Рішення

від 18.08.2023 по справі 522/8157/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.08.2023

Справа № 522/8157/23

Провадження № 2/522/4199/23

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ярема Х.С.

секретаря судового засідання Кніш Д.А.

розглянув у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 631084530 від 15.01.2019 у розмірі 48492,14 грн.

08.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позивач просив справу розглядати без йогоучасті.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» (змінив назву на АТ «Сенс Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з уклала угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631084530 від 15.01.2019. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, для користування яким вона отримала кредитну картку. Отримавши кредитні кошти, не виконувала зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 22.01.2023 становить 48 492,14 грн.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

15.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» (змінив назву на АТ «Сенс Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з уклала угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631084530 від 15.01.2019. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, для користування яким вона отримала кредитну картку. Відповідач підписала анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк». В заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилась з умовами Публічної пропозиції та виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку.

З Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії вбачається, що таку відповідач підписала 14.01.2019.

З наданого банком розрахунку заборгованості позивача за договором № 631084530 від 15.01.2019, станом на 22.01.2023 існує заборгованість за тілом кредиту у сумі 46729,45 грн.; заборгованість за відсотками 94,55 грн.; неустойка (комісія, штраф) 1668,14 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З анкети-заяви від 15.01.2019 вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі.

Кредит відповідачеві надано шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Факт отримання кредитних коштів позичальником підтверджується.

Спору щодо укладення договору, отримання позичальником коштів немає, а суд погоджується, що зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.

Банк надав анкету-заяву, підписану відповідачем, розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку з банківського рахунку відповідача.

Отже, банк підтвердив виконання зі своєї сторони зобов`язання щодо надання кредиту. Відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість за договором, що підтверджує факт користування грошовими коштами отриманих на умовах укладеного кредитного договору. Натомість відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 631084530 від 15.01.2019 станом на 22.01.2023 у розмірі 46 729,45 грн. (тіло кредиту) суд вважає обґрунтованими, а тому ці вимог підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за користуванням кредиту.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача Банк нараховував відповідачу відсотки за використання кредитних коштів.

Процентна ставка за користування кредитними коштами містилась як в оферті відповідача, так і в акцепті позивача від 15.01.2019 у розмірі 24 % річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за відсотками станом на 22.01.2023 у розмірі 94,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо наявного в матеріалах справи Паспорту споживчого кредиту підписаного відповідачем 14.01.2019, суд зазначає наступне.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. (частина перша та друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частини Кредитного договору від 15.01.2019.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неустойкою/комісією у розмірі 1668,14 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268,280-282,ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість в розмірі 46 824,00 гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2591,68 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 08.09.2023.

Суддя Ярема Х.С.