Ухвала

від 31.08.2023 по справі 757/32272/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Набутів, Корсунь-Шевченківського р-у., Черкаської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв`язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 12 вересня 2023 року включно (в межах строку досудового розслідування). Залишено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками та у розмірі, що визначено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року у справі № 757/23082/23-к.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає підозру необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведеними, зокрема, у діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину.

Захисник стверджує, що на час здійснення продажу, вказане нерухоме майно перебувало у приватній власності. На даний час право приватної власності та державну реєстрацію ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» на вказаний об`єкт нерухомого майна не оскаржено, а Федерація професійних спілок України не вживала жодних дій щодо скасування свідоцтва про право власності та державну реєстраціюв належний строк та спосіб.

Крім того, ОСОБА_6 не мав умислу розтратити чуже (державне) майно, підозрюваний дотримувався процедури щодо відчуження майна, що передбачено Порядком отримання дозволу на відчуження об`єктів нерухомого майна Дочірнього підприємства ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Порядком отримання дозволу на відчуження об`єктів нерухомого майна Приватними акціонерними товариствами, створеними за участю ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Захисник вважає, що сторона обвинувачення не посилається на належні докази на підтвердження факту неправомірності дій ОСОБА_6 , а в матеріалах клопотання відсутні документи, які встановлюють або обґрунтовують розмір заподіяної матеріальної шкоди державі.

Крім того, фабула клопотання про застосування запобіжного заходу містить посилання на протокол допиту ОСОБА_6 у ході якого, як стверджує сама сторона обвинувачення, підозрюваний визнав інкриміновані події, але посилається, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Стороною обвинувачення не наведено належного обґрунтування, щодо наявності умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Звертає увагу, що відомості до ЄРДР внесено 25 листопада 2020 року, а повідомлення про підозру здійснено 12 грудня 2022 року, однак за період вказаного часу ОСОБА_6 не вчиняв дії спрямовані на ухилення чи переховування від слідства.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 серпня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62019100000001170, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України.

12 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

12 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 лютого 2023 року.

03 лютого2023 постановою заступника Генерального прокурора від 03.02.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12 березня 2023 року.

07 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 12 березня 2023 року.

06 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 12 червня 2023 року включно.

07 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 05 травня 2023 року включно.

28 квітня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 12 червня 2023 року.

01 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 12 вересня 2023 року включно.

07 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 05 серпня 2023 року включно.

Оскаржуваною ухвалою підозрюваному ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід, строком до 12 вересня 2023 року.

Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді, вважає його законним, вмотивованим, та обґрунтованим з наступних підстав.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 6 та 8 статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов`язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgmentof 28 October 1994, § 55).

Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та висновку про обґрунтованість повідомленої йомупідозри.

Як вбачається з матеріалів клопотання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований та продовжений підозрюваному ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя прийшов до обгрунтованного висновку, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя врахувавши характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час винесення ухвали слідчого судді не змінилися, є реальними та достатніми для продовження ОСОБА_6 аналогічного запобіжного заходу. Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання захисника щодо недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії, то згідно вимог КПК України вказані питання будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/32272/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження 11сс/824/4944/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК