Постанова

від 06.09.2023 по справі 461/4401/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4401/23 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 33/811/1055/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пилип`як Олександри Петрівни на постанову Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року,

встановив:

постановою Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 52603 (п`ятдесят дві тисячі шістсот три) грн. 74 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536,80 гривень судового збору.

Відповідно до вищезазначеної постанови, 13.04.2023 для здійснення митного оформлення товару «легковий автомобіль, марка RENAULT, модель KANGOO Z.E., категорії М1, що використовувався, VIN НОМЕР_1 , наявність постійно встановлених сидінь в задній частині салону із пристроями безпеки, відсутність стаціонарної перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, кількість місць для сидіння (включаючи водія) 5, номер двигуна немає даних, двигун електричний, ємність батареї 22kwH, календарний рік виготовлення 2015, дата першої реєстрації 23.11.2015» у митному режимі «імпорт» у відділ митного оформлення №2 митного поста «Городок» Львівської митниці декларантом ТзОВ «ТРАНС-ЕМО» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA209180015249U4 (далі МД). Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703809010.

В підтвердження заявлених у гр.31 даної МД відомостей, декларантом подано наступні товаросупровідні документи: рахунок Faktura nr: FV/85/2022 від 16.12.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.11.2015. Вартість товару відповідно до поданого рахунку становить 8 300 євро (згідно курсу валют станом на 13.04.2023 р. 39,9421 грн./євро) 331 519,43 грн. Сума митних платежів, що фактично підлягають сплаті при випуску товару у вільний обіг на митній території України становить 878,73 грн. (ставка мита 0 %, акцизний збір 1EUR/kwH, податок на додану вартість застосовано преференцію «181»).

Під час митного оформлення транспортного засобу та вивчення поданих документів встановлено, що згідно гр. 5 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 даний автомобіль, марка RENAULT, модель KANGOO Z.E. має категорію N1 та відноситься до групи транспортних засобів типу «фургон на 2 місця» (315 Varebil kl 2). Згідно загальноприйнятої класифікаційної ознаки наземних транспортних засобів, яка застосовується для цілей регулювання, категорія N1 свідчить про те, що даний транспортний засіб є механічним транспортним засобом, який має не менше чотирьох коліс і який призначений для перевезення вантажів (вантажівки). Тобто, з метою справляння митних платежів, даний транспортний засіб слід класифікувати в товарній групі 8704 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів).

Окрім того, за результатами проведеного митного огляду встановлено, що у транспортному засобі відсутні стандартні кріплення, передбачені заводом-виробником. Внутрішній простір транспортного засобу не має стаціонарно встановлених заводом-виробником місць для кріплення та встановлення заднього ряду сидінь. Не має стаціонарних місць для кріплення та встановлення ременів безпеки. Відсутність ознак комфорту в задній частині кузова, такі як килимові покриття.

Рішенням про визначення коду товару від 27.04.2023 № КТ-UA209000-0117-2023 визначено, що товар за МД слід класифікувати за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 870460000 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів: автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO Z.E., категорії N1, що використовувався, VIN НОМЕР_1 , кількість місць (включаючи водія, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного) 2, двигун електричний, календарний рік виготовлення 2015, дата першої реєстрації 23.11.2015).

Відтак, при здійсненні митного оформлення даного автомобіля за кодом товару 870460000, сума митних платежів, що підлягає сплаті станом на день подання МД становить 106 086,21 грн. (мито 10% - 33 151,94 грн., ПДВ 20% - 72 934,27 грн.). Сума несплачених митних платежів становить 105 207,48 грн.

Тобто, декларант, маючи всю необхідну інформацію, що даний автомобіль є вантажним, а не легковим, однак, з метою застосування преференції під час здійснення митних формальностей, умисно, свідомо й цілеспрямовано заявив недостовірні відомості щодо технічних характеристик транспортного засобу, а також свідомо визначив код товару згідно з УКТ ЗЕД, що не відповідає опису товару, зазначеному в товаросупровідних документах, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі у сплати їх у меншому розмірі).

