ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 р. Справа № 520/10152/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.06.23 по справі № 520/10152/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8372412/30755051 від 03.03.2023;
- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" податкової накладної № 1 від 02.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної, складеної позивачем на ім`я свого контрагента. Не погоджуючись із діями контролюючого органу, позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Однак рішенням комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, у реєстрації податковій накладній відмовлено. Позивач не погодився із рішенням контролюючого органу, вважає його незаконним та безпідставним, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що в даному конкретному випадку метою подання пояснень і документів було підтвердження інформації, вказаної у податковій накладній, задля доведення, що невідповідність обсягів постачання і придбання товару 9401, 9403 у позивача не свідчить про неможливість здійснення ним операції з постачання таких товарів та про ймовірність уникнення ним виконання свого податкового обов`язку.
Позивачем були надані пояснення і документи на підтвердження виробничих потужностей і замовлення комплектуючих матеріалів, тобто - в розрізі саме руху товарних позицій та пояснення виникнення в результаті операційного циклу саме того товару, що був замовлений ТОВ «КИТ-Т».
Використана судом норма п. 5 Порядку № 520 не має імперативного характеру щодо зобов`язання платника податків надавати певний, суворо визначений перелік документів. Навпаки, згідно даної норми зазначено «перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати...». Отже, потреба у включенні до переліку поданих платником податків документів визначається у кожному окремому випадку в залежності від визначеного критерію ризиковості.
Ані податковим органом, ані судом не ставилися під сумнів обставини руху грошових коштів між сторонами операції. В той же час, банківські документи жодним чином не могли слугувати меті визначення джерела походження товару та поясненню невідповідності обсягів постачання і придбання такого товару.
Позивач вважає, що судом першої інстанції (вслід за відповідачем) застосовано формальний підхід до спірної ситуації та визнано оскаржуване рішення податкового органу обґрунтованим на підставі відсутності непотрібного документу, що не мав практичної користі для вирішення питання спростування ризиковості.
На переконання представника позивача, судом першої інстанції невірно застосовано норму п. 5 Порядку № 520 (щодо необхідності подання банківських документів в будь-якому випадку), а його висновки про неможливість встановлення походження товару у зв`язку з відсутністю банківських документів не відповідають суті п. 1 Критеріїв та обставинам справи.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ «КИТ-Т» укладено договір № 25/01 від 25.01.2023 про виготовлення позивачем та поставку на адресу автосалону ТОВ «КИТ-Т» меблів.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору 02.02.2023 ТОВ «КИТ-Т» перераховано позивачу 50% попередню оплату в сумі 1247130,00 грн (ПДВ 207855,00 грн).
За правилом першої події позивачем виписано податкову накладну № 1 від 02.02.2023 та надіслано її на реєстрацію до ЄРПН.
Відповідно до квитанції від 24.02.2023 реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави того, що обсяг постачання товарів (коди УКТ ЗЕД 9401,9403) дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання таких товарів та обсягу їх постачання (п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року) та запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем надано письмові пояснення про те, що за рахунок передплачених коштів були та ще будуть закуплені матеріали, комплектуючі та фурнітура на території України у вітчизняних постачальників, без укладення письмових договорів з випискою постачальниками рахунків та видаткових накладних, транспортування матеріалів, комплектуючих та фурнітури до місця зберігання за адресою: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24, було та буде здійснюватися на умовах самовивозу власним транспортом позивача.
Як зазначив позивач, на час подання пояснень частково були придбані матеріали, комплектуючі та фурнітура у наступних постачальників: ТОВ «ГРУПА КОМПАНИЙ ПРОММЕТ», ТОВ «А-ГЛАСС», ТОВ «УКРЕКОПРОДУКТ», ТОВ «ЕЛЕКТРО ТРЕЙД», ПрАТ «СОЛДІ І КО», ТОВ «ПЕРША ЛІНІЯ», ПрАТ «НОВИЙ СТИЛЬ», ТОВ «МДМ КОМПЛЕКТ», ФО-П Стольник І.М.
03.03.2023 ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, прийнято рішення № 8372412/30755051, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02.02.2023, складеної ТОВ «МЕГАС».
За наслідком адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення (рішення ДПС України № 25392/30755051/2 від 13.03.2023).
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки позивачем не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
В пункті 187.1. ст, 187 ПК України законодавець читко визначив, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Юридично визначивши підставою виникнення податкових зобов`язань подію яка відбудеться першою.
Згідно вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України до складу договірної (контрактної) вартості - бази оподаткування включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 201.1. ст .201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, то надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) ( п. 201.7 ст. 201 ).
