Рішення

від 13.05.2023 по справі 160/4259/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2023 року Справа № 160/4259/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙДАГРО" (пров. Монтажний, 13, корп. В, м.Жовті Води, Дніпропетровська область, 52200, код ЄДРПОУ 39997784) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Воскресенська, 24, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування постанов

УСТАНОВИВ:

06 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙДАГРО" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративно- господарського штрафу №346209 від 29.09.2022 року та постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №346208 від 29.09.2022 року, винесені начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Д. Дяденчуком, якою до ТОВ «ІНСАЙДАГРО» було застосовано адміністративно- господарські штрафи на суму 34 000,00 грн;

- провадження у справах відносно ТОВ «ІНСАЙДАГРО» за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач порушив порядок розгляду справи про порушення. Зокрема з посиланням на вимогиПостанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 «Про Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»позивач вказує, що як під час перевірки, так і після неї, інспектори не повідомляли водіям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наявні порушення чи недоліки, а лише взяли на певний час документи на авто і транспортні накладні, після чого повернули їх. В актах перевірки №339026 від 16.08.2022 року та №339245 від 29.09.2022 року в графі «серія і номер ліцензійної картки і термін її дії» відсутня інформація, в графі «номер державного листа» інформація також не зазначена, що свідчить про проведення неповної процедури перевірки. Вказує, що водій ОСОБА_1 та водій ОСОБА_2 при складанні актів не погодилися з вчиненим правопорушенням, оскільки картки водіїв були присутні, але через брак часу підписали власноручно протоколи з пред`явленими порушеннями. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач зробив помилковий висновок про відсутність у позивача документів, передбачених ст. 48 «Про автомобільний транспорт» тa застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, через що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягають скасуванню.

Ухвалоювід 13 березня 2023 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду разом з позовною заявою та доданими до неї документами отримано відповідачем 14.03.2023, що підтверджується звітом про відправку. Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

16 серпня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській областіздійсненоперевірку транспортного засобу марки DAF МАGIAR, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ІНСАЙДАГРО", водій ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено порушенняст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3., п. 3.5 Інструкціїз використання контрольних пристроїв (тахографів) згідно із наказомМТЗУ №385 від 24.06.2010, під час перевезеннявантажів перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 карткою водія та протоколом перевірки та адаптації тахографа.

За результатамиперевірки відповідач склав акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339026 від 16 серпня 2022 року. Водій з актом ознайомився та поставив підпис.

29 вересня 2022 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346209, відповідно до якої стягнуто з ТОВ "ІНСАЙДАГРО" адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Крім того 16 серпня 2022 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській областіздійснив перевірку транспортного засобу марки DAF ОСЕТRАNS, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ "ІНСАЙДАГРО", водій ОСОБА_2 . Під час перевірки встановлено порушенняст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів згідно наказу МТЗУ від 07.06.2010, п.33 Інструкціїз використання контрольних пристроїв (тахографів) згідно із наказомМТЗУ №385 від 24.06.2010, під час надання послуг з перевезеннявантажів перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа

За результатамиперевірки відповідач склав акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339245 від 16 серпня 2022 року. Водій з актом ознайомився та поставив підпис.

29 вересня 2022 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346208, відповідно до якої стягнуто з ТОВ "ІНСАЙДАГРО" адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Судом встановлено, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з оскаржуваними постановами, що винесені, на думку позивача, відповідачембез врахуваннявсіх обставин щодо відсутності відповідальності у позивача як перевізника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні джерела права.

На виконання частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті..

Згідно із пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1579-р від 02.09.2021 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Державна служби з безпеки на транспорті оптимізувала шляхом реорганізації міжрегіональних територіальних органів в територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби. Таким чином Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізувалося у Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно із пунктами 26 та 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

З аналізу наведених правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав для винести постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Стосовно посилання позивача про відсутність правопорушеннядопущеного саме перевізником суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані нормамиЗакону України "Про автомобільний транспорт"(далі - Закон №2344),Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі -Інструкція №385), Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджененаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340(далі - Положення №340).

Відповідно до ст. 18Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цьогоЗаконута законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 48Закону №2344передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до положень ст. 49Закону №2344 водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Зміст статті 48Закону №2344дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Частиною першоюстатті 2 Закону №2344передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цьогоЗакону,Законів України "Про транспорт", Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Інструкції №385визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3Інструкції №385визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4Інструкції №385терміни вживаються у такому значенні: - адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР (994_016), - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; - картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; - тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно із пунктом 2.4Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 2.7Інструкції №385встановлено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Відповідно до п. 1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджененаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340(далі - Положення №340), вимоги цього Положення поширюється на перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Відповідно до п.7.1. Положення №340 саме Укртрансбезпека є органом, який уповноважений здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху та проводить перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

В розумінністатті 1 Закону №2344автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення зокрема рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60Закону №2344.

Верховний Суд у постанові від 17 липня 2018 року у справі № 802/1836/17-а зазначив, що приписиЗаконузобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Водій транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В даному випадку на момент проведення перевірки у водіїв були відсутні протоколи про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, чим порушено вищезазначені норми чинного законодавства.

Позивач не надав до суду доказів на спростування виявлених порушень.

Відповідно достатті 60 Законуза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48.

З огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд зробив висновок про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 29.09.2022 року №346209, від 29.09.2022 року №346208, якими на позивача накладено штрафи у розмірі по 17000,00 грн.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно із частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимогстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Покладений на суб`єкта владних повноважень цією нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не спростував доводи відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідач діяв у відповідностідо вимогст. 2 Кодаксу адміністративного судочинства України , тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Підстав для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українинемає.

Керуючись статтями2,9,77,78,90,139,241-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙДАГРО" (пров. Монтажний, 13, корп. В, м.Жовті Води, Дніпропетровська область, 52200, код ЄДРПОУ 39997784) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Воскресенська, 24, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.09.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук