підтверджує право власності померлої ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 7,4593 га та земельну ділянку площею 0,4005 га (т. 1 а.с. 130).

Спір у цій справі виник між спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_1 як дочки померлої та спадкоємцем за правом спадкової трансмісії ОСОБА_2 як онуки померлої. ОСОБА_1 вважала, що відповідач ОСОБА_2 самоусунулась від надання допомоги бабусі, яка в силу наявності тяжких хвороб потребувала сторонньої допомоги, а тому просила усунути останню від спадкування та визнати за нею право власності на спадкове майно дві земельні ділянки, належні спадкодавцю на праві власності.

Досліджуючи обставини справи щодо стану померлої ОСОБА_6 , її потребу у сторонній допомозі, наявність вимог або прохань до ОСОБА_2 щодо надання допомоги бабусі, поведінку відповідача та позивача в цій частині, суд першої інстанції встановив наступні обставини.

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_6 , виданого 26.08.2005 Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_6 з 21.10.1998 по 11.11.2003, а з 13.11.2003 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 (т.1 а.с. 8-9).

Згідно з копією довідки № 1904-04-09/3 від 15.09.2016, виданої заступником директора департаменту- начальником управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільно з нею на день смерті були зареєстровані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (т. 1 а.с. 99-зворот).

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 22.09.2016 головою квартального комітету № 14, її матір ОСОБА_6 проживала з нею з червня 2008 по листопад 2012 за адресою: АДРЕСА_7 , та вони вели спільне господарство. За вказаною адресою ОСОБА_6 проживала без реєстрації (т. 1 а.с. 13-зворот).

Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , з яких слідує, що ОСОБА_6 з червня 2008 року по 28.02.2016 (по день смерті) не проживала за адресою АДРЕСА_9 (т. 1 а.с. 13, 14-зворот, 22). Також із письмових пояснень ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , вбачається, що ОСОБА_6 з червня 2008 по листопад 2012 проживала у своєї доньки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_7 (т. 1, а.с. 16, 16-зворот).

Письмовими поясненнями ОСОБА_27 підтверджується, що ОСОБА_6 з листопада 2012 по листопад 2013 проживала за адресою АДРЕСА_10 (т. 1 а.с. 22-зворот). А в подальшому, як слідує із письмових пояснень ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , спадкодавець ОСОБА_6 з листопада 2013 по квітень 2015 проживала за адресою АДРЕСА_11 (т. 1 а.с. 14, 15).

За письмовими поясненнями ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_6 з квітня 2015 по 28.02.2016 проживала за адресою АДРЕСА_12 (т.1 а.с.15-зворот). Про вказані обставини свідчить укладення 27.04.2015 між ОСОБА_30 та ОСОБА_1 договору оренди квартири (т. 1 а.с. 17).

У актах про фактичне місце проживання особи без реєстрації від 25.12.2020, підписаних сусідами ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , зафіксовано, що ОСОБА_6 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_12 , одна, разом з нею ніхто не проживав (т. 1 а.с. 134, 135).

З аналізу вказаних доказів вбачається, що принаймні з 2013 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_21 проживала одна у різних періодах в різних квартирах без реєстрації.

Згідно з довідкою № 01-11/32 від 03.06.2021, ОСОБА_1 постійно працює з 01.07.1993 на посаді медичної сестри палатної відділення радіології Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, за період з січня 2015 по березень 2016 нараховано 52 503,57 грн., утримано 10787,64 грн., отримано41 715,93 грн. (т. 1 а.с. 204).

Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 за період з 08.01.2015 по 08.02.2016 отримала пенсію у загальному розмірі150 61 грн. (т. 1 а.с. 205).

Згідно із довідкою, виданою Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2015 по 31.03.2016 отримала заробітну плату у розмірі 9 549,95 грн., 9 822,87 грн., 10 293,57 грн., 11 013,60 грн., 11 823,58 грн., інші доходи в розмірі 58,82 грн., а також продаж (обмін) нерухомості у розмірі 203 000 грн.

Позивачем на підтвердження стану свого здоров`я надано копію виписки із акту

огляду МСЕК до довідки серії АД № 012364, копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 19.03.2021, копію виписки із медичної карти на ім`я ОСОБА_1 з КНП «Запорізький регіональний протипухлинний центр» ЗОР, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності (безстроково) (т. 2, а.с. 59, 60).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського р-ну м. Запоріжжя 03.04.1997, батьками ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , є: батько ОСОБА_38 , мати ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 184).

Про відповідача ОСОБА_2 судом зібрано наступні дані.

Згідно із довідкою № 181 від 29.03.2021, ОСОБА_2 працювала в комунальній установі «Запорізький геріатричний пансіонат» Запорізької обласної ради машиністом із прання та ремонту спецодягу з 27.01.2015 по 13.09.2016, тривалість робочого тижня5 днів, з двома вихідними у суботу та неділю, графік роботи з 8-00 до 17-00 (т. 1 а.с. 136).

Відповідно до довідки № 167 від 22.03.2023 сукупний дохід ОСОБА_2 за період з лютого 2015 по серпень 2016 складає 38 480,59 грн., утримання6 779,48 грн., сума до виплати 31 701,11 грн. Відповідно до довідок, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.04.2021, ОСОБА_2 за період з січня 2015 по грудень 2015 отримала пенсію в разі втрати годувальника у розмірі11 888 грн., за період з січня 2016 по грудень 2016 отримала пенсію в разі втрати годувальника у розмірі13 453 грн. (т. 1 а.с. 137, 138, 139).

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 08.11.2012 . ОСОБА_39 народилась ІНФОРМАЦІЯ_16 , батько ОСОБА_19 , мати- ОСОБА_2 (т. 1 а.с 132).

ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_17 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 06.10.2014 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції (т. 1 а.с. 133).

Щодо матеріального стану померлої ОСОБА_6 , то отримання інформації по фізичній особі ОСОБА_6 неможливе, у зв`язку із тим, що РНОКПП закрито та видалено з районних баз даних (т. 1 а.с. 244, 245).

Але Відділом обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на запит суду направлено довідку № 690 від 30.06.2021, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , перебувала на обліку в управлінні і отримувала пенсію, та за період з 01.01.215 по 28.02.2016 розмір пенсії складав 23 140,18 грн. (т. 1 а.с. 249, 250).

Щодо стану здоров`я ОСОБА_6 судом було досліджено її медичну карту амбулаторного хворого із детальним вивченням всіх записів, що містяться в ній.

З медичної документації, а саме,епікризу № 1409 від 29.05.2012, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1711 від 06.06.2014, виписки лікаря ОСОБА_13 , вбачається, що ОСОБА_6 перебувала неодноразово на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КУ ЦЛ Комунарського району та страждала на ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз, остеопороз поперекового відділу хребта, хронічний холецестит, гіпертонію II ступеню та інші хвороби (т. 1 а.с. 18-21).

Встановивши все вище наведене, суд першої інстанції виснував, що у даній справі не доведено сукупність обставин, які відповідно до ч. 5 статті 1224 ЦК України можуть бути підставою для усунення від права на спадкування. Зокрема, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що спадкодавець потребувала допомоги саме від відповідачки, а остання умисно ухилялась від надання такої допомоги, рівно як і того, що спадкодавець висловлювала бажання отримувати від ОСОБА_2 будь-яку допомогу та зверталась з приводу цього до останньої. Суд констатував, що жодної умисної винної поведінки відповідачки відносно померлої ОСОБА_6 , яка б свідчила про ухилення від надання допомоги, встановлено не було. За підсумками встановлених обставин та їх аналізу і оцінки суд відмовив в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначається, що ці висновки суду суперечать матеріалам справи, згідно з якими наявність ряду хронічних захворювань у померлої ОСОБА_6 свідчить про те, що остання потребувала сторонньої допомоги. Зокрема, у амбулаторній картці, яка була досліджена судом першої інстанції, мається запис невролога від січня 2016 року про те, що ОСОБА_6 потребує сторонньої допомоги. Про зазначені обставини надала свої пояснення й свідок ОСОБА_13 лікар ОСОБА_6 . А свідки ОСОБА_40 та ОСОБА_14 пояснювали, що надавали ОСОБА_6 допомогу і забезпечували догляд як за власною ініціативою, так і на прохання позивача чи самої ОСОБА_6 , але онука спочатку надавала свої послуги бабусі за гроші, а під час погіршення стану здоров`я бабусі взагалі перестала відвідувати її. Свідки ОСОБА_41 та ОСОБА_42 пояснили, що зі слів ОСОБА_2 їм відомо, що остання з 2016 року до бабусі не ходила.

Отже, вказаними зібраними доказами, на думку апелянта, саме й підтверджуються всі визначені ч. 5 статті 1224 ЦК України обставини, що дають підстави усунути спадкоємця від спадкування. Також наголошується на тому, що відповідач мала можливість допомагати бабусі, але саме після погіршення стану здоров`я останньої перестала її навідувати.

Перевіривши вказані доводи, колегія дійшла наступного.

Згідно з частиною 5 статті 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятоїстатті 1224 ЦК Українимає значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Також за загальним правилом факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливості його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. За таких обставин ухилення характеризується умисною формою вини.

Безпорадний стан -стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами або може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при психічних і нервових захворюваннях, при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю).

Безпорадний стан можливо та необхідно доказувати відповідними доказами, у тому числі записами в медичних документах.

Встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 мала вік 78 років, тобто була особою похилого віку із низкою вище наведених хвороб.

Так, з медичної документації, а саме,епікризу № 1409 від 29.05.2012, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1711 від 06.06.2014, виписки лікаря ОСОБА_13 , вбачається, що ОСОБА_6 перебувала неодноразово на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КУ ЦЛ Комунарського району та страждала на ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз, остеопороз поперекового відділу хребта, хронічний холецестит, гіпертонію II ступеню та інші хвороби (т. 1 а.с. 18-21).

З пояснень сторін у судовому засіданні апеляційного суду слідує, що безпорадний стан виник у ОСОБА_6 в грудні 2015р. За поясненнями лікаря ОСОБА_13 встановлено, що під час огляду у грудні 2015 року пацієнт ОСОБА_6 була у тяжкому стані, але огляд відбувався у лікарні, а не вдома. Отже, на цей час ОСОБА_6 мала можливість пересуватись до лікарні.

Зібрані у справі медичні документи не містять більш ранніх відомостей про те, що ОСОБА_6 знаходилась у безпорадному стані, коли самостійно не могла забезпечувати своє існування, ніж з кінця грудня 2015р. Так, необхідність сторонньої допомоги була визначена в медичній картці неврологом лише з 25.12.2015р., а у січні 2016р. невролог у медичній картці зазначив, що ОСОБА_6 встати не може, потребує стороннього догляду, 12.01.2016р. самостійно обслуговувати себе не може.

За показами свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_40 не підіймалась з ліжка ОСОБА_6 лише за два тижні до смерті.

Тож, за зібраними у справі доказами саме безпорадний стан ОСОБА_6 підтверджується у періоді з 25 грудня 2015 по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_14 вказували, що саме з грудня 2015р. відповідач не приходила до бабці. Але ОСОБА_2 вказувала, що це пов`язано з конфліктною ситуацією, що її звинуватили у крадіжці пенсійного посвідчення бабусі, а також, що вона працювала, є вдовою і має самотужки виховувати неповнолітню дитину (9 років на час смерті ОСОБА_6 ), до того ж ані сама бабуся, ані позивач не звертались до неї з проханням щодо необхідності надання допомоги ОСОБА_43 та про її безпорадний стан не повідомляли.

З пояснень ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду справи колегія з`ясувала, що особисто вона ніколи не зверталась до ОСОБА_2 з проханням надати допомогу бабусі, Сама бабуся при ній лише одного разу телефонувала онуці, щоб прийшла її навідала. Але відомостей про явне прохання бабусі до онуки надати будь-якого роду допомоги позивач не надала і про такі обставини не зазначила.

До того ж, крім цієї онуки в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на час, коли її стан погіршився, мала сина ОСОБА_9 та ще двох онуків, а також дочку ОСОБА_1 .

У такому разі вона могла отримувати допомогу від будь-кого з них, та позивач не довела, що тієї допомоги, яку надавала вона, наймані нею доглядачі, сусіди, подруги ОСОБА_6 , останній не вистачало, та саме від онуки ОСОБА_2 вона потребувала якогось характеру додаткової допомоги, зверталась до неї з цього приводу, але відповідач ухилялась чи відмовлялась її надати. Такі факти достеменно встановлені не були у періоді з грудня 2015р. по день смерті бабусі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо потреби у матеріальній допомозі, то було встановлено, що ОСОБА_6 мала пенсію у розмірі 1652 грн. та здавала в оренду дві земельні ділянки, що належали їй на праві власності. Тобто її матеріальний стан не був скрутним або гіршим, ніж матеріальний стан онуки ОСОБА_2 , яка є вдовою та виховує сама неповнолітню дитину, має невеликий дохід. Та ніким із учасників справи та свідків не було зазначено, що саме матеріальної допомоги бабця потребувала чи просила від ОСОБА_2 .

З урахуванням вище наведеного, колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено всієї сукупності обставин, з якими приписи ч. 5 статті 1224 ЦК України пов`язують можливість усунення спадкоємця ОСОБА_2 від спадкування після смерті бабусі ОСОБА_6 .

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, зібраних у справі, яким судом надана належна оцінка, та вказаних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у особі представника адвоката Фельського Сергія Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Запорізькогорайонногосуду Запорізькоїобластівід02червня2023рокуу цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текстпостанови складений 05вересня 2023 року.

Головуючий: С.В. Маловічко

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова