Рішення

від 06.09.2023 по справі 183/8927/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8927/22

№ 2/183/1651/23

06 вересня 2023 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив припинити право власності, зареєстроване у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га з кадастровим номером 1223281000:04:002:0092, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд; визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що придбав у ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням суду від 19.07.2004 визнано договір купівлі-продажу будинку дійсним, а за позивачем визнано право власності на житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Належний позивачу житловий будинок розташовано на земельній ділянці площею 0,25 га з кадастровим номером 1223281000:04:002:0092, право власності на яку у державному земельному кадастрі зареєстровано за ОСОБА_3 , що перешкоджає позивачу здійснити переоформлення цієї земельної ділянки на своє ім`я. У зв`язку з тим, що до позивача перейшло право власності на житловий будинок, посилаючись на положення ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, вважає що до нього перейшло і право власності на земельну ділянку.

Ухвалою судді від 23.12.2022 відкрито провадження в указаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.05.2023 за клопотанням позивача витребувано спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.08.2023 за клопотанням позивача первісного відповідача Василівську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області на належного ОСОБА_2 .

У підготовчому засіданні позивач та його представник адвокат Станіслав О.О. підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому засіданні позовні вимоги та обставини, викладені у позовній заяві визнала. Пояснила, що померла ОСОБА_3 доводилася їй двоюрідною бабусею. Вона є спадкоємцем за заповітом стосовно земельної ділянки, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, а також спадкоємцем за законом, стосовно майна, не охопленого заповітом. На земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вона не претендує, оскільки будинок за цією адресою придбав позивач, тому йому має належати і земельна ділянка.

Положенням ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу.

Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішуючи питання про те, чи не суперечить закону та чи не порушує визнання відповідачем позову права, свободи та інтереси інших осіб, суд встановив наступне.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2004 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20.04.2003 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначений житловий будинок з надвірними побудовами (а.с.9).

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру від 21.10.2022, право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га з кадастровим номером 1223281000:04:002:0092, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 13.08.1993 (а.с.6,17).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2023, право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу, спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно наявної в матеріалах спадкової справи довідки, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала і була зареєстрована одна. Відомості про інших спадкоємців, які прийняли спадщину в матеріалах справи відсутні (а.с.71-90).

Крім того, з наданих відповідачкою ОСОБА_2 документів вбачається, що вона є двоюрідною племінницею померлої ОСОБА_3 ( копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , актовий запис про шлюб ОСОБА_4 , свідоцтво про народження ОСОБА_5 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_5 , свідоцтво про народження ОСОБА_6 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_6 ). Отже, ОСОБА_2 в силу ст.1265 ЦК України є спадкоємцем п`ятої черги стосовно майна, не охопленого заповітом та належним відповідачем у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У відповідності до ч.2 ст.120 ЗК України, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, суд приходить до висновку, що позивач, який є власником житлового будинку, набув право на спірну земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Крім того, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не порушує вимог закону, а також права, свободи та інтереси інших осіб, а тому наявні всі законні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Припинити право власності, зареєстроване у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га з кадастровим номером 1223281000:04:002:0092, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га з кадастровим номером 1223281000:04:002:0092, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 08 вересня 2023 року .

Суддя Оладенко О.С.