Рішення

від 21.08.2006 по справі 10386-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10386-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

РІШЕННЯ

Іменем України

21.08.2006Справа №2-27/10386-2006

За позовом – Державне підприємство Міністерства оборони України “Євпаторійський авіаційний ремонтний  завод”, м. Євпаторія – 16.     

До відповідача -  ДПІ в м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2/40.

За участю військового прокурора   Євпаторійського гарнізону,  м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35.

Про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення частково.

Суддя Н.В. Воронцова.

представники:

Від позивача –    Димченко Т. О., дор. у справі.  

Від відповідача – Придатько А. А., гол. держ. под. інсп., дор. №111/10/10-0 від 13.06.06 р.  

Від прокурора – Вакуленко Д. С., ст.. пом. військ. прокурора, посв. №269 від 06.02.2006 р.   

Сутність спору: Державне підприємство Міністерства оборони України “Євпаторійський авіаційний ремонтний  завод”            звернулося  до господарського суду АРК   із позовною заявою про визнання недійсними повідомлення – рішення №0000161701/0 від 10.02.2006 р. в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 21792,99 грн. ( в тому числі штрафні санкції у розмірі 14528,66 грн. ).   

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач сплачував грошове забезпечення військовослужбовцям не з бюджетних коштів, а за рахунок власних коштів, одержаних у вигляді доходу від господарської діяльності. Отже, позивач вважає, що в даному випадку повинні застосовуватися положення ст.. 22.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та п.п. 4, 5, 9 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових виногород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 р. №44.

На підставі викладеного, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення – рішення   в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Військовим прокурором Євпаторійського гарнізону ВМС України було надіслано повідомлення про вступ  в судовий процес по даній справі. Вказане обґрунтовує тим, що відповідно до ст.. 121 Конституції України, ст.. 36 –1 Закону України “Про прокуратуру” на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.    

Ухвалою ГС АР Крим від 19.06.06 р. суд прийняв вступ військового прокурора Євпаторійського гарнізону в судовий процес, в порядку ст. 29ГПК України.

Прокурора у поясненнях по справі повідомив про те, що відповідачем було в акті перевірки застосовано норми матеріального права, якими визначається механізм щомісячної грошової компенсації лише військовослужбовцям, які отримують грошове забезпечення з бюджету. Проте позивач виплачував грошове забезпечення військовослужбовцям не з бюджетних коштів, а за рахунок власних коштів, одержаних у вигляді доходу від господарської діяльності. Отже, прокурор вважає, що в даному випадку повинні застосовуватися положення ст.. 22.7 Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб” та п.п. 4, 5, 9 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових виногород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового та начальницького складу”, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 р. №44. На підставі викладеного, вважає  спірне податкове повідомлення – рішення в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій незаконним.  

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що відповідно до ст.. 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 р.” до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2004 р. відноситься, зокрема, податок з доходів фізичних осіб, який утримується від грошового забезпечення, грошових виногород і інших виплат, отриманих військовослужбовцями і особами рядового та начальницького  складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції в зв'язку з виконанням забовязань несення служби. Відповідно д ст.. 48 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 р.” повна компенсація витрат, пов'язаних з нарахуванням податку з  доходів фізичних осіб у відповідності з Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” з грошового забезпечення, грошових виногород і інших виплат, отриманих військовослужбовцями проводиться за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального і спеціального фондів державного бюджету на утримання Міністерства оброни України. Відповідно до статуту позивача джерелом коштів на оплату праці робітникам підприємства є часть доходу,  отриманого в результаті його господарської діяльності. Відповідно до довідки, наданої головним бухгалтером підприємства спец рахунок на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям ні в казначействі, ні банках не відкривалося. Цільове фінансування позивача Міністерством оборони не здійснювалося. Грошове забезпечення військовослужбовцям сплачувалося з внебюджетних коштів,  яки виникли по результатам виконаних робі  за договорами та держконтрактами.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до наказу ДПА в АР Крим від 02.03.2006 р. №92 припинено юридичну особу Євпаторійську ОДПІ. Зі складу виділено ДПІ в м. Євпаторія, Сакську ОДПІ і ДПІ в Чорноморському районі з правами юридичних осіб, які є правонаступниками Євпаторійської ОДПІ. Видано свідоцтво про державну реєстрацію ДПІ в м. Євпаторія.

На підставі викладеного, ухвалою ГС АР Крим від 13.07.2006 р. було замінено відповідача по справі на її правонаступника – ДПІ в м. Євпаторія.

Позивач клопотанням від 27.07.2006 р. уточнив позовні вимоги і просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення №0000161701/0 від 10.02.2006 р., №0000161701/1 від 13.03.2006 р. та №0000161701/2 від 23.05.2006 р. в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 21792,99 грн. ( в тому числі штрафні санкції у розмірі 14528,66 грн. ).

Відповідач у поясненнях по справі повідомив про те, що позивач по справі податкове повідомлення – рішення №0000161701/0 від 10.02.2006 р. оскаржував  в адміністративному порядку по результатам якого були винесені податкової повідомлення – рішення  №0000161701/1 від 13.03.2006 р. та №0000161701/2 від 23.05.2006 р. в частині нарахуваня податку з доходів фізичних осіб у розмірі 21792,99 грн. ( в тому числі штрафні санкції у розмірі 14528,66 грн. ).

Ухвалою ГС АР Крим від 28.07.2006 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін, в порядку ст.. 69 ГПК України.  

