Рішення

від 31.08.2023 по справі 126/1828/23

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1828/23

Провадження № 2/126/665/2023

"31" серпня 2023 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом адвоката Ткач Ірини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, Ткач І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким:

- встановити факт спільного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, з 2016 року по день смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 2,8448 га, кадастровий номер 0520483600100010116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осіївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування поданого позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Киріївка, Гайсинського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя ОСОБА_2 , був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 .. Фактично ОСОБА_2 з 2016 року по день його смерті проживав разом з позивачкою однією сім`єю. Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, надавали один одному моральну підтримку та матеріальну допомогу, купували майно та спільно ним користувалися, допомагали один одному. Позивач доглядала за ОСОБА_2 у побуті, купувала ліки, продукти харчування та речі, а після смерті ОСОБА_2 здійснила його поховання.

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, а саме земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8448 га кадастровим номером 0520483600:10:001:0116, яка розташована на території Осіївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області і належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №419775, виданого на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області №406 від 15.10.2007 року.

Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, яка до дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним в одному житловому будинку, по АДРЕСА_1 , протягом 5 років, інших спадкоємців у померлого немає, за життя ОСОБА_2 заповіт не складав, на день його смерті він фактично проживав однією сім`єю разом з позивачкою.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, позивач звернулася до приватного нотаріуса з відповідною заявою, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що нею не було надано доказів того, що вона проживала з померлим однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Крім того, у позивачки відсутній оригінал правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку, що позбавляє її у позасудовому порядку оформити право власності на спадкове майно, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Ткач І.І., в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, міський голова Драган В.Г., також в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Киріївка, Гайсинського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нележне йому майно, в тому числі і на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8448 га, яка розташована на території Осіївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №419775, виданого на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області №406 від 15.10.2007 року.

Позивач, являючись єдиним спадкоємцем за законом на майно померлого, маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом звернулася до приватного нотаріуса з відповідною заявою. Проте, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як остання не надала доказів спільного проживання з спадкодавцем, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.08.2023 №99/02-31.

Згідно ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За змістом статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 3 цього Закону визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо такі обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що у неї відсутній факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Метою звернення позивачки до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

На підтвердження факту свого проживання з спадкодавцем позивачка надала довідку №01-26/1416 від 25.07.2023 року, видану Бершадською міською радою, згідно якої ОСОБА_2 з 2016 року фактично проживав спільно з нею за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним вона вела спільний побут та після його смерті здійснила поховання.

Суд вивчив наявні в справі докази, проаналізував вищезазначені факти та приймаючи до уваги, що позивачка позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, приходить до висновку про встановлення факту проживання однією сім`єю

ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Крім того, зі змісту позову вбачається, що у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на земельну ділянку, яку вона бажає успадкувати.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або законом, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як визначено у п . «Г» ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно наказу Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» - рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 шляхом звернення до нотаріуса через те, що відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджував би право власності померлого на земельну ділянку, суд вважає, що вимоги позивачки знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Ткач Ірини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, з 2016 року по день його смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 2,8448 га, кадастровий номер 0520483600100010116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осіївської сільської ради, Гайсинського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №419775, виданого Бершадською районною державною адміністрацією 30.07.2008 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Бершадська міська рада Гайсинського району Вінницької області, 24400, м. Бершадь, Гайсинського району Вінницької області, вул. Героїв України, 23.

Повний текст рішення складено 31.08.2023.

Суддя Р. В. Хмель