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ "ТРАНС-ЕМО" (код ЄДРПОУ 43537965), при декларуванні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UA209180015249U4 від 13.04.2023 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 105 207,48 грн. шляхом заявлення в МД неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст.485 МК України.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Пилип`як Олександри Петрівни подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження вищенаведеної постанови, скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що дізнавшись про винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 23.06.2023 року звернувся із заявою про видачу її повного тексту і лише 10.07.2023 року отримав вищезазначену постанову, що, в свою чергу, унеможливило її оскарження у строк встановлений ст. 289 КУпАП.

Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що не погоджується із оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та необгрунтованою.

Стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення с. 48 Митного Кодексу України і у постанові повторив маніпуляцію інспектора митного органу про те, що ОСОБА_1 визначив код товару згідно УКТ ЗЕД, що не відповідає опису товару, та заявив в МД неправильні відомості, необхідні для визначення товару згідно УКТ ЗЕД.

Звертає увагу, що відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

Вважає,що таким вимогам постанова суду першої інстанції не відповідає,оскільки зазначивши у постанові,що ОСОБА_2 заявив в МД неправдиві відомості, необхідні для визначення товару згідно УКТ ЗЕД, суд не конкретизував які саме неправдиві відомо мості останній заявив у МД.

Звертає увагу що при визначенні коду товару згідно УКТ ЗЕД ОСОБА_1 керувався нормами чинного законодавства і жодного умислу в якого діях на неправильне заявлення в митній декларації вказаного коду не було.

Зазначає, що ОСОБА_1 подав митному органу усі документи необхідні для митного оформлення товару. Жодних неправдивих відомостей такі документи не містили.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пилип`як О.П., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, не з`явилися.

Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.

Заслухавши виступ представника митниці про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції не дотримався вищенаведених норм в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходіві зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами.

Суб`єктивна сторона характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.

Для кваліфікації дій за ст. 485 МК України мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК України).

У протоколі про порушення митних правил №0531/20900/23 від 10.05.2023 зазначено, що ОСОБА_1 як декларант вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД.

Частинами 1 та 7 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У п.5 ч.8 ст. 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів,транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів,та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:...а) найменування; б) звичайний торговельний опис,що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ)найменування країни походження товарів(занаявності); д) опис упаковки(кількість,вид); е)кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто)та інших одиницях виміру; є)фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з)відомості про уповноважені банки декларанта; и)статистична вартість товарів .

Слід звернути увагу, що до обов`язків декларанта входить здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України та надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості необхідні для виконання митних формальностей. Поміж тим варто звернути увагу, що ОСОБА_1 визначено код УКТ ЗЕД товарів, за яким ставка ввізного мита становить 0 %, що свідчить про умисел останнього на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Таким чином, з досліджених доказів встановлено, що в ході апеляційного розгляду справи встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та вказаний факт стверджується доказами долученими до матеріалів справи: протоколом про порушення митних правил №0531/20900/23 від 10.05.2023; витягом із АСМО «Інспектор» щодо ЕМД типу ІМ40ДЕ № 23UA209180015249U4, та доданих до неї документів (з перекладом українською мовою); актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.04.2023 з фото-таблицею; копією запиту від 18.04.2023 з рішення про визначення коду товарів від 27.04.2023; витягом із АСМО «Інспектор»; обліковою карткою суб`єкта ЗЕД; актом прийому - передачі справи про ПМП № 0531/20900/23; копія листа ДМСУ від 18.05.2023 № 08-1/15-04-01/13/3350; службовою запискою.

Аргументи сторони захисту, що сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ч.1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , він декларував товар за код товару 870460000 та це є його помилка.

Твердження сторони захисту, що в оскаржуваній постанові не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, розцінюються апеляційним судом критично, оскільки з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч.8 ст. 264 МК України).

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За наведених обставини при апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ст. 485 МК України з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог адвоката Пилип`як О.П. апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пилип`як Олександри Петрівни строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пилип`як Олександри Петрівни без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Маліновська-Микич О.В.