          Справа слуханням відкладалася в порядку ст. 77 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд   -             

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Міністерства оборони України “Євпаторійський авіаційний ремонтний  завод” було взято на облік в Євпаторійської ОДПІ як платник податків з 20.05.1998 р.

В період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р. Євпаторійською ОДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р. По результатам перевірки було складено акт №19/23-1 від 08.02.2006 р.

В ході перевірки було зокрема встановлено порушення ст.. 4, ст.. 17, ст.. 22.7  Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 7268,23 грн.

За вказане порушення та на підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №0000161701/0 від 10.02.2006 р., відповідно до якого у відношенні позивача було визначено забовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 21804, 69 грн., з якого 7268,23 грн. основного платежу і 14536,46 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу №4480 від 20.02.2006 р. до Євпаторійської ОДПІ.

По результатам розгляду даної скарги відповідачем було винесено рішення про результати розгляду скарги №1903\10/17-1 від 03.03.2006 р., відповідно до якої спірне податкове повідомлення – рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення. Також було винесено податкове повідомлення – рішення  №0000161701/1 від 13.03.06 р.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся зі скаргою №7/203 від 16.03.2006 р. вих. №474/10/С  до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим було винесено рішення про результати розгляду повторної скарги №37147/25 -007 від 12.05.2006 р., відповідно до якого спірне податкове повідомлення – рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення. Також було винесено податкове повідомлення – рішення  №0000161701/2 від 23.05.06 р.

При таких обставинах справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході перевірки було встановлено, що доход у вигляді грошового забезпечення, грошових виногород і інших виплат сплачується військовослужбовцям, що працюють у позивача не за рахунок бюджетних коштів на оплату праці загального і спеціальних фондів державного бюджету, а за рахунок власних коштів підприємства, отриманих в результаті його господарського діяльності. Податок з доходів фізичних осіб, отриманий військо службовцями у вигляді грошових виногород і інших виплат утримувався,  але в бюджет не перераховувався. Таким чином, відповідачем  було донараховано 7264,33 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 1.15 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 р. податковий   агент   -   юридична  особа  (її  філія, відділення,  інший  відокремлений  підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового  статусу  та  способу оподаткування іншими податками  зобов'язані  нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий   облік  та  подавати  податкову  звітність  податковим органам  відповідно  до  закону, а також нести відповідальність за порушення  норм  цього Закону.

Відповідно до п. п. 8.1.1. ст.. 8  Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 р. податковий   агент,    який    нараховує    (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу  за  його  рахунок,  використовуючи  ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пп.. “а” п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 р. особи,  які  відповідно  до  цього  Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані  своєчасно   та   повністю   нараховувати,   утримувати  та сплачувати (перераховувати) до  бюджету  податок  з  доходу,  який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.  22.7 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 р. суми податку на доходи фізичних осіб,  що утримуються з грошового   забезпечення,  грошових  винагород  та  інших  виплат, одержаних військовослужбовцями,  особами рядового і начальницького складу  органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби,  спрямовуються виключно на виплату рівноцінної  та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

           Відповідно до п. 4  Порядку   виплати щомісячної грошової компенсації              сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових  винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 податок з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, не перераховується на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно ж до п. 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації              сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових  винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 джерелом виплати грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового та начальницького складу, у тому числі військовослужбовцям та особам рядового та начальницького складу, яки утримуються за рахунок не бюджетних коштів, є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, яка залишається в розпорядженні відповідних установ ( організацій, підприємств) для здійснення рівноцінної та повної компенсації.

Відповідно до п. 8 Порядку   виплати щомісячної грошової компенсації   сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових  винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до п. 9 Порядку   виплати щомісячної грошової компенсації  сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових  винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 виплата грошової компенсації здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в кошторисах податкових агентів – установ ( організацій, підприємств ), які проводять виплати грошового забезпечення, - для здійснення виплат  грошового забезпечення.

Згідно ст. 1 Закону України  «Про систему оподатковування» ставки, механізм стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподатковування. Зміни і доповнення до цього Закону, інші закони України про оподатковування, які стосуються  надання пільг, зміні податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їхньої сплати вносяться в цей Закон, інші закони  України про оподатковування не пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного року та набувають чинності з початку нового бюджетного року.

Посилання відповідача на положення ст.. 48 Закону України “Про державний бюджет України на 2004р.” не можуть бути прийняти судом до уваги оскільки вказаний закон не э законом про оподаткування і відповідні зміни до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889 від 22.05.2003 р. внесені не були.

          При таких  обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню

          Судові витрати відносяться  на відповідача у відповідності зі ст..49 ГПК України.

           На  підставі викладеного та керуючись ст. 22, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

      1.   Позов задовольнити.

 2.   Визнати недійсними податкової повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Євпаторія №0000161701/0 від 10.02.2006 р., №0000161701/1 від 13.03.2006 р. та №0000161701/2 від 23.05.2006 р. в частині нарахуваня податку з доходів фізичних осіб у розмірі 21792,99 грн. ( в тому числі штрафні санкції у розмірі 14528,66 грн. ).

            3. Стягнути з державної податкової інспекції в м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2/40, ( реєстраційний рахунок №614101000803/0 відділення державного казначейства в м. Євпаторія, ідентифікаційний код 23192031 )  на користь державного підприємства Міністерства оборони України “Євпаторійський авіаційний ремонтний  завод”, м. Євпаторія – 16, ( р/р 2600031701001 в УСБ м. Євпаторія, МФО 324076 ) 85 гривень держмита та 118 гривень витрат за послуги по информационно - технічному забезпеченню судового процесу.  

Наказ видати після вступу в чинність рішення господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.