Рішення

від 13.09.2010 по справі 14/273-09нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.10

          Справа № 14/273-09нр.

за позовом: Приватного підприємства «Істар», м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд» в особі Управління капітального будівництва ВАТ «Сумбуд», м. Суми

про стягнення: 50 000 грн. 00 коп.

                                                                                            Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

     Представники:

Від позивача         не з‘явився.

     Від відповідача:    Ємельяненко С.В., довіреність №238/02-1 від 27.04.2009 р.

     У засіданні брали участь: секретар судового засідання Нестеренко О.В.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50 000 грн. 00 коп. збитків у вигляді 3% річних, нарахованих відповідно до договору від 05.03.2004 р. про надання посередницьких послуг по пошуку покупців нерухомого майна, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2010 р. позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 057 944 грн. 44 коп., з яких: 1 489 983 грн. 00 коп. основного боргу,  138 340 грн. 28 коп. – 3% річних, 429 621 грн. 16 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 05.03.2004 р. про надання посередницьких послуг по пошуку покупців нерухомого майна.

Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Судом встановлено, що до заяви про збільшення позовних вимог позивачем не було додано доказів сплати державного мита.

Представник позивача подав суду клопотання від 09.09.2010 р. про відстрочення сплати мита до завершення судового розгляду спору по суті у справі №14/273-09, мотивуючи його тим, що в даний час ПП «Істар» знаходиться у стадії припинення юридичної особи за рішенням власника, майно підприємства поки що не продано, ліквідатор позивача не має джерела для сплати мита у даній справі у повному обсязі.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов до висновку про його необґрунтованість, оскільки позивачем не подано доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили про неможливість сплати державного мита.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, суд повертає позивачу заяву про зміну позовних вимог від 26.04.2010 р. з додатками на 25 аркушах без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

 Відповідач подав суду відзив №09/09-10 від 09.09.2010 р., в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що жодних доказів надання маркетингових послуг з боку позивача не надано. Крім того, наголосив на тому, що підпис від імені «Замовника» на акті виконаних робіт від 28.12.2006 р., на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, був виконаний не ОСОБА_1., а іншою особою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.05.2010 р. по справі №14/273-09 провадження у справі припинене на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. в цій же справі ухвала господарського суду Сумської області від 19.05.2010 р. по справі №14/273-09 скасована, а справа передана на розгляд до господарського суду Сумської області.

05 березня 2004 року між УКБ ВАТ «Сумбуд» і ПП «Істар» був укладений договір про надання посередницьких послуг (далі за текстом «Договір»), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов‘язання виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати нерухомість відповідача у відповідності до умов останнього, а також посприяти відповідачу в укладенні договору купівлі-продажу між ним та контрагентом.  

Згідно вимог п. 5 Договору позивач за надані послуги отримує винагороду наступних розмірів: за виконання зобов‘язань винагорода у розмірі 5% від суми угоди. Підставою до уплати є підписання договору між сторонами. Оплата здійснюється на протязі першого банківського дня після підписання вищевказаного договору купівлі-продажу. Позивач може отримувати додаткову винагороду у вигляді різниці між ціною, яку визначив відповідач і ціною, за якою об‘єкт купив контрагент, знайдений за сприяння позивача.  

Позивач мотивує свої вимоги тим, що належним чином виконував передбачені договором обов‘язки, про що свідчить копія акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.12.2006 р., але відповідач свого обов‘язку щодо своєчасної оплати робіт не виконав в повному обсязі, тому, враховуючи скрутний фінансовий стан, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 50 000 грн. 00 коп. – 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2007 р. по 31.05.2009 р.

Так, судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 р., датований 28.12.2006 р. на суму 1 403 927 грн. 20 коп. без ПДВ.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.01.2010 р. по справі №14/273-09 за усним клопотанням представника відповідача була призначена судова графологічна експертиза, проведення якої було доручене Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при Головному управлінні міністерства внутрішніх справ України в Сумській області. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: 1) Чи зроблено зразок підпису на акті авторучкою, чи методом копіювання?; 2) Чи зроблено відбиток печатки на акті Управління капітального будівництва Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд» безпосередньо самою печаткою чи методом копіювання?; 3) Чи зроблено підпис на акті від імені замовника ОСОБА_1 та представлених зразках підпису ОСОБА_1 однією особою?

З висновку №11 від 10.03.2010 р. вбачається, що експертом були зроблені такі висновки з кожного питання: 1) Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Від «Замовника» в наданому акті від 28.12.2006 р. прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 р., виконано за допомогою пишучого приладу з кульковим стрижнем; 2) Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Від «Замовника» в наданому акті від 28.12.2006 р. прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 р., виконаний не ОСОБА_1., відповідно до наданих зразків, а іншою особою; 3) Відбиток печатки «Управління капітального будівництва» ВАТ «Сумбуд», в наданому акті від 28.12.2006 р. прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 р., нанесений рельєфним полімерним кліше – печаткою «Управління капітального будівництва» ВАТ «Сумбуд», зразки відбитків якої надані.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи факти, викладені експертом у висновку №11 від 10.03.2010 р., суд не може вважати акт від 28.12.2006 р. прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 р. належним доказом по справі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи те, що згідно ухвали господарського суду Сумської області від 19.05.2010 р. по справі №14/273-09 приватному підприємству «Істар» було повернуто державне мито, сплачене згідно квитанції №120 від 03.07.2009 р. на суму 500 грн. 00 коп., про що, в свою чергу, була видана відповідна довідка, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню державне мито в розмірі 500 грн. 00 коп.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були подані докази здійснення оплати вартості проведеної експертизи, а саме: платіжне доручення №483 від 05.03.2010 р. на суму 2 392 грн. 92коп.

Відповідно до ч.4 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Повернути Приватному підприємству «Істар» заяву про зміну позовних вимог від 26.04.2010 р. з додатками на 25 аркушах без розгляду.

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Істар» (40011, м. Суми, вул. Супруна, 15, офіс 302, код 30608209) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд» в особі Управління капітального будівництва ВАТ «Сумбуд» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, код 21125332) 2 392 грн. 92 коп. витрат по сплаті за проведення судової експертизи.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Істар» (40011, м. Суми, вул. Супруна, 15, офіс 302, код 30608209) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) 500 грн. 00 коп. державного мита.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.  

    Суддя