Рішення

від 06.09.2023 по справі 161/8180/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8180/23

Провадження № 2/161/2505/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 вересня 2023 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шарунович К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/8180/23 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Луцької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кравчука 32» про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2023 року на адресу суду надійшов вказаний позов. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 21 жовтня 1991 року згідно з ордером №321 йому із сім`єю у складі трьох чоловік була надана двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 . Пайовий внесок за квартиру був виплачений ним в повному обсязі, про що була видана довідка ОСББ «Кравчука 32» від №4 від 09.12.2021. Звернувшись до відповідних органів із заявою про реєстрацію права власності, йому було відмовлено з підстав відсутності необхідних документів, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме - ненадання усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 23 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16 серпня 2023 року залучено до участі у розгляді цивільної справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 .

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, у заявах просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Третя особа у пояснення від 06.09.2023 просила розгляд справи здійснювати без її участі, водночас не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

З ордеру № 321 від 22 жовтня 1991 року вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Луцької міської ради народних депутатів від 10.10.1991 №502 було надано право на зайняття квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,37 кв.м., разом із сім`єю ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син) (а.с. 8).

ЛК ЖЕК контора №8 у довідці від 02.07.2021 №1 вказала, що ОСОБА_1 являється членом ЖБК №70, а також власником квартири АДРЕСА_2 , заборгованості перед кооперативом не має, пайові внески сплачені у повному обсязі (а.с. 9).

У довідці від 09.12.2021 №30 ОСББ «Кравчука 32» вказало, що ним були передані документи ЛК ЖЕК №8 ЖБК актом від 30.12.2019 (а.с. 23).

1 листопада 2021 року державним реєстратором Денисюку Б.І. було відмовлено у державній реєстрації права власності спірної квартири, у зв`язку з ненаданням усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності (а.с. 19).

На підставі дослідження перелічених письмових доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 , оскільки вказана квартира була надана йому у користування на підставі ордеру, а у подальшому позивачем, як членом ЖБК №70, було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену кооперативну квартиру.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Враховуючи перелічені норми, суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена, як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі ордеру на вселення позивач отримав від Виконавчого комітету Луцької місцевої ради право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримав свідоцтва про право власності на це майно та не зареєстрував його у БТІ, існує спір щодо підтвердження права власності позивача на вказану квартиру.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на кооперативну квартиру.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 внаслідок проведення ним сплати пайових внесків за вказану квартиру.

Керуючись ст. ст.. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Луцької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кравчука 32» про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Виконавчий комітет Луцької міської ради, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кравчука 32», м. Луцьк, вул. Кравчука, 32, код ЄДРПОУ 43304805.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк