Постанова

від 18.08.2006 по справі 10713-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10713-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.2006Справа №2-31/10713-2006А

10 годин 20 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Лемтюжнікова О.В., головн.спец.юр.відділу, дов.№90 від 25.05.06р.

від відповідача – Матвієнко Ю.Г., головний спеціаліст юр.відділу, довіреність №12 від 10.01.06р.; Бугаєв С.М.,заст.зав.контрольно-ревізійним відділом, дов.№9 від 10.01.06р.

від третьої особи – Галиченко Г.В., заст.начальника управл.фінансами, дов.№1 від 03.01.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Відділ шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Горького,15)

до відповідача – Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим (95006, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 17-а)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління фінансами Центральної районної ради м.Сімферополя

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Відділ шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя 26.05.06р. звернувся до Господарського суду АРК з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим про визнання незаконним та скасування  рішення №06-4/1-345 від 13.04.06р. в частині донарахування страхових внесків у сумі 100014,56грн. та штрафних санкцій на  суму 2564476,00грн.

           Ухвалою господарського суду АРК від 26.05.06р. позовну заяву було залишено без руху відповідно до вимог ст.108 КАС України і встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви господарський суд АРК ухвалою від 15.06.06р. відкрив провадження по адміністративній справі за даним позовом.

У судовому засіданні, що відбулося 03.07.06р., позивач надав клопотання про заміну відповідача у справі на належного на підставі ст.52 КАС України, оскільки не вірно зазначив найменування відповідача відповідно до довідки Головного управління статистики з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Усною ухвалою суду від 03.07.06р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до п.6,п.7 ст.160, п.2 ст.165, п.2-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, в порядку ст.52 КАС України за клопотанням позивача  здійснено заміну відповідача – Виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим на належного – Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем необґрунтовано донараховані підприємству страхові внески в сумі 100014,56грн. на кредиторську заборгованість держави по виплатам, передбаченим Законом України «Про реструктуризацію заборгованості по виплатам, передбаченим ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», яка погашається протягом 5 років рівними частками шляхом включення цих витрат відповідними законами України про Державний бюджет починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій. Дани виплати не входять до фонду оплати праці і відповідно на них не нараховуються відрахування до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв'язку з чим неправомірно застосовано штрафні санкції в сумі 2564476,00грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. З  підстав вказаних у позові просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити, рішення №06-4/1-345 від 13.04.06р. залишити без змін, посилаючись на документальне встановлення фактів порушення законодавства позивачем і на необґрунтованість його доводів, мотивуючи тим що суму страхових внесків донараховано позивачу обґрунтовано і на підставі діючого законодавства. За не повне нарахування страхових внесків до позивача застосований штраф.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору  позов підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових поясненнях.   

В порядку ст.150 КАС України  по справі  оголошувались перерви для надання сторонами додаткових доказів.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін: позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, відповідача, який проти позову заперечує, суд вважає позов обґрунтованим і  таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим з 22.02.06р. по 20.03.06р. було проведено перевірку позивача щодо правильності нарахування, повноти уплати та використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  за період з 01.01.05р. по 31.01.06р., за результатами якої складений акт №06-4/1-169 від 21.03.2006р.

           У акті перевірки відображено, що позивачем вчинено порушення порядку нарахування і утримання страхових внесків відповідно до ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 від 11.01.01р., ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» №2240 від 18.01.01р., а також порушення правильності нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності,  допомоги по вагітності та пологам відповідно до  ст.7,37, ч.1 ст.51 Закону №2240 і п.4,20 Порядку нарахування середньої заробітної плати для розрахунку виплат по згальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

На підставі вказаного акту перевірки  спірним рішенням №06-4/1-345 від 13.04.06р.  позивачу додатково нараховані страхові внески в сумі 100014,56грн. та застосовано штраф за неповну сплату страхових внесків в сумі 2564476,00грн., що оспорює позивач,  а також нараховані не прийняті до заліку витрати в сумі 2369,10грн., нарахована  пеня в сумі 245,00грн. і застосовано штраф на цю суму в розмірі 1184,55грн. на матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 550,37грн., що позивач не оспорює.

          Позивач скористався своїм правом на оскарження даного рішення в адміністративному порядку.

          Рішенням Виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК від 12.05.06р. №06-2-1309 про результати розгляду скарги позивача у задоволені скарги відмовлено спірне рішення залишено без змін.

          Предметом спору у даній справі стало правове питання чи вірно відповідач застосував до спірних правовідносин норми законодавства про соціальне страхування, не врахував при цьому норм бюджетного законодавства, яке має пріоритет при здійсненні бюджетного процесу в Україні.  

          Суд погоджується з правовою позицією позивача і вважає її обґрунтованою виходячи з наступного.

          Позивач не оспорює, що ст.57 Закону України «Про освіту» передбачає виплати надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які включаються до складу фонду оплату праці.

Але в даному випадку не можна розглядати спірні правовідносини з точки зору законодавства про соціальне страхування, оскільки мають місце бюджетні правовідносини по належному виконанню витратної частини Державного бюджету України по виплаті державного боргу.

          Таким чином, на думку суду, до спірних правовідносин слід застосовувати бюджетне законодавство.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є Конституція України, Бюджетний кодекс, закон про Державний бюджет України, інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені ст.1  цього Кодексу.

          При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лиш у частині, що не суперечить положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закону України про Державний бюджет України (п.2 ст.4 Кодексу). При цьому бюджетним процесом визнається правова діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

          Закони України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» №2240, «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 від 11.01.01р.,  на які посилається відповідач як на підставу правомірності спірного рішення,  не є законами, що регулюють бюджетні правовідносини. Отже положення цих Законів не повинні застосовуватись в частині, що суперечать бюджетному законодавству.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.06.2001г. №2551 «Про стан, направленнях реформування и фінансування освіти в Україні» виплати, що передбачені статтею 57 Закону України «Про освіту» надбавка за вислугу років, щорічна грошова винагорода і допомога на оздоровлення за 1997-2000 роки визнані державним боргом.

09.09.2004г.  був прийнятий  Закон України «Про реструктуризацію заборгованості по виплатах, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів» №1994, згідно якого заборгованість держави по виплатах педагогічним працівникам за 1997 – 2000р.р. по статті 57 Закону України «Про освіту» визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що кредиторська заборгованість Державного бюджету України, є обов'язковою до погашення і погашається впродовж п'яти років рівними частинами шляхом включення цих виплат відповідними законами України про Державний бюджет України, починаючи з 2005года, у вигляді окремих субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, які фінансуються з Державного бюджету.

Згідно зі ст.95 Конституції України виключно Законом України “Про державний бюджет України” визначаються всі витрати держави на загальнодержавні потреби, розмір і цільовий напрям цих витрат.

Статтею 40 Закону України від 25.03.2005г. №2505 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і деякі інші законодавчі акти України» визначені  об'єм коштів, які спрямовані  у 2005   році  на реалізацію  Закону  України  "Про  реструктуризацію заборгованості  по  виплатах,  передбачених  статтею  57  Закону України  "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним  і іншим категоріям   працівників  учбових  закладів" в сумі 659.146  тис.гривен,  зокрема субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 531.203,5 тис.гривен.

Також встановлено, що Кабінет Міністрів України може здійснювати протягом 2005 року перерозподіл бюджетних призначень  між бюджетними  програмами на здійснення цих  виплат  виходячи з фактичних об'ємів кредиторської заборгованості.

Порядок  перерахування цих коштів, а також їх  розподіл в  розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету і   між  місцевими  бюджетами  визначаються  Кабінетом  Міністрів України  за узгодженням з Комітетом Верховної  Ради  України  з питань бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005р. N934 затверджений Порядок погашення кредиторської заборгованості Державного бюджету педагогічним  науково-педагогічним працівникам учбових закладів і установ освіти по виплаті надбавки за вислугу років і допомозі на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Пунктом 2 постанови встановлено,  що в 2005 році перерахування коштів, які виділені в державному бюджеті для  фінансування виплат, визначених Законом України   "Про   реструктуризацію заборгованості  по  виплатах,  передбачених  статтею  57  Закону України "Про  освіту" педагогічним,  науково-педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів", здійснюється у встановленому законодавством порядку згідно з розподілом, затвердженим цією постановою.

Відповідно до п.37 ст.2 Бюджетного кодексу України   субвенція – міжбюджетний трансферт для використання на певну мету у порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. При цьому бюджетні кошти використовуються виключно за метою, визначеною бюджетними призначеннями.

В даному випадку цільова субвенція державного бюджету направлена у 2005 році на погашення заборгованості по виплатах педагогічним працівникам, передбаченим статтею 57 Закону України «Про освіту», визнаною державним боргом. При цьому ця субвенція встановлена в певній сумі без відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 р. № 2213-III, із змінами і доповненнями, встановлений розмір внесків у відсотках від суми фактичних витрат на оплату праці, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, які визначаються згідно нормативно – правовим актам, що застосовуються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Базою для здійснення такого нарахування є суми фактичних витрат на оплату праці найнятих робітників, які включають витрати на оплату  основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, які встановлюються згідно нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995г. №108/95 і підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб.

Нормами статті 8 Закону України “Про оплату праці” встановлено, що розмір посадових окладів і умови оплати праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 Закони України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (нормами часу, вироблення). Згідно п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2005р. №934 вищезгадані виплати нараховуються виходячи з посадового окладу (ставки) без урахування фактичного навантаження, що суперечить ст. 2 Закону України «О оплаті праці» і є відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості по виплаті, передбаченим ст. 57 Законом України «О освіті» педагогічним, науково – педагогічним і іншим категоріям працівників учбових установ» кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.

Статтею 36 Закону України від 25.03.2005г. № 2505 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і деякі інші законодавчі акти України» затверджений перелік  захищених  статей витрат загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік по економічній структурі витрат, з яких оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110); нарахування на заробітну плату (код 1120);

Згідно поясненням третьої особи - Управління фінансами Центральної районної ради м.Сімферополя, якій є місцевим фінансовим органом, що виконує функції по контролю за витратами коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також функції, пов'язані з управлінням коштами державного бюджету,  планові асигнування в листопаді 2005г. були доведені Міністерством фінансів і затверджені за кодом функціональної класифікації (КФК) 070809 «Здійснення виплат, визначених Законом України «Про реструктуризацію заборгованості по виплатах,   передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям робітників»»  і коду  економічної класифікації (КЕКР) 1343 «Поточні трансферти населенню» в сумі 1171,3 тис.грн.

Згідно п.4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2005р. №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково – педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів» відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку. Враховуючи, що дані виплати не входять в структуру заробітної плати і не є фактичними витратами на оплату праці, які включаються у витрати на виплату, то на них не нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з цим, дані витрати віднесені на КЕКР 1343 «інші платежі населенню», а не на КЕКР 1110 «Заробітна плата».

Спільним листом Міністерства фінансів та Міністерства освіти і науки України даны роз'яснення з питань реалізації постанови КМУ №934 і вказано, що Законом України «Про реструктуризацію заборгованості по виплатах, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів» на ці виплати не передбачено проведення нарахувань на:

-          моральний збиток;

-          страхові внески до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

-          страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

-          страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України.

Дане положення згодом затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 745 «Окремі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування», в якому остаточно встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і витратами, обумовленим народженням і похованням, на випадок безробіття і від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які стали причиною втрати працездатності, на виплати заборгованості по статті 57 не нараховуються.

Як встановлено судом для надходження коштів на погашення даної заборгованості по ст.57 Закону України «Про освіту»  Відділом  шкіл і дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя  в 2005р. був відкритий окремий поточний рахунок №35416020001299. На даний поточний рахунок поступали грошові кошти цільової субвенції на погашення заборгованості по ст. 57 Закону України «Про освіту».

Як свідчать матеріали справи був проведений  розрахунок  виплат по кожному педагогічному працівникові підвідомчих закладів освіти за кожен рік в індивідуальних формах, направлених Міністерством освіти АРК. Оскільки, дані суми не включаються до фонду оплати праці, нарахування проводилося у встановлених формах, а не в особових рахунках за розрахунком заробітної плати, де зазвичай проводяться нарахування по оплаті праці. Відомості на видачу заборгованості по ст.57 Закону України «Про освіту» також формувалися окремо від відомостей на  видачу заробітної плати.

На проведення даних витрат були виділені кошторисні асигнування. Кошторисні асигнування  враховувалися на КФК  (код функціональної класифікації) 070809 «Здійснення виплат, визначених Законом України «Про реструктуризацію  заборгованості по виплатах, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково – педагогічним  і іншим категоріям робітників»» і КЕКР (код економічної  класифікації витрат) 1343 «Поточні трансферти населенню».

За даними КЕКР і КФК в звіті про виконання загального фонду кошторису установи (форма № 2) відображались фактичні  і касові витрати по погашенню заборгованості по ст.57 Закону України «Про освіту», в звіті про заборгованість бюджетних установ (форма № 7) була відображена кредиторська заборгованість по ст.57 Закону України «Про освіту» (кредиторська заборгованість формується як різниця між нарахованими  і виплаченими сумами). Даний порядок про відображення  в бухгалтерській звітності коштів Державної субвенції на виплату ст.57 був доведений згідно листа Міністерства освіти і науки України від 04.10.2005 р. № 1/9 –550.  

Поточні витрати на оплату праці враховуються за кодами економічної класифікації витрат КЕКР 1111  «Оплата праці працівників бюджетних установ » і КЕКР 1120 « Нарахування на оплату праці», зокрема кодам функціональної класифікації витрат: 070000 «Освіта», зокрема 070101 «Дитячі сади», 070201 «Загальноосвітні школи», 070304 «Спеціалізованіх установи».

            Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково – педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів» передбачено, що виплати здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Статтею 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами обумовленим народженням і похованням» розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається для працедавців – до сум фактичних  витрат на оплату праці найнятих працівників, а для найнятих працівників – до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Згідно діючої бюджетної класифікації витрат, затвердженою статтею 8 Бюджетного Кодексу України, витрати на оплату праці відображаються  за кодами економічної класифікації витрат «1110» і «1120», до яких не відносяться витрати по погашенню боргу державного бюджету по статті 57 Закону України «Про освіту», які враховуються по КЕКР «1343».

          Таким чином, при проведенні перевірки і прийнятті спірного рішення вказані обставини не були враховані відповідачем, що призвело до прийняття неправильного рішення, яким позивачу безпідставно донараховано суму страхових внесків на кредиторську заборгованість держави (державний борг), яка не передбачає витрат по відрахуванню коштів до Фонду соціального страхування по тимчасової втраті працездатності і, відповідно, неправомірно застосовані штрафні санкції в сумі .

При таких обставинах позовні вимоги Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя підлягають задоволенню, а рішення №06-4/1-345 від 13.04.06р. Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим скасуванню в частини донарахування позивачу  страхових внесків у сумі 100014,56грн. та штрафних санкцій у  сумі 2564476,00грн.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС України.  

          В судовому засіданні 18 серпня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 23 серпня 2006 року.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-12,70, 71,86,94,98,122,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення №06-4/1-345 від 13.04.06р. Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим в частини донарахування Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя  страхових внесків у сумі 100014,56грн. та штрафних санкцій у  сумі 2564476,00грн.

           3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відділу шкіл та дитячих дошкільних закладів Центральної районної ради м.Сімферополя  (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Горького,15, р/р 35411003001299 в УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22260188) 3,40грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу постанови у закону         силу в передбаченому КАС України порядку.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.