Згідно з пунктом 201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової
накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на мигну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р, у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачайня/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕЛ) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, згідно чинного порядку платник податків повинен подати до контролюючого органу всі необхідні документи саме щодо інформації, зазначеної в податковій накладній.
Так, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача, встановив, що пояснення позивача не містили повного пакету документів, передбачених вимогами п. 6 Порядку № 1165 та п. 5 Порядку № 520, а саме: не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (відсутні банківські документи). Отже, на думку суду першої інстанції, в такому випадку на момент прийняття спірного рішення контролюючий орган був позбавлений можливості встановити походження товару у зв`язку з відсутністю необхідних пояснень та первинних документів.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку № 1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операттії з постачання товарів/послуг. дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.
Відповідно до квитанції від 24.02.2023 року реєстрація спірної податкової накладної була зупинена у зв`язку з п. 1 Критеріїв (обсяг постачання товару/послуги 9401, 9403, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання).
Відповідно до п. 4 Порядку № 510 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Таким чином, аналізуючи вказані норми, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку метою подання пояснень і документів було підтвердження інформації, вказаної у податковій накладній, задля доведення, що невідповідність обсягів постачання і придбання товару 9401, 9403 у позивача не свідчить про неможливість здійснення ним операції з постачання таких товарів та про ймовірність уникнення ним виконання свого податкового обов`язку.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем були надані пояснення і документи на підтвердження виробничих потужностей і замовлення комплектуючих матеріалів, тобто - в розрізі саме руху товарних позицій та пояснення виникнення в результаті операційного циклу саме того товару, що був замовлений ТОВ «КИТ_Т».
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що використана судом першої інстанції норма п. 5 Порядку № 520 не має імперативного характеру щодо зобов`язання платника податків надавати певний, суворо визначений перелік документів.
Навпаки, згідно даної норми зазначено «перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати...».
Отже, потреба у включенні до переліку поданих платником податків документів визначається у кожному окремому випадку в залежності від визначеного критерію ризиковості.
Податковим органом, не ставилися під сумнів обставини руху грошових коштів між сторонами операції. В той же час, банківські документи жодним чином не могли слугувати меті визначення джерела походження товару та поясненню невідповідності обсягів постачання і придбання такого товару.
Колегія суддів вважає, що фактично, відповідачем застосовано формальний підхід до спірної ситуації та винесено оскаржуване рішення на підставі відсутності непотрібного документу, що не мав практичної користі для вирішення питання спростування ризиковості.
Отже, судом першої інстанції помилково застосовано норму п. 5 Порядку № 520 (щодо необхідності подання банківських документів в будь-якому випадку), а висновки про неможливість встановлення походження товару у зв`язку з відсутністю банківських документів не відповідають суті п. 1 Критеріїв та обставинам справи.
Крім того, з наданих представником позивача до суду копій платіжних інструкцій та податкових накладних встановлено, що операція з виконання договору позивача з ТОВ «КИТ-Т» була повністю завершена повним виконанням: 27.03.2023 року від замовника було отримано ще передплату в сумі 200000,00 грн. (копія платіжної інструкції № 4283 від 27.03.2023 року) що підтверджується податковою накладною № 2 від 27.03.2023 року зареєстрованою в ЄРПН без зауважень; 02.04.2023 року відбулось постачання готової виробленої продукції за видатковою накладною № 2 від 03.04.2023 року, що підтверджується податковою накладною № 1 від 03.04.2023 року зареєстрованою в ЄРПН без зауважень; 07.04.2023 року замовником остаточно оплачено товар на суму 1047130,00 грн. (копія платіжної інструкції № 4345 від 07.04.2023 року.)
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, отже рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8372412/30755051 від 03.03.2023 є необґрунтованим, оскільки сформоване без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" податкової накладної № 1 від 02.02.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкової накладної № 1 від 02.02.2023 року покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що для належного та ефективного способу захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8372412/30755051 від 03.03.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" податкової накладної № 1 від 02.02.2023.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року по справі № 520/10152/23, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 5368 грн. 00 коп. згідно з платіжною інструкцією № 13551911 від 08.04.2023 року та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 8052 грн. 00 коп. згідно з платіжною інструкцією № 13724111 від 11.07.2023 року.
Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 13420,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 по справі № 520/10152/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8372412/30755051 від 03.03.2023.
Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 30755051) податкової накладної № 1 від 02.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 30755051) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАС" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 30755051) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2023 |
Оприлюднено | 11.09.2023 |
Номер документу | 113305879